Рішення № 139975883, 09.09.2026, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/8067/26

Провадження №2-а/751/125/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

в складі: головуючого судді Топіхи Р.М.,

секретаря судового засідання Островської А.С.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачі: Управління патрульної поліції в Чернігівській області, Департамент патрульної поліції,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Чернігівській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача.

04 серпня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 11 липня 2026 року серії ЕНА № 7530589 за ч. 3 ст. 122 КУпАП, та закриття провадження. Крім того, просить виключити запис про накладення адміністративного стягнення з реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, а також стягнути з Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір та вартість послуг з надання правової допомоги. Одночасно просить поновити строк звернення до суду з позовною заявою та витребувати з Управління патрульної поліції в Чернігівській області матеріали адміністративної справи.

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що 11 липня 2026 року о 13 годині

40 хвилин працівниками управління патрульної поліції в Чернігівській області на нього було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху ЕНА № 7530589, відповідно до якої позивач 11 липня 2026 року о 13 годині 29 хвилин здійснив зупинку транспортного засобу ближче 10 метрів від виїзду з прилеглої території, суттєво перешкодивши дорожньому руху, чим порушив вимоги п. 15.9 Правил дорожнього руху порушення зупинок ближче 10 м від виїзду з прилеглої території, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП.

З даною постановою позивач не згоден, посилаючись на те, що 11 липня 2026 року об 11 годині 07 хвилин в місті Чернігові розпочалась повітряна тривога, а біля 12 години 28 хвилин було оголошено підвищену небезпеку. Над містом почали літати реактивні БПЛА «шахід», активно працювала протиповітряна оборона, лунали вибухи, зафіксовані влучання по місту.

Приблизно о 12 годині 25 хвилин позивач з сім`єю рухався власним транспортним засобом по просп. Миру. Після першого гучного вибуху над містом, перелякавшись, вирішили з сім`єю знайти укриття і позивач шукав місце для зупинки, але паркомісця були зайняті. Знаючи про знаходження поруч підземного переходу, позивач заїхав на вул. Ринкову між будинками по просп. Миру, 28 (будинок Укрпошти), просп. Миру, 30 (Дитячий світ), і залишивши автомобіль, побігли до підземного переходу біля Укрпошти, де перебували весь час поки лунали вибухи.

О 13 годині 20 хвилин позивач побачив у себе в телефоні в застосунку «VIBER» пропущений виклик, оскільки в підземному переході поганий зв`язок, позивач почав писати і з повідомлень дізнався, що з ним зв`язуються працівники поліції, оскільки їм хтось поскаржився на те, що автомобіль позивача не так припаркований. На що позивач пообіцяв, що як тільки дозволить безпекова ситуація, забере автомобіль, але працівник поліції почав погрожувати евакуацією автомобіля, не зважаючи на ППО та вибухи, почав наполягати позивача покинути укриття та забрати автомобіль.

Позивач, виконуючи вимоги поліції, змушений був покинути укриття під час повітряної тривоги та прийти до автомобіля. Жодного автомобіля, який би чекав на звільнення проїзду біля автомобіля позивача не було, на прохання швидко відігнати автомобіль, позивачу не дозволили, натомість почали складати постанову про адміністративне правопорушення.

На думку позивача, наявні в матеріалах справи докази поза розумним сумнівом не доводять його вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, оскільки в його діях відсутня подія і склад адміністративного правопорушення, яке вчинено в стані крайньої необхідності, працівники поліції порушили вимоги ст. 252 КУпАП та керувалися вказівками невідомої особи працівника Укрпошти, про що самі зазначили.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 10 серпня 2026 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду із адміністративним позовом про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У встановлений судом строк від представника Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю. Вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. В обґрунтування відзиву зазначає, що 11 липня 2026 року о 12 годині 17 хвилин зі служби «102» на службовий планшет поліцейським надійшло повідомлення про порушення Правил дорожнього руху, а саме заявник просить направити поліцію до «Укрпошти» (главпоштамп), так як авто марки «Лексус» д.н.з. НОМЕР_1 перегородило в`їзд на територію. Дане звернення було зареєстровано в журналі єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події 11 липня 2026 року.

