Ухвала суду № 139978223, 15.09.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

1-кс/381/1000/26

381/6043/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року слідчий суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , захисників підозрюваного ОСОБА_3 адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Фастові у режимі відео конференції заяву адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 про відвід заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №42025112310000118 від 09.10.2025,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_4 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 , звернувся до суду із заявою про відвід заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 та усунути його від будь-якої процесуальної участі, координації чи прийняття рішень у кримінальному провадженні №42025112310000118 від 09.10.2025.

В обґрунтування заяви зазначає, що ОСОБА_6 є прокурором вищого рівня у вказаному кримінальному провадженні та 20 серпня 2026 року прийняв постанову про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування, якою досудове розслідування було передано від Бучанського районного управління поліції ГУ НП в Київській області до Фастівського районного управління поліції ГУ НП в Київській області.

На думку сторони захисту, у вказаній постанові ОСОБА_6 безпідставно зазначив про неефективність досудового розслідування та про те, що після визначення підслідності за Бучанським районним управлінням поліції органом досудового розслідування не було проведено жодної слідчої (розшукової) дії.

Заявник вказує, що 11 серпня 2026 року прокурором Фастівської окружної прокуратури ОСОБА_7 було визначено підслідність кримінального провадження за Бучанським районним управлінням поліції, 12 серпня 2026 року матеріали кримінального провадження у 16 томах направлено до Бучанської окружної прокуратури, 13 серпня 2026 року визначено групу прокурорів, 14 серпня 2026 року внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а 19 серпня 2026 року визначено групу слідчих Бучанського районного управління поліції.

Таким чином, на думку сторони захисту, орган досудового розслідування фактично мав матеріали кримінального провадження у своєму розпорядженні нетривалий час до прийняття ОСОБА_6 постанови від 20 серпня 2026 року, а тому висновок про неефективність досудового розслідування є передчасним та не відповідає фактичним обставинам.

Заявник також посилається на ухвали Фастівського міськрайонного суду Київської області від 22 липня 2026 року та 05 серпня 2026 року у кримінальному провадженні №42025112310000118, якими, на думку сторони захисту, встановлено порушення правил територіальної підслідності.

Зокрема, ухвалою судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 22 липня 2026 року було задоволено заяву про відвід старшого прокурора у вказаному кримінальному провадженні, а ухвалою від 05 серпня 2026 року повернуто прокурору клопотання про застосування запобіжного заходу у зв`язку з відсутністю територіальної юрисдикції Фастівського міськрайонного суду щодо розгляду такого клопотання.

Сторона захисту вважає, що прийняття ОСОБА_6 постанови від 20 серпня 2026 року не відповідає висновкам, викладеним у зазначених судових рішеннях, та свідчить про наявність обставин, які можуть викликати сумніви у його неупередженості.

Також у заяві зазначено, що за наявності підстав для висновку про неефективність досудового розслідування у Бучанському районному управлінні поліції досудове розслідування мало бути передано до належного органу з урахуванням вимог статті 218 КПК України, а за твердженням сторони захисту до органу Бюро економічної безпеки України з огляду на розмір завданої шкоди.

З наведених підстав адвокат вважає, що дії та рішення ОСОБА_6 створюють обґрунтовані сумніви у його неупередженості та свідчать про наявність обставин, передбачених пунктом 3 частини 1 статті 77 КПК України, у зв`язку з чим просить відвести його від будь-якої процесуальної участі, координації чи прийняття рішень у кримінальному провадженні № 42025112310000118 від 09.10.2025.

Захисники підозрюваного ОСОБА_3 адвокати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні заяву підтримали, просили задовольнити. Адвокат ОСОБА_4 зазначив, що на даний час до Офісу Генерального прокурора України ним було оскаржено постанову заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 про визначення підслідності від 20.08.2026, але жодної інформації поки не має.

Представник Київської обласної прокуратури та сам прокурор ОСОБА_6 у судове засідання не з`явилися. 15 вересня 2026 року до суду надійшов лист з Київської обласної прокуратури за підписом заступника начальника управління Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 , в якому зазначено, що 11 серпня 2026 року прокурором Фастівської окружної прокуратури ОСОБА_7 визначено підслідність у кримінальному провадженні № 42025112310000118 від 09.10.2025 за Бучанським районним управлінням поліції ГУНП в Київській області у зв`язку з тим, що об`єкти, щодо яких укладено договори №11К-23 від 15.09.2023 та №23К-23 від 01.04.2024, розташовані у м. Бородянка та м. Ірпінь Бучанського району Київської області.

