Ухвала суду № 139977404, 23.09.2026, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

____________________________

УХВАЛА

"23" вересня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/805/20

Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.,

розглянувши заяву представника ОСОБА_1 від 21.09.2026 (вх. № 02.3.1-02/9287/26 від 21.09.2026.)

про відвід судді Лучка Романа Михайловича від розгляду заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку із доведенням до банкрутства № 801-02-01-907/805 від 26.08.2026 року

у справі № 907/805/20

за заявою кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-СМЦ», м. Київ

до боржника Товариства обмеженою відповідальністю «Стілмен», м. Мукачево Закарпатської області

про банкрутство

кредитор ГУ ДПС у Закарпатській області, м. Ужгород

кредитор ОСОБА_2 , м. Київ

ліквідатор Потупало Наталія Ігорівна

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Метінвест-СМЦ» звернулося до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства обмеженою відповідальністю «Стілмен», посилаючись на наявність визначених ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства підстав.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 27.01.2021 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства обмеженою відповідальністю «Стілмен», введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Потупало Наталію Ігорівну та призначено попереднє засідання по справі №907/805/20 на 18.03.2021.

Офіційне оприлюднення про відкриття справи про банкрутство №65832 було здійснено 01.02.2021 та встановлено кредиторам граничний строк на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника: протягом тридцяти з дня офіційного оприлюднення про порушення справи про банкрутство.

Зобов`язано розпорядника майна подати до господарського суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів.

Зобов`язано розпорядника майна скласти та подати на затвердження господарського суду реєстр вимог кредиторів.

Ухвалою про попереднє засідання Господарського суду від 13.05.2021 затверджено реєстр вимог кредиторів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стілмен» у наступному складі та розмірі:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю Метінвест-СМЦ у розмірі 8 881 278,31 грн підлягає включенню до Реєстру вимог кредиторів в четверту чергу, а також судовий збір в розмірі 21020,00 грн в першу чергу;

2) Головне управління ДПС у Закарпатській області 535217,83 гривень, зокрема, основний платіж 494969,99 гривень, штрафна санкція 26516,54 гривні, пеня 13731,30 гривень, та підлягають включенню до Реєстру вимог кредиторів у справі за наступною черговістю: 494969,99 грн основного боргу в третю чергу; штрафні санкції на суму 40247,84 грн в шосту чергу, а також судовий збір в розмірі 4540,00 грн в першу чергу;

3) ОСОБА_2 153 425,00 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягає включенню до Реєстру вимог кредиторів у справі в першу чергу.

Крім того, ухвалою суду від 08.12.2021 у цій справі додатково визнано грошові вимоги ОСОБА_2 на загальну суму 113 050,00 грн та зобов`язано арбітражного керуючого включити до реєстру вимог кредиторів вимоги ОСОБА_2 на суму 113 050,00 грн, з урахуванням вимог пункту 4 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Постановою від 08 грудня 2021 року боржника Товариство з обмеженою відповідальністю «Стілмен» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру банкрута, призначено ліквідатором Товариства арбітражну керуючу Потупало Наталію Ігорівну та зобов`язано, зокрема, ліквідатора банкрута:

- не менш, ніж один раз на місяць подавати комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансовий стан і майно банкрута на день відкриття ліквідаційної процедури та під час проведення ліквідаційної процедури, про використання коштів банкрута, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.

- провести ліквідаційну процедуру та надати суду ліквідаційний баланс банкрута та звіт ліквідатора за приписами ст. 65 Кодексу України з процедур банкрутства.

В ході ліквідаційної процедури банкрута ухвалою від 20.05.2025 відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора Потупало Н.І. № 1693-02-01-907/805 від 30.08.2023 про покладання на засновників Товариства обмеженою відповідальністю «Стілмен» ОСОБА_3 та ОСОБА_1 субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку із доведенням до банкрутства.

