Рішення № 139977175, 21.09.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2026м. ДніпроСправа № 904/4105/26

Господарський суду Дніпропетровської області у складі головуючого судді Перової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи, матеріали справи

за позовом Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю ""НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД ПАТРОН АВТО", 49101, м.Дніпро, вул.Шалом-Алейхема, буд.4/26, офіс 936, код ЄДРПОУ 45301806

про стягнення штрафних санкцій за договором

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ""НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД ПАТРОН АВТО" про стягнення штрафних санкцій (пені та штрафу) у розмірі 550 779,18 грн.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2026 справу № 904/4105/26 передано на розгляд судді Перовій О.В.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2026 позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків терміном 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме, зазначити: відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг; надати до суду документ, що підтверджує наявність рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг.

До канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків від 16.07.2026, якою були усунуті всі недоліки, зазначені в ухвалі суду від 10.07.2026.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

06.08.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить суд зменшити розмір неустойки (пені та штрафу) на 90 %, виходячи із балансу інтересів сторін, відсутності реальних збитків позивача, добросовісної поведінки відповідача на підставі частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України.

06.08.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій заперечує проти зменшення розміру штрафних санкцій, оскільки відповідач не довів ані наявності виняткових обставин, ані непропорційності відповідальності, ані таких негативних наслідків стягнення санкцій, які могли б виправдати фактичне звільнення його від відповідальності за порушення договору.

Зважаючи на предмет та підстави позову у даній справі, суд доходить висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже статтею 248 Господарського процесуального кодексу України законодавець визначив межі розумного строку для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, а саме: не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Крім того, згідно з частинами другою, третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Ураховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до частини восьмої статті 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

19.06.2025 між Військовою частиною НОМЕР_1 (далі - замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ""НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД ПАТРОН АВТО" (далі - постачальник, відповідач) укладений договір № 19.06.2025.

Відповідно до пункту 1.1. договору постачальник зобов`язується поставити замовнику товар, зазначений у специфікації до договору (додаток 1), а замовник - прийняти і оплатити товар, який постачається згідно з умовами цього договору.

Найменування товару: Напівпричіп РА-trailer 50-4 за ДК 021:2015:34220000-5: Причепи, напівпричепи та пересувні контейнери (пункт 1.2. договору).

Кількість, ціна за одиницю товару зазначається у специфікації до договору (додаток 1). Ціна товару є незмінною протягом дії договору, крім випадків, передбачених чинним законодавством (пункт 1.3. договору).

Кількість товару та сума договору, можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків замовника (пункт 1.4. договору).

Товар повинен бути новий (такий, що не був у користуванні, не відновлений, не реставрований). Якість та комплектність товару має відповідати вимогам визначеним у технічних вимогах до цього договору (додаток №2) (пункт 2.1. договору).

Ціна цього договору становить 5 053 020,00 грн, в тому числі ПДВ - 842 170,00 грн (пункт 3.1. договору).

Ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін, що оформлюється додатковою угодою (пункт 3.2. договору).

Ціна на товар встановлюється в національній грошовій одиниці України (пункт 3.3. договору).

Розрахунки за фактично поставлений товар проводяться протягом 10 робочих днів з дати надання постачальником замовнику належним чином оформлених документів на поставлений товар, а саме видаткової накладної постачальника, на якій повинен бути оригінал підпису одержувача замовника (або його представника за довіреністю) засвідчений мастичною печаткою, який підтверджує одержання товару, рахунку фактура та акту приймання-передачі товару за зразком замовника.

Без вищезазначених документів або відсутності в них встановленої інформації, оплата поставленого товару не проводиться (пункт 4.1. договору).

Товар повинен бути поставлений замовнику до 15.09.2025. Термін поставки товару може бути продовжений на строк дії воєнного стану на підставі указу Президента України, про що укладається додаткова угода (пункт 5.1. договору).

Місце поставки товарів: ЕХW (або: буде зазначене в окремих заявках замовника) (пункт 5.2. договору).

Відповідно до пункту 6.1. договору замовник зобов`язаний:

6.1.1. Своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари на умовах цього договору;

6.1.2. Приймати поставлені товари згідно з видаткової накладної або іншого документу, який передбачений чинним законодавством.

Постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором (підпункт 6.3.1. пункту 6.3. договору).

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та договором (пункт 7.1. договору).

Постачальник за даним договором несе наступну відповідальність:

- за несвоєчасну поставку товару сплачує замовнику пеня у розмірі 0,1% від вартості не поставленої вчасно частини товару за кожний день прострочення поставки, а за прострочення понад 30 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості;

- за відмову від поставки товару, що є предметом договору, постачальник сплачує замовнику неустойку у розмірі 10 % вартості непоставленого товару;

- за порушення умов договору щодо якості товару постачальник сплачує замовнику штраф у розмірі 20 % від вартості неякісного (некомплектного) товару (пункт 7.2. договору).

Сплата неустойки і відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням обов`язків, не звільняють сторони від виконання зобов`язань за договором, крім випадків передбачених законодавством України та цим договором (пункт 7.3. договору).

Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна, воєнних дій, блокади, ембарго, інших міжнародних санкцій, валютних обмежень, інших дій держав, які роблять неможливими виконання сторонами своїх зобов`язань, пожеж, повеней, іншого стихійного лиха або сезонних природних явищ, зокрема, таких як замерзання моря, проток, портів і т.п., закритгя шляхів, проток, каналів, перевалів, втручанням з боку влади, громадським безпорядкам, тощо) (пункт 8.1. договору).

Цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до моменту скасування воєнного стану в Україні, оголошеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022 та подовженого відповідно до Указу Президента України "Про подовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15 квітня 2025 року № 235/2025, але не пізніше ніж до 31.12.2025, а в частині оплати за поставлений товар - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань (пункт 10.1. договору).

Умови цього договору можуть бути змінені за взаємною згодою сторін з обов`язковим укладенням додаткової угоди відповідно до чинного законодавства (пункт 11.1. договору).

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених чинним законодавством України (пункт 11.2. договору).

Категорія замовника: замовник, що здійснює закупівлі для потреб оборони (пункт 11.6. договору).

Невід`ємною частиною цього договору є: додаток 1 (специфікація), додаток 2 (технічні вимоги).

Додатковою угодою від 19.06.2025 № 1 до договору від 19.06.2025 № 19.06.2025 сторони домовилися внести зміни щодо покращення якості предмета закупівлі (Напівпричіп РА-trailer 50-4 за ДК 021:2015:34220000-5: Причепи, напівпричепи та пересувні контейнери) без збільшення суми, визначеної в договорі від 19.06.2025 № 19.06.2025. (а.с.10)

Сторонами підписано специфікацію (додаток № 1) від 19.06.2025, згідно якої поставці підлягав товар у строк до 15.09.2025 включно на загальну суму 5 053 020,00 грн.

Договір, додатки до нього та додаткова угода підписані сторонами та скріплені печатками та підписами без зауважень та заперечень до них.

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В матеріалах справи відсутні докази того, що договір від 19.06.2025 № 19.06.2025 визнавався недійсним у судовому порядку.

Листом від 07.08.2025 № 07/08-01 відповідач просив Військову частину НОМЕР_1 продовжити строк поставки товару до 30.10.2025 шляхом укладення додаткової угоди до договору № 19/06/1 від 19.06.2025. Згаданий лист був залишений позивачем без відповіді.

24.10.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД ПАТРОН АВТО" здійснило поставку товару Військовій частині НОМЕР_1 , про що свідчить акт приймання-передачі транспортних засобів від 24.10.2025, видаткова накладна від 24.10.2025 № 58 на суму 5 053 020,00 грн, які підписані сторонами без будь-яких зауважень та заперечень, а також акт приймання-передачі військового майна від 24.10.2025 № 211 (а.с.16 - 18).

Листом від 05.11.2025 № 18897 позивач вимагав від Товариства з обмеженою відповідальністю ""НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД ПАТРОН АВТО" сплатити неустойку протягом 7 днів з моменту отримання претензії-вимоги у розмірі 550 779,18 грн, з яких: пеня у розмірі 197 067,78 грн та штраф у розмірі 353 711,40 грн. Згаданий лист був отриманий позивачем 11.12.2025, але був залишений відповідачем без відповіді (а.с.20-21).

Предметом спору у даній справі є стягнення штрафних санкцій у розмірі 550 779,18 грн, з яких: пеня - 197 067,78 грн та штраф - 353 711,40 грн.

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин укладення договору від 19.06.2025 № 19.06.2025, строк дії договору, умови виконання послуг, факт виконання/невиконання послуг, правомірність заявленої до стягнення штрафу у розмірі 7 % від вартості товару, пені за порушення строку поставки товару.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності, ураховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Згідно із частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

У відповідності до приписів статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначаються Законом України "Про публічні закупівлі". Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Згідно із частиною четвертою статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" відносини, пов`язані із сферою публічних закупівель, регулюється виключно цим Законом і не можуть регулюватися іншими законами, крім випадків, встановлених цим Законом.

Закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням (частина перша статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі").

У відповідності до частини першої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Відповідно до частин першої та другої статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Згідно підпункту 4 пункту 19 Особливості № 1178 істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім, зокрема, випадку продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

У специфікації від 19.06.2025 сторони погодили строк поставки до 15.09.2025 включно на загальну суму 5 053 020,00 грн.

За змістом пункту 7.2. договору постачальник за даним договором несе наступну відповідальність:

- за несвоєчасну поставку товару сплачує замовнику пеня у розмірі 0,1% від вартості не поставленої вчасно частини товару за кожний день прострочення поставки, а за прострочення понад 30 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості;

- за відмову від поставки товару, що є предметом договору, постачальник сплачує замовнику неустойку у розмірі 10 % вартості непоставленого товару;

- за порушення умов договору щодо якості товару постачальник сплачує замовнику штраф у розмірі 20 % від вартості неякісного (некомплектного) товару.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За порушення строків поставки товару позивачем нараховано пеню у розмірі 197 067,78 грн за період з 16.09.2025 по 24.10.2025 (прострочення 39 днів) та штраф (7 %) у розмірі 353 711,40 грн.

