Рішення № 139971810, 16.09.2026, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/1152/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Заочне)

16 вересня 2026 року м.Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Мельник А.В.

за участю секретаря судового засідання Кавалко В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Теребовля в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (далі за текстом - ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про споживчий кредит № 201566 від 22.09.2025 у розмірі 49825,86 грн. Також, просить стягнути сплачений судовий збір в розмір 2 662,40 грн та витрати на правову допомогу у сумі 7 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.09.2025 між ТзОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 201566 на суму 49412 грн. 00 коп.. Кредитний договір складається з індивідуальної частини, яка містить персональні умови кредитування позичальника, графіку платежів та публічної частини, спільної для всіх клієнтів кредитодавця, розміщеної на сайті за посиланням https://finx.com.ua/docs. Відповідач ОСОБА_1 , діючи свідомо та добровільно, виявила намір отримати кредитні кошти та здійснила реєстрацію на офіційному вебсайті кредитодавця; первісний кредитор здійснив ідентифікацію та верифікацію позичальника на підставі отриманих від нього відомостей та документів, а також за допомогою системи BankID НБУ. Позичальник приєдналася до публічної частини, прийняла умови індивідуальної частини та графіку платежів шляхом підписання індивідуальної частини електронним підписом одноразовим ідентифікатором 95е2ееа7. На виконання умов кредитного договору 22.09.2025 ТзОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» ініціювало переказ коштів безготівковим зарахуванням на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 .

10.10.2025 між ТзОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» та позивачем ТзОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 10102025, згідно з умовами якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором. Відповідно до пункту 1.3. цього договору факторингу, під правом вимоги розуміються всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому. Згідно з пунктом 1.5. договору факторингу, реєстр прав вимог означає перелік прав вимог до боржників, що відступається за цим договором; форма реєстру наведена у додатку № 1 до договору. Пунктом 2.1. договору факторингу встановлено, що клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимог, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Відповідно до пункту 4.1. договору факторингу, право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог та акта приймання-передачі реєстру. Відтак, відповідно до реєстру прав вимог № 4 від 06.01.2026 та акта приймання-передачі реєстру прав вимог № 4 від 06.01.2026 до позивача ТзОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 . Додатково, на підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) первісного кредитора з боку позивача ТзОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», до позовної заяви долучено платіжну інструкцію. Нарахування відсотків за кредитним договором здійснювалося виключно ТзОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» як первісним кредитором. Загальна сума заборгованості відповідача ОСОБА_1 перед позивачем ТзОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», на момент подання позовної заяви, яку просить стягнути позивач, становить 49825 грн 86 коп., яка складається з: 49412,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 12,86 грн - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом; 401,00 грн - заборгованість за комісією. Загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 49825,86 грн, що також підтверджується випискою з особового рахунку за період з 22.09.2025 по 06.01.2026.

Всупереч умов Договору відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконувала, внаслідок чого утворилась вищевказана заборгованість, у зв`язку з чим, позивач звернувся до суду із даним позовом.

На підставі вищезазначеного просить стягнути з відповідача вищевказану заборгованість, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн, витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

Ухвалою суду від 29.06.2026 відкрито провадження у справі за вказаним позовом, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.08.2026, судове засідання надалі було відкладено на 16.09.2026 у зв`язку з неявкою відповідача.

Також вищевказаною ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача та витребувано у АТ КБ "ПриватБанк" докази. Запитувана інформація надійшла до суду 10.07.2026.

У судове засідання представник позивача ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" не з`явився, однак у позовній заяві просив у разі його неявки у судове засідання, провести розгляд цивільної справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилася з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи була повідомлена належним чином, зокрема шляхом направлення їй судових повісток за зареєстрованим місцем проживання, відзиву на позов не подала, про поважність причин неможливості прибуття її в судове засідання суд не повідомила.