Окрім того, ухвалою від 04.11.2025 судом відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора Потупало Наталією Ігорівною (вх. № 02.3.1-02-6037/25) про покладання солідарної відповідальності за зобов`язаннями боржника Товариства обмеженою відповідальністю «Стілмен» на відповідачів колишніх засновників та керівника ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

У зв`язку з призначенням судді Андрейчука Л.В. на посаду судді Центрального апеляційного господарського суду, розпорядженням керівника апарату суду від 06.03.2026 року № 02-02/86/26 призначено повторний автоматизований розподіл справи №907/805/20.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/805/20 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 06.03.2026 року.

Ухвалою від 11 березня 2026 року суд постановив справу №907/805/20 прийняти до свого провадження на розгляду на стадії ліквідаційної процедури та призначив судове засідання на 31 березня 2026 року.

Крім того, означеною ухвалою суд зобов`язав арбітражного керуючого (ліквідатора) Потупало Наталію Ігорівну надати суду в строк до 26 березня 2026 року:

- відомості про вжиті в ході ліквідаційної процедури заходи, склад ліквідаційної маси Товариства з обмеженою відповідальністю «Стілмен», виявлене та реалізоване майно банкрута та погашені вимоги кредиторів у справі №907/805/20 (за наявності);

- звіт про свою діяльність, інформацію про фінансовий стан і майно банкрута на день відкриття ліквідаційної процедури та під час проведення ліквідаційної процедури, про використання коштів банкрута;

- рішення комітету кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Стілмен» з пропозицією щодо подальших процесуальних дій у цій справі, з урахуванням, в тому числі, строку проведення ліквідаційної процедури у справі №907/805/20.

Ухвалою від 31.03.2026 судове засідання відкладено на 14.05.2026 та постановлено ліквідатору у строк до 01 травня 2026 року вжити дії щодо реалізації або списання належного банкруту майна, що слугує перешкодою для завершення ліквідаційної процедури.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці судове засідання 14.05.2026 не відбулося, а відтак, відповідно до ухвали від 18.05.2026 повідомлено учасників справи про проведення наступного судового засідання у цій справі 09 червня 2026 року.

Ухвалою від 09 червня 2026 року суд відклав судове засідання на 10 вересня 2026 року, а за змістом ухвали від 10 вересня 2026 року судове засідання відкладено на 10 грудня 2026 року.

26 серпня 2026 року до Господарського суду Закарпатської області через систему «Електронний суд» від ліквідатора надійшла заява від 26.08.2026 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку із доведенням до банкрутства.

Ухвалою від 07 вересня 2026 року суд призначив розгляд заяви ліквідатора від 26.08.2026 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку із доведенням до банкрутства на 08 жовтня 2026 року.

21 вересня 2026 року через систему «Електронний суд» надійшла заява від 21.09.2026 представника ОСОБА_1 про відвід судді Лучка Романа Михайловича від розгляду заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку із доведенням до банкрутства № 801-02-01-907/805 від 26.08.2026 року в справі № 907/805/20.

Заява про відвід обґрунтовується тим, що, на думку заявника, судом порушено принцип недопустимості повторної участі судді в розгляді справи, передбачений нормами статей 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.

На підтвердження наявності підстав для відводу заявник вказує на те, що суддя Лучко Р.М. вже розглядав тотожну заяву ліквідатора Потупало Н.І. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку із доведенням до банкрутства.

Заявник зазначає, що за результатами нового розгляду вказаної заяви Господарський суд Закарпатської області у справі № 907/805/20 ухвалою від 20 травня 2025 року відмовив у задоволенні вимог ліквідатора про покладання субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника.

З огляду на вищезазначене, заявник вважає, що повторна участь судді у розгляді заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку із доведенням до банкрутства від 26.08.2026 суперечить вимогам процесуального закону.

