Ухвала суду № 139974082, 22.09.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

ЄУН 337/5471/26

2/337/3735/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Мурашової Н.А.

за участю секретаря Туяк О.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

31.08.2026 позивач ТОВ «Факторинг Партнерс» через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №102955431 від 23.07.2025 в загальній сумі 22 316,06грн.

Ухвалою суду від 01.09.2026 відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за цим позовом та призначено її розгляд по суті у відкритому судовому засіданні.

15.09.2026 від відповідача ОСОБА_1 до суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про передачу справи за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва за місцем його реєстрації як внутрішньо переміщеної особи за адресою: АДРЕСА_1 .

В судове засідання представник позивача не прибув, подав заяву про розгляду справи у його відсутність.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не прибув за невідомими причинами, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

Суд вважає можливим провести судове засідання та вирішити клопотання відповідача у відсутність сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За загальним правилом, визначеним ч.1 ст.27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ч.2 ст.31 ЦПК України справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду.

В даному випадку, після надходження позовної заяви ТОВ «Факторинг Партнерс» судом в порядку ч.6,8 ст.187 ЦПК України була отримана інформація з Єдиного державного демографічного реєстру (відповідь №3244224 від 01.09.2026), відповідно до якої відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Вказана адреса належить до територіальної юрисдикції Хортицького районного суду м.Запоріжжя, у зв`язку з чим позовна заява ТОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором була прийнята до судового провадження Хортицьким районним судом м.Запоріжжя з додержанням правил підсудності, визначених ч.1 ст.27 ЦПК України, та відкрито у справі спрощене позовне провадження.

Після відкриття провадження у вказаній справі жодних обставин, які б вказували на зміну підсудності, не встановлено. Склад відповідачів не змінився, підсудність справи про стягнення заборгованості за кредитним договором не належить до виключної.

Таким чином, відповідно до ч.2 ст.31 ЦПК України справа повинна бути розглянута саме Хортицьким районним судом м.Запоріжжя.

Доводи відповідача ОСОБА_1 про належність справи за підсудністю Печерському районному суду м.Києва саме за місцем реєстрації відповідача як ВПО суд відхиляє через таке.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» в редакції, чинній на цей час, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно з п.9 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою КМУ від 02.03.2016 року №207 (в редакції, чинній до 15.08.2017 включно), відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком 1.

Проте, постановою КМУ від 09.08.2017 року №579, яка набрала чинності 16.08.2017, внесено зміни до п.9 вищевказаних Правил, а саме виключено в абзаці першому слова «та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи».

Правила реєстрації місця проживання, затверджені постановою КМУ від 02.03.2016 року №207, втратили чинність 14.03.2022 на підставі постанови КМУ від 07.02.2022 року №265, якою також затверджено Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування).

У п.4 вказаного Порядку (в чинній редакції) передбачено, що особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. Положення абзацу першого цього пункту не поширюються на осіб, адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) яких знаходиться на територіях, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації. Така особа може задекларувати/зареєструвати місце свого проживання без зняття з реєстрації місця свого попереднього проживання.

При цьому, відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою КМУ від 01.10.2014 року №509 (в чинній редакції), процес видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, яка переміщується з тимчасового окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, стосується виключно самої внутрішньо переміщеної особи та уповноваженого органу.

Відповідно до п.3 вказаного Порядку у заяві про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи зазначаються відомості про зареєстроване місце проживання та адреса фактичного проживання, повідомлена цією особою. Зазначена інформація має облікове значення.

Враховуючи форму довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, визначеної у додатку 2 до вказаного Порядку, то в ній зазначаються прізвище, ім`я, по батькові особи; дата і місце народження; стать; серія, номер (у разі наявності), дата видачі паспорта громадянина України, ким і коли виданий/дані про документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, або свідоцтво про народження дитини; відомості про законного представника, що супроводжує малолітню дитину, недієздатну особу або особу, дієздатність якої обмежена; зареєстроване місце проживання; фактичне місце проживання/перебування.

Таким чином, в довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи йде розмежування зареєстрованого місця проживання та фактичного місця проживання.

Результат аналізу змісту вказаних норм дозволяє зробити висновок, що особа може мати декілька місць проживання/перебування. Водночас законодавством визначено необхідність проведення реєстрації (декларування) місця проживання/перебування особи, яка може бути здійснена тільки за однією адресою за її власним вибором.

Адреса фактичного проживання взятої на облік внутрішньо переміщеної особи не є тотожнім поняттю зареєстрованого/задекларованого місця проживання/перебування особи, а також не підміняє його за своєю суттю, оскільки такі облік і декларація/реєстрація мають різну мету та правові наслідки.

Саме зареєстроване/задеклароване у вищевказаному порядку місце проживання/перебування має значення під час визначення суду, якому підсудна справа. Відповідні положення ЦПК України є імперативними нормами.

З огляду на викладене, використання для визначення територіальної підсудності фактичної адреси проживання фізичної особи матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватись чи не щодня. Крім того, особа може мати більше ніж одне фактичне місце проживання, але зареєстроване може бути лише одне.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 24.06.2024 року у справі №554/7669/21.

На підставі вищевикладеного, суд вважає необхідним в задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про передачу справи за підсудністю іншому суду відмовити.

Керуючись ст.2,13,ч.1 ст.27, ч.1,2 ст.31 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

1.В задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про передачу справи за підсудністю до Печерського районного суду м.Києва відмовити.

2.Судове засідання у справі відкласти на 07 жовтня 2026 року 10:30год, виклик сторін повторити.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя Н.А. Мурашова

22.09.2026