Рішення № 139977441, 22.09.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 7/94/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2026 Справа № 908/1599/26

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Лєскіної Ірини Євгенівни, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без (повідомлення) виклику представників сторін справу № 908/1599/26

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАКО-ГРУП ЛТД» (50074, м.Кривий Ріг, площа Шахтарської Слави, буд. 2, приміщення 24, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 40810967)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ БУД АУДИТ» (69120, м. Запоріжжя, вул. Вороніна, буд. 1Б. офіс 19, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 42729847)

про стягнення 110000,00грн,

Процесуальні дії у справі.

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вх. № 1861/08-07/26 від 02.07.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАКО-ГРУП ЛТД» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ БУД АУДИТ» про стягнення 110000,00 грн за договором поставки № 289/20 від 17.08.2020.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 02.07.2026 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1599/26 та визначено до розгляду судді Лєскіній І.Є.

Ухвалою від 07.07.2026 суд залишив без руху позовну заяву та надав позивачу строк на усунення недоліків.

Позивачем у системі «Електронний суд» 13.07.2026 сформовано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 17.07.2026 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1599/26, яке суд ухвалив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Установлено відповідачеві строк для надання суду відзиву на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Згідно з даними підсистеми «Електронний суд» ЄСІКС відповідач не має зареєстрованого електронного кабінету.

Ухвала суду від 17.07.2026 надіслана відповідачу поштовим відправленням за зареєстрованою адресою місцезнаходження відповідача. Поштове відправлення на адресу відповідача, в якому містилася ухвала суду від 17.07.2026, було повернуто за зворотною адресою 06.08.2026 з довідкою АТ «Укрпошта» форми 20 «За закінченням терміну зберігання».

Суд зазначає, що згідно з ч. 5 ст. 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Суд зазначає, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023, який набрав чинності 21.07.2023 та введений в дію 18.10.2023, внесено зміни до низки статей ГПК України.

Так, відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі фізичні особи-підприємці) реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

При цьому, оскільки станом на час відкриття провадження у справі № 908/1599/26 відповідачем не зареєстровано електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів ГПК України ухвала господарського суду від 17.07.2026 про відкриття провадження у справі № 908/1599/26 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача.

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з частиною 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, окрім іншого, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Також суд зазначає, що за змістом статей 2, 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Запорізької області по даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Також судом враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України», від 02.12.2010 «Шульга проти України», від 21.10.2010 «Білий проти України»).

Отже, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву, так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Ураховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, граничним строком розгляду цієї справи судом є 15.09.2026.

Оскільки розгляд справи здійснювався без виклику представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилося.

Рішення у справі ухвалено судом 22.09.2026, з урахуванням перебування судді у відпустці та на лікарняному.

Стислий виклад позицій учасників страви.

До Господарського суду Запорізької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ДАКО-ГРУП ЛТД» з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ БУД АУДИТ» 110000,00 грн за договором поставки № 289/20 від 17.08.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем належним чином своїх зобов`язань з оплати товару за договором поставки № 289/20 від 17.08.2020. Невиконання відповідачем зобов`язань стало підставою для звернення до суду з вимогами про повернення сплачених позивачем коштів про стягнення 110000,00 грн.

Позов заявлено на підставі ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612, 626, 629, 638 Цивільного кодексу України.

Відповідач правами, наданими процесуальним законом, зокрема, ст.ст. 42, 165, 169 ГПК України, не скористався, відзив на позов, жодних доказів суду не надав, позицію щодо предмету спору не висловив.

Керуючись положеннями ч. 9 ст. 165 ГПК України, суд вирішив справу за наявними матеріалами.

Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують.

Між ТОВ «ДАКО-ГРУП ЛТД» (надалі Постачальник та/або Позивач) та ТОВ «ГЛОБАЛ БУД АУДИТ» (надалі Покупець та/або Відповідач) укладено договір поставки № 289/20 від 17.08.2020 (надалі Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник у строки, визначені цим Договором передає у власність Покупцю товар, а Покупець приймає товар та здійснює його оплату на умовах, визначених цим Договором.

Згідно з п. 2.1. Договору ціна, яку повинен сплатити Покупець за переданий товар визначається рахунком на оплату, виставленим Постачальником в момент надходження від Покупця замовлення.

Відповідно до п. 2.3. Договору Покупець повинен сплатити Постачальнику повну ціну переданого товару протягом 3-х днів з моменту прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Зобов`язання Покупця з оплати товару вважаються виконаними в момент зарахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника (п. 2.4. Договору).

Момент виконання Постачальником обов`язку передати, а Покупцем прийняти товар є момент прийняття та підписання Покупцем або його представником товаророзпорядчих документів від Продавця, його представника або перевізника у випадку, якщо перевізником здійснюється доставка товару за рахунок Постачальника (п. 3.4. Договору).

Відповідно до п. 3.5. Договору товаророзпорядчими документами, зазначеними у п.2.3., п.3.3 даного Договору є видаткова накладна або товаро-транспортна накладна, або залізнична накладна.

Відповідно до п. 2.1. додаткового договору про врегулювання електронного документообігу до договору № 289/20 від 17.08.2020 р. Сторони домовилися про те, що на підставі цього Додаткового договору, при виконанні умов Договору будуть здійснювати підписання всіх актів приймання-передачі наданих послуг, актів звірки взаємних розрахунків, видаткових накладних, зведених видаткових накладних, актів приймання-передачі товарів, актів про анулювання документа - в формі електронних EDI- документів, з використанням Кваліфікованого електронного підпису та Кваліфікованої електронної печатки (при її наявності) для підтвердження описаних в них господарських операцій з використанням системи EDI, а саме програмних рішень зазначених в п. 1.1., 1.2., 1.5. або 1.6. цього додаткового договору.

Відповідно до п. 1.4. додаткового договору про врегулювання електронного документообігу до договору № 289/20 від 17.08.2020 р. EDI-документи - належно оформлені документи, інформація в яких зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа, які передбачені чинним законодавством.

Відповідно до п. 2.6. додаткового договору про врегулювання електронного документообігу до договору № 289/20 від 17.08.2020 р. EDI-документи вважаються підписаними і набирають чинності з моменту підписання з використанням КВПд, КЕПч (при її наявності) Стороною-одержувачем EDI-документа, отриманого від Сторони-відправника з нанесеним нею КЕП, КЕП (при її наявності).

Згідно з п. 2.7. додаткового договору про врегулювання електронного документообігу до договору № 289/20 від 17.08.2020 р. EDI-документи вважаються підписаними і набирають чинності у випадках, коли вони були підписані КЕП, КЕПч (при її наявності) Стороною-відправником та надіслані Стороні-одержувачу, проте протягом наступних 5-ти робочих днів, Сторона-одержувач не підписала такі EDI документи та не надіслала Стороні-відправнику мотивованої відмови від підписання EDI- документів. Мотивована відмова від підписання EDI-документів може надсилатися через систему EDI, через механізм відхилення EDI-документа з обов`язковим надання коментарів про обґрунтовані причини відхилення. На виконання замовлення Покупця ТОВ «ДАКО-ГРУП ЛТД» було сформовано рахунок на оплату №8123 від 06.11.2025 на суму 142 185,60 грн. з ПДВ щодо поставки товару.

Відповідно до видаткової накладної №27062 від 07.11.2025, підписаної Сторонами, Постачальник поставив, а Покупець прийняв без зауважень ЦЕМЕНТ CEM IIІ/А 42,5 N 25КГ 1,6Т в кількості 19,20 тони та ЦЕМЕНТ CEM II/C-M(S-LL) 32,5 R 25КГ 1,6Т на суму 142 185,60 грн з ПДВ.

Після отримання товару згідно з видатковою накладною №27062 від 07.11.2025 ТОВ «ГЛОБАЛ БУД АУДИТ» було здійснено часткову оплату згідно з платіжною інструкцією №1895 від 18.05.2026 на суму 10 000,00 грн, згідно з платіжною інструкцією №1896 від 19.05.2026 на суму 5 000,00 грн, згідно з платіжною інструкцією №1902 від 25.05.2026 на суму 17 185,60 грн.

