Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
22.09.2026м. ДніпроСправа № 904/5683/26
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Іванова Т.В., розглянувши матеріали
за позовом Фізичної особи-підприємця Котляр Лілії Олександрівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до відповідача генеральної прокуратури російської федерації (125993, місто москва, вулиця велика дмитрівка, будинок 15а; ідентифікаційний код 7710146102)
про відшкодування збитків
ВСТАНОВИЛА:
17.09.2026 до Господарського суду Дніпропетровської області за допомогою системи "Електронний суд" надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Котляр Лілії Олександрівни до генеральної прокуратури російської федерації з вимогами про:
- стягнути з держави російська федерація в особі генеральної прокуратури російської федерації (вул. велика дмитрівка, 15а, м. москва, російська федерація, 125993) на користь Фізичної особи-підприємця Котляр Лілії Олександрівни( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) суму завданих реальних збитків у розмірі 451 994,90 (чотириста п`ятдесят одна тисяча дев`ятсот чотири долари США 90 центів), що є еквівалентом 18 973 932,66 (вісімнадцять мільйонів дев`ятсот сімдесят три тисячі дев`ятсот тридцять дві гривень 66 копійки) гривень за офіційним курсом НБУ станом на дату звернення до суду;
- стягнути з держави російська федерація в особі генеральної прокуратури російської федерації (вул. Велика Дмитрівка, 15а, м. москва, російська федерація, 125993) в дохід Державного бюджету України судові витрати по справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2026 справу №904/5683/26 передано на розгляд судді Івановій Т.В.
Щодо позовних матеріалів господарський суд дійшов до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Пунктом 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позовна заява повинна містити, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи.
Суд звертає увагу, що позивачем у шапці позовної заяви відповідачем визначено генеральну прокуратуру російської федерації, при цьому, прохальна частина позовної заяви містить вимогу про стягнення з держави російська федерація в особі генеральної прокуратури, що не відповідає шапці позовної заяви. Отже, з прохальної частини вбачається, що відповідачем визначено не генеральну прокуратуру російської федерації, а саме державу російська федерація в особі генеральної прокуратури.
Крім того, пунктом 4 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
Суд зауважує, що прохальна частина позовної заяви містить вимогу, зокрема, про стягнення суми завданих реальних збитків у розмірі 451 994,90 (чотириста п`ятдесят одна тисяча дев`ятсот чотири долари США 90 центів), що є еквівалентом 18 973 932,66 (вісімнадцять мільйонів дев`ятсот сімдесят три тисячі дев`ятсот тридцять дві гривень 66 копійки) гривень за офіційним курсом НБУ станом на дату звернення до суду.
Як вбачається, позивачем цифрами зазначена сума 451 994,90, тоді як прописом - (чотириста п`ятдесят одна тисяча дев`ятсот чотири долари США 90 центів), отже сума, вказана цифрами є відмінною від суми, вказаною прописом.
Також, пунктом 8 частини 3 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.
Суд зауважує, що перелік додатків до позовної заяви частково не містить назв документів та, відповідно, з зазначених додатків не вбачається, який саме документ додано до позовної заяви, так, у переліку додатків зазначено: "...7. право власності та акт СТАРА ГАВАНЬ.pdf.; 10. - орендар несе відповідальність за заростання даної земельно.pdf.; 13. збереження родючості грунтів, додержання державних стандартів, норм.pdf.; 14. Нікопольської міської ради.pdf.; 15. Прикінцеві положення.pdf.; 16. продлвження дії договору оренди.PDF.; 17. продовження дії договору до 2027 року.PDF.; 18. ради від 13 клоня 2022 року ча реня надай на королав прийськой.pdf.; 19. Спосіб та місце сплати орендної плати грошова плата вноситься на.pdf.; 20. Опис обєкта іншого.pdf.; 23. Додаток 1.pdf."
Як вбачається, частина вказаних додатків це витяги з тексту на сторінках з договору та з інших документів, без будь-якої ідентифікації.
