Рішення № 139969827, 22.09.2026, Бахмацький районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 728/2192/26

Номер провадження 2-а/728/26/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 року Бахмацький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої судді - Лободи Н.В.

за участі секретаря судового засідання - Кулик Л.І.

позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бахмач у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,-

В С Т А Н О В И В :

01.09.2026 до Бахмацького районного суду Чернігівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі Позивач) до Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Згідно з ухвалою від 02.09.2026 позовну заяву було залишено без руху та надано Позивачу строк для усунення недоліків.

07.09.2026 на виконання вимог ухвали про усунення недоліків ОСОБА_1 була подана позовна заява у зміненій редакції, відповідачем у якій вказано ГУНП в Чернігівській області (далі Відповідач).

Вказана позовна заява мотивована тим, що 28.08.2026 інспектором поліції Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області Гринченком О.М. у відношенні Позивача була винесена постанова серії ЕНА №7791216 про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 510.00 грн., за те, що ніби то, він не увімкнув аварійну сигналізацію після зупинки транспортного засобу працівниками поліції. На думку Позивача поліцейським було неправильно кваліфіковано його дії, оскільки не увімкнення аварійної сигналізації після зупинки транспортного засобу на вимогу поліцейського містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.125 КУпАП, за який настає адміністративна відповідальність у виді попередження, а не штрафу.

Окрім того, Позивач вважає, що поліцейський діяв у відношенні нього упереджено, оскільки спочатку повідомив, що він перетнув суцільну лінію розмітки, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.122 КУпАП, а коли Позивач попросив показати йому докази даного правопорушення, то притягнув його до відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, тобто застосував більше стягнення.

З огляду на вищевикладене, Позивач звернувся до суду з даним позовом, у якому просить вищевказану постанову, яка винесена у відношенні нього, визнати протиправною та скасувати, а провадження у справі закрити та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача понесені ним судові витрати у виді судового збору.

Згідно з ухвалою суду від 07.09.2026 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд на 17.09.2026.

17.09.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та у порядку абз.2 ч.1 ст.227 КАС України відклав ухвалення та проголошення судового рішення до 22.09.2026.

У судовому засіданні Позивач поданий ним позов підтримав, просив його задовольнити з вищевикладених підстав та відшкодувати йому судові витрати.

Представник Відповідача у відзиві на позов просив справу розглянути без його участі та відмовити у задоволенні вимог ОСОБА_1 . При цьому, доводи поданого представником Відповідача відзиву зводяться до того, що правопорушення, за яке Позивач притягнутий до адміністративної відповідальності, зафіксоване на відеозаписі; при винесенні постанови у відношенні Позивача вимоги чинного законодавства були у повній мірі дотримані.

Заслухавши пояснення Позивача, зваживши доводи Відповідача, які викладені у відзиві, вивчивши матеріали справи, дослідивши усі надані докази по справі і оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Так, у судовому засіданні встановлено, що 28.08.2026 інспектором Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області капітаном поліції Гринченком О.М. у відношенні ОСОБА_1 була винесена постанова серії ЕНА №7791216, згідно з якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 510.00 грн. за те, що 28.08.2026 о 07:00 год. м.Бахмач, на дорозі М-О2 Кіпті - Глухів - Бачівськ він керуючи транспортним засобом DAIMLER CHRYSLER реєстраційний номер НОМЕР_1 , перетнув подвійну суцільну лінію розмітки, що розділяє транспортні потоки протилежних напрямків, чим порушив п.34 ПДР України, при цьому, зупинивши транспортний засіб на вимогу поліцейського не увімкнув аварійну світлову сигналізацію, «чим порушив п.9.9.а ПДР Порушення ввім. аварій. світ. сигнал. у разі вимушеної зупинки» (а.с.5).

З оглянутих у судовому засіданні відеозаписів встановлено, що Позивач, керуючи транспортним засобом дійсно перетнув подвійну суцільну лінію розмітки, що розділяє транспортні потоки протилежних напрямків та, зупинившись на вимогу поліцейського, не увімкнув аварійну світлову сигналізацію.

Вказані обставини не заперечувались у судовому засіданні самим Позивачем, який не погодився виключно з тим, що його дії містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.

Пунктами 1.3 та 1.9. Правил дорожнього руху встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Виходячи із змісту постанови, яка оскаржується, ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за порушення пункту 34 та пункту 9.9.а Правил дорожнього руху та накладено стягнення у межах санкції ч.2 ст.122 КУпАП.

Положеннями п.34 Правил дорожнього руху «Дорожня розмітка», окрім іншого визначено, що дорожня розмітка 1.3 поділяє транспортні потоки протилежних напрямків на дорогах, які мають чотири і більше смуг руху або на ділянках доріг з трьома (2 + 1) смугами.

Положеннями п.9.9.а Правил дорожнього руху, який, виходячи із постанови порушив Позивач, визначено, що аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена у разі вимушеної зупинки на дорозі.

У той же час, положення п.9.9.б Правил дорожнього руху встановлюють, що аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена у разі зупинки на вимогу поліцейського або внаслідок засліплення водія світлом фар.

Санкція частини 1 ст.122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у тому числі за порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг.

Положеннями ч.2 ст.122 КУпАП, за якою кваліфіковані дії Позивача, передбачена адміністративна відповідальність у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Згідно з положеннями частини 2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Отже, у постанові, яка оскаржується, Позивача було притягнено до відповідальності за перетин подвійної суцільної лінії розмітки, що розділяє транспортні потоки протилежних напрямків (п.34 Правил дорожнього руху), за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.122 КУпАП та за не увімкнення аварійної світлової сигналізації після зупинення транспортного засобу на вимогу поліції. При цьому, дії Позивача щодо не увімкнення аварійної світлової сигналізації після зупинення транспортного засобу на вимогу поліції у постанові кваліфіковані як порушення п.9.9.а Правил дорожнього руху та як адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, за яке, як за більш серйозне правопорушення у відношенні Позивача накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 510.00 грн., хоча у постанові відсутнє посилання на положення ст.36 КУпАП, яка регламентує накладення адміністративних стягнень при вчиненні кількох адміністративних правопорушень.

Разом з тим, слід звернути увагу, що не увімкнення аварійної світлової сигналізації після зупинення транспортного засобу на вимогу поліції, про що зазначено у викладенні суті правопорушення у оскаржуваній постанові, є порушенням положень п.9.9.б Правил дорожнього руху, а не п.9.9.а Правил дорожнього руху.

Окрім того, відповідно до положень ч.2 ст.122 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності у разі порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку.

Відповідно до положень п.9.1 Правил дорожнього руху, попереджувальними сигналами є: сигнали, що подаються світловими покажчиками повороту або рукою; звукові сигнали; перемикання світла фар, увімкнення ближнього світла фар у світлу пору доби, увімкнення аварійної сигналізації, сигналів гальмування, ліхтаря заднього ходу, розпізнавального знака автопоїзда, увімкнення проблискового маячка оранжевого кольору.

Згідно з положеннями п.9.2 Правил дорожнього руху, водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: а) перед початком руху і зупинкою; б) перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Отже, аварійна світлова сигналізація хоча і відноситься до попереджувальних сигналів, але у водія виникає обов`язок щодо її ввімкнення лише у разі зупинки на вимогу поліцейського або внаслідок засліплення водія світлом фар.

Частина 2 ст.122 КУпАП не передбачає відповідальності за порушення правил користування попереджувальними сигналами при зупинці транспортного засобу на вимогу працівника поліції і санкція вказаної норми закону може бути застосована лише у разі порушення правил користування попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку.

Таким чином, дії Позивача щодо не увімкнення аварійної світлової сигналізації після зупинення транспортного засобу на вимогу поліції кваліфіковані не правильно, як в частині порушення Правил дорожнього руху (п.9.9.б, а не п.9.9.а), так і в частині вчиненого адміністративного правопорушення, оскільки вказані дії не охоплюються диспозицією ч.2 ст.122 КУпАП.

Разом з тим, слід звернути увагу, що санкція ст.125 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за інші порушення правил дорожнього руху, крім передбачених статтями 121-128, частинами 1 і 2 статті 129, статтями 139 і 140 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Беручи до уваги вищевказані обставини, які встановлені у судовому засіданні, суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування постанови та для задоволення позову в цій частині.

Що стосується вимоги позову в частині визнання постанови протиправною, то суд звертає увагу на наступне.

Згідно з положеннями ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний суд має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Звертаючись до суду з даним позовом, Позивач, окрім вимоги про скасування постанови, просить визнати її протиправною, однак, виходячи з положень ч.3 ст. 286 КАС України, яка містить вичерпний перелік рішень суду за наслідками розгляду справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, позов ОСОБА_1 в цій частині задоволенню не підлягає.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Що стосується відшкодування Позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суми сплаченого при подачу позову судового збору, про що просив Позивач, як у позові, так і у судовому засіданні, то підстав для цього судом не встановлено, оскільки закон не передбачає сплату судового збору при оскарженні постанов про притягнення до адміністративної відповідальності.

На підставі вищевикладеного та керуючись ч.1, ч.2 ст.122, ст.ст.283, 287-289 КУпАП, ст.ст.77, 244, 262, 286 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху задовольнити частково.

Скасувати постанову серії ЕНА №7791216 від 28.08.2026 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі у відношенні ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 510 (п`ятсот десять) грн. 00 коп. і закрити справу про адміністративне правопорушення.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Позивач ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач Головне управління Національної поліції в Чернігівській області, 14000, м.Чернігів, проспект Перемоги,74, код ЄДРПОУ 40108651.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бахмацького районного суду Н.В.Лобода