Оскільки товар відповідачем був поставлений Військовій частині НОМЕР_1 лише 24.10.2025, нараховані позивачем пеня та штраф за вищевказані періоди є обґрунтованими, арифметично правильними.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій у розмірі 550 779,18 грн, з яких: пеня у розмірі 197 067,78 грн та штраф у розмірі 353 711,40 грн.

Щодо зменшення розміру штрафних санкцій на 90 %.

У своєму відзиві на позовну заяву відповідач просить суд зменшити на 90 відсотків розмір штрафних санкцій.

Відповідач зазначає, що зобов`язання з поставки товару виникло внаслідок затримки комплектуючих контрагентом відповідача, який у своєму листі зазначив про неможливість своєчасної поставки вісей через велику кількість замовлень та планову виробничу відпустку.

У своєму листі від 07.08.2025 № 07/08-01 відповідач просив Військову частину НОМЕР_1 продовжити строк поставки товару до 30.10.2025 шляхом укладення додаткової угоди до договору № 19/06/1 від 19.06.2025. Проте згаданий лист був залишений позивачем без відповіді, матеріали справи не містять додаткової угоди щодо продовження строку поставки.

Також відповідач звертає увагу на те, що позивачем не доведено наявності будь-яких збитків, завданих у зв`язку із простроченням поставки товару.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (частина третя статті 551 Цивільного кодексу України).

Водночас, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Зі змісту наведених норм убачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо. Тлумачення вказаних норм свідчить, що закон не передбачає вимог щодо обов`язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них. Таку правову позицію викладено у низці постанов Верховного Суду, зокрема, від 15.02.2018 у справі № 467/1346/15-ц, від 04.04.2018 у справі № 367/7401/14-ц та від 26.09.2018 у справі № 752/15421/17. Обидва кодекси містять норми, які дають право суду зменшити розмір обрахованих за договором штрафних санкцій, але ГК України вказує на неспівмірність розміру пені з розміром збитків кредитора, як на обов`язкову умову, за наявності якої таке зменшення є можливим, тоді як ЦК виходить з того, що підставою зменшення можуть бути й інші обставини, які мають істотне значення (п.28 постанови Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 916/878/20).

Згідно з частиною першою статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Сам по собі факт введення воєнного стану не є автоматичною чи безумовною підставою для зменшення розміру штрафних санкцій.

Господарський суд повинен надати оцінку як поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і запереченням інших учасників щодо такого зменшення.

Суд звертає увагу на те, що обачливий, добросовісний учасник процедур закупівлі, який не має предмету поставки у себе, спершу б вивчив пропозиції ринку, дослідив би шляхи постачання матеріалів та оцінив би власні виробничі можливості, а вже потім включався б у схему поставок товару для закупівлі для потреб оборони.

Посилання контрагента відповідача стосуються комерційних та виробничих ризиків як відповідача, так і контрагента, а тому не може слугувати підставою для зменшення суми неустойки.

Невиконання зобов`язання призвело до невиправданого очікування поставки товару, що мало негативний вплив на організацію забезпечення сектору оборони та порушення планів з формування політики закупівель для сектору оборони (аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду в постановах від 29.04.2026 року у справі № 910/9544/25, від 11.06.2026 у справі № 916/2663/25 та від 30.06.2026 по справі № 910/12590/24).

Ураховуючи викладене, з огляду на усталену та послідовну судову практику застосування статті 551 ЦК України, зважаючи на правове регулювання спірних правовідносин, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, суд не вбачає підстав для задоволення заяви відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій.

Щодо судових витрат.

Згідно із частиною першою статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (стаття 9 Закону України "Про судовий збір").

Оскільки при зверненні до Господарського суду Дніпропетровської області через систему "Електронний суд" заявлено вимогу майнового характеру (550 779,18 грн), то позивач сплатив судовий збір у розмірі 6 609,35 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 24.06.2026 № 3884.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у справі покладається на відповідача у розмірі 6 609,35 грн.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Військової частини НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ""НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД ПАТРОН АВТО" про стягнення штрафних санкцій за договором задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ""НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "АВТОСКЛАДАЛЬНИЙ ЗАВОД ПАТРОН АВТО", 49101, м.Дніпро, вул.Шалом-Алейхема, буд.4/26, офіс 936, код ЄДРПОУ 45301806 на користь Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 пеню у розмірі 197 067,78 грн (сто дев`яносто сім тисяч шістдесят сім гривень 78 копійок) та штраф у розмірі 353 711,40 грн (триста п`ятдесят три тисячі сімсот одинадцять гривень 40 копійок) та судовий збір у розмірі 6 609,35 грн (шість тисяч шістсот дев`ять гривень 35 копійок).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 21.09.2026

Суддя О.В. Перова