Вирок № 139970126, 22.09.2026, Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Справа № 739/620/26

Провадження № 1-кп/739/119/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області в складі головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю:

секретарів ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

представника потерпілого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026275410000015 від 22.01.2026 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , уродженки м. Шостка, Сумської області, із середньою освітою, громадянки України, не працюючої, на утриманні має двох малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , заміжньої, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України,

В С Т А Н О В И В :

21 січня 2026 року близько 16 години 10 хвилин, вона прибула на річку Смячка, що знаходиться поблизу села Мамекине, Новгород-Сіверської міської територіальної громади, Новгород-Сіверського району, Чернігівської області з метою незаконного зайняття рибним добувним промислом за допомогою заздалегідь підготовленого забороненого знаряддя лову, а саме однієї сітки поріжної.

Реалізуючи свій протиправний умисел, того ж дня, 21 січня 2026 року близько 16 години 25 хвилин вона, діючи умисно, з метою зайняття незаконним рибним і добувним промислом, порушуючи підпункт 1 пункту 1 розділу IV Правил любительського рибальства затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.09.2022 № 700, ст.ст. 27, 52-1 Закону України «Про тваринний світ», встановила під кригу на річці Смячка, що поблизу села Мамекине, Новгород-Сіверської міської територіальної громади, Новгород-Сіверського району, Чернігівської області на ділянці місцевості з координатами 52.1198531, 33.2233080 заборонене знаряддя лову, а саме 1 (одну) сітку поріжну.

22 січня 2026 року близько 12 години 00 хвилин вона прибула до місця, де напередодні незаконного встановила заборонене знаряддя лову та витягла його з води ( одну сітку поріжну), в якому містилась свіжовиловлена риба в кількості 37 (тридцять сім) екземплярів виду карась сріблястий, чим здійснила незаконний вилов водних біоресурсів.

Своїми умисними діями вона спричинила шкоду навколишньому природному середовищу на загальну суму 58497,00 грн., чим, відповідно висновку експерта № СЕ-19/125-26/1273-ФХЕД від 18.02.2026, завдала істотної шкоди навколишньому природному середовищу (державі).Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 1 ст. 249 КК України, як незаконне зайняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду.

Прокурор у судовому засіданні просив суд при призначенні покарання врахувати характеризуючи матеріали на обвинувачену, вік, сімейний стан, щире каяття обвинуваченої та активне сприяння розкриттю злочину, відсутність обтяжуючих обставин, наявність невідшкодованої шкоди та надані підтверджуючі матеріали щодо вини обвинуваченої. При цьому просив визнати ОСОБА_4 винною у вчиненні кримінального правопорушення (проступку) за ч. 1 ст. 249 КК України та призначити їй покарання у виді пробаційного нагляду. Стягнути з обвинуваченого судові витрати та задовольнити заявлений цивільний позов про стягнення шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням.

Представник потерпілого в судовому засіданні підтримав думку прокурора та просив задовольнити заявлений цивільний позов в повному обсязі.

Обвинувачена ОСОБА_4 під час допиту в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, визнала повністю, дала покази на підтвердження обставин скоєння кримінального правопорушення. Так, ОСОБА_4 показала, що 21 січня 2026 року близько 16 години, вона перебувала на р. Смячка, що знаходиться поблизу села Мамекине, Новгород-Сіверської міської територіальної громади, Новгород-Сіверського району, Чернігівської області та поставила сітку для вилову риби, а 22 січня 2026 року за допомогою цієї сітки виловила рибу карася сріблястого в кількості 37 штук. У вчиненому розкаюється, цивільний позов визнала повністю та просила суворо не карати.

Показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Суд, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, оскільки проти цього не заперечували учасники судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував, що обвинувачена правильно розуміє зміст цих обставин, сумніви у добровільності її позиції у суду відсутні. Окрім того, учасникам судового провадження роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Аналізуючи пояснення обвинуваченої, суд вважає, що винуватість обвинуваченої у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушенням знайшла своє підтвердження в судовому засіданні. Так, обвинувачена дала чіткі та послідовні пояснення стосовно обставин вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення, вказуючи на спосіб, мотив їх вчинення. Надані обвинуваченою пояснення повністю узгоджуються зі встановленими судом фактичними обставинами справи.

Оскільки ОСОБА_4 незаконно займалась рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду, то суд її дії кваліфікує за ч. 1 ст. 249 КК України.

Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.

Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.

При обранні виду та міри покарання ОСОБА_4 суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, її ставлення до вчиненого, обставини, що пом`якшують покарання та відсутність обставин що обтяжують її покарання, характеризуючи данні, а також те, що обвинувачена раніше до адміністративної, кримінальної відповідальності не притягалась, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, на утриманні має двох малолітніх дітей, за місцем мешкання характеризується задовільно, у вчиненому розкаялась та критично ставиться до вчиненого.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , відповідно до ст.66 КК України, суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Згідно зі ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.

Враховуючи зазначені обставини, особу обвинуваченої ОСОБА_4 , суд вважає, що їй необхідно призначити покарання у виді пробаційного нагляду, в межах санкції ч.1 ст.249 КК України, та покласти обов`язки, передбачені ч. 2 ст. 59-1 КК України.

Суд вважає, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України дане покарання буде достатнім та необхідним для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України процесуальні витрати за проведення судової інженерно-екологічної експертизи у розмірі 3119,90 грн. необхідно стягнути з обвинуваченої на користь держави.

Відповідно до положень ч.3 ст.128 КПК України цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором. Прокурор, який пред`являє цивільний позову кримінальному провадженні, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді, передбачених ч. 4 ст. 25 Закону України «Про прокуратуру».

Позов обґрунтований тим, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого у наведеній події незаконного зайняття рибним добувним промислом були спричинені матеріальні збитки.

Відповідно до висновку судової інженерно-екологічної експертизи (висновок № СЕ-19/125-26/1273-ФХЕД від 18.02.2026), внаслідок вилову водних біоресурсів, риби видів карась сріблястий в кількості 37 штук розмір екологічної шкоди, завданої навколишньому природному середовищу (державі), складає 58497,00 грн. (п`ятдесят вісім тисяч чотириста дев`яносто сім гривень) 00 копійок.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК України).

За змістом ст. ст. 68 та 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 13 Конституції України та ст. 37 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», зазначається, що водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об`єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України.

Крім того, ст. 142 Конституції України визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Згідно з положеннями ст. ст. 16, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування є юридичними особами і від імені та в інтересах територіальних громад, відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції.

Отже, органи місцевого самоврядування в межах своєї території є самостійними суб`єктами права власності на природні ресурси (в тому числі водні біоресурси).

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища зараховуються у місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.

На підставі викладеного цивільний позов прокурора в інтересах держави, в особі Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області, представник якої в судовому засіданні підтримав заявлений цивільний позов в повному обсязі, задовольнити повністю та стягнути ОСОБА_4 в дохід бюджету Новгород-Сіверської міської ради шкоду заподіяну внаслідок незаконного добування цінних видів водних біоресурсів у розмірі 58497,00 грн..

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався. Підстави для обрання запобіжного заходу відсутні.

Питання про речові докази вирішити в порядку ст. 100 КПК України, застосувавши спеціальну конфіскацію відповідно до ст. ст. 96-1, 96-2 КК України. При цьому врахувати лист Чернігівської обласної державної адміністрації від 12 вересня 2025 року щодо можливості вирішення питань про передачу рибальських сіток та цигарок, які були вилучені в рамках кримінальних проваджень, для потреб сил оборони.

Заходи забезпечення кримінального провадження підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст.100,124,368-371, 373-376, 381, 382 КПК України,

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, та призначити їй покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.

На підставі ч.2 ст. 59-1 КК України покласти на засуджену ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Контроль за поведінкою обвинуваченого покласти на органи пробації за місцем її проживання.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду відрахувати з дня постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Накладений арешт ухвалою слідчого судді Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 27 січня 2026 року на рибу виду карась сріблястий загальною кількістю 37 штук та знаряддя лову - сітку поріжну скасувати.

Речові докази:

- рибу виду карась сріблястий загальною кількістю 37 штук, яка зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області, відповідно до вимог ст. 96-1, 96-2 КК України, ч. 9 ст.100 КПК України - конфіскувати у власність держави;

- сітку поріжну, яка зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області, відповідно до вимог ст. 96-1, 96-2 КК України, ч. 9 ст.100 КПК України - конфіскувати у власність держави, шляхом передачі для потреб Сил оборони України.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової інженерно-екологічної експертизи у розмірі 3119,90 грн. (три тисячі сто дев`ятнадцять гривень 90 коп.).

Цивільний позов прокурора Новгород-Сіверської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід бюджету Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області шкоду заподіяні внаслідок незаконного добування цінних видів водних біоресурсів в розмірі 58497,00 грн. (п`ятдесят вісім тисяч чотириста дев`яносто сім гривень) 00 копійок, які перерахувати за наступними реквізитами: Отримувач: ГУК у Черніг.обл/тг м.Н-Сівер/24062100; банк отримувач Казначейство України (ел.адм.подат.), р/р UA158999980333199331000025709; код ЄДРПОУ 37972475.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, однак відповідно до ч.2 ст.394 КПК України вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, прокурору та представнику потерпілого.

Суддя: ОСОБА_1