Тому суд у відповідності до статті 280 ЦПК України, вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів та постановлення заочного рішення.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності до частини другої статті 247 ЦПК України, постановив здійснювати розгляд справи у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 22.09.2025 між ТзОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» та відповідачем ОСОБА_1 в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця, доступ до якої забезпечується через вебсайт https://finx.com.ua, було укладено договір про споживчий кредит № 201566. Сума (загальний розмір) кредиту становить 49412 грн. 00 коп. та надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 41826.61 грн. для погашення заборгованості Позичальника за договором про споживчий кредит №183026 від 12.05.2025, укладеним з Кредитодавцем; у розмірі 173.59 грн. на № рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті (далі - рахунок Позичальника); у розмірі 7411.80 грн. шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини.

Пунктом 2.3 договору передбачено, що проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 0,10 % річних. Тип процентної ставки фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються з дня, наступного за днем отримання кредиту Позичальником, протягом строку кредитування, зазначеного в п. 2.6 цієї індивідуальної частини та/або графіку платежів. Розмір процентної ставки незмінний.

Пунктом 2.4. договору передбачено, що знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 гривень. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 200,00 гривень.

Пунктами 2.5., 2.6 даного договору комісія за надання кредиту складає 7411,80 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 15,00 % від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів Позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено.

Загальний строк кредитування за цим Договором складає 365 днів з 22.09.2025 (дата надання кредиту) по 22.09.2026.

Загальні витрати позичальника за кредитом складають (не перевищують) 7450,60 грн, денна процентна ставка - 0,0413 % на день, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 36,27 % річних, орієнтовна загальна вартість кредиту - 56862,60 (пункти 2.7., 2.7.1., 2.8., 2.9.1. договору).

Невід`ємним додатком до кредитного договору є графік платежів, згідно з яким повернення кредиту, сплата процентів та комісії здійснюються 12 платежами по 4120,90 кожен. За цим графіком за весь 365-денний строк кредитування підлягали сплаті: сума кредиту (тіло) - 49412,00; проценти за користування кредитом - 26,80 грн; комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 7411,80 грн.

Кредитний договір складається з індивідуальної частини, графіку платежів та публічної частини, спільної для всіх клієнтів кредитодавця. Індивідуальну частину договору підписано відповідачем ОСОБА_1 в електронному вигляді електронним підписом одноразовим ідентифікатором 95е2ееа7 22.09.2025, а з боку кредитодавця - кваліфікованим електронним підписом директора ТзОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС». Укладенню договору передувало подання відповідачем ОСОБА_1 заяви на видачу кредиту № 100938157 від 19.09.2025, підписаної нею електронним підписом одноразовим ідентифікатором 8f0c0e6c 22.09.2025, у якій наведено персональні (ідентифікаційні) дані позичальника, відомості про його місце роботи, доходи та витрати, контактні дані, а також основні параметри кредиту (загальна сума кредиту 49412,00 грн, загальний строк кредитування 365 днів, платіж 4119,90 грн, мета кредиту - погасити інший кредит, сплата комісії). Ідентифікацію та верифікацію позичальника здійснено первісним кредитором на підставі отриманих від нього відомостей і документів, а також за допомогою системи BankID НБУ. Додатками до кредитного договору є графік платежів та Паспорт споживчого кредиту, який містить умови, аналогічні умовам договору.

ТзОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» свої зобов`язання за вказаним договором виконало у погодженому сторонами порядку, перерахувавши 22.09.2025 кредитні кошти у розмірі 173,59 грн на платіжну картку відповідача ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , сума кредиту у розмірі 41826,61 грн спрямувавши на погашення заборгованості позичальника за договором про споживчий кредит №183026 від 12.05.2025 укладеним з кредитодавцем; 7411,80 грн шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією за надання кредиту, нарахованою згідно з пунктом 2.5. індивідуальної частини договору, що підтверджується листом від 06.07.2026 за вих. № 20.1.0.0.0/7-260706/113456-БТ АТ «Приватбанк», наданими на виконання ухвали судді від 29.06.2026, якою підтверджено факт відкриття відповідачеві банківського рахунку за яким обслуговується картка НОМЕР_2 , а також інформацію про зарахування та рух коштів у сумі 173,59 грн, (виписку) по вказаній банківській картці 22.09.2026.

10.10.2025 між ТзОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» (клієнт) та позивачем ТзОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (фактор) укладено договір факторингу № 10102025, за умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимог, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату (пункти 1.3., 1.5., 2.1. договору факторингу). Відповідно до пункту 4.1. цього договору, право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог та акта приймання-передачі Реєстру. Вказаний договір факторингу підписано 10.10.2025 кваліфікованими електронними підписами директорів обох товариств - ОСОБА_2 та М.Хлопковою.

Відповідно до реєстру прав вимог № 4 від 06.01.2026 року та акта приймання-передачі реєстру прав вимог № 4 від 06.01.2026 до договору факторингу № 10102025 від 10.10.2025, до позивача ТзОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 201566 від 22.09.2025. На підтвердження виконання позивачем фінансових зобов`язань за вказаним договором факторингу надано платіжну інструкцію про сплату за право грошової вимоги згідно реєстру прав вимог № 4 від 06.01.2026.

Відповідно до розрахунку заборгованості (картки обліку виконання договору № 201566), підготовленого первісним кредитором ТзОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС», а також виписки з особового рахунку за період з 22.09.2026 по 06.01.2026, заборгованість відповідача ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 201566 від 22.09.2025 становить 51625 грн. 86 коп., з яких: 49412 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 12 грн 86 коп. - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом; 401 грн 00 коп. - заборгованість за комісією; 1800 грн 00 коп. - заборгованість за пенею.

Вимог про стягнення штрафних санкцій у розмірі 1800 грн 00 коп. позивач ТзОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» у цій справі не заявляє, у зв`язку з чим, з урахуванням положень частини першої статті 13 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог на суму 49825,86 грн.

До спірних правовідносин суд застосовує наступні правові норми.

Відповідно до вимог частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як слідує із матеріалів справи відповідачем ОСОБА_1 22.09.2025 підписано договір про споживчий кредит за №201566, шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 95е2ееа7.

В силу вимог частини першоїстатті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до вимог частин першої, другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створенням електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Таким чином, на підставі укладеного між сторонами електронного договору, який вважається укладеним у письмовій формі, у сторін цього договору відповідно до приписів статті 11 ЦК України виникли права та обов`язки, які випливають із кредитного договору.

В силу вимог частин першої, другої статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Вищенаведене свідчить про належне укладення кредитного договору, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін.

Аналогічна правова позиція сформована у цілому ряді постанов Верховного Суду. Так, у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.

З огляду на вищевикладене, суд доходить до висновку, що відповідно до вимог чинного законодавства між ТОВ "Фінансова компанія "Кредіплюс" та ОСОБА_1 у встановленому законом порядку укладено електронний кредитний договір за №201566 від 22.09.2025.

В силу вимогстатті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.

Відповідно до статей 526, 612, 625 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до вимог частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з вимогами статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Судом встановлено, що відповідач, в порушення умов договору своєчасно, в порядку та на умовах, визначених договором, кредитні кошти ТОВ "Фінансова компанія "Кредіплюс" не повернув, чим порушив умови договору.

Надалі, відповідно до укладеного між ТОВ "Фінансова Компанія "Кредіплюс" та ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" Договору факторингу № 10102025 від 10.10.2025, ТОВ "Фінансова Компанія "Кредіплюс" передало ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" право вимоги до відповідача ОСОБА_1 .

Таким чином, ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» наділено правом грошової вимоги до відповідача.

Відповідно до вимог частини першої статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

В силу вимог статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з вимогами статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року, справа №910/1755/19, у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні, саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

За договором факторингу фактор передає грошові кошти клієнту, за що отримує право вимоги за грошовим зобов`язанням боржника та плату за надані грошові кошти, а клієнт отримує грошові кошти, за що передає право вимоги до боржника та сплачує плату за отримані кошти.

Такий правовий висновок Верховний Суд виклав у постановах: від 14 лютого 2018 року у справі №756/668/15-ц (провадження №61-153св18) та від 31 жовтня 2018 року у справі №465/646/11 (провадження №14-222цс18).

Враховуючи, що відповідач не виконала взяті на себе зобов`язання, суд вважає доведеними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором. Разом з тим, щодо визначення розміру заборгованості суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

При цьому законодавством визначено декілька наслідків невідповідності правочину нормам актів цивільного законодавства: недійсність правочину або його нікчемність у випадках, визначених законом (стаття 215 ЦК України).

За положеннями частини другої статті 215 ЦК України правочин є нікчемним, якщо його недійсність прямо встановлена законом. Визнання у такому випадку правочину недійсним в окремому порядку не вимагається.

Зазначені положення законодавства поширюються як на договори як вид правочинів загалом, так і на окремі положення певних видів договорів, зокрема договорів кредиту.

Згідно із частинами першою, третьою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити відсотки.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Оскільки споживач є вразливою стороною договірних відносин, законодавець визначився з посиленим захистом споживачів шляхом прийняття Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про споживче кредитування», який набрав чинності 10.06.2017.

За положеннями абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Згідно із цим Законом послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17, 23 статті 1).

Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

З цих підстав, суд доходить висновку про те, що умова кредитного договору щодо встановлення комісії суперечить вимогам статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів». Таким чином, банк не може встановлювати платежі, які споживач повинен сплатити на користь банку за дії, які не є послугою банку. До таких самих висновків прийшов Верховний Суд України у постанові по справі № 6-2071цс16 від 06 вересня 2017 року та КЦС ВС від 19.08.2020 року у постанові по справі №641/11984/15-ц, визнавши умову кредитного договору щодо встановлення щомісячної комісії за обслуговування кредитної заборгованості нікчемною.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача комісії у сумі 401,00 грн., а також враховує, що у розмір заборгованості за тілом кредиту позивачу безпідставно включено комісію, нараховану згідно п.2.5 індивідуальної частини договору у розмірі 7411,80 грн.

Таким чином, суд вважає доведеними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 42013,06 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 42000,02 грн; заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом 12,86 грн.

Щодо вимоги у позовній заяві представника позивача ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у сумі 7000 грн, суд зазначає наступне.

Правнича допомога позивачу надавалася Адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» на підставі договору про надання правової допомоги від № 20/01/26-02 від 20.01.2026 та додаткової угоди № 25771526374 до договору № 20/01/26-02 від 20.01.2026 щодо надання правничої допомоги, зокрема, й у спорі про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, ордером і свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю на бланку серії № 4267/10.

Вартість послуг згідно акту прийому-передачі наданих послуг від 04.02.2025 (даний акт є невід`ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026 та додаткової угоди № 25771526374 до договору № 20/01/26-02 від 20.01.2026) стосовно боржника ОСОБА_1 складає 7000 грн.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Таким чином, суд може зменшити розмір судових витрат, якщо:

- заявлені судові витрати завищені, враховуючи обставини справи (ціна позову, тривалість справи, виклик свідків, призначення експертизи тощо);

- суду не було надано достатніх доказів фактичного здійснення витрат (відсутні акт прийому-передачі юридичних послуг, платіжне доручення та квитанції про сплату за надані послуги тощо);

- заявлені судові витрати були недоцільні або не обов`язкові (не підтверджена нагальна потреба у вивченні додаткових джерел права, завищений обсяг часу на технічну підготовку документів тощо).

Враховуючи те, що вказаний цивільний позов розглядався судом в порядку спрощеного позовного провадження, сторони у судове засідання не з`явились, було постановлено заочне рішення у справі, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з обставин по даній справи, характеру її складності та обсягу виконаної адвокатом роботи, суд дійшів висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на часткове задоволення судом заявленого позивачем позову, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 2244,94 грн (ціна позову 49825,86 грн, що становить 100%, з яких задоволено вимог на суму 42013,06 грн, що становить 84,32%, а тому при частковому задоволенні позову на користь позивача підлягає стягненню з відповідача 2244,94 грн = 2662,40 ? 84,32%).

Керуючись статтями 12,13,76,141,258-259,263-265,272,273,279,280,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором №201566 від 22.09.2025 в розмірі 42013 (сорок дві тисячі тринадцять) грн 06 коп., з яких 42000,20 грн - заборгованість по основному боргу; 12,86 грн - заборгованість по відсотках.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» сплачений судовий збір в розмірі 2244 (дві тисячі двісті сорок чотири) грн 94 коп. та понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) грн.

Копію даного рішення направити позивачу та відповідачу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд.34, оф.333, код ЄДРПОУ 43541163;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення суду складено 16.09.2026.

Суддя А.В.Мельник