Рішення № 139974588, 22.09.2026, Заліщицький районний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 р. Справа № 597/488/26

Заліщицький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Тренич А.Г.

за участю секретаря судового засідання Богдана В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Заліщики в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» звернулось до Заліщицького районного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування вимог позивач зазначає, що 19.12.2024 між ТОВ «Іннова Фінанс» (перейменоване на ТОВ «Іннова-Нова») та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання грошових коштів у кредит №6398001224. Вказаний договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ст. ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Згідно вказаного договору, позикодавець зобов`язується надати позичальнику позику на суму у розмірі 16000,00 грн. шляхом перерахунку на поточний рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки, вказаної відповідачем, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути позику у погодженій умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою, нараховані згідно п.2.6.1., п.2.6.2 та 2.6.3 цього договору. Умовами вказаного договору кредиту передбачено: сума кредиту 16000 грн; тип кредиту - кредит; строк кредиту (строк дії договору) - 360 днів; дата надання кредиту - 19.12.2024 року або наступний за ним календарний день. Позикодавець свої зобов`язання виконав в повному обсязі та надав відповідачу грошові кошти в розмірі 16000,00 грн. Однак, відповідач всупереч умовам кредитного договору свої зобов`язання за договором належним чином не виконала, суму кредиту не повернула, проценти за користування грошовими коштами не сплатила, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 50656,00 грн, з яких: 16000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 34656,00 грн - заборгованість за процентами.

Ухвалою судді Заліщицького районного суду Тернопільської області від 14.04.2026 відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням викликом сторін.

З підстав, зазначених в ухвалі Заліщицького районного суду Тернопільської області від 19.05.2026, задоволено клопотання позивача про витребування доказів та зобов`язано АТ «Універсал Банк» надати суду письмові докази, які становлять банківську таємницю, а саме: завірені належним чином документи, які підтверджують факт перерахування Товаритсвом з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» за допомогою надавача послуг ТОВ ФК «Контрактовий дім» та отримання ОСОБА_1 грошових коштів у позику відповідно до умов договору про надання грошових коштів у позику № 6398001224 від 19.12.2024 р. у розмірі 16000,00 грн; - виписки з карткових рахунків, які перебувають у Акціонерному товаристві «Універсал Банк» на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за 19.12.2024.

АТ «Універсал Банк» виконало вимоги вказаної ухвали суду та надало витребувані документи.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (вх. №2228) просить відмовити в задоволенні позовних вимог за їх безпідставністю та недоведеністю. Зазначає, що позивач без належних на те правових підстав нарахував комісію за надання кредиту у сумі 2400,00 грн. Відповідне положення договору є нікчемне, стягнення комісії незаконне, а тому сума 2400,00 грн. повинна бути зарахована як оплата процентів, а не комісії. Відповідач стверджує, що позивач намагається стягнути заборгованість у розмірі 50656 грн., при цьому тіло кредиту складало 16000,00 грн. і відповідач вже сплатила 21600,00 грн. Тобто фактично позивач заявляє вимогу на суму 50656 +21600 = 72256 грн. Таким чином сума заборгованості за відсотками більш ніж в чотири рази перевищує суму виданого кредиту. Вважає, що відсутні підстави для покладення на неї обов`язку по сплаті заборгованості.

Позивач у відповіді на відзив (вх. №2339) зазначає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі. Просить стягнути з відповідача суму заборгованість за договором позики у розмірі 50656,00 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Відповідач подала заперечення на відповідь на відзив (вх. №2359), яке просить врахувати при винесенні рішення.

Позивач не делегував свого представника в судове засідання, в позовній заяві просить розглянути справу без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про причини неявки не повідомила, клопотання про відкладення розгляду справи не подавала.

У зв`язку з неявкою учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позовних вимог, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс», як кредитодавцем, та ОСОБА_1 , як позичальником, було укладено Договір про надання грошових коштів у кредит № 6398001224, який підписано одноразовим ідентифікатором 4852.

Відповідно до п.п. 10.6, 10.7 договору, моментом підписання цього договору є використання його сторонами електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Підписанням договору зі сторони товариства є формування та надання на ознайомлення позичальнику оферти, а також генерація та направлення позичальнику одноразового ідентифікатора. Підписанням договору зі сторони позичальника є направлення позичальником повідомлення, що містить одноразовий ідентифікатор отриманий від товариства, через особистий кабінет.

Відповідно до п. 2.2 договору, сторони погодили, що на умовах, встановлених договором, товариство надає позичальнику кредит у гривні, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити комісію за надання кредиту, проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Згідно з п.п. 2.3, 2.5 договору, сума кредиту (загальний розмір) складає 16000,00 грн. Строк кредитування (строк дії договору) 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів, останній платіж з періодом внесення 30 днів.

За змістом п. 3.2 договору, сума кредиту (його частина) перераховується товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього договору. Дата надання кредиту: 19.12.2024 року або наступний за ним календарний день.

Сторони погодили, що детальні терміни (дати) повернення кредиту, сплати комісії за надання Кредиту та процентів визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для позичальника та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі графік платежів), що є додатком № 1 до цього договору (п. 2.5 договору).

Мета отримання кредиту споживчі (особисті) потреби (п. 2.8 договору).

В пункті 3.1 сторони визначили, що кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника, включаючи використання реквізитів платіжної картки НОМЕР_2 .

Зі змістом п. 2.6 договору, сторони узгодили нарахування процентів за користування кредитом. Стандартна процентна ставка в день застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5 договору та становить: 1 % в день протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору, 0,87 % в день у період зі 181 календарного дня з дати укладення договору і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із дат, яка настане раніше).

У п. 4.1 договору визначено, що нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто за методом «факт/факт».

Відповідно до п. 1.13 договору, комісія за надання кредиту - грошові кошти, які позичальник зобов`язується сплатити товариству згідно з умовами цього договору, як плату за надання кредиту. Комісія за надання кредиту нараховується одноразово в день надання кредиту, якщо умовами договору передбачено сплату комісії за надання кредиту.

Згідно з п. 2.7 договору, комісія за надання кредиту становить 15 % від суми наданого кредиту та нараховується на суму виданого за цим договором кредиту у день надання кредиту.

Відповідно до п. 6.4 договору, у разі затримання позичальником сплати частини кредиту та/або комісії за надання кредиту та/або процентів за користування кредитом, щонайменше на один календарний місяць, товариство має право вимагати повернення кредиту (в тому числі і всіх платежів передбачених даним договором), строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі.

На підтвердження виконання позивачем переддоговірного обов`язку щодо надання споживачу інформації, яка надається до укладення договору про споживчий кредит, до позовної заяви додано копію паспорта споживчого кредиту, підписаного ОСОБА_1 19.12.2024 року за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 3682.

16.05.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Контрактовий Дім» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» укладено договір про надання послуг з приймання та переказу платежів.

19.12.2024 року ТОВ ФК «Контрактовий дім» (надавач платіжних послуг) за дорученням ТОВ «Іннова Фінанс» (платник) здійснило переказ кредитних коштів ОСОБА_1 на картку № НОМЕР_2 в розмірі 16000,00 грн, що підтверджується листом ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» № 21726 від 19.03.2026 року.

У вересні 2025 ТОВ «Іннова Фінанс» було перейменовано на ТОВ «Іннова-Нова».

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 08.09.2025 року повна назва юридичної особи за кодом ЄДРПОУ 44127243 Товариство з обмеженою відповідальністю "Іннова-Нова". Вказаний код ЄДРПОУ співпадає з кодом кредитодавця ТОВ «Іннова Фінанс» згідно з договором про надання грошових коштів у кредит № 6398001224 від 19.12.2024 року.

Акціонерне товариство «Універсал Банк» в листі № БТ/Е-27401 від 25.06.2026 року зазначило, що 19.12.2024 на платіжну картку № НОМЕР_3 , яка належить ОСОБА_1 було зараховано платіж у сумі 16000,00 грн. від ТОВ «Іннова Фінанс»

Зі змісту виписки по картковому рахунку ОСОБА_1 вбачається, що 19.12.2024 року на картковий рахунок здійснено зарахування коштів у розмірі 16000,00 грн.

Таким чином ТОВ «Іннова Фінанс» виконало зі своєї сторони умови Кредитного договору, відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України.

Згідно розрахунку заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №6398001224 від 19.12.2024 року становить 50656,00 грн., з яких: 16000,00 грн. - заборгованості за кредитом, 34656,00 грн. - заборгованості за відсотками. Також в розрахунку заборгованості зазначено, що відповідачем всього сплачено 21600,00 грн. в рахунок погашення заборгованості за договором з яких: 19200,00 грн. заборгованість за відсотками, 2400,00 грн. заборгованість по комісії.

Відповідно до ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовій формі.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з ст. 526, ч.1 ст.530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Вищенаведене свідчить про належне укладення кредитного договору, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Згідно з ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи встановлено, що між ТОВ «Іннова-Фінанс» (перейменоване на ТОВ «Іннова-Нова») та ОСОБА_1 укладено Договір про надання грошових коштів у позику №6398001224 від 19.12.2024 року, відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 16000,00 грн. шляхом перерахування кредитних коштів на її банківську картку.

Отримавши кредит, відповідач належним чином не виконала взятих на себе зобов`язань та допустила виникнення заборгованості.

Таким чином, позивач на праві кредитора вправі вимагати повернення суми кредиту та процентів за його користування від позичальника за Договором про надання грошових коштів у кредит №6398001224 від 19.12.2024 року.

Разом з тим, суд враховує наступне.

Пунктом 2.7 договору про надання грошових коштів у кредит №6398001224 від 19.12.2024 року передбачено, що комісія за надання кредиту становить 15% від суми наданого кредиту та нараховується на суму виданого за цим договором кредиту у день надання кредиту.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (частина друга статті 8 Закону України «Про споживче кредитування»).

Таким чином, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування. Але законодавство визначає і низку пов`язаних із цим обмежень для банку.

На виконання вимог, зокрема, п.4 ч.1 ст.1 та ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 8 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Правила про споживчий кредит).

Відповідно до п.5 Правил про споживчий кредит, банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Отже, банк має надати споживачу за визначеною формою детальний розпис усіх складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів, включно з передбаченою у договорі комісією за обслуговування, за кожним платіжним періодом.

ТОВ «Іннова-Фінанс» відповідно до умов кредитного договору здійснило нарахування комісії у загальному розмірі 2400,00 грн.

Однак, розмір комісії за надання кредиту, який визначено в кредитному договорі, встановлено без уточнення найменування конкретних послуг та систематичності запиту споживачем інформації щодо обслуговування кредитної заборгованості.

Водночас з тексту позовної заяви взагалі не випливає зміст вказаної послуги та обґрунтованість встановлення плати за її надання відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таким чином, за змістом загальних норм права об`єктом зобов`язання не можуть бути дії, які одна із сторін вчиняє на власну користь (аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 (пункти 28, 29), у справі № 363/1834/17 (пункт 27).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (ч.1 ст.1054 ЦК України).

Отже, суть зобов`язання за кредитним договором полягає в обов`язку банку надати гроші (кредит) позичальникові та в обов`язку останнього їх повернути і сплатити за користування ними проценти (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (пункт 28).

У кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов`язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (пункт 31.25).

Розрахунок для позичальника суми його чергового платежу, суми дострокового повернення заборгованості, а також інформування позичальника у вигляді SMS-повідомлень, довідок за телефоном, електронною поштою, через інтернет - сервіс банку або в іншій формі щодо суми платежу, щодо стану кредитної заборгованості, щодо надходження та зарахування коштів на рахунок для повернення заборгованості, щодо зарахування коштів платежу на рахунок для погашення заборгованості тощо, є діями, які банк вчиняє, насамперед, на власну користь. Надання за ціною встановленої у кредитному договорі комісії інших послуг за обслуговування, не пов`язаних із інформуванням позичальника, не передбачено.

Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг (частина третя статті 55 Закону «Про банки і банківську діяльність»), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (пункт 3 частини третьої статті 47 цього Закону), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Таким чином банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за обслуговування, встановленому у договорі, який підписали сторони, оскільки такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

Принципи справедливості, добросовісності та розумності є фундаментальними засадами цивільного законодавства та основами зобов`язання (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України), спрямованими, зокрема, на реалізацію правовладдя та встановлення меж поведінки у цивільних відносинах. Добросовісність у діях їхнього учасника означає прагнення сумлінно використовувати цивільні права і сумлінно виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями, бездіяльністю шкоди правам та інтересам інших осіб.

З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.

Аналогічні висновки Велика Палата Верховного Суду сформулювала у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (пункти 29-31).

Проте, суд звертає увагу, що пункт 2.7 Договору, для споживача ОСОБА_1 не містить зазначення конкретного переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням кредиту і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які фінансовою установою встановлена комісія, пов`язана з наданням кредиту.

ТОВ «Іннова-Нова» не надало доказів наявності, переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які встановлена комісія.

Враховуючи вищевикладене, умови договору щодо сплати комісії в розмірі 2400,00 грн. за надання кредиту, є нікчемними з моменту укладення договору.

Водночас, як вбачається із розрахунку заборгованості за вказаним кредитним договором, ОСОБА_1 нарахована комісія у розмірі 2400,00 грн, яка була сплачена позичальником в розмірі 2400,00 грн.

Враховуючи, що положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію, пов`язану з наданням кредиту є нікчемними відповідно до частин першої, другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», кошти, які були зараховані на погашення заборгованості за комісією в сумі 2400,00 грн, підлягають зарахуванню згідно графіку платежів на погашення заборгованості за відсотками.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача, зазначені у відзиві на позовну заяву, стосовно нарахування відсотків, з тих підстав, що розмір відсотків за користування кредитними коштами визначено за згодою сторін договору. Відповідач, надаючи свою згоду на отримання кредитних коштів, була ознайомлена з розміром відсотків передбачених договором. Таким чином відповідача, зазначені у відзиві не підтверджені належними та допустимими доказами.

З`ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази у справі, проаналізувавши норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позивачем належними та допустимими доказами частково доведений факт порушення його права у спірних правовідносинах, тому наявні правові підстави для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова-Нова» заборгованості за договором про надання кредиту №6398001224 від 19.12.2024 року у розмірі 48256,00 грн., з яких: 16000,00 грн. - заборгованості за кредитом; 32256,00 грн. - заборгованості за нарахованими процентами. Решта позовних вимог задоволенню не підлягають з підстав, наведених вище.

Згідно з частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позивач при поданні позовної заяви через систему «Електронний суд» сплатив судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2662,40 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у частці 95,26% - пропорційно до задоволених позовних вимог, що становить 2536,20 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 265, 268, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» (м. Київ, вул. Верхній Вал, будинок 10, код ЄДРПОУ 44127243) заборгованість за договором надання грошових коштів у кредит №6398001224 від 19.12.2024 у розмірі 48256,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» (м. Київ, вул. Верхній Вал, будинок 10, код ЄДРПОУ 44127243) 2536,20 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова», місцезнаходження: м. Київ, вул. Верхній Вал, 10, код ЄДРПОУ 44127243.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повне рішення складено 22 вересня 2026 року.

Суддя А.Г. ТРЕНИЧ