По прибуттю за адресою виклику поліцейськими було виявлено транспортний засіб марки «Lexus ES 300H» з державним номерним знаком НОМЕР_2 , водій якого поставив свій автомобіль ближче 10 м від виїзду з прилеглої території, чим порушив п. 15.9.и) Правил дорожнього руху чим суттєво перешкоджав дорожньому руху, а саме заїзду до території «Укрпошти».

Оскільки водій транспортного засобу під час виїзду з прилеглої території повинен дати дорогу транспортним засобам, які рухаються по головній дорозі, а тому припарковані транспортні засоби не повинні створювати йому обмеження в оглядовості проїзної частини та створювати перешкоди під час виїзду з прилеглої території або в`їзду на неї.

Відповідно до пп. «з» п. 2 ч. 3 ст. 265-4 КУпАП: «Для цілей цього Кодексу розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб: 2) розташовано у заборонених Правилами дорожнього руху місцях зупинки або стоянки, а саме: з) ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху. Тобто, сам факт знаходження транспортного засобу безпосередньо в межах виїзду з прилеглої території є суттєвим перешкоджанням дорожньому руху.

Транспортний засіб позивача, з огляду на своє розташування, ускладнював виїзд інших транспортних засобів з прилеглої території, оскільки суттєво обмежував оглядовість дорожньої обстановки, у зв`язку з чим створював перешкоду дорожньому руху.

Таким чином, виявивши порушення Правил дорожнього руху, поліцейський вжив заходів щодо притягнення винної особи до адміністративної відповідальності та, як наслідок, у результаті розгляду справи виніс щодо ОСОБА_1 постанову від 11 липня 2026 року серії ЕНА №7530589 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, з накладенням штрафу в розмірі 680 гривень.

Із відеозапису з портативного відеореєстратора вбачається, що водієм транспортного засобу марки «Lexus ES 300H» з державним номерним знаком НОМЕР_2 здійснено зупинку автомобіля безпосередньо у місці виїзду з прилеглої території, що створює перешкоду іншим транспортним засобам.

Отже, наявним відеозаписом повністю підтверджується факт вчинення порушення ОСОБА_1 вимог п. 15.9.и) Правил дорожнього руху, що є достатньою і належною підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Поліцейським була дотримана передбачена законодавством процедура розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності. Позивачу було повідомлено про суть вчиненого ним правопорушення. До початку винесення оскаржуваної постанови поліцейський оголосив про початок розгляду справи, позивача ознайомлено з правами, якими користується особа, щодо якої проводиться розгляд справи та жодним чином не перешкоджав ОСОБА_1 у реалізації вказаних прав, про що останній у п. 8 та п. 9 постанови поставив власні підписи.

Отже, інспектор взводу № 2 роти № 4 БУПП в Чернігівській області ДПП Полосьмак Б.О. під час розгляду справи діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України, а винесена постанова повністю відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.

Позивачем до адміністративного позову не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених вимог. Крім того, незгода позивача з його притягненням до адміністративної відповідальності не є підставою для скасування постанови та звільнення правопорушника від адміністративної відповідальності. Всі зауваження позивача не знаходять свого підтвердження та носять суто суб`єктивний характер, свідчать лише про намагання уникнути адміністративної відповідальності.

31 серпня 2026 року позивачем подано відповідь на відзив, де позивач зазначає, що після початку підвищеної небезпеки він діяв відповідно до загальних правил безпеки та відповідно до ст. 18 КУпАП, а поліцейські всупереч ст. 3 Конституції України, умисно, шляхом погроз щодо евакуації автомобіля, знехтувавши заходами безпеки, змусили позивача покинути укриття, як вбачається з відеозапису портативного відеореєстратору поліцейського замір відстані на місці вчинення правопорушення не проводився. Як вбачається з фотоматеріалів, дорожніх знаків на місці, картографічних зображень вул. Ринкова в м. Чернігів, шляхів виїзду/в`їзду з прилеглої території Чернігівська дирекція АТ «Укрпошта» (наявність яких не оспорює відповідач), транспортний засіб дійсно знаходився на вул. Ринкова. Виїзд з прилеглої території не здійснюється шляхом виїзду на

вул. Ринкова, у зв`язку з наявністю на вулиці дорожнього знаку 3.21, який забороняє рух абсолютно всім транспортним засобам. Виїзд/в`їзд до території підприємства Чернігівська дирекція АТ «Укрпошта» здійснюється окремим шляхом у відповідності з дорожнім знаком 3.1, який дозволяє рух транспортних засобів, що обслуговують підприємства, які розташовані у позначеній зоні. Обставини, зазначені в постанові серії ЕНА № 7530589, не відповідають дійсності, суперечать обстановці на місцевості та суперечать діючим знакам ПДР. Зазначив, що його транспортний засіб не міг створювати перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, закривати огляд водієві, який здійснює виїзд з прилеглої території, оскільки дорожнього руху на вул. Ринкова у відповідності до дорожнього знаку 3.21 не існує. Виїзд з прилеглої території здійснюється окремим асфальтованим шляхом, рух по якому врегульовано дорожнім знаком 3.1 та який розташовано паралельно вул. Ринкова і не пересікає її в силу дії дорожнього знаку 3.21.

На підставі ст. 262 КАС України розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

11 серпня 2026 року інспектором взводу № 2 роти № 4 БУПП в Чернігівській області ДПП Полосьмаком Б.О. складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №7530589, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 680 гривень за те, що він 11 липня 2026 року о 13 годині 29 хвилин в місті Чернігів по вул. Ринкова, 2, здійснив зупинку траснпортного засобу марки «Lexus ES 300H» з державним номерним знаком НОМЕР_2 ближче 10 м від виїзду з прилеглої території, чим суттєво перешкоджав дорожньому руху, чим порушив п. 15.9.и) Правил дорожнього руху (а.с. 9-10).

ІV. Норми права, які застосував суд, та оцінка аргументів сторін.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо; неупереджено; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.

На підставі ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, відповідно до ст. 245 КУпАП є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Слід також зазначити, що за положеннями ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з положеннями Закону України «Про Національну поліцію» до повноважень національної поліції відповідно до покладених на неї обов`язків належать: виявляти причини та умови, вживати заходів щодо попередження та усунення виявлених адміністративних правопорушень; патрульні поліцейські уповноважені перевіряти документи, що посвідчують особу, чи документи, що підтверджують певне право особи; складати протоколи про адміністративні правопорушення, застосовувати інші передбачені законом заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення; у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, здійснювати провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймати рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечувати їх виконання.

Згідно з положеннями ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил випуску у плавання малих, спортивних суден і водних мотоциклів, правил судноплавства на морських і внутрішніх водних шляхах, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів, у тому числі за частинами 1, 2, 3, 4, 6, 7 ст. 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Статтею 258 КУпАП визначено, що протокол не складається, у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1, статтею 132-2 цього Кодексу, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

Відповідно до висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладених у постанові від 14 лютого 2018 року по справі № 536/583/17, у визначених законодавством випадках допускається скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення, яке передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладення адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування процедури скороченого провадження у випадках, визначених законом, не призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених в Кодексі України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності стало, як зазначено в оскаржуваній постанові, порушення ним Правил дорожнього руху, що виявилось у здійсненні зупинки транспортного засобу ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій.

Частиною третьою ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачено адміністративну відповідальність, зокрема за порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів.

Суб`єктом правопорушення в цій статті, в разі вчинення передбачених частинами першою-третьою цієї статті правопорушень, зокрема у виді порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - є відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України.

Статтею 280 КУпАП, визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 15.1 Правил дорожнього руху визначено, що зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватись у спеціально відведених місцях чи на узбіччі.

Пункт 15.9 Правил дорожнього руху містить перелік випадків, в яких заборонено здійснювати зупинку.

Відповідно до вимого підпункту 15.9.и) Правил дорожнього руху забороняється зупинка ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.

Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху зупинка припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо). Прилегла територія територія, що прилягає до краю проїзної частини та не призначена для наскрізного проїзду, а лише для в`їзду до дворів, на стоянки, автозаправні станції, будівельні майданчики тощо або виїзду з них.

Як вбачається з наявних матеріалів фотофіксації, наданих представником відповідача та самим позивачем, транспортний засіб позивача розміщено безпосередньо у місці виїзду з прилеглої території, що створює перешкоду іншим транспортним засобам.

Як встановлено із матеріалів справи, доказів неправомірної поведінки інспектора позивачем не надано, а виносячи оскаржувану постанову, інспектор реалізовував свої повноваження по забезпеченню безпеки дорожнього руху, з огляду на що, суд дійшов до висновку, що постанова серії ЕНА № 7530589 від 11 липня 2026 року є законною та не підлягає скасуванню.

Щодо доводів позивача про те, що його транспортний засіб не міг створювати перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, закривати огляд водієві, який здійснює виїзд з прилеглої території, оскільки дорожнього руху на вул. Ринкова у відповідності до дорожнього знаку 3.21 не існує, суд звертає увагу на те, що, оскільки норми Правил дорожнього руху чітко визначають цифрову межу в 10 метрів, будь-яке її зменшення є закінченим складом правопорушення. Водій зобов`язаний самостійно забезпечити цю дистанцію від будь-якої точки, що візуально та конструктивно відноситься до радіуса виїзду. Жодних доказів того, що транспортний засіб позивача був припаркований на цій межі та можлива похибка призвела до фіксування порушення немає. При цьому, із відеозапису та наданого представником відповідача фотознімку чітко вбачається, що транспортний засіб марки «Lexus ES 300H» з державним номерним знаком НОМЕР_2 стояв ближче 10 м від виїзду з прилеглої території, чим суттєво перешкоджав дорожньому руху інших транспортних засобів.

Крім того, суд звертає увагу на те, що якщо є ворота, арка або шлагбаум, що виходять на дорогу загального користування, це і є фізичний виїзд із прилеглої території. Наявність чи відсутність наскрізного проїзду всередині самого двору не має значення. Пункт 1.10 Правил дорожнього руху прямо вказує, що прилегла територія - територія, що прилягає до краю проїзної частини та не призначена для наскрізного транзитного руху. Правила дорожнього руху не містять вимоги, що виїзд із прилеглої території обов`язково має бути обладнаний дорожніми знаками. Наявність тактильної плитки або тротуарного покриття не нівелює статус виїзду, а є елементом безпеки пішоходів. Також, і виїзд може мати будь-яке покриття або бути ґрунтовим.

Щодо пояснень позивача про те, що він був вимушений негайно припарковати автомобіль у найближчому безпечному місці та пройти до укриття. Тобто, його дії фактично були спрямовані виключно на збереження життя та здоров`я свого та його сім`ї, суд зазначає наступне.

Після оголошення повітряної тривоги громадяни мають діяти відповідно до наданих інструкцій, зокрема, припинити роботу, відмовиться від намірів експлуатації автомобіля у період оголошення повітряної тривоги та негайно прямувати до найближчої захисної споруди (сховища, підвального приміщення, паркінгу тощо).

Статтею 18 КУпАП передбачено, що не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена Кодексом чи іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, проте вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або ж громадському порядку, власності, правам та свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Відповідно до вимог ст. 17 КУпАП особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або ж яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.

Аналізуючи фактичні обставини справи, надаючи оцінку доказам, суд, враховуючи приписи ст. 18 КУпАП, дійшов до висновку про те, що правопорушення, яке було інкриміновано ОСОБА_1 є саме адміністративним правопорушенням, оскільки ним не доведено неможливість зупинити транспортний засіб в іншому місці з дотриманням Правил дорожнього руху.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що у діях водія ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, тому постанова від 11 липня 2026 року ЕНА № 7530589 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, винесена поліцейським взводу № 2 роти № 4 БУПП в Чернігівській області ДПП Полосьмаком Б.О. з дотриманням вимог КУпАП, права позивача не були порушені, тому підстав для задоволення позову суд не знаходить.

Керуючись статтями 7, 14-1, 121, 222, 245, 251, 252, 254, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Правилами дорожнього руху України, статтями 2, 6, 20, 72, 77, 90, 242-246, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Чернігівській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Управління патрульної поліції в Чернігівській області (місцезнаходження: 14037, м. Чернігів, вул. Громадська, буд. 66).

Відповідач: Департамент патрульної поліції (місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646).

Суддя Р.М. Топіха