Рішення № 139971384, 22.09.2026, Личаківський районний суд м.Львова

Справа № 463/7426/26

Провадження № 2-о/463/312/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року Личаківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді: Стрепка Н.Л.,

з участю секретаря судових засідань: Онишкевича О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в залі суду в м. Львові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, про встановлення факту, що має юридичне значення, -

встановив:

ОСОБА_1 , звернувся до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, відповідно до якої просить встановити юридичний факт приналежності йому, ОСОБА_1 , архівної довідки від 10 липня 2015 року №Ф-13215 Державного архіву Львівської області, у якій помилково зазначено члена родини ОСОБА_2 - ОСОБА_1 .

Заяву мотивує тим, що він, ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Вишатичі Жешівського воєводства (Польща). У 1945 році його родина була переселена до Тернопільської області Української РСР із села Вишатичі Перемишльського повіту Жешівського воєводства (Польща) на виконання Угоди від 9 вересня 1944 року між Урядом Української Радянської Соціалістичної Республіки і Польським Комітетом Національного визволення про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР. 10 липня 2015 року Державним архівом Львівської області йому було видано архівну довідку №Ф-13215 про те, що у документах Державного архіву Львівської області значиться, що родина у складі: голова родини: ОСОБА_2 , 1876 року народження; члени родини: ОСОБА_3 , 1897 року народження; ОСОБА_4 , 1928 року народження; ОСОБА_1 , 1941 року народження; ОСОБА_5 , 1868 року народження; ОСОБА_6 ,1924 року народження; ОСОБА_7 ,1923 року народження, у 1945 році була переселена у Тернопільську область із села Вишатичі Перемишльського повіту Жешівського воєводства (Польща) у зв`язку з Угодою від 9 вересня 1944 року між УРСР та Польським Комітетом національного визволення. Зазначає, що із переліком необхідних документів, в тому числі із вказаною архівною довідкою він звернувся до Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської області для надання йому статусу депортованої особи, але вказані документи в нього не прийняли через розбіжність його імені у довідці №Ф-13215 від 10 липня 2015 року та у паспорті громадянина України. Вказує, що у зв`язку з наведеним в нього виникла необхідність звернутися із заявою до суду про встановлення факту належності йому архівної довідки, оскільки зазначені в документі дані про його особу не збігаються з ім`ям, зазначеним у паспорті. Стверджує, що належність йому зазначеної архівної довідки підтверджується свідоцтвом про його народження НОМЕР_1 , яке видано 18 липня 1956 року на російській мові і в якому його ім`я зазначено як « ОСОБА_8 », а також паспортом громадянина України, у якому зазначено його ім`я « ОСОБА_8 », а також правильно зазначені інші дані про його особу. Окрім цього вказує, що у архівній довідці правильно зазначено інші його дані - прізвище, по-батькові та рік народження, а також у ній зазначено його батьків як голову та члена родини. Вважає, що помилка у написанні його імені у архівній довідці обумовлена тим, що запис осіб, які переселялися з території Польщі в 1945 році здійснювався російською мовою, а згодом ці дані перекладалися на українську мову. У зв`язку з наведеним просить встановити вказаний факт для можливості подальшого отримання статусу депортованої особи.

Матеріали заяви були подані до Личаківського районного суду м. Львова 7 серпня 2026 року, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду таких визначено суддю Стрепка Н.Л.

Ухвалою суду від 10 серпня 2026 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд заяви постановлено здійснювати за правилами окремого провадження та призначено заяву до розгляду у відкритому судовому засіданні на 22 вересня 2026 року.

В судове засіданні 22 вересня 2026 року заявник ОСОБА_1 не з`явився, подав 21 вересня 2026 року до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, згідно з якою вимоги поданої заяву про встановлення юридичного факту підтримує повністю.

Заінтересована особа Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради в судове засідання 22 вересня 2026 року явку свого представника не забезпечила, про причини неявки такого не повідомило, клопотання про відкладення розгляду заяви чи інших заяв чи клопотань до суду не подало.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасників процесу та ухвалити рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказах.

У зв`язку з неявкою учасників процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до переконання, що заява підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

При цьому відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає в тому числі справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

А згідно з ч. 2 вказаної статті Кодексу у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі прізвище, ім`я, по-батькові якої зазначені в документі не збігаються в свідоцтві про народження, паспорті, свідоцтві про смерть, інше.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 1 вказаної постанови, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 1 січня 2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 256 ЦПК України (в редакції, яка діяла до редакції відповідно до Закону України від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ) громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Зокрема згідно з абзацом 6 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою» для цілей цього Закону депортованою особою визнається особа, яка набула громадянства України і належить зокрема до осіб, які у 1944-1951 роках були примусово переселені як особи українського етнічного походження (що супроводжувалося вилученням майна, встановленням режиму спецпоселень і обмеженням політичних, соціальних, економічних і культурних прав) з територій, на яких компактно проживало українське населення та які на той час входили до складу Польської Республіки, на підставі рішень, прийнятих органами влади колишнього СРСР, союзних республік, Польської Республіки, у тому числі на підставі міжнародних договорів СРСР/УРСР з Польською Республікою у період 1944-1951 років (далі - особи, які у 1944-1951 роках були примусово переселені як особи українського етнічного походження з територій, на яких компактно проживало українське населення та які на той час входили до складу Польської Республіки).

При цьому вказану частину статті Закону було доповнено абзацом шостим згідно із Законом №4540-IX від 16 липня 2025 року.

Відповідно до пункту 3 Порядку надання та позбавлення статусу особи, депортованої за національною ознакою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 листопада 2014 року №643, в чинній на даний час редакції, для отримання статусу особи, депортованої за національною ознакою, особа, яка вважає себе особою, депортованою за національною ознакою, або її законний представник подає за місцем проживання чи місцем перебування такої особи до уповноваженого органу заяву про надання зазначеного статусу. До заяви додається зокрема архівна довідка, що підтверджує факт депортації особи, яка у 1944-1951 роках була примусово переселена як особа українського етнічного походження з територій, на яких компактно проживало українське населення та які на той час входили до складу Польської Республіки.

Так судом встановлено, що 10 липня 2015 року за №Ф-13215 Державним архівом Львівської області було видано ОСОБА_1 архівну довідку, відповідно до якої у документах Державного архіву Львівської області значиться, що родина у складі: голова родини: ОСОБА_2 , 1876 року народження (так у документі); члени родини: ОСОБА_3 , 1897 року народження; ОСОБА_4 , 1928 року народження; ОСОБА_1 , 1941 року народження; ОСОБА_5 , 1868 року народження; ОСОБА_6 , 1924 року народження (так у документі); ОСОБА_7 ,1923 року народження (так у документі); у 1945 році була переселена у Тернопільську область із села Вишатичі Перемишльського повіту Жешівського воєводства (Польща) у зв`язку з Угодою від 9 вересня 1944 року між УРСР та Польським Комітетом національного визволення.

При цьому вказана архівна довідка містить помітку про те, що невідповідність окремих відомостей, що містяться в документах архіву, даним, викладеним у запиті, не може бути перешкодою для внесення їх до тексту довідки. У разі різночитання імен, прізвищ, назв, окремих біографічних фактів наводиться те написання, що вживається в документі з позначкою «так у документі».

Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 18 липня 1956 року, складеним російською мовою, « ОСОБА_1 » - ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Вишатичі Перемишльського району Ряшівської області, його батьками вказано « ОСОБА_2 , укр.» і « ОСОБА_3 , укр.».

Як вбачається з копії паспорту громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого заявнику 13 серпня 1999 року Личаківським РВ УМВС України у Львівській, такий видано на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Вишатичі, Польща.

При цьому вказаний паспорт містить відмітку про сімейний стан заявника, а саме що відділом ЗАГСУ м. Львова було зареєстровано шлюб останнього з ОСОБА_9 , 1942 року народження.

Разом з тим, згідно з копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 від 1 серпня 1965 року, 1 серпня 1965 року було зареєстровано шлюб ОСОБА_1 , 1941 року народження, уродженця с. Вишатичі Перемишльського району Ряшівської області, українця, та ОСОБА_9 , 1942 року народження, уродженки м. Перемишль Польща, українки, після реєстрації одруження чоловіку та дружині присвоєно прізвище ОСОБА_10 .

Відтак з вказаних документів вбачається, що у таких імена « ОСОБА_8 » та « ОСОБА_8 » є двома варіантами написання імені однієї й тої ж особи заявника ОСОБА_1 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Вишатичі Перемишльського району Ряшівської області, незважаючи на розбіжності в написанні імені, зазначений в архівній довідці ОСОБА_1 , 1941 року народження, та заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є однією особою.

Враховуючи наведене вище, суд вважає доведеним факт належності заявнику ОСОБА_1 архівної довідки від 10 липня 2015 року №Ф-13215 Державного архіву Львівської області, у якій ім`я останнього як члена родини, яку у 1945 році було переселено у Тернопільську область із села Вишатичі Перемишльського повіту Жешівського воєводства (Польща) у зв`язку з Угодою від 9 вересня 1944 року між УРСР та Польським Комітетом національного визволення, було вказано як « ОСОБА_8 ». До такого висновку суд прийшов проаналізувавши надані докази, які досліджені в судовому засіданні та описані судом вище, які нічим не спростовані, а тому не викликають у суду сумніву щодо їх правдивості.

Встановлення даного юридичного факту необхідно для отримання заявником статусу особи, депортованої за національною ознакою.

При цьому відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 223, 247, 293, 294, 315, 319, 354-355 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, про встановлення факту, що має юридичне значення задовольнити.

Встановити факт приналежності ОСОБА_1 архівної довідки від 10 липня 2015 року №Ф-13215 Державного архіву Львівської області, у якій помилково зазначено члена родини ОСОБА_2 - ОСОБА_1 .

Судові витрати відшкодуванню заявнику не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Заявник: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Заінтересована особа: Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Галицька, 21, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 26256754.

Суддя: Стрепко Н.Л.