Ухвала суду № 139977535, 15.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

15.09.2026Справа № 910/8136/26

розглянувши справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Загір`я» (адреса: 77301, м. Калуш, вул. Г. Мартинця, 45а, код ЄДРПОУ: 20533371)

до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця» (адреса: 03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, код ЄДРПОУ: 40075815)

про стягнення коштів,

у складі суду судді Погрібної С.В.

за участю секретаря судового засідання Левчук В.С.

представники сторін згідно протоколу судового засідання.

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Загір`я» (далі - позивач) до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця» (далі - відповідач) про стягнення 2 580 645,00 грн заборгованості за Договором № ПК/ВЧ-5/25406/Ю від 23.05.2025.

Ухвалою суду від 07.07.2026 вказану позовну заяву залишено без руху, надано позивачу час на усунення недоліків.

10.07.2026 позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків, яка прийнята судом.

Ухвалою суду від 14.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 12.08.2026 о 12:00 год.

29.07.2026 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (вх. № 07-11/61947/26).

03.08.2026 позивач подав до суду відповідь на відзив (вх. № 07-11/63789/26).

10.08.2026 відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив (вх. № 07-11/65440/26).

12.08.2026 протокольною ухвалою суду оголошено перерву у підготовчому засіданні до 15.09.2026 о 14:30 год.

07.09.2026 відповідач подав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи висновку експертизи 18.5-ЕО-0990.26 від 13.08.2026 (вх. № 07-11/72989/26).

14.09.2026 позивач подав до суду заперечення на клопотання відповідача про долучення доказів до матеріалів справи (вх. № 07-11/75122/26).

Представник позивача та відповідача в підготовче засідання 15.09.2026 не з`явилися.

Суд зазначає, що указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Оповіщення про загрозу або виникнення таких надзвичайних ситуацій здійснюється через системи оповіщення різних рівнів, електронні комунікаційні мережі загального користування тощо, відповідно до статті 30 Кодексу цивільного захисту України, Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв`язку у сфері цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2017 № 733, зокрема шляхом уривчастого звукового попереджувального сигналу "Увага всім" та трансляції відповідного повідомлення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайної ситуації (далі - сигнал "повітряна тривога").

Чинним законодавством України у сфері цивільного захисту передбачений чіткий алгоритм поведінки громадян та відповідні повноваження органів державної влади, місцевого самоврядування, керівників підприємств і організацій усіх форм власності у випадку виникнення надзвичайної ситуації. Шляхом відповідних оповіщень (сигналів і повідомлень) органи управління цивільного захисту доводять до мешканців населених пунктів інформацію про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, повітряної тривоги, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо. Після отримання таких оповіщень громадяни мають діяти відповідно до наданих інструкцій та правил цивільного захисту. Зокрема, припинити роботу та вжити необхідних заходів безпеки (рішення Ради суддів України від 05.08.2022 № 23).

Відповідно до наведених приписів судами запроваджено локальні заходи (план, порядок дій, розпорядження) щодо інформування про сигнал "повітряна тривога" та реагування задля збереження життя і здоров`я суддів, працівників апарату та відвідувачів суду, зокрема для їх негайного переходу до укриття.

Враховуючи наведене при вирішенні питання про наявність підстав для відкладення розгляду справи, у якій на початок судового засідання оголошено сигнал "повітряна тривога" господарський суд має керуватися пріоритетом збереження життя і здоров`я людини, а обов`язком суду є сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, зокрема на участь у судовому розгляді.

При цьому обставини оголошення сигналу "повітряна тривога" у певному регіоні слід вважати загальновідомими, тобто такими що не потребують доказування.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 910/2116/21 (910/12050/21).

Суд зазначає, що 15.09.2026, зокрема у період часу з 15:07 год. по 16:20 год. у місті Києві було оголошено сигнал "Повітряна тривога".

При цьому, судовий розгляд попередньої справи (№910/16496/25) закінчився о 15:08 год., що об`єктивно не дало можливості розпочати підготовче засідання у справі № 910/8136/26 о 14:30 год.

Відповідно до пункту 1 розпорядження Голови Господарського суду міста Києва від 22.08.2022 № 14 "Про порядок дій під час оголошення повітряної тривоги" рекомендовано у разі оголошення повітряної тривоги суддям та працівникам апарату суду негайно залишити приміщення суду та прослідувати до найближчого укриття.

Крім того, згідно пункту 2 вказаного розпорядження рекомендовано співробітникам служби судової охорони забезпечити вихід відвідувачів суду за межі території Господарського суду міста Києва під час оголошення сигналу "повітряна тривога" та вказати їм напрямок руху до найближчого укриття; не допускати учасників судового процесу та відвідувачів у приміщення та на територію суду до оголошення сигналу "відбій повітряної тривоги".

Тож, підготовче засідання призначене на 15.09.2026 не відбулося у зв`язку з повітряною тривогою в місті Києві.

За таких обставин, суд вважає за необхідне повідомити сторін про дату та час наступного підготовчого засідання.

Крім того, суд, розглянувши клопотання відповідача про долучення доказів до матеріалів справи (вх. № 07-11/72989/26 від 07.09.2026) та заперечення позивача на зазначене клопотання (вх. № 07-11/75122/26 від 14.09.2026), вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідач, обґрунтовуючи клопотання про долучення доказів, зазначив, що висновок експерта повністю спростовує твердження позивача про те, що кран козловий ККС-10 пройшов випробування в робочому режимі згідно з вимогами інструкції з експлуатації заводу-виробника, знаходиться у справному стані та відповідає вимогам НПАОП 0.00-1.80-18.

Позивач, заперечуючи проти задоволення зазначеного клопотання, зазначив, що не погоджується з висновком від 13.08.2026 та з його процесуальною кваліфікацією і змістовними висновками, оскільки висновок від 13.08.2026 є результатом експертного обстеження у сфері промислової безпеки, а не висновком експерта, оформленим за статтями 98 і 101 ГПК України. Він складений за іншим завданням, не досліджує виконання конкретних позицій рознарядки від 02.10.2025, не встановлює часу та причин виникнення зафіксованих пошкоджень і поданий у неповному вигляді та не відповідає вимогам ГПК України щодо висновку експерта.

Приписами ст. 42 ГПК України встановлено, що учасники справи мають право, зокрема, подавати докази, заяви, клопотання, надавати пояснення суду, свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду.

За положеннями ч.ч. 1-3 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Частиною 4 ст. 80 ГПК України визначено, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. (Рішення ЄСПЛ у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008).

Суд звертає увагу на те, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом.

Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Верховний Суд зазначає, що згідно з практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, та як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

Надмірний формалізм є порушенням права на справедливий судовий захист.

Європейським судом з прав людини зазначено, що "надмірний формалізм" може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах "Белеш та інші проти Чеської Республіки", "ЗУБАЦ ПРОТИ ХОРВАТІЇ" (ZUBAC v. CROATIA), (Beles and Others v. the Czech Republic), №47273/99, пп. 50-51 та 69, ЄСПЛ 2002 IX, та "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), №35787/03, п. 29, від 26 липня 2007 року).

При цьому, Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення у справі "Кутіч проти Хорватії", заява №48778/99).

Відтак, враховуючи наведені відповідачем обґрунтування клопотання про долучення доказів, з метою всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи, а також з метою забезпечення реалізації принципу змагальності сторін, суд дійшов висновку долучити вищевказані докази до матеріалів справи.

При цьому, суд відхиляє доводи позивача, викладені у запереченнях на клопотання відповідача про долучення доказів, з огляду на їх беззмістовність та звертає увагу останнього, що оцінка зазначеного доказу буде надана судом під час розгляду справи по суті у відповідному судовому рішенні.

Керуючись статтями 80, 81, 177, 181-183, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Призначити наступне підготовче засідання на 06.10.26 о 15:00 год., яке відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44-Б, зал № 21.

2. Задовольнити клопотання Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця» про долучення доказів до матеріалів справи від 07.09.2026.

3. Долучити до матеріалів справи висновок експертизи № 18.5-ЕО-0990.26 від 13.08.2026 за результатами експертного обстеження крана козлового ККС-10 вантажопідіймальністю 10т.

4. Ухвалу надіслати учасникам справи.

5. Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за адресою: - ki.arbitr.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає (статті 235, 255 ГПК України).

Повний текст ухвали складено 15.09.2026.

Суддя Світлана ПОГРІБНА