Разом з тим, за результатами перевірки Київською обласною прокуратурою встановлено неефективність досудового розслідування, зокрема невжиття органом досудового розслідування жодної слідчої (розшукової) дії. У зв`язку з цим 20 серпня 2026 року заступником керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 на підставі частини 5 статті 36 КПК України прийнято постанову про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування, якою досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні доручено слідчому підрозділу Фастівського районного управління поліції ГУНП в Київській області.

У листі також зазначено, що постанова заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 від 20 серпня 2026 року відповідно до частини 1 статті 303 КПК України не підлягає оскарженню під час досудового розслідування, однак відповідні доводи можуть бути предметом розгляду під час підготовчого судового провадження відповідно до частини 2 статті 303, статей 314-316 КПК України.

Щодо доводів заявника про необхідність здійснення досудового розслідування детективами органу Бюро економічної безпеки України у листі зазначено, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні двох окремих епізодів кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 КК України, при цьому розмір шкоди за кожним із таких епізодів окремо не перевищує встановленого законом порогу у 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, у зв`язку з чим підстави для визначення підслідності за детективами Бюро економічної безпеки України, передбачені пунктом 3 частини 3 статті 216 КПК України, відсутні.

Крім того, у листі зазначено, що наведені у заяві обставини не свідчать про наявність обставин, які відповідно до пункту 3 частини 1 статті 77 КПК України можуть викликати обґрунтовані сумніви в неупередженості заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 , у зв`язку з чим Київська обласна прокуратура просить відмовити у задоволенні заяви про його відвід та розглянути заяву за відсутності представника прокуратури.

Заслухавши захисників, дослідивши заяву про відвід, додані до неї матеріали та лист Київської обласної прокуратури, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 80 КПК України, заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження.

Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.

За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Перелік підстав, за наявності яких прокурор підлягає відводу, визначений ст. 77 КПК України. Так, серед іншого, п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України передбачає, що прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні, якщо існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених ст. 75-79 цього Кодексу, прокурор зобов`язаний заявити самовідвід. За цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Частинами 4, 5 ст. 80 КПК України унормовано, що заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Відвід повинен бути вмотивованим, тобто має містити посилання на конкретні обставини, що об`єктивно можуть свідчити про упередженість прокурора та бути підтверджені відповідними доказами.

Отже, вмотивованість відводу передбачає наведення заявником конкретних обставин та відомостей, які об`єктивно можуть свідчити про особисту заінтересованість прокурора у результатах кримінального провадження або викликати обґрунтовані сумніви у його неупередженості.

При цьому норми кримінального процесуального законодавства не визначають вичерпного переліку обставин, які можуть свідчити про упередженість прокурора, а тому питання щодо їх наявності має вирішуватися у кожному конкретному випадку з урахуванням установлених обставин та поданих на їх підтвердження матеріалів.

Як убачається зі змісту заяви про відвід, сторона захисту пов`язує наявність сумнівів у неупередженості ОСОБА_6 насамперед із прийняттям ним 20 серпня 2026 року постанови про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування, а також із висновками, викладеними у цій постанові щодо неефективності досудового розслідування.

На обґрунтування своїх доводів заявник посилається на послідовність процесуальних дій, вчинених після визначення підслідності кримінального провадження за Бучанським районним управлінням поліції, на зміст ухвал Фастівського міськрайонного суду Київської області від 22 липня та 05 серпня 2026 року, а також на власну оцінку відповідності постанови ОСОБА_6 вимогам кримінального процесуального законодавства.

Варто зазначити, що постанова прокурора про визначення підслідності не входить до переліку рішень, які можуть бути самостійно оскаржені слідчому судді під час досудового розслідування згідно ст. 303 КПК України.

При цьому, як було встановлено у судовому засіданні, адвокатом ОСОБА_4 до Офісу Генерального прокурора України було оскаржено постанову заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 про визначення підслідності від 20.08.2026. Станом на дату розгляду даної заяви про відвід, відомостей про законність чи незаконність оскаржуваної постанови, заявником до суду не надано.

Крім цього, обставини у поданій заяві про відвід самі по собі не свідчать про особисту заінтересованість ОСОБА_6 у результатах здійснення досудового розслідування кримінального провадження або його упередженість.

