Вирок № 139971232, 22.09.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11462/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 420250110000000449 від 26.11.2025, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дибальцеве Луганської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, який офіційно не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 361-1 Кримінального кодексу України,

встановив:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який володіє відповідними навичками роботи з електронно-обчислювальними машинами (комп`ютерами) та програмним забезпеченням, у невстановлений досудовим розслідуванням час, місці та спосіб, але не пізніше 11.01.2026 отримав у власне розпорядження архівний файл з назвою: « ОСОБА_6 », який містить програмний засіб «ВТМОВ.ехе» разом з пов?язаними файлами та забезпечує функціонал щодо завантаження і запуску файлів із сервера, отримання доступу до функцій мобільного пристрою та виконання інших дій для несанкціонованого втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) та інформаційно-комунікаційних систем. Надалі у ОСОБА_7 виник злочинний умисел направлений на збут вказаного шкідливого програмного засобу, з метою отримання незаконного прибутку.

Так, 11.01.2026 о 14 год. 03 хв., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, з метою реалізації зазначеного злочинного умислу, використовуючи невстановлений досудовим розслідуванням пристрій підключений до всесвітньої інформаційної системи загального доступу Інтернет, за допомогою власного акаунта багатоплатформового клауд-месенджера Telegram із публічним іменем користувача: « ОСОБА_8 », на сторінці двостороннього середовища, де всі учасники можуть надсилати повідомлення та взаємодіяти, що відноситься до комунікаційного простору зазначеного месенджеру із типом «група», розташованому за адресою: « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який має публічну назву: «ІНФОРМАЦІЯ_6», опублікував інформацію, зміст та форма сприйняття якої була доступна для 4 295 користувачів, про продаж програмного засобу призначеного для несанкціонованого (без дозволу власника), віддаленого контролю у режимі реального часу пристроями, що працюють на операційній системі «Android», встановлених на них застосунків онлайн-банкінгу, застосунків призначених для зберігання та обміну віртуальних активів, листувань, а також можливістю здійснення запису звуку оточуючого середовища навколо пристрою, телефонних розмов та визначення місцезнаходження тощо.

У подальшому 05.03.2026 о 14 год. 35 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, використовуючи зазначений акаунт багатоплатформового клауд-месенджера «Telegram» із публічним іменем користувача: « ОСОБА_8 », переслідуючи злочинний умисел направлений на збут шкідливого програмного засобу, призначеного для несанкціонованого втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) та інформаційно-комунікаційних систем, запропонував ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який використовував акаунт багатоплатформового клауд-месенджера «Telegram» із публічним іменем користувача: « ОСОБА_10 », придбати шкідливий програмний засіб під назвою «etrichor-RAT» (архівний файл з назвою: « ОСОБА_6 », що містить програмний засіб «ВТОВ.ехе» разом з пов?язаними файлами), пояснивши його принципи роботи, можливості та функціональні особливості, а також повідомив про форму оплати у вигляді переказу віртуальних активів у цифровому середовищі, які мають значну майнову цінність, а саме криптовалюту у формі стейбл коін токена Tether (USDT-TRC20) на блокчейні TRON у кількості 200 одиниць, вартість якого забезпечена, зокрема, активами у доларах США та курс однієї одиниці дорівнює одному долару США, та надав ОСОБА_9 попередньо створений власний криптовалютний гаманець із адресою для зарахування стейбл коін токена Tether (USDT-TRC20) на блокчейні TRON із адресою: «НОМЕР_8».

В подальшому, 06.03.2026 о 10 год. 32 хв. ОСОБА_4 , отримавши вищезазначені 200 токенів USDT-TRC20, що станом на вчинення злочину становить 8761 грн. 38 коп. на обумовлений раніше криптовалютний гаманець у блокчейні TRON із адресою «НОМЕР_8», xeш транзакції «НОМЕР_9», які ОСОБА_9 на вимогу останнього, з використанням крипто обмінника «KDexchange», перемістив з криптовалютного гаманця для зарахування стейбл коін токена Tether (USDT-TRC20) на блокчейні TRON із адресою: «НОМЕР_10».

Надалі, ОСОБА_4 того ж дня, перебуваючи за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та заборону розповсюдження та збуту шкідливих технічних засобів, призначених для несанкціонованого втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) та інформаційно-комунікаційних систем, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, використовуючи невстановлений досудовим розслідуванням пристрій підключений до всесвітньої інформаційної системи загального доступу Інтернет, за допомогою власного акаунта багатоплатформового клауд-месенджера Telegram із публічним іменем користувача: « ОСОБА_8 », збув ОСОБА_9 шкідливий програмний засіб призначений для несанкціонованого втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) та інформаційно-комунікаційних систем, шляхом надсилання повідомлення з посиланням на хмарний сервіс ІНФОРМАЦІЯ_4 при відкритті якого ОСОБА_9 отримано файл поширеного формату стиснення даних програмою-архіватор для пакування/розпаковування «RAR» із назвою: «BTMOB_V4_ONION.zip.zip» об?ємом 244,38 мегабайт, який містить програмний засіб «BTMOB.exe», що є шкідливим.

Своїми діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 361-1 КК України, тобто збут шкідливих програмних засобів, призначених для несанкціонованого втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) та інформаційно-комунікаційних систем.

При виконанні судом вимог ст.348 КПК України обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що йому зрозуміла суть обвинувачення, та він визнає себе винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.361-1 КК України, та бажає давати показання.