Розглянувши вказану заяву про відвід судді Лучка Р.М. від розгляду даної справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 7 ст. 39 ГПК України визначено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

За приписами ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 36 цього Кодексу, яка врегульовує питання недопустимості повторної участі судді у розгляді справи. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

За приписами ч. 3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра складу суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У той же час, з метою усунення побоювань та сумнівів заявника відводу щодо незалежності, безсторонності, неупередженості та об`єктивності судді, суд з метою забезпечення реалізації принципу верховенства права, реалізації права на справедливий суд відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та виконання завдання господарського судочинства відповідно до ст. 2 ГПК України, вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до приписів статті 36 ГПК України, суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.

Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.

Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.

Як вбачається із поданої представником відповідача заяви про відвід судді Лучка Р.М. від розгляду заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку із доведенням до банкрутства № 801-02-01-907/805 від 26.08.2026 року в справі № 907/805/20, така заява обґрунтовується порушенням принципу недопустимості повторної участі судді в розгляді справи, передбаченого нормами статті 35, частин 1, 2 статті 36 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 36 ГПК України, недопустимість повторної участі судді у розгляді справи поширюється на суддю, чиє рішення/ухвала про закриття провадження було скасовано судом вищої інстанції з направленням матеріалів на новий розгляд або участю у врегулюванні спору у справі за участю судді.

При цьому, як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ухвала від 18 січня 2024 року, яка була скасована Верховним Судом (постанова від 06.03.2025) про відмову у задоволенні заяви про субсидіарну відповідальність з направленням справи на новий розгляд була постановлена суддею Андрейчуком Л.В.

Ухвалою від 20 травня 2025 року Господарський суд Закарпатської області у складі судді Лучка Р.М. відмовив у задоволенні заяви ліквідатора Потупало Н.І. № 1693-02-01-907/805 від 30.08.2023 про покладання на засновників Товариства обмеженою відповідальністю «Стілмен» ОСОБА_3 та ОСОБА_1 субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку із доведенням до банкрутства та вказана ухвала жодним з учасників справи не оспорювалася..

З огляду на викладене, визначені законом процесуальні обмеження щодо недопустимості повторної участі у розгляді заяви ліквідатора від 26.08.2026 року стосуються виключно судді Андрейчука Л.В, чия ухвала від 18.01.2024 року у справі №907/805/20 була скасована Постановою Верховного Суду від 06.03.2025 року у цій справі.

Постановлення суддею Лучком Р.М. ухвали від 20.05.2025 року за результатами нового розгляду заяви ліквідатора Потупало Н.І. № 1693-02-01-907/805 від 30.08.2023, яка наразі є чинною та не скасовувалася судом вищої інстанції, не зумовлює недопустимості участі судді Лучка Р.М у розгляді справи в розумінні статті 36 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак, суд доходить висновку, що наведені аргументи заявника стосовно порушення принципу недопустимості повторної участі судді в розгляді справи є необґрунтованими та такими, що не відповідають положенням частини 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України, як і невідповідними слід вважати покликання на приписи частини 2 означеної статті процесуального закону, позаяк у цьому разі процедура врегулювання спору за участю судді відповідно до Глави 4 розділу ІІІ ГПК України не здійснювалася.

Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону (ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»).

Виходячи із загальних засад здійснення судочинства, визначених положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатись суб`єктивними та об`єктивними критеріями.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.

Згідно з ч. 3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим. Отже, у відводі судді заявник має конкретизувати фактичні обставини (з наданням конкретних доказів), які підтверджують наявність підстав для відводу. Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами. Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Газета Україна-центр» проти України» наголошував, що презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного.

Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.

Таким чином, суд констатує, що наведені заявником підстави відводу судді не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами щодо порушення принципу недопустимості повторної участі в розгляді справи, не узгоджуються із підставами, наведеними у ст. 36 ГПК України. У зазначеній нормі закону визначено перелік підстав для відводу судді, зокрема, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.

З огляду на викладені положення чинного господарського процесуального законодавства приходжу до висновку про необґрунтованість відводу судді Лучка Р.М., заявленого представником ОСОБА_1 адвокатом Суньовим Є.В.

Відповідно до приписів ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Частиною 3 ст. 39 ГПК України передбачено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до ч. 7 ст. 39 ГПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Згідно ч. 8 ст. 39 ГПК України, суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи.

За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (ч. 11 ст. 39 ГПК України).

Отже, суд зазначає, що за суб`єктивним критерієм суддя Лучко Р.М. у даній справі за участю заявника є суб`єктивно вільний від особистих прихильностей та упереджень, не має з сторонами та їх представниками, а також іншими особами, в тому числі й з колегами, відносин, які могли би завадити всебічному, повному та об`єктивному розгляду справи, у справі №907/805/20, не допускав поведінки, яка давала би привід сумніватися у неупередженості або безсторонності судді.

Щодо об`єктивного критерію, слід зазначити, що суддею Лучком Р.М. під час нового розгляду 20 травня 2025 року постановлено ухвалу про відмову у задоволенні заяви ліквідатора Потупало Н.І. № 1693-02-01-907/805 від 30.08.2023 про покладання на засновників Товариства обмеженою відповідальністю «Стілмен» ОСОБА_3 та ОСОБА_1 субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку із доведенням до банкрутства.

Суд констатує, що зазначена ухвала від 20.05.2026 постановлена суддею Лучком Р.М. за результатами нового розгляду матеріалів справи в частині заяви про покладення субсидіарної відповідальності після їх повернення з суду касаційної інстанції, в установленому законом порядку не скасовувалась, є чинною, а тому зазначені обставини не можуть свідчити про недопустимість повторної участі в розумінні статті 36 Господарського процесуального кодексу України.

При повторному зверненні ліквідатора із заявою про покладення субсидіарної відповідальності судом за змістом ухвали від 07.09.2026 призначено розгляд заяви на 08.10.2026 та надано учасникам справи можливість надати суду власні заперечення щодо змісту заявлених ліквідатором вимог, а відтак сумнівною є ймовірна наявність сумнівів в безсторонності судді щодо розгляду вказаної господарської справи за об`єктивним критерієм, позаяк окрім призначення судового засідання з розгляду поданої ліквідатором заяви, суддею ще жодні процесуальні дії у даній справі не вживалися.

Вказані обставини свідчать про дотримання судом принципу недопустимості повторної участі судді в розгляді справи та виключають будь-які об`єктивні підстави для сумнівів у безсторонності та неупередженості судді.

Оцінивши зазначені вище доводи заявника, суд дійшов висновку, що такі не свідчать про наявність об`єктивних або суб`єктивних підстав передбачених статтями 35, 36 ГПК України для відводу суду, а відтак - суд вважає заяву явно необґрунтованою.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, у контексті об`єктивного критерію... окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі Газета Україна-Центр проти України, no. 16695/04, від 15.07.2010).

Отже враховуючи, що заявлений відвід судді Лучку Р.М. суд вважає необґрунтованим, то на виконання приписів ч. 3 ст. 39 ГПК України, питання об`єктивного критерію, зокрема, чи можна вважати заявлені представником ОСОБА_1 адвокатом Суньовим Є.В., аргументи щодо недовіри до судді Лучка Р.М. об`єктивно обґрунтованими має вирішити суддя, який не розглядає цю справу.

Керуючись ст. ст. 32, 35, 38, 39, 42, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відвід судді Лучка Романа Михайловича від розгляду заяви ліквідатора Потупало Н.І. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку із доведенням до банкрутства № 801-02-01-907/805 від 26.08.2026 року в справі № 907/805/20 вважати необґрунтованим.

2. Звернутись до керівника апарату Господарського суду Закарпатської області з метою визначення автоматизованою системою документообігу суду складу суду для розгляду заяви про відвід судді Лучка Романа Михайловича від розгляду заяви ліквідатора Потупало Н.І. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку із доведенням до банкрутства № 801-02-01-907/805 від 26.08.2026 року в справі № 907/805/20 в порядку статті 32 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та не може бути оскаржена в апеляційному порядку згідно ст. 255 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.М. Лучко