Рішення № 139974072, 22.09.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Справа № 347/836/26

Номер провадження 2/337/2851/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Заочне)

22 вересня 2026 рокум. Запоріжжя

Хортицький районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Гнатик Г.В., за участі секретаря Сьомченко А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,-

ВСТАНОВИВ:

До Хортицького районного суду м. Запоріжжя надійшов позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу. Позивач просить стягнути з відповідача завдану шкоду у порядку регресу в розмірі 62767,12 грн. та судові витрати.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 18.12.2024 ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Volkswagen», н.з. НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом, не перековнася в безпечності, внаслідок чого скоїв зіткнення з транспортним засобом марки «Tesla» н.з. НОМЕР_2 . Внаслідок вищевказаної ДТП транспортним засобам завдано матеріальної шкоди. Згідно постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25.02.2025 у справі № 344/22972/24 відповідача визнано винним у настанні ДТП. Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент ДТП не була застрахована. Потерпіла особа повідомила позивача про настання ДТП та надала усі необхідні документи. Позивач визначив розмір заподіяної шкоди та здійснив регламентну виплату потерпілій особі у розмірі 60117,12 грн., а також сплатив вартість послуг ФОП СОД ОСОБА_2 за складання звіту №18/01/25 про оцінку автомобіля у розмірі 2650,00грн. Таким чином, загальний розмір витрат складає 62767,12 грн. З огляду на викладене, а також у зв`язку із невідшкодуванням збитків відповідачем в добровільному порядку, позивач звернувся із даним позовом до суду та просить задовольнити його вимоги повністю.

Ухвалою судді Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 12.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи представник позивача у судове засідання не з`явився, у позові просив розглянути справу за його відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відзиву на позов не подав.

У зв`язку з наведеним, суд, на підставі ч. 5 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, постановляє заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Як видно з постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25.02.2025, ОСОБА_1 18.12.2024 в с. Крихівці на перехресті вулиць Крайня-Липова, Івано-Франківської міської ради, керуючи транспортним засобом марки «Volkswagen» н.з. НОМЕР_3 , рухаючись заднім ходом, не переконався в безпечності, внаслідок чого скоїв зіткнення з транспортним засобом марки «Tesla» н.з. НОМЕР_4 , чим порушив п. 10.9. ПДР України, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів з матеріальними збитками. Вказанною постановою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього стягнення.

Зазначена постанова набрала законної сили 08.03.2025, про що містяться відмітка на копії постанови від 25.02.2025.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні ДТП, яка відбулась 18.12.2024 та внаслідок якої власнику автомобіля «Tesla» н.з. НОМЕР_4 , було завдано матеріальної шкоди.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 власником автомобіля «Tesla», н.з. НОМЕР_4 , є ОСОБА_4 , проте на момент скоєння ДТП 18.12.2024 керувала транспортним засобом ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судом встановлено, що на дату скоєння ДТП, відповідач ОСОБА_1 не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

19.12.2024 ОСОБА_5 звернулась до позивача із повідомленням по ДТП. 03.01.2025 ОСОБА_4 звернулась до позивача із заявою про здійснення відшкодування шкоди, заподіяної в результаті пошкодження транспортного засобу.

Згідно з ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, заподіяна майну фізичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

На підставі ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності) володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до п. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV в редакції від 01.01.2024, яка діяла на час виникнення правовідносин, позивач за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Згідно з п. 40.3 ст. 40 Закону позивач з метою встановлення розміру заподіяння шкоди, має право залучати аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є зокрема експерти, у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у ст. 41 цього Закону. Таким Уповноваженим органом є Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг, яка розпорядженням № 5417 від 23.02.2006 затвердила "Порядок залучення МСТБУ аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, для визначення причин настання страхових випадків та розміру збитків".

Згідно ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції, яка діяла на час виникнення правовідносин, позивач відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров`ю та майну третіх осіб під час ДТП.

Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 18/01/25, оцінювач зробив наступні висновки:

вартість відновлювального ремонту автомобіля «Tesla», н.з. НОМЕР_4 , без урахування значення коефіцієнту фізичного зносу з ПДВ складає 178866,78 грн.;

вартість відновлювального ремонту автомобіля «Tesla», н.з. НОМЕР_4 , з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу складників складає 68953,13 грн.;

вартість матеріального збитку, заподіяної власнику автомобіля «Tesla», н.з. НОМЕР_4 , складає 68953,13 грн.

Відповідно до ст. 29 Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 Закону Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

У зв`язку з настанням події, передбаченої п. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись при цьому наказом про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих від 18.03.2025, позивач здійснив виплату відшкодування потерпілій особі згідно платіжної інструкції № 7455 від 19.03.2025 у розмірі 60117,12 грн.

Крім того, згідно платіжної інструкції № 6974 від 17.03.2025 Моторне (транспортне) страхове бюро України сплатило 2650,00 грн. у рахунок оплати послуг аварійного комісара (експерта) по справі №112120, згідно рахунку «112120_02 від 16.01.2025, т.з. АТ6996?С.

Загальний розмір витрат МТСБУ з урахуванням витрат на збір документів, послуг з оплати проведення експертизи, які підлягають відшкодуванню позивачу складає 62767,12 грн.

Статтею 1191 ЦК України та п. 38.2.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, яка діяла на час виникнення правовідносин) передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Згідно п. 40.3 ст. 40 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції, яка діяла на час виникнення правовідносин, МТСБУ має право залучати аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у статті 41 цього Закону.

Згідно п. 41.4 ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції, яка діяла на час виникнення правовідносин, МТСБУ за рахунок коштів відповідного централізованого страхового резервного фонду здійснює оплату послуг осіб, залучених для встановлення причин, обставин подій, за якими може бути проведена регламентна виплата, та розміру заподіяної внаслідок них шкоди, а також банківських витрат МТСБУ при здійсненні регламентних виплат.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

За приписами п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Таким чином, МТСБУ виконало покладений на нього Законом обов`язок по відшкодуванню шкоди заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, а тому має право на зворотну вимогу (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для відшкодування матеріальної шкоди.

Аналізуючи надані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що в межах даного спору позивачем МТСБУ правомірно заявлені вимоги до відповідача про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування, а тому позов підлягає до задоволення і з відповідача на користь позивача МТСБУ підлягає стягненню відшкодування в сумі 62767,12 грн. При цьому суд виходить з приписів ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України та враховує, що відповідач не надав суду належних доказів повної чи часткової сплати заявленої до стягнення суми, на власний розсуд розпорядившись своїми процесуальними правами.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним і документально підтверджений судовий збір в розмірі 3328,00грн.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 3, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 141, 247, 258-259, 263-265, 280-284 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНКОПП НОМЕР_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код у ЄДРПОУ 21647131, адреса: 02653, м. Київ, бул. Русанівський, буд. 8, IBAN: НОМЕР_7 в АТ «Укрексімбанк», м. Київ) в порядку регресу шкоду в розмірі 62767,12 (шістдесят дві тисячі сімсот шістдесят сім грн., 12 коп.) та судовий збір у розмірі 3328,00 грн. (три тисячі триста двадцять вісім грн., 00 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Г.В. Гнатик