Як вбачається з матеріалів заяви, прийняття ОСОБА_6 постанови від 20 серпня 2026 року було здійснено ним у зв`язку з виконанням повноважень прокурора вищого рівня. Незгода сторони захисту з підставами, мотивами та висновками, викладеними у відповідному процесуальному рішенні, не є тотожною встановленню упередженості прокурора.

Законність та обґрунтованість процесуального рішення прокурора, правильність визначення органу досудового розслідування, а також обґрунтованість висновку щодо ефективності досудового розслідування є питаннями, які мають вирішуватися у передбаченому кримінальним процесуальним законом порядку та не можуть самі по собі бути підставою для відводу прокурора.

Крім цього, відповідні доводи заяви про відвід можуть бути предметом розгляду під час підготовчого судового провадження відповідно до частини 2 статті 303, статей 314-316 КПК України.

Водночас позиція прокурора при здійсненні ним передбачених законом процесуальних повноважень, навіть якщо вона не відповідає позиції сторони захисту, не може сама по собі розцінюватися як упередженість. Для висновку про наявність підстав для відводу необхідні об`єктивні дані, які б свідчили про те, що відповідна процесуальна позиція зумовлена не виконанням прокурором його повноважень, а особистою заінтересованістю чи іншими обставинами, які виключають його неупереджену участь у кримінальному провадженні.

Таких даних стороною захисту не наведено.

Посилання заявника на ухвали Фастівського міськрайонного суду Київської області від 22 липня та 05 серпня 2026 року також не свідчать про наявність підстав для відводу прокурора ОСОБА_6 .

Зазначені судові рішення стосувалися відповідних процесуальних питань під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, проте самі по собі не містять висновків про особисту заінтересованість або упередженість заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 . При цьому незгода сторони захисту із процесуальними рішеннями прокурора, зокрема щодо визначення підслідності не є достатньою підставою для висновку про його упередженість.

Доводи заявника про те, що постановою від 20 серпня 2026 року фактично було змінено орган досудового розслідування після постановлення судових рішень щодо територіальної юрисдикції та підслідності, також не підтверджують наявності у ОСОБА_6 особистої заінтересованості або інших обставин, передбачених пунктом 3 частини 1 статті 77 КПК України.

Не свідчать про упередженість прокурора і доводи сторони захисту щодо необхідності здійснення досудового розслідування детективами Бюро економічної безпеки України. Вказані доводи стосуються визначення підслідності кримінального провадження та застосування відповідних положень кримінального процесуального законодавства, а не особистої заінтересованості чи упередженості прокурора.

Слідчий суддя враховує, що будь-який учасник кримінального провадження має право не погоджуватися з процесуальними діями, бездіяльністю або рішеннями прокурора та оскаржувати їх у встановленому законом порядку. Водночас тлумачення таких дій чи рішень як підстави для відводу має ґрунтуватися не лише на суб`єктивній оцінці сторони захисту, а й на об`єктивно підтверджених обставинах, які дають підстави для висновку про упередженість прокурора.

Сама по собі незгода сторони кримінального провадження з процесуальними діями чи рішеннями прокурора за відсутності об`єктивних даних, які б свідчили про його упередженість або особисту заінтересованість, не є підставою для відводу.

У даному випадку стороною захисту не надано об`єктивних даних, які б свідчили про особисту заінтересованість ОСОБА_6 у результатах кримінального провадження, наявність у нього конфлікту інтересів, особистих взаємовідносин з учасниками кримінального провадження або інших обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Таким чином, наведені у заяві доводи фактично зводяться до незгоди з процесуальною позицією прокурора та прийнятим ним рішенням, що саме по собі не може бути підставою для його відводу.

За наведених обставин слідчий суддя приходить до висновку, що заява про відвід не містить належних та об`єктивно підтверджених даних про існування обставин, передбачених пунктом 3 частини 1 статті 77 КПК України.

Обставини, якими обґрунтовуються підстави для відводу прокурора, не пов`язані із виявом його упередженості та не викликають сумнівів у його безсторонності і не тягнуть за собою усунення прокурора.

Інших обставин, які відповідно до положень статті 77 КПК України виключають участь ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, судом не встановлено.

З огляду на викладене заява адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 , про відвід заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 77, 80, 81, 303, 309, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 про відвід заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 42025112310000118 від 09.10.2025 відмовити.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та проголошено 21.09.2026 року о 15 годині 00 хвилин.

Слідчий суддя ОСОБА_9