У судовому засіданні прокурор просив провести розгляд справи у спрощеному порядку, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих даних про його особу.

Обвинувачений та його захисник не заперечили щодо проведення розгляду справи у спрощеному порядку.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 361-1 КК України, за обставин, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю та щиро розкаявся у вчиненому.

Пояснив, що мав у своєму розпорядженні програму віддаленого доступу до мобільних пристроїв. У січні 2026 року, маючи намір отримати грошові кошти, вирішив продати зазначену програму.

З цією метою 11 січня 2026 року зі свого акаунта в месенджері Telegram « ІНФОРМАЦІЯ_5 » розмістив в одній із груп оголошення про продаж програми.

У подальшому на вказане оголошення відгукнулася особа, якій він запропонував придбати програму, повідомив про її функціональні можливості та зазначив вартість у розмірі 200 USDT. Для здійснення оплати він надав покупцеві адресу криптовалютного гаманця.

Після отримання відповідної оплати обвинувачений надіслав покупцеві посилання на хмарний сервіс, за допомогою якого останній отримав архів із програмою.

У вчиненому обвинувачений щиро розкаюється, усвідомлює протиправність своїх дій та визнає їх неправомірність.

Оскільки прокурор, обвинувачений та його захисник, не заперечували щодо фактичних обставин справи, враховуючи те, що обвинувачений визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення в повному обсязі за обставин, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги встановлення судом того факту, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин і відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, а також приписи ч. 2 ст. 349 КПК України щодо особливостей апеляційного оскарження, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових документів, та матеріалів, що характеризують особу обвинуваченої.

Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Суд оцінює, що показання обвинуваченого в повній мірі узгоджуються та відповідають суті тих подій, які викладені в обвинувальному акті, тому об`єктивних сумнівів у доведеності його вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 361-1 Кримінального кодексу України, у суду немає.

Суд, обмежившись допитом обвинуваченого, його визнанням вини у вчиненому, та дослідженими письмовими документами, доходить висновку, що дії останнього органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 361-1 КК України кваліфіковано правильно, та вина ОСОБА_4 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, а саме, збуті шкідливих програмних засобів, призначених для несанкціонованого втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) та інформаційно-комунікаційних систем, є доведеною.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку зобов`язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання, необхідні і достатні для його виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

При обранні виду та міри покарання суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але й переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно відповідати скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Обираючи вид і міру покарання обвинуваченому, суд враховує тяжкість кримінального правопорушення, особливості й обставини вчинення такого: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку під час та після вчинення злочинних дій, дані про особу винного. Щодо даних про особу винного, то в судовому засіданні встановлено та підтверджується відповідними доказами те, що обвинувачений не звертався до медичного закладу до лікаря-психіатра.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 згідно ст. 66 КК України є: щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно ст. 67 КК України відсутні.

На підставі викладеного, враховуючи конкретні обставини вчинення злочину, особу винного, його ставлення до вчиненого, наявність обставини, що пом`якшує покарання, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості й індивідуалізації покарання, вважає, що для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових злочинів йому необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 361-1 КК України у вигляді штрафу у розмірі 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 118, 122, 124 КПК України, з обвинуваченого слід стягнути на користь держави процесуальні витрати у розмірі 30 807 грн. за проведення судової товарознавчої експертизи №СЕ26-137/2 від 14.05.2026.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому на стадії досудового розслідування, на час постановлення вироку закінчився. Підстав для обрання запобіжного заходу обвинуваченому суд не вбачає.

Арешт, який був накладений на майно на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 25.06.2026 (пр. № 1-кс/759/6324/26, ун. № 759/17112/26), належить скасувати.

Питання щодо речових доказів вирішується в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного і керуючись ст. 349, 374, 376, 395 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 361-1 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000,00 (п`ятдесят одна тисяча) гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення товарознавчої експертизи №СЕ26-137/2 від 14.05.2026 у розмірі 30 807 грн.

Скасувати арешт, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 25.06.2026 (пр. № 1-кс/759/6324/26, ун. № 759/17112/26) на майно, яке вилучене 23.06.2026 в ході проведення обшуку за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_2 , а саме на: мобільний телефон марки Iphone 16 Pro Max, s/n: НОМЕР_1 з IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 з сім картою з номером телефону НОМЕР_4 ; ноутбук марки Apple Mac Book Air s/n: j59kvfr4r1, з кабелем зарядки; мобільний телефон марки Redmi 10 s/n: НОМЕР_5 , IMEI1: НОМЕР_6 , IMEI2: НОМЕР_7 ; системний блок білого кольору марки Vinga.

Речові докази у справі, а саме:

мобільний телефон марки Iphone 16 Pro Max, s/n: НОМЕР_1 з IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 з сім картою з номером телефону НОМЕР_4 ; ноутбук марки Apple Mac Book Air s/n: j59kvfr4r1, з кабелем зарядки; мобільний телефон марки Redmi 10 s/n: НОМЕР_5 , IMEI1: НОМЕР_6 , IMEI2: НОМЕР_7 ; системний блок білого кольору марки Vinga, - повернути власнику;

диск для лазерних систем зчитування марки «HP DVD-R», на який записано інформацію, отриману з крипто гаманця «Trustee Plus»; флеш накопичувач T&G MicroSD №13839 від 06.03.2026, на який записано архів об?ємом 244.38 мегабайт з назвою « ОСОБА_11 », - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1