Ухвала суду № 139974620, 17.09.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2026 Справа №607/20177/26 Провадження №1-кс/607/6452/2026

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , у залі суду у м. Тернополі, розглянувши клопотання старшого слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №62024170020001504 від 15.03.2024 стосовно підозрюваного:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Теребовля, Тернопільської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором Тернопільської спеціалізованої прокуратуриу сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , у межах кримінального провадження№62024170020001504 від 15.03.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 5 ст. 407 КК України,звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, з клопотанням, в якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із можливістю внесення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 266 240 гривень.

В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення посилається на те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а також існують ризики, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, окрім того, застосування щодо підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, та запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, а тому просить клопотання задовольнити.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав вказане клопотання, з мотивів наведених у ньому.

Захисник ОСОБА_5 , думку якої підтримав підозрюваний ОСОБА_4 , заперечила щодо задоволення клопотання, зазначивши, що підозра пред`явлена ОСОБА_4 є необґрунтованою. Захисник вказала, що органом досудового розслідування не надано належних доказів причетності підозрюваного до злочину та зазначила, що на час вчинення інкримінованих йому діянь ОСОБА_4 не перебував у м. Теребовлі. Також захисник звернула увагу, що затримання ОСОБА_4 органом досудового розслідування є таким, що не відповідає вимогам КПК України, підозрюваного затримано всупереч ст. 615 КПК України, оскільки не було доказів наміру втечі останнього та того, що підозрюваний чинив опір.

Перевіривши надані матеріали, клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, підозрюваного, захисника, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені №62024170020001504 від 15.03.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 5 ст. 407 КК України.

У клопотанні слідчий зазначає, що у ОСОБА_7 , не пізніше квітня 2026 року, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, виник злочинний умисел направлений на здійснення незаконного придбання, зберігання, пересилання з метою збуту, а також збуту наркотичних засобів та особливо небезпечних психотропних речовин з корисливих мотивів, задля отримання доходів на постійній основі.

Разом з тим, ОСОБА_7 розуміючи, що повністю реалізувати вказаний умисел сам він не в змозі, переслідуючи мету швидкого збагачення та незаконного отримання прибутків, з метою приховання та полегшення злочинної діяльності, бажаючи отримувати власну матеріальну вигоду, тобто керуючись корисливим мотивом вирішив підшукати та сформувати групу осіб для спільного зайняття злочинною діяльністю, з метою скоєння злочинів, пов`язаних з незаконним обігом наркотичних засобів та особливо небезпечних психотропних речовин на території Тернопільської, Хмельницької, Вінницької, Волинської та Львівської областей України.

Так, у невстановлений слідством час, але не пізніше квітня 2026 року, серед своїх знайомих, з метою реалізації злочинного умислу, ОСОБА_7 , підшукав ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , яким повідомив свої злочинні наміри спрямовані на незаконне придбання, пересилання, перевезення та збут наркотичних засобів та особливо небезпечних психотропних речовин.

Відповідно ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 в квітні 2026 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, бажаючи отримувати власну матеріальну вигоду, керуючись корисливим мотивом, прийняли пропозицію ОСОБА_7 .

Таким чином, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 діючи у складі групи, керуючись єдиним умислом, у період з квітня 2026 року по серпень 2026 року на території Тернопільської, Хмельницької, Вінницької, Львівської та Волинської областей України, всупереч Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» №60/95-ВР від 15.02.1995, вимог «Порядку провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №589 від 03.06.2009, переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 6 травня 2000 року та наказу Міністерства охорони здоров`я України №188 від 01.08.2000 року, «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» скоїли протиправні дії, які були направлені на досягнення єдиного злочинного корисливого результату, щодо незаконного придбання, пересилання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів та особливо небезпечних психотропних речовин особам схильним до їх вживання за наступних обставин.

Так, з метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою із ОСОБА_7 , дотримуючись попередньо розробленого плану, у невстановлені в ході досудового розслідування дату, час, місці та спосіб, але не пізніше 05.05.2026, придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено «PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-ону».

Надалі, ОСОБА_4 у невстановлені в ході досудового розслідування дату, час, місці та спосіб, але не пізніше 05.05.2026, маючи заздалегідь отриману розфасовану особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено «PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-ону», прибув на ділянку місцевості із лісовими насадженнями, що знаходиться поблизу м. Теребовля, Тернопільської області з метою подальшого її збуту, де залишив особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено «PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-ону», масою в перерахунку на діючу речовину - 0,7748 грама у вигляді «закладки».

Після чого, текстові повідомлення та графічні файли з місцезнаходженням вищевказаної «закладки» за допомогою месенджера «Telegram» завантажили у спеціальну програму в месенджері «Telegram» з обліковим записом - магазин «ShivaKiss», чим забезпечили можливість подальшого збуту.

Так, 30.04.2026 близько 13:43 год. в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, здійснено оплату на банківську картку № НОМЕР_1 грошових коштів у сумі 22,1 долара США, що становить 983 грн., після чого «бот»-програма магазину «ShivaKiss» автоматично надала інформацію про те, що особливо небезпечна психотропна речовину, обіг якої заборонено - «PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-ону)», у вигляді «закладки» знаходиться за географічними координатами 49.293521, 25.660038, яка знаходяться у лісосмузі неподалік м. Теребовля, Тернопільської області.

Після цього, 05.05.2026 в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, за вказаною адресою вилучено попередньо придбану особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - «PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-ону)», масою в перерахунку на діючу речовину - 0,7748 грама.

Надалі, ОСОБА_4 у невстановлені в ході досудового розслідування дату, час, місці та спосіб, але не пізніше 05.05.2026, маючи заздалегідь отриману розфасовану психотропну речовину, прибув на ділянку місцевості із лісовими насадженнями, що знаходиться поблизу м. Теребовля, Тернопільської області з метою подальшого її збуту, залишив психотропну речовину, обіг якої обмежено «амфетамін», масою в перерахунку на діючу речовину - 0,0835 грама у вигляді «закладки», за географічними координатами 49.313893, 25.697152 у лісосмузі, яка знаходиться неподалік м. Теребовля, Тернопільської області.

Після чого, текстові повідомлення та графічні файли з місцезнаходженням вищевказаної «закладки» за допомогою месенджера «Telegram» завантажили у спеціальну програму в месенджері «Telegram» з обліковим записом - магазин «ShivaKiss», чим забезпечили можливість подальшого збуту.

Так, 30.04.2026 близько 13:43 год. в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, здійснено оплату на банківську картку № НОМЕР_1 грошових коштів у сумі 14,8 доларів США, що становить 656 грн., після чого «бот»-програма магазину «ShivaKiss» автоматично надала інформацію про те, що психотропна речовину, обіг якої обмежено - «амфетамін», у вигляді «закладки» знаходиться за географічними координатами 49.313893, 25.697152, яка знаходяться у лісосмузі неподалік м. Теребовля, Тернопільської області.

Після цього, 05.05.2026 в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, за вказаною адресою вилучено попередньо придбану психотропну речовину, обіг якої обмежено - «амфетамін», масою в перерахунку на діючу речовину - 0,0835 грама.

16 вересня 2026 року в порядку ст. 278 КПК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

16.09.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , затримано в порядку ст. 615 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Доводи сторони захисту про порушення вимог кримінального процесуального законодавства під час затримання не знаходять свого підтвердження у матеріалах провадження. Зокрема, твердження про те, що затримання здійснено з порушенням вимог ст. 615 КПК України є необґрунтованими та спростовуються змістом протоколу затримання від 16.09.2026 року. У вказаному протоколі чітко зазначено правову підставу затримання, а саме те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. Крім того, протокол містить відомості про обставини, які стали підставою для затримання особи. Зокрема, було встановлено наявність обґрунтованих підстав вважати, що підозрюваний може вчинити спробу втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України, як самостійна правова підстава для затримання особи без ухвали слідчого судді в умовах дії особливого правового режиму. Таким чином, затримання ОСОБА_4 здійснено з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства.

Відповідно до положень статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити або сховати будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.

На думку слідчого судді, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, що підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: протоколом за результатами проведення НСРД контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 06.05.2026; протокол огляду від 12.05.2026; висновками експертів за результатами проведення судової молекулярно-генетичної експертиз №СЕ-19/120-26/6582-БД від 26.08.2026 та №СЕ-19/120-26/6576-БД від 26.08.2026; висновками експерта за результатами проведення експертиз матеріалів, речовин та виробів №СЕ-19/120-26/6601- НЗПРАП від 11.06.2026 та №СЕ-19/120-26/6600- НЗПРАП від 08.07.2026.

Також, за результатами розгляду клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що дослідженими матеріалами та прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків передбачених пунктами 1, 2, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України.

Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду, підтверджується тим, що тяжкість покарання за вказаний злочин вже сама по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Крім того, внаслідок збройної агресії російської федерації, Україною не контролюється значна частина власної території, що створює додаткові можливості для залишення території України, в тому числі поза офіційними пунктами пропуску. Наведені вище обставини дають підстави вважати, що усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності, ОСОБА_4 може використати наявні у нього засоби та можливості для переховування від правоохоронних органів і суду, у тому числі, може покинути територію України з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Також слідчий суддя вважає, що існує ризик того, що ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даний час є невстановленим місце придбання або виготовлення підозрюваними наркотичних засобів, а перебуваючи на волі, ОСОБА_4 може вчинити будь-які дії направлені на знищення вказаних предметів та речей, що матимуть доказове значення по даному кримінальному провадженню.

Ризик незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні підтверджується тим, що у випадку необрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_4 матиме змогу незаконно впливати на учасників провадження, а саме на свідків, з метою дачі ними неправдивих показів або відмови від добровільно наданих показань. Зокрема, ОСОБА_4 з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження зможе безпосередньо або опосередковано чинити тиск на учасників кримінального провадження шляхом підкупу, погроз, схиляти до надання неправдивих відомостей як під час подальшого досудового розслідування так під час судових засідань. Аналогічним чином ОСОБА_4 може впливати на понятих, експертів та спеціалістів, які будуть залучені у кримінальному провадженні до проведення необхідних судових експертиз, що може унеможливити об`єктивне з`ясування всіх обставин справи.

Також, враховуючи, що предметом посягання у даному кримінальному провадженні є особливо небезпечні психотропні речовини, незаконний обіг яких має системний характер та створює серйозну загрозу здоров`ю населення, існують об`єктивні підстави вважати, що, перебуваючи на волі, підозрюваний може продовжити злочинну діяльність, пов`язану з їх незаконним придбанням, зберіганням чи збутом що, у свою чергу, підвищує ризик вчинення ним нових кримінальних правопорушень у сфері незаконного обігу психотропних речовин.

Вищенаведені обставини свідчать про наявність ризиків, передбаченого п. 1, п. 2, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до частини першої статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного, слідчий суддя враховує обставини, передбачені статтею 178 КПК України, а саме, наявні дані про особуОСОБА_4 : його вік, міцність соціальних зв`язків, має постійного місце проживання, раніше не судимий, тяжкість кримінального правопорушення, яке, згідно статті 12 КК України, є тяжким злочином, покарання, яке загрожує підозрюваному у випадку визнання його винним позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна.

Отже, доводи сторони захисту не надають підстав для можливості застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, оскільки застосування таких запобіжних заходів не забезпечить в повній мірі дотримання належної процесуальної поведінки підозрюваного та не зможе запобігти ризикам, які встановлені під час розгляду клопотання.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя приходить до висновку про те, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими, вони вказують на те, що сторона обвинувачення в повному обсязі довела суду обставини, які виправдовують обмеження права підозрюваного ОСОБА_4 на свободу. За встановлених обставин слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу і що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

За змістом ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з урахуванням встановлених у ході розгляду клопотання обставин та характеризуючих даних про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за можливе визначити підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним передбачених КПК України обов`язків.

Згідно ч. 4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні ОСОБА_4 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя поряд з положеннями ст. 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, матеріальне становище підозрюваного, який не працює, тяжкість правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Також слідчий суддя вважає необхідним у разі внесення застави покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, в обсязі, запропонованому стороною обвинувачення у клопотанні, за винятком обов`язку не спілкуватися зі свідками та підозрюваними у цьому кримінальному провадженні без визначення конкретних осіб, з якими підозрюваному заборонено спілкуватися, оскільки покладення такого обов`язку щодо невизначеного та необмеженого кола осіб суперечить вимогам ч. 5 ст. 194 КПК України.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176-178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 376, 395 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 23 год 59 хв 13.11.2026.

Одночасно, для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов`язків, визначених КПК України, визначити заставу в розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: ТУ ДСА України в Тернопільській області код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Банк отримувача ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA738201720355269001500003454; призначення платежу: застава за ОСОБА_4 у справі №607/20177/26, згідно ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17.09.2026.

Роз`яснити, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії цього запобіжного заходу.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України:

-прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 23 год 59 хв 13.11.2026.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

В задоволенні решта вимог клопотання відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора в даному кримінальному провадженні.

Копію ухвали негайно після її оголошення вручити учасникам провадження, а також надіслати уповноваженій службовій особі у місця ув`язнення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали слідчого судді.

Слідчий суддя ОСОБА_1