Також суд наголошує, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази, позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Приписами частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судом встановлено, що позивачем до позовної заяви долучено додатки на іноземній мові, без нотаріально посвідченого перекладу, що безперечно є порушенням норм законодавства, зокрема: "...9. скрини з пошти.docx.; 11. акт приймання передачі.PDF.; 16. продлвження дії договору оренди.PDF.; 17. продовження дії договору до 2027 року.PDF.; 21. Акт прийому-передачі.PDF.;
Суд зазначає, що статтею 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.
Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14.12.1999 у справі №10-рп/99, українська мова, як державна, є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації, тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина 5 статті 10 Конституції України).
За приписами статті 12 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.
Господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою. Суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасникам судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють. Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача в порядку, встановленому цим Кодексом (стаття 10 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 1 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" встановлено, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова. Статус української мови як єдиної державної мови в Україні визначається виключно Конституцією України. Порядок функціонування і застосування державної мови визначається виключно законом.
Мовою нормативно-правових актів і актів індивідуальної дії, діловодства і документообігу органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування є державна мова. Органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом (частини 1, 6 статті 13 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної").
Згідно зі статті 14 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів". Суди ухвалюють рішення та оприлюднюють їх державною мовою у порядку, встановленому законом. Текст судового рішення складається з урахуванням стандартів державної мови.
При цьому згідно з частиною шостою статті 13 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.
Статтею 79 Закону України "Про нотаріат" встановлено, що нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.
Згідно з частинами 1, 2, 4, 5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
При цьому до письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку статті 79 Закону України "Про нотаріат". Пунктом 2.1. глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №296/5 від 22.02.2012 визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком. Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою.
Вказане підтверджується правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №910/4473/17.
Схожа за змістом позиція про те, що використання документів, викладених іноземною (російською) мовою без їх засвідченого у встановленому порядку перекладу українською мовою, суперечить положенням Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" та частини 1 статті 9 Цивільно процесуального кодексу України (мова цивільного судочинства), міститься у постанові від Верховного Суду 18.09.2024 у справі №751/1620/23.
У справі, що розглядається, суди встановили, що документи: "Соглашение об основных условиях сделки (Term Sheet) № 260419 от 26 апреля 2019 года" та "Дополнительное соглашение № 1 от 26 апреля 2019 года" не містять перекладу у встановленому законодавством порядку на державну мову, що унеможливлює для суду оцінку таких документів як доказів у справі, зокрема, достовірно встановити зміст такого документу та дії, які вчинені на підставі вказаного документу особами.
Відповідно до частини 1 статті 73, статей 76, 77 Господарсько процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Зазначена правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 12.03.2025 у справі №910/20940/21 (910/19964/23).
Ураховуючи вищевказані норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про необхідність здійснення перекладу з іноземної мови на українську мову всіх додатків, доданих до позовної заяви, які викладені на іноземній мові, як того вимагає чинне законодавства.
Відповідно до Закону України № 4833-IX від 07.04.2026 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку виконання судових рішень, рішень інших органів та цифровізації окремих етапів виконавчого провадження" було внесено зміни в тому числі до Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до абзацу 2 частини 7 статті 162 Господарського процесуального кодексу України (у редакції від 07.04.2026) у разі пред`явлення фізичною особою або фізичною особою - підприємцем позову про стягнення грошових коштів у позовній заяві зазначаються реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг або інформація про його відсутність. За відсутності рахунку позивач зазначає у позовній заяві бажаний спосіб отримання грошових коштів у разі задоволення позову.
Згідно з частиною 7 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, у разі зазначення в позовній заяві реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг до заяви додається документ, що підтверджує наявність такого рахунку (статтю 164 доповнено частиною сьомою згідно із Законом № 4833-IX від 07.04.2026).
