Рішення № 139971388, 21.09.2026, Личаківський районний суд м.Львова

Справа № 463/3736/26

Провадження № 2/463/1775/26

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м.Львів

Личаківський районний суд м.Львова в складі:

головуючого судді -Яворського С.Й.,

при секретарі судового засідання - Станько Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Пасіки-103» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із позовом згідно якого просить ухвалити рішення про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Житлово-будівельного кооперативу «Пасіки-103»: 24 110,0 гривень заборгованості по оплаті внесків на утримання будинку і прибудинкової території за період з листопада 2021 року по лютий 2026 року включно; 1 484,92 гривень інфляційних втрат за період з січня 2024 року по лютий 2026 року включно та 468,32 гривень 3% річних за період з 01 січня 2024 року по 28 лютого 2026 року включно. Стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати.

Позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до п.1.1. Статуту ЖБК «Пасіки-103», затвердженого протоколом №3 загальних зборів членів ЖБК «Пасіки-103» від 28 листопада 2016 року, ЖБК «Пасіки-103» створюється членами кооперативу для управління, утримання та експлуатації житлового будинку. Згідно з п.2.1. Статуту метою діяльності кооперативу є задоволення економічних, соціальних, житлових та інших потреб, визначених даним Статутом, членів кооперативу на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів. За п.2.2. Статуту ЖБК здійснює забезпечення належного утримання будинку та прибудинкової території згідно Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій. З інформаційної довідки №467319216 від 09 березня 2026 року вбачається, що відповідач є власником квартири за адресою АДРЕСА_1 , загальна площа якої становить 49,7 кв.м. Довідкою ЖБК «Пасіки-103» від 02 квітня 2026 року стверджується, що квартира за адресою АДРЕСА_1 , розташована на третьомому поверсі. Таким чином, у відповідача існує обов`язок перед позивачем щодо сплати внесків на утримання будинку і прибудинкової території. Згідно із змінами до кошторису витрат на утримання будинку, затвердженими протоколом загальних зборів членів ЖБК "Пасіки-103" від 28.12.2017 року, встановлено розмір внеску на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 4,80 гривень за кв.м. Протоколом №1 загальних зборів членів ЖБК «Пасіки-103» від 23 січня 2022 року та змінами до кошторису витрат на утримання будинку з 01 січня 2022 року встановлено розмір внеску на утримання будинку і прибудинкової території 5,80 гривень за кв.м. Протоколом №1 загальних зборів членів ЖБК «Пасіки-103» від 29 травня 2022 року та змінами до кошторису витрат на утримання будинку з 01 червня 2022 року встановлено розмір внеску на утримання будинку і прибудинкової території 7,50 гривень за кв.м. Додатком до протоколу №1 від 29 травня 2022 року стверджується, що квартира АДРЕСА_2 користується кладовою на третьому поверсі першого під`їзду зазначеного будинку. Протоколом №1 загальних зборів членів ЖБК «Пасіки-103» від 18 травня 2023 року та змінами до кошторису витрат на утримання будинку з 01 травня 2023 року встановлено розмір внеску на утримання будинку і прибудинкової території 9,00 гривень за кв.м. Протоколом №1 загальних зборів членів ЖБК «Пасіки-103» від 20 червня 2024 року та змінами до кошторису витрат на утримання будинку з 01 червня 2024 року встановлено розмір внеску на утримання будинку і прибудинкової території 12,60 гривень за кв.м. Як попередньо зазначалося, загальна площа квартири відповідача становить 49,7 кв.м, з огляду на що внесок на утримання будинку та прибудинкової території для вказаної квартири в період з січня 2018 року по грудень 2021 року включно становив 238,56 гривень за кв.м, з січня 2022 року по травень 2022 року 288,26 гривень, з червня 2022 року по квітень 2023 року 372,75 гривень за кв.м, з травня 2023 року по травень 2024 року- 447,30 гривень за кв.м, з червня 2024 року і по теперішній час 626,22 гривень. Окрім цього, відповідачу з червня 2022 року по теперішній час нараховується оплата за користування кладовою у розмірі 30 гривень на місяць.

Внаслідок несплати згаданих платежів у відповідача виникла заборгованість у розмірі 24 110,67 гривень за період з листопада 2021 року по лютий 2026 року включно, що вбачається з доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості. Для врегулювання спору в позасудовому порядку представником Об`єднання відправлено відповідачу вимогу про сплату заборгованості. Таким чином, розмір заборгованості відповідача за період з листопада 2021 року по лютий 2026 року включно становить 24 110,67 гривень.

Правом на подання відзиву відповідач не скористалася.

Матеріали позову надійшли до Личаківського районного суду м.Львова 21.04.2026 року та автоматизованою системою документообігу суду для розгляду таких було визначено суддю Білоуса Ю.Б.

Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 28.04.2026 року, прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб. Визначено строк та черговість подання заяв по суті справи.

01 липня 2026 року у зв`язку із закінченням строку відрядження судді Білоуса Ю.Б. до Личаківського районного суду м.Львова, з метою забезпечення розгляду справ у визначеним законом строки, у відповідності до положень п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п.2.13 Засад використання автоматизованої системи документообігу Личаківського районного суду м.Львова, на підставі розпорядження керівника апарату №45, справу було передано для повторного автоматизованого розподілу.

У відповідності до вимог ч.1 ст.33 ЦПК України автоматизованою системою документообігу суду для розгляду вказаної справи визначено суддю Яворського С.Й.

Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 07.08.2026 року суддею Яворським С.Й. прийнято до свого провадження цивільну справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Пасіки-103 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та призначено судове засідання.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Однак, 14 вересня 2026 року скерував через систему «Елетронний Суд» заяву в якій просив розгляд справи проводити у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.

Разом з тим, 11 серпня 2026 року представником позивача - адвокатом Кінаш Д.В. через систему «Електронний Суд» скеровано заяву про стягнення із відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 10 250,0 гривень.

Відповідач в судове засідання не з`явилася без поважних причин, належним чином була повідомлений про час і місце розгляду справи, поштове відправлення повернуте з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відзив на позов або клопотання про відкладення розгляду справи не подала.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі №10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі №24/260-23/52-б).

Враховуючи те, що представник позивача не заперечувавпроти ухвалення заочного рішення у справі, у відповідності до вимог ст.ст.223, 280, 281 ЦПК України, суд постановив провести заочний розгляд справи, розглянути справу у відсутності учасників процесу, ухваливши заочне рішення.

Згідно з частиною 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки учасники процесу в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу 14.09.2026 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Враховуючи наведене суд переходить до стадії ухвалення судового рішення.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов Житлово-будівельного кооперативу «Пасіки-103» слід задовольнити в повному обсязі виходячи з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.4, ч.1 ст.5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до положень ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При цьому у відповідності до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. А згідно з ч.ч. 1-4 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Судом встановлено, що відповідно до п.1.1. Статуту ЖБК «Пасіки-103», затвердженого протоколом №3 Загальних зборів членів ЖБК «Пасіки-103» від 28 листопада 2016 року, ЖБК «Пасіки-103» створюється членами кооперативу для управління, утримання та експлуатації житлового будинку.

Згідно з п.2.1. Статуту метою діяльності кооперативу є задоволення економічних, соціальних, житлових та інших потреб, визначених даним статутом, членів кооперативу на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів.

За п.2.2. Статуту ЖБК здійснює забезпечення належного утримання будинку та прибудинкової території згідно Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій.

З інформаційної довідки №467319216 від 09 березня 2026 року вбачається, що відповідач є власником квартири за адресою АДРЕСА_1 , загальна площа якої становить 49,7 кв.м.

Довідкою ЖБК «Пасіки-103» від 02 квітня 2026 року стверджується, що квартира АДРЕСА_3 , розташована на третьому поверсі.

Змінами до кошторису витрат на утримання будинку, затвердженими протоколом загальних зборів членів ЖБК «Пасіки-103» від 28.12.2017 року, встановлено розмір внеску на утримання будинку і прибудинкової території у розмірі 4,80 гривень за кв.м.

Протоколом №1 загальних зборів членів ЖБК «Пасіки-103» від 23 січня 2022 року та змінами до кошторису витрат на утримання будинку з 01 січня 2022 року встановлено розмір внеску на утримання будинку і прибудинкової території 5,80 гривень за кв.м.

Протоколом №1 загальних зборів членів ЖБК «Пасіки-103» від 29 травня 2022 року та змінами до кошторису витрат на утримання будинку з 01 червня 2022 року встановлено розмір внеску на утримання будинку і прибудинкової території 7,50 гривень за кв.м., а також встановлено щомісячну оплату у розмірі 30,0 гривень за користування кладовими відповідно до списку мешканців, який є додатком до даного протоколу.

Згідно додатку до протоколу №1 від 29 травня 2022 року стверджується, що квартира АДРЕСА_2 користується кладовою на третьому поверсі першого під`їзду зазначеного будинку

Протоколом №1 загальних зборів членів ЖБК «Пасіки-103» від 18 травня 2023 року та змінами до кошторису витрат на утримання будинку з 01 травня 2023 року встановлено розмір внеску на утримання будинку і прибудинкової території 9,00 гривень за кв.м.

Протоколом №1 загальних зборів членів ЖБК «Пасіки-103» від 20 червня 2024 року та змінами до кошторису витрат на утримання будинку з 01 червня 2024 року встановлено розмір внеску на утримання будинку і прибудинкової території 12,60 гривень за кв.м.

Для врегулювання спору в позасудовому порядку представником Об`єднання 11.03.2026 року відправлено відповідачу вимогу про сплату заборгованості, однак така виконана не була.

Згідно з ст. 13 Конституції України власність зобов`язує.

Вказана норма кореспондується зі статтею 322 ЦК України, відповідно до якої власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Пунктом 5 частини 1 статті 1 Закону встановлено, що житлово-комунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно з пунктом 2 такої виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору, а пунктом 6 даної частини статті визначено, що індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги;

Відповідно до пунктів 1, 2 ч.1 ст.5 Закону до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком; комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

За змістом п.1 ч.1 ст.7 Закону споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Такому праву прямо відповідає визначений п.5 ч.2 ст.7 Закону обов`язок індивідуального споживача надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Частиною 1 ст.9 Закону встановлено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом України у постанові від 20 квітня 2016 року у справі №6-2951цс15 та підтверджено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц.

Як вже було встановлено судом загальна площа квартири відповідача становить 49,7 кв.м, внаслідок несплати згаданих платежів у відповідача виникла заборгованість у розмірі 24 110,67 гривень за період з листопада 2021 року по лютий 2026 року включно, що вбачається з доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості. Таким чином, розмір заборгованості відповідача за період з листопада 2021 року по лютий 2026 року включно становить 24 110,67 гривень.

Отже у справі, яка розглядається ніщо не свідчить про те, що проведений позивачем розрахунок заборгованості є невірним, а тому такий приймається судом до уваги як належний доказ розміру наявної у відповідача заборгованості.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

05 березня 2022 року КМ України прийняв постанову №206, якою заборонив до припинення або скасування воєнного стану в Україні нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги, починаючи з 24 лютого 2022 року.

Водночас, постановою КМ України №1405 від 29 грудня 2023 року внесено зміни в постанову №206, відповідно до яких заборона на нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням поширюється лише на територіальні громади, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окуповані російською федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питан. реінтеграції тимчасово окупованих територій, або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги.

Таким чином, позивач має право нарахувати інфляційні втрати та 3 % річних на наявну у відповідача заборгованість.

Судом здійснено перерахунок нарахувань та отримано такі суми: інфляційних втрат позивача за період з січня 2024 року по лютий 2026 року включно становить 1 484,92 гривень, а розмір 3 % річних за період з 01 січня 2024 року по 28 лютого 2026 року включно складає 468,32 гривень, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 24 110,67 гривень заборгованості по оплаті внесків на утримання будинку і прибудинкової території за період з листопада 2021 року по лютий 2026 року включно, 1 484,92 гривень інфляційних втрат за період з січня 2024 року по лютий 2026 року включно, а також 468,32 гривень 3% річних за період з 01 січня 2024 року по 28 лютого 2026 року включно.

Таким чином, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, зважаючи на те, що відповідач за отримані житлово-комунальні послуги не сплачував, у зв`язку з чим виникла заборгованість, суд приходить до висновку про те, що відповідач, отримавши за спірний період послуги належної якості, зобов`язаний була оплатити їх вартість у повному розмірі, розрахованому на підставі діючих тарифів. А тому, позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення в повному обсязі.

Позивач у зв`язку із захистом своїх прав поніс судові витрати, які складаються з наступного: судового збору при поданні позовної заяви у розмірі 3 328,0 гривень та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 250,0 гривень.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд керується наступним.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Згідно зі ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За змістом ч.ч.2, 3 ст.137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.ч.4-6 цієї статті, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як встановлено судом, між позивачем Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Пасіки-103», в особі керівника ОСОБА_2 та адвокатом Кінаш Д.В. укладено договір №21.26 від 06.03.2026 року про надання правничої допомоги, відповідно до умов якого виконавець бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а замовник зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонами.

Згідно з Розділом №4 Договору (п.4.1.), розмір гонорару встановлюється додатками або додатковими угодами до даного договору у фіксованому розмірі або із застосуванням погодинної оплати. Клієнт оплачує гонорар адвокату на підставі здійсненого адвокатом розрахунку.

Між сторонами 06.03.2026 року укладено Додаткову угоду №1 до договору про надання правничої допомоги №21.26 від 06.03.2026 року.

Відповідно до Акту прийому-передачі наданих послуг, вбачається, що правова допомога полягала у опрацюванні адвокатом документів щодо заборгованості (0,25 години), вартістю 250,0 гривень, ознайомлення із матеріалами справи, погодження правової позиції, опрацювання чинного законодавства та судової практики, виконання розрахунку заборгованості, інфляційних втрат та 3 % річних, підготовки і подання позовної заяви до суду ( 5 годин) вартістю 10 000,0 гривень.

Зазначені вище докази в матеріалах справи свідчать про реальність надання Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Пасіки-103» адвокатом Кінаш Д.В. правничої допомоги в рамках укладеного між ними договору.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме: судовий збір, що сплачений при поданні позовної заяви у розмірі 3 328,0 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 250,0 гривень.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 12, 81, 82, 141, 223, 263-265, 268, 274, 279, 280, 282-284, 289 ЦПК України, ст.ст. 11, 15, 16 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», суд, -

ухвалив:

позов Житлово-будівельного кооперативу «Пасіки-103» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача Житлово-будівельного кооперативу «Пасіки-103»: 24 110,67 гривень заборгованості по оплаті внесків на утримання будинку і прибудинкової території та плати за користування кладовою за період з листопада 2021 року по лютий 2026 року включно; 1 484,92 гривень інфляційних втрат за період з січня 2024 року по лютий 2026 року включно та 468,32 гривень 3% річних за період з 01 січня 2024 року по 28 лютого 2026 року включно.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача Житлово-будівельного кооперативу «Пасіки-103» сплачений позивачем судового збору в розмірі 3 328,0 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 250,0 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Житлово-будівельного кооперативу «Пасіки-103», місцезнаходження: 79032, м.Львів, вул.Пасічна,85/67, код ЄДРПОУ 20851562.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Суддя Яворський С.Й.