Рішення № 139969354, 22.09.2026, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/1063/26

Провадження 2/681/1083/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

22 вересня 2026 року м. Полонне

Полонський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Іллюка С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полонне за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

У липні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - Товариство) через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з відповідачки на його користь заборгованість за кредитним договором №98433607000 від 04.12.2021, яка становить 15 500,49 грн та складається з: 13 423,17 грн заборгованість за тілом кредиту, 2 077,32 грн заборгованість за комісією, а також судові витрати у виді судового збору в розмірі 2 662,40 грн та 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування вимог представник позивача зазначав, що 04.12.2021 між АТ «Укрсиббанк» (далі Банк) та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 98433607000 (далі Договір), відповідно до умов якого відповідачка отримала кредит в розмірі 16 273,17 грн для придбання товару, зазначеного п.3.3. Договору, шляхом здійснення Банком оплати платіжних документів отримувача з позичкового рахунку позичальника.

Відповідно до Договору відповідачка зобов`язалась своєчасно та в повному обсязі повернути отримані кредитні кошти, а також здійснювати оплату за користування кредитом, у тому чилі сплачувати проценти, комісії та інші платежі, передбачені умовами Договору та Правилами надання кредиту.

Банк у повному обсязі виконав покладені на нього Договором зобов`язання та надав відповідачці кредитні кошти у сумі та на умовах, передбачених Договором.

У порушення положень договору та вимог ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України ОСОБА_1 , користуючись кредитними коштами, не виконала своєчасно та у повному обсязі свої зобов`язання не вносила платежі, передбачені умовами Договору, на повернення отриманих коштів, а також сплату процентів за користування кредитом, внаслідок чого утворилась заборгованість за зазначеним вище договором.

20.06.2023 АТ «Укрсиббанк» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» уклали Договір факторингу №245, згідно з яким ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги щодо осіб, які були боржниками АТ «Укрсиббанк», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №98433607000 від 04.12.2021.

Оскільки станом на день звернення до суду заборгованість у вказаній вище сумі не сплачена, тому представник позивача просить стягнути з відповідачки зазначену заборгованість.

Ухвалою судді від 29 липня 2026 року відкрито провадження у справі, яку постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; сторонам визначено строк для подачі заяв по суті справи.

Відповідачці копія позовної заяви з доданими до неї документами надіслана позивачем цінним листом 23 липня 2026 року.

ОСОБА_1 копія ухвали про відкриття провадження надіслана судом за її зареєстрованою адресою місця проживання, конверт з вкладенням повернувся на адресу суду з довідкою відділення АТ «Укрпошта» від 05.08.2026 про відсутність адресата за вказаною адресою, однак, згідно з положеннями п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, відправлення вважається врученим адресату. У встановлений судом строк відповідачка відзив на позов не подала.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та згідно зі ст. 280 ЦПК України за згодою позивача проводить заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає про таке.

Встановлено, що 04 грудня 2021 року між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 98433607000. За умовами договору Банк надає позичальнику кредит, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього договору та правил споживчого кредитування позичальників банку (а.с. 13-17).

Сума кредиту за договором становить: 16 273,17 грн. Кредит надається позичальнику без застави; для особистих потреб: - в сумі 14 601,00 грн на придбання товару, шляхом оплати Банком з позичкового рахунку позичальника платіжних документів; - в сумі 1 622,17 грн на оплату разової комісії за надання послуг з управління кредитом при отриманні (встановленні) кредиту, шляхом зарахування на рахунок Банку суми разової комісії за надання кредиту з позичкового рахунку позичальника; - в сумі 50 грн на оплату щомісячної комісії за надання довідок про стан розрахунків за кредитними зобов`язаннями за Договором, шляхом зарахування на рахунок Банку суми вказаної комісії з позичкового рахунку позичальника (п.3.1., 3.3. Договору).

Відповідно до п.3.5. Договору повернення кредиту, плати за кредит, інших платежів здійснюється у відповідності з Правилами на рахунок в АТ «Укрсиббанк» або на умовах договірного списання, передбаченого цим Договором та Правилами.