На день подачі позовної заяви розмір заборгованості ТОВ «ГЛОБАЛ БУД АУДИТ» перед ТОВ «ДАКО-ГРУП ЛТД» становить 110 000,00 грн з наступного розрахунку: 142 185,60 грн. (сума товару згідно з видатковою накладною №27062 від 07.11.2025) 10 000,00 грн. (сума сплати згідно з платіжною інструкцією №1895 від 18.05.2026) 5 000,00 грн (сума сплати згідно з платіжною інструкцією №1896 від 19.05.2026) 17 185,60 грн (сума сплати згідно з платіжною інструкцією №1902 від 25.05.2026) = 110 000,00 грн (сума заборгованості на дату подачі позовної заяви).

Відповідач не спростував викладені обставини, відзив на позовну заяву, жодних доказів суду не надав.

Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення. Висновки суду.

За своєю правовою природою укладений договір між позивачем та відповідачем є договором поставки, до якого застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін згідно з ч.2 ст.712 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За змістом ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі, а також інші юридичні факти.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частинами 1 та 2 ст. 712 ЦК України внормовано, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно із ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Відповідно до видаткової накладної №27062 від 07.11.2025 підписаної Сторонами Постачальник поставив, а Покупець прийняв без зауважень ЦЕМЕНТ CEM IIІ/А 42,5 N 25КГ 1,6Т в кількості 19,20 тони та ЦЕМЕНТ CEM II/C-M(S-LL) 32,5 R 25КГ 1,6Т на суму 142 185,60 грн з ПДВ.

Судом установлено, що після отримання товару згідно з видатковою накладною №27062 від 07.11.2025 відповідачем було здійснено часткову оплату згідно з платіжною інструкцією №1895 від 18.05.2026 на суму 10 000,00 грн, згідно з платіжною інструкцією №1896 від 19.05.2026 на суму 5 000,00 грн, згідно з платіжною інструкцією №1902 від 25.05.2026 на суму 17 185,60 грн.

Разом із цим, Відповідач у порушення вимог ЦК України та умов договору добровільно взяті на себе зобов`язання не виконав, не провів оплату отриманого товару у повному обсязі.

З огляду на викладене пред`явлена позивачем вимога про стягнення заборгованості за договором у розмірі 110000,00грн є обґрунтованою та підтвердженою належними доказами.

Станом на час прийняття рішення судом у справі доказів на підтвердження виконання відповідачем зобов`язання за договором в частині повної оплати отриманого товару до суду надано не було, а отже вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 110000,00грн підлягає задоволенню.

За приписами ст. ст. 13 та 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, ураховуючи вище встановлені обставини, предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Судові витрати.

Судовий збір на підставі пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 2662,40 грн судового збору.

Також суд констатує наявність підстав для повернення з Державного бюджету України суми зайво сплаченого судового збору.

Із матеріалів справи встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3328,00 грн (платіжна інструкція № 12049 від 26.06.2026).

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до п.п. 1-2 п. 2 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3328,00 грн.

Одночасно, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Беручи до уваги викладене, враховуючи, що заявлено вимоги майнового характеру, у розумінні Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання позову із застосуванням коефіцієнту 0,8 становить 2662,40 грн (3328,00 грн х 0,8).

Із наведеного слідує, що позивач сплатив суму судового збору у більшому розмірі, ніж передбачено законом. Сума зайво сплаченого судового збору складає 605,60 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Отже, сума зайво сплаченого позивачем судового збору в розмірі 665,60 грн підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України за наявності відповідного клопотання.

Позиція суду щодо необхідності розрахунку судового збору із застосуванням пониженого коефіцієнту узгоджується з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №916/228/22.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 11, 13, 14, 86, 129, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ БУД АУДИТ» (69120, м. Запоріжжя, вул. Вороніна, буд. 1Б. офіс 19, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 42729847) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАКО-ГРУП ЛТД» (50074, м.Кривий Ріг, площа Шахтарської Слави, буд. 2, приміщення 24, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 40810967) 110 000 (сто десять тисяч) гривень 00 копійок основного боргу, 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 22.09.2026 з урахуванням перебування судді у відпустці та на лікарняному.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя І.Є. Лєскіна