Рішення № 139972785, 22.09.2026, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/877/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Березнікова О.В.,

при секретарі Нанєвої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кілійського районного суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про встановлення факту належності та визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом у якому посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилася спадщина на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та надвірними спорудами АДРЕСА_1 , який належав йому як власнику на підставі свідоцтва про право власності виданого Кілійським міськвиконкомом 03.04.1975 року, зареєстрованого Кілійським БТІ в реєстровій книзі 16 сторінка 80, реєстровий № 5613. Спадщину, у вигляді вказаної частини житлового будинку, прийняв позивач, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за реєстровим № 3005 від 02.07.2002 року, відповідно до якого встановлено, що спадкоємцем майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є його син ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку АДРЕСА_2 , в тому числі на 1/2 частину, яка належала їй, відповідно до свідоцтва про право власності виданого Кілійським міськвиконкомом 03.04.1975 року, зареєстрованого Кілійським БТІ в реєстровій книзі 16 сторінка 80, реєстровий № 5613 та на 1/2 частину вказаного будинку після смерті чоловіка - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до довідки за вих № 7 від 03.01.2020 року, виданої виконавчим комітетом Кілійської міської ради Одеської області вбачається, що на день смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з нею за адресою: АДРЕСА_2 , проживав її син ОСОБА_1 .

Після смерті матері позивач проживав у вказаному будинку та лише у 2026 році звернувся до приватного нотаріуса з метою належного оформлення спадщини після смерті спадкодавця, однак нотаріусом було повідомлено про відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно та рекомендовано звернутися до суду.

На підставі вищевикладеного, позивач просить суд:

-визнати за позивачем, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 право власності на весь житловий будинок АДРЕСА_2 , складається з: літ. «А1» - житловий будинок (загальною площею 64, 8 кв.м., житловою площею 33, 5 кв.м.), літ. «Б1» - літня кухня, літ. «В1» - літня кухня, літ. «Г» - сарай, літ. «Д» - убиральня, № 1-6, І надвірні споруди в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, зазначив, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, надав заяву про проведення розгляду справи без участі представника, позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 03.05.1965 року м. Кілія Кілійським р/б ЗАГС Одеської області вбачається, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками записані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , актовий запис № 111.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого м. Кишинів міськ. ЗАГС вбачається, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьками записані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Відповідно до свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого Кілійським міськвиконкомом 03.04.1975 року, зареєстрованого Кілійським БТІ в реєстровій книзі 16 сторінка 80, реєстровий № 5613 вбачається, що житловий будинок АДРЕСА_2 на праві власності по 1/2 частині належить ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Згідно довідки за № 62 від 01.02.2021 року, виданої Комунальним підприємством Кілійської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» вбачається, що житловий будинок АДРЕСА_2 , складається з: літ. «А1» - житловий будинок (загальною площею 64, 8 кв.м., житловою площею 33, 5 кв.м.), літ. «Б1» - літня кухня, літ. «В1» - літня кухня, літ. «Г» - сарай, літ. «Д» - убиральня, № 1-6, І надвірні споруди.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 09.10.2001 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Кілійського районного управління юстиції Одеської області вбачається, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 255.

Відповідно до повідомлення Одеського державного нотаріального архіву Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України за вих. № 1281/01-20 від 10.06.2026 року вбачається, що 02.07.2002 року ОСОБА_1 звернувся до Кілійської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

02.07.2002 року ОСОБА_4 подала до Кілійської державної нотаріальної контори заяву, відповідно до якої вона відмовилась від прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 02.07.2002 року, виданого державним нотаріусом Кілійської державної нотаріальної контори за реєстровим № 3005 вбачається, що спадкоємцем майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є його син ОСОБА_1 . Спадкове майно, на яке видане це свідоцтво складається з: права на земельну частку в колективному сільськогосподарському підприємстві «Південне» м. Кілія, розміром 4,41 умовних кадастрових гектарів.

Згідно заповіту від 22.08.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Кілійського районного нотаріального округу вбачається, що ОСОБА_4 на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: земельну ділянку площею 6, 61 га, яка розташована на території Кілійської міської ради Кілійського району Одеської області, заповіла ОСОБА_2 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 10.12.2019 року Кілійським районний відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області вбачається, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 603.

16.01.2020 року приватному нотаріусу Кілійського районного суду Одеської області надійшла заява ОСОБА_1 , відповідно до якої він приймає спадщину після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

16.01.2020 року приватному нотаріусу Кілійського районного суду Одеської області надійшла заява ОСОБА_2 відповідно до якої він приймає спадщину за заповітом та відмовляється від спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 16.06.2020 року, виданого приватним нотаріусом Кілійського районного нотаріального округу за реєстровим № 537 вбачається, що спадкоємцем зазначеного в заповіті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , є її син ОСОБА_2 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво складається з: земельної ділянки, розташованої за межами населеного пункту Кілійської міської ради, площею 6, 6123 га, кадастровий номер: 5122310100:01:001:0447.

Наведені докази є належними та допустимими, оскільки отримані у встановленому законом порядку, містять інформацію щодо предмету доказування, узгоджуються між собою, не заперечуються сторонами та не викликають сумніву щодо їх достовірності.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що у разі, якщо право власності спадкоємця на спадкове майно оспорюється або не визнається іншою особою, таке право підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку,визначеному законом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до роз`яснення Міністерства юстиції України № 19-32/319 від 21.02.2005 року, у випадку смерті власника нерухомого майна, реєстрацію якого належним чином проведено не було і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення цього майна померлому та спадкоємцю повинно вирішуватись в судовому порядку. Як вказано в листі Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 23.03.2009 року № 12/5-126, по об`єктах нерухомого майна, що збудовані до 5 серпня 1992 року, тобто до прийняття Урядом України документу, яким встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будівлі, що складається бюро технічної інвентаризації.

Згідно ст. 1216, 1217 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до п.п 4.20 п. 4 гл. 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться також за умови отримання витягу, виданого з Державного земельного кадастру, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до нього..

Як зазначено в п.п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного Порядку за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Судом також встановлено, що в зв`язку з тим, що позивач не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину через відсутність оригіналу правовстановлюючого документи, позбавлена можливості інакше ніж у судовому порядку оформити свої спадкові права, відповідно їх право на спадщину підлягає судовому захисту шляхом його визнання на підставі ст. 16 ЦК України, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 19, 76-81, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про встановлення факту належності та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за позивачем, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 право власності на весь житловий будинок АДРЕСА_2 , складається з: літ. «А1» - житловий будинок (загальною площею 64, 8 кв.м., житловою площею 33, 5 кв.м.), літ. «Б1» - літня кухня, літ. «В1» - літня кухня, літ. «Г» - сарай, літ. «Д» - убиральня, № 1-6, І надвірні споруди в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. В. Березніков