Позичальник зобов`язується повертати кредит, плату за кредит, інші платежі шляхом внесення платежів, відповідно до графіку платежів (Додаток №1 до цього договору, що є його невід`ємною частиною), але в будь-якому випадку кредит повинен бути повернутий не пізніше 04.12.2023 року (п.3.6. Договору).

Умовами договору встановлено строк кредитування 24 місяці, останній платіж, згідно узгодженого графіку, має бути сплачений до 04 грудня 2023 року.

Розмір ануїтетного платежу становить 726 грн з моменту укладення договору до 06 березня 2023 року. З 07 березня 2023 року розмір ануїтетного платежу становить 1135 грн. (п. 3.7. Договору).

Ануїтетний платіж повинен сплачуватись щомісячно до 04 числа (включно) згідно графіку платежів (п.3.8 договору).

Відповідно до п.3.9. та п.3.10. Договору процентна ставка за договором становить 0.00001% річних. За користування кредитними коштами за кредитом понад встановлений договором термін процентна ставка встановлюється в розмірі 7.00001% річних. Такий розмір процентної ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу.

Вказаний договір, Додаток №1 до договору, графік платежів підписані відповідачкою власноручним підписом.

З Додатку №1 до кредитного договору №98433607000 від 04 грудня 2021 року, графіку платежів вбачається, що відповідачці нараховується комісія за надання довідок про стан розрахунків за кредитним зобов`язанням за Договором у розмірі 50 грн щомісячно, а також з 07 березня 2023 року по 04 грудня 2023 року нараховується щомісячна комісія за управління кредитом в розмірі 406,83 грн (а.с.18-21).

Факт надання банком позичальниці кредитних грошових коштів відповідно умов кредитного договору підтверджується випискою за кредитним договором №98433607000 від 04 грудня 2021 року за період з 04 грудня 2021 року по 20 червня 2023 року (код клієнта ОСОБА_1 0008924485), з якої вбачається, зокрема, що відповідачка сплатила на погашення заборгованості за тілом кредиту грошові кошти в розмірі 2850 грн (платежі від 04.01.2022, 04.02.2022, 04.03.2022), а також що останній нараховано щомісячну комісію за надання довідок про стан розрахунків за кредитним зобов`язанням за Договором в загальному розмірі 600 грн, з яких сплачено 150 грн (платежі від 04.01.2022, 04.02.2022, 04.03.2022), залишок несплаченої комісії становить 450 грн, та щомісячну комісію за управління кредитом в загальному розмірі 1 627,32 грн (нарахування від 04.04.2023, 04.05.2023, 05.06.2023, 20.06.2023), яка не сплачувалась відповідачкою (а.с.26-31).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №98433607000 від 04 грудня 2021 року, станом на дату подання позову (24.07.2026) заборгованість ОСОБА_1 становить 15 500,49 грн з яких 13 423,17 грн - заборгованість за тілом кредиту та 2 077,32 грн - заборгованість за комісією (а.с.32).

20 червня 2023 року між АТ «Укрсиббанк» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір факторингу №245, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором №98433607000 від 04 грудня 2021 року укладеним між Банком та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (а.с.33-38).

Товариство сплатило на користь Банку грошові кошти за договором факторингу №245 від 20.06.2023, про що свідчить платіжна інструкція АТ «Райффайзен Банк» № 71755 від 20.06.2023 (а.с.41).

Відповідно до акту приймання-передачі прав вимоги від 20.06.2023 та витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 245 від 20.06.2023 ТОВ «ФК «Кредит Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №98433607000 від 04.12.2021, в розмірі 15 500,49 грн, з яких 13 423,17 грн - заборгованість за основним боргом; 2 077,32 грн - заборгованість за комісіями (а.с.39-40).

Вирішуючи спір, суд виходить із такого.

За змістом ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За правилом частини статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За положеннями статті 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України (в редакції на час укладення вказаного вище договору факторингу) за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст.81 ЦПК України).

Судом встановлено, що 04 грудня 2021 року ОСОБА_1 уклала з АТ «Укрсиббанк»» в письмовій формі договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 98433607000.

Кредитодавець виконав свої обов`язки за кредитним договором та надав позичальниці обумовлені в Договорі кошти, натомість відповідачка кредит в повному обсязі не повернула, про що свідчать дані виписки за кредитним договором.

Кредитний договір №98433607000 від 04.12.2021 та договір факторингу № 245 від 20.06.2023 укладені належним чином, а тому ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» має право вимагати від відповідачки сплати заборгованості за вказаним кредитним договором.

Вирішуючи обґрунтованість розміру пред`явлених позовних вимог суд виходить з такого.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

До цих засад віднесено свободу договору (пункт 3), справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6).

Відповідно до статті 18 Закону №1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

За положеннями ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Згідно з частинами першою, другою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Свобода договору не є абсолютною (необмеженою): вона існує в рамках норм чинного законодавства, а дії сторін договору мають ґрунтуватися на засадах розумності, добросовісності та справедливості, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору.

Норми чинного законодавства також закріплюють презумпцію правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована.

Умовами кредитного договору можуть визначатися додаткові (акцесорні) зобов`язання сторін. При цьому правові та організаційні засади споживчого кредитування встановлюють право споживача на справедливі умови кредитного договору.

Закон України №1734-VІІІ «Про споживче кредитування» визначає право кредитодавця отримувати винагороду за супутні з наданням кредиту послуги, зокрема комісію за обслуговування кредиту, у разі якщо такі послуги дійсно були надані банком позичальнику. Водночас, банкам забороняється встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь, або за дії, які споживач здійснює на користь банку. Також на позивача не може бути покладений обов`язок сплачувати платежі, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався.

Загальною підставою визнання правочину недійсним є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог закону щодо його дійсності, які встановлені статтею 203 ЦК України. Нікчемним є правочин, недійсність якого прямо встановлена законом.

Умови договору про надання споживчого кредиту, що передбачають здійснення платежів за дії, які не є послугою, або здійснення платежів, які заборонені законом, є нікчемними.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

Судом встановлено, що відповідно до умов Договору Банком (п.3.3) в суму кредиту 16 273,17 грн, включено, зокрема, 50 грн на оплату щомісячної комісії за надання довідок про стан розрахунків за кредитними зобов`язаннями за Договором (3.3. Договору).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 вирішувала питання: чи можливе встановлення комісії за обслуговування кредиту згідно з Законом України «Про споживче кредитування»; чи має кваліфікуватися умова договору, що передбачає комісію, як дійсна /нікчемна/ оспорювана.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше ніж один раз на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. 1,2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 цього Закону. Зокрема, оскільки позивачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що положення пунктів кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що умова Договору про встановлення щомісячної комісії за надання довідок про стан розрахунків за кредитними зобов`язаннями за Договором є нікчемною відповідно до ч. 1,2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» оскільки така послуга повинна надаватись Банком безоплатно.

Таким чином, включення 50 грн на оплату щомісячної комісії за надання довідок про стан розрахунків за кредитними зобов`язаннями за Договором в суму кредиту в Договорі є безпідставним, відтак тіло кредиту підлягає зменшенню на вказану суму та має становити 16 223,17 грн (16 273,17 грн 50 грн).

Дослідженою судом випискою за кредитним договором (а.с.26-31) підтверджується, що відповідачка, виконуючи частково свої зобов`язання за Договором, внесла платежі на загальну суму 2850,00 грн, які зараховані на погашення тіла кредиту, однак надалі припинила внесення платежів, таким чином непогашена заборгованість за основним боргом становить 13 373,17 грн (16 223,17 грн 2850 грн).

Щодо вимог Товариства про стягнення комісії у розмірі 2 077,32 грн, суд зазначає про таке.

Умовами кредитного договору передбачено, зокрема, нарахування комісії за надання довідок про стан розрахунків за кредитним зобов`язанням за Договором у розмірі 50 грн щомісячно, а також з 07 березня 2023 року по 04 грудня 2023 року нарахування щомісячної комісії за управління кредитом в розмірі 406,83 грн.

З наданої позивачем виписки за кредитним договором № 98433607000 (а.с.26-31) та розрахунку заборгованості (а.с.32) вбачається, що відповідачці нараховано щомісячну комісію в розмірі 2 077,32 грн, яка складається з комісії за надання довідок про стан розрахунків за кредитним зобов`язанням в загальному розмірі 450 грн протягом жовтня 2022 року-червня 2023 року (50 грн ? 9 місяців), а також щомісячну комісію за управління кредитом в загальному розмірі 1627,32 грн, яка нарахована за чотири місяці з березня по червень 2023 року (406,83 грн ? 4 місяці).

Як зазначено вище, суд дійшов висновку про нікчемність умови Договору про встановлення щомісячної комісії за надання довідок про стан розрахунків за кредитними зобов`язаннями у розмірі 50 грн.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 зазначив, що якщо в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування)та не узгоджено їх зі споживачем, то такі умови є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Кредитний договір, укладений з відповідачкою, не містить переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, що пов`язані з управлінням кредиту, за які встановлена відповідна комісія. Відтак умова кредитного договору про сплату відповідачкою на користь кредитодавця комісії за управління кредитом є нікчемною.

За таких обставин нарахована комісія у сумі 2 077,32 грн, яка за даними виписки за кредитним договором, складається з 450 грн комісії за надання довідок про стан розрахунків за кредитним зобов`язанням та 1 627,32 грн щомісячної комісії за управління кредитом, не підлягає стягненню.

Разом з тим, враховуючи, що за даними виписки за кредитним договором (а.с.26-31) ОСОБА_1 сплатила на користь кредитодавця комісію за надання довідок про стан розрахунків за кредитним зобов`язанням в загальному розмірі 150 грн (погашення вказаної комісії 04.01.2022, 04.02.2022, 04.03.2022), вказані кошти мають бути зараховані на зменшення заборгованості за Договором.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги Товариства підлягають частковому задоволенню, та зі ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором №98433607000 від 04.12.2021, яка складається з 13 223,17 грн (13 373,17 грн -150 грн) заборгованості за тілом кредиту.

Згідно зі ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову позивач сплатив судовий збір в сумі 2 662,40 грн, позов задоволено частково на 85 % від заявлених позовних вимог, а тому з відповідачки на користь позивача слід стягнути витрати по оплаті судового збору у сумі 2 263,04 грн (2662,40 грн х 85% / 100%).

Згідно зі ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу Товариством надано договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 (а.с. 47), укладений з адвокатським об`єднанням «Апологет», ордер на надання правничої допомоги адвокатом Усенком М.І. (а.с. 52), акт № 1854 наданих послуг від 10.07.2026 (а.с. 48) та детальний опис наданих послуг до нього (а.с. 49), відповідно до яких АО «Апологет» надана правнича допомога для Товариства у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором № 98433607000 зі ОСОБА_1 на суму 8000 грн, яка полягала в наданні усної консультації, ознайомленні з матеріалами кредитної справи, погодженні правової позиції клієнта, складенні позовної заяви та подання її до суду; перерахунок вказаної суми здійснюється позивачем протягом року з моменту підписання акту наданих послуг.

Відповідачкою клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу не заявлено, неспівмірність таких витрат не доведено.

У зв`язку з частковим задоволенням позову з відповідачки на користь позивача слід стягнути понесені витрати на правничу допомогу у сумі 6 800,00 грн (8 000,00 грн х 85% / 100%).

Керуючись наведеним, ст.ст.13, 81, 137, 141, 263-265, 268, 273, 279-284, 352, 354, 355 ЦПК України суд,

у х в а л и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 98433607000 від 04.12.2021, яка складається з 13 223 (тринадцять тисяч двісті двадцять три) грн 17 коп. заборгованості за тілом кредиту.

У решті вимог позову відмовити.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 263 (дві тисячі двісті шістдесят три) грн 04 коп. та 6 800 (шість тисяч вісімсот) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідачкою може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачкою не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: вул.Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів, поштовий індекс 79029.

Відповідачка: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 22.09.2026

Суддя Сергій ІЛЛЮК