Фізична особа-підприємець Котляр Лілія Олександрівна звернулася до суду з позовом у якому просить стягнути суму завданих реальних збитків у розмірі 451 994,90 (чотириста п`ятдесят одна тисяча дев`ятсот чотири долари США 90 центів), що є еквівалентом 18 973 932,66 (вісімнадцять мільйонів дев`ятсот сімдесят три тисячі дев`ятсот тридцять дві гривень 66 копійки) гривень за офіційним курсом НБУ станом на дату звернення до суду.
Як вбачається, в порушення наведених норм процесуального закону, позивачем у позовній заяві позивачем не вказано реквізити рахунку у банку, небанківському надавачі платіжних послуг та не надано документ, що підтверджує наявність такого рахунку. У випадку відсутності рахунку - не зазначена інформація про його відсутність та не зазначено у позовній заяві бажаний спосіб отримання грошових коштів у разі задоволення позову.
Отже, позовна заява є такою, що оформлена з порушенням вимог статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частин 1-4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Вказані вище обставини є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу 5-денного строку з дня вручення вказаної ухвали для усунення зазначених недоліків.
При цьому господарський суд звертає увагу на те, що залишення позовної заяви без руху не є перешкодою в доступі до правосуддя.
Слід також зазначити, що статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Конституцією України визначено основні засади судочинства і до них, зокрема, належать законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини та змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (стаття 129 Конституції України).
Статтею 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак, - а отже прийняття до розгляду заяви, поданої без дотримання статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України може бути витлумачено як надання переваги заявникові, що є неприпустимим.
Частинами 1, 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що право на суд може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов`язків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за судом.
Враховуючи наведені норми права, які передбачають порядок звернення до господарського суду та імперативні вимоги, які ставляться до учасників справи з метою дотримання порядку такого звернення, а також практику Європейського суду з прав людини щодо тлумачення і застосування положень пункту 1 статті 6 Конвенції, суд зазначає, що передбачений положеннями Господарського процесуального кодексу України процесуальний механізм залишення позовної заяви без руху та повернення позовної заяви у разі неусунення встановлених недоліків позовної заяви, не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд та доступ до правосуддя.
На підставі викладеного, керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Фізичної особи-підприємця Котляр Лілії Олександрівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до генеральної прокуратури російської федерації (125993, місто москва, вулиця велика дмитрівка, будинок 15а; ідентифікаційний код 7710146102) про відшкодування збитків - залишити без руху.
Встановити Фізичній особі-підприємцю Котляр Лілії Олександрівни строк - 5 (п`ять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків, а саме надати до суду:
- уточнену позовну заяву із зазначенням:
статусу відповідача, або це генеральна прокуратура російської федерації, або це держава російська федерація в особі генеральної прокуратури;
суми збитків, яку просить стягнути відповідач, з відповідністю суми, вказаної у цифрах, сумі, вказаній прописом; у цифрах та прописом;
поіменного переліку документів та інших доказів, що додаються до заяви, для можливості ідентифікувати додатки, додані до позовної заяви;
реквізитів рахунку Фізичної особи-підприємця Котляр Лілії Олександрівни в банку небанківському надавачі платіжних послуг; за відсутності рахунку - зазначити бажаний спосіб отримання грошових коштів у разі задоволення позову;
- документ, що підтверджує наявність, зазначеного у позовній заяві рахунку Фізичної особи-підприємця Котляр Лілії Олександрівни в банку небанківському надавачі платіжних послуг;
- долучені до позовної заяви документи, викладені на іноземній мові, перекласти українською мовою із нотаріальним засвідченням та надати вказані докази суду разом із таким перекладом, зокрема, додатки: "...9. скрини з пошти.docx.; 11. акт приймання передачі.PDF.; 16. продлвження дії договору оренди.PDF.; 17. продовження дії договору до 2027 року.PDF.; 21. Акт прийому-передачі.PDF., а також всі інші додатки, викладені на іноземній мові, якщо такі будуть додані до позовної заяви.
Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважається неподаною і буде повернута заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 22.09.2026 та не підлягає оскарженню.
Суддя Т.В. Іванова
Судове рішення № 139977234, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 22.09.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 904/5683/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: