Ухвала суду № 139974205, 23.09.2026, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 461/6187/26

УХВАЛА

23 вересня 2026 року суддя Залізничного районного суду міста Львова Кирилюк А. І., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Львівської міської ради про визнання права власності на квартиру у порядку спадкування,

установив:

Рух справи.

Представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 , 13.08.2026 року (вх. № 25504) звернувся до Галицького районного суду м. Львова із позовом до Львівської міської ради, у якому просить: визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , право власності в порядку спадкування на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна: 16309513.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2026 року визначено головуючого суддю Залізничного районного суду м. Львова Кирилюка А. І.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що така не відповідає вимогам ст. 95, 175, 177 ЦПК України та підлягає залишенню без руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Так, заява подана без дотримання вимог до її форми та змісту, а додані документи не в повній мірі підтверджують обставини, на які посилається позивач. Виявлені недоліки унеможливлюють належну оцінку обґрунтованості заявлених вимог, перешкоджають визначенню предмета та підстав позову, а також ускладнюють вирішення питання про відкриття провадження у справі.

За таких умов суд дійшов висновку, що на момент надходження позовної заяви відсутні правові підстави для її прийняття до розгляду, а встановлені порушення мають бути усунуті заявником у порядку, передбаченому процесуальним законом.

З огляду на викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення виявлених недоліків.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Суд звертає увагу позивача, що ціна позову визначається на підставі ст. 176 ЦПК України.

Згідно п. 2, 9, 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам - не нижче його балансової вартості; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, ціна позову визначається загальною сумою всіх вимог.

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» № 20 від 22.12.1995 року (з наступними змінами і доповненнями), вартість спірного майна у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, визначається за погодженням сторін, а при його відсутності за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за якою майно може бути продане в даному населеному пункті або місцевості.

Так, ст. 106 ЦПК України передбачено можливість проведення експертизи на замовлення учасників справи.

Із змісту позовної заяви вбачається, що згідно висновку про вартість об`єкта оцінки квартира АДРЕСА_1 року складає 1 630 000 грн 00 коп., без ПДВ.

Частиною 4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Перевірку зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України реалізовано за допомогою комп`ютерної програми документообігу загальних судів «Д-3». Дані щодо підтвердження сплати (повернення) судового збору надходять у автоматичному режимі до «Д-3», при цьому виконується автоматичне поєднання записів про сплату (повернення) судового збору, які зазначаються в картці справи, з записами підтверджень про оплату (повернення) судового збору, які надійшли з Державної казначейської служби України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розміри ставок судового збору визначені у ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Згідно з пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2026 року 3 328 грн 00 коп.

Натомість з позовних вимог вбачається, що звертаючись до суду позивач заявляє дві вимоги майнового характеру (де має визначити ціну позову). З огляду на ставки судового збору: за майнову вимогу 1% ціни позову, але не менше 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на наведене, позивач повинен сплатити судовий збір у відповідності до положень Закону України «Про судовий збір», надавши до суду квитанції про сплату судового збору.

Окрім цього, як убачається з ордеру серії ВС № 1488389 від 12.08.2026 року в графі «Назва органу, в якому надається правнича допомога» - дослівно викладено як «Галицький районний суд м. Львова».

Згідно з підпунктом 12.4 пункту 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 року № 41 (в редакції відповідно до рішення Ради адвокатів України № 118 від 17.11.2020 року), ордер має містити назву органу, у якому надається правнича допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених п. 2 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо).

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець чітко відокремив, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правничої допомоги, зокрема в графі «Назва органу, в якому надається правнича допомога».

Отже, в ордері на надання правничої допомоги має бути зазначено не інший орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду, за захистом в який звернулася особа.

Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху та запропонувати стороні позивача усунути недоліки, зазначені в ухвалі суду протягом п`яти днів з дня отримання ухвали.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України позовна заява, що не відповідає вимогам закону, підлягає залишенню без руху до виправлення позивачем вказаних недоліків.

З огляду на викладене та керуючись ст. 185 ЦПК України, суд

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Львівської міської ради про визнання права власності на квартиру у порядку спадкування залишити без руху.

Надати позивачу п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення зазначених вище недоліків.

У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк, позовну заяву ОСОБА_1 до Львівської міської ради про визнання права власності на квартиру у порядку спадкування вважати неподаною та повернути заявнику з усіма доданими до неї документами.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя/підпис/

Згідно з оригіналом.

Суддя: