Ухвала суду № 139971885, 22.09.2026, Нововоронцовський районний суд Херсонської області

Справа № 954/516/26

Номер провадження 2/954/1859/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про закриття провадження у справі

22 вересня 2026 рокус-ще Нововоронцовка

Нововоронцовський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Каневського В. О.,

за участю секретаря судового засідання Базаренко М. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Нововоронцовського районного суду Херсонської області цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПОЗИКА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПОЗИКА" звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №66631220 від 20.08.2021, за яким позивач просив стягнути із відповідача заборгованість за зазначеним кредитним договором у розмірі 17000,00 грн та судові витрати у розмірі 2422,40 грн за судовий збір та 5500,00 грн за професійну правничу допомогу.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, до початку розгляду справи по суті подав до суду заяву про закриття провадження у справі, оскільки після пред`явлення позову до суду спірні відносини між сторонами врегульовано, тому просив закрити провадження на підставі відсутності предмету спору. Також просив суд повернути витрати по оплаті судового збор у.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, клопотань, відзиву не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Підстави для закриття провадження у справі визначені у ст. 255 ЦПК України.

Зокрема, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Порушене, невизнане або оспорюване право передбачає наявність предмету спору.

Предмет спору це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Відповідно до правового висновку, сформульованого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі N 13/51-04 (провадження N 12-67гс19), прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у разі припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Врахувавши викладене, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20.09.2021 у справі №638/3792/20 (провадження N 61-3438сво21) зазначив, що закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України є можливим, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції відповідного судового рішення.

При цьому логічно-граматичне тлумачення словосполучення "відсутність предмета спору" в контексті пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову.

Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема, у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).

Якщо предмет спору став відсутнім після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають низку передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема: шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

Таким чином, самі по собі врегулювання спірних відносини між сторонами після пред`явлення позивачем позову не може свідчити про те, що між сторонами відсутній спір, а тому суд не має визначених процесуальним законом підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України.

Такий висновок зробив Касаційний цивільний суд Верхового Суду в постанові від 12.12.2020 суду у справі №522/8782/16-ц (провадження №61-21649св19). Подібного правового висновку Верховний Суд дійшов у постановах: від 10.04.2019 у справі №456/647/18 (провадження N 61-2018св19), від 13.05.2020 у справі №686/20582/19-ц (провадження №61-1807св20), від 09.09.2020 у справі №750/1658/20 (провадження №61-9658св20).

Оскільки, що на час відкриття провадження у цій справі між сторонами існував спір, що підтверджується поданням позивачем позову до суду та суду не надано доказів протилежного, який припинив існувати після відкриття провадження у справі у зв`язку з добровільним виконанням відповідачем заявлених до нього вимог про сплаті заборгованості за кредитним договором, суд не вбачає підстав для закриття провадження у справі саме на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Разом з тим, згідно ч. 3 ст. 13 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу (п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України), зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 206, п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, сторона попереджена про наслідки відмови від позову, оскільки провадження у справі закривається і вона не зможе повторно звернутися до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет, і з тих самих підстав. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Частиною 3 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд ухвалою закриває провадження по справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході розгляду справи стороною позивача заявлено клопотання про закриття провадження по даній справі, оскільки спірні відносини між сторонами врегульовано. Таким чином суд вважає, що заява представника позивача про закриття провадження у справі фактично є заявою про відмову позивача від позову у зв`язку з вищевказаним.

Вивчивши матеріали справи, враховуючи те, що між сторонами врегульовані спірні відносини, що унеможливлює закриття провадження у справі через відсутність предмета спору, а заява представника позивача фактично є заявою про відмову від позову у зв`язку з погашенням боргу, суд, вважає за можливе задовольнити заяву позивача про закриття провадження у справі, проте із застосуванням положень п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, у зв`язку з відмовою позивача від позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

У постанові від 15.07.2026 у справі № 345/5838/25 Верховний Суд зазначив, що тлумачення частини третьої статті 142 ЦПК України свідчить про те, що суд може покласти на відповідача обов`язок відшкодувати позивачу понесені ним витрати лише в тому разі, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову (пункт 4 частини першої статті 255 ЦПК України) внаслідок задоволення відповідачем його вимог після пред`явлення позову.

Умови застосування наведеної норми в цій справі дотримано: позовну заяву подано до суду 10.03.2026, провадження у справі відкрито 17.04.2026, заборгованість сплачено відповідачем 30.04.2026, тобто після пред`явлення позову, позивач не підтримує своїх вимог саме внаслідок задоволення їх відповідачем, а заяву про розподіл судових витрат подано.

У тій самій постанові Верховний Суд, скасовуючи судові рішення, якими позивачу було повернуто з державного бюджету 50 відсотків судового збору і водночас стягнуто решту судового збору з відповідачів, наголосив, що такий алгоритм розподілу судового збору поєднує взаємовиключні підстави відшкодування судових витрат, та збільшив розмір стягнутого з відповідачів судового збору до повної сплаченої позивачем суми.

Верховний Суд також зазначив, що право на відшкодування позивачу за рахунок відповідача понесених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, виникає не лише у випадку відмови позивача від позову у зв`язку із задоволенням позовних вимог відповідачем після пред`явлення позову, але й у випадку закриття провадження у справі, якщо відсутність предмета спору виникла у зв`язку із задоволенням позовних вимог відповідачем, при цьому не має значення, за чиїм клопотанням провадження закрито (постанова Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.03.2026 у справі № 917/1161/25).

Таким чином, вирішальним для розподілу судових витрат у разі закриття провадження є те, що спір припинився саме внаслідок задоволення позовних вимог відповідачем.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі, крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом.

Оскільки провадження у справі закривається у зв`язку з прийняттям судом відмови позивача від позову, підстави для повернення судового збору з Державного бюджету України відсутні, а заява позивача в цій частині задоволенню не підлягає.

Не підлягають застосуванню й ч. 1 ст. 142 ЦПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» щодо повернення позивачу 50 відсотків судового збору, оскільки одночасне повернення частини судового збору з державного бюджету та покладення судових витрат на відповідача поєднувало б взаємовиключні підстави відшкодування судових витрат.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №66631220 від 26.02.2026. Ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 133, 142, 206, 255, 256, 258-261, 353, 354 ЦПК України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника позивача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПОЗИКА" в частині закриття провадження по справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, у зв`язку з відсутністю предмету спору - відмовити.

Прийняти відмову представника позивача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПОЗИКА" від позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості .

Провадження у цивільній справі за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПОЗИКА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - закрити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПОЗИКА" судовий збір у розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Роз`яснити представнику позивача, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Херсонського апеляційного суду через Нововоронцовський районний суд Херсонської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Реквізити сторін:

Позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПОЗИКА", місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 21/1, м. Бровари, Київська область, 07406, ЄДРПОУ 39493634;

Відповідач - ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

СуддяВ.О. Каневський