Рішення № 139969190, 15.09.2026, Деражнянський районний суд Хмельницької області

Справа № 689/927/26

Провадження № 2/673/867/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

"15" вересня 2026 р. м. Деражня

Деражнянський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді - Мартинюка В.Б.,

за участю: секретаря судового засідання - Капітана В.А.,

розглянувши в м. Деражня в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал»(далі ТОВ «Юніт Капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 91026557 від 01.06.2024 у розмірі 38943,53 грн, а також: судових витрат у розмірі 2662,40 грн, витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 01.06.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 91026557 у формі електронного документа з використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора PSKM-3296, згідно умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 4000,00 грн, на її банківську карту № НОМЕР_1 , що в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняла пропозицію кредитодавця - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Проте, в подальшому відповідач збільшила суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 9484,00 грн.

Отже, первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується копіями платіжних доручень про перерахування коштів.

27.02.2025 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № МВ-ТП/24. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №Б/Н від 27.02.2025 до Договору факторингу № МВ-ТП/24 від 27.02.2025, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 1514268,74 грн.

30.09.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу №30/0925-01. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 2 від 30.09.2025 до Договору факторингу № 30/0925-01 від 30.09.2025 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 43683,38 грн.

Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором, становить - 43683,38 грн, яка складається з: 9479,69 грн - заборгованість по тілу кредиту; 29463,84 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 4739,85 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи), дане підтверджується випискою з особистого рахунку на період 30.09.2025-18.03.2026.

Однак вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 38943,53 грн.

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконала своє зобов`язання, оскільки після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунок ТОВ «Юніт Капітал», ні на рахунок попереднього кредитора, через що позивач вимушений звернутися до суду за захистом порушеного права.

Ухвалою Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 08 червня 2026 року справу передано за підсудністю до Деражнянського районного суду Хмельницької області.

Ухвалою Деражнянського районного суду Хмельницької області від 06.07.2026 постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін по справі. Цією ж ухвалою було задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та витребувано від АТ «Ощадбанк» інформацію щодо належності відповідачу карткового рахунку та зарахування на нього коштів. На виконання ухвали АТ «Ощадбанк» надав суду запитувану інформацію.

В судове засідання представник позивача не з`явилася, в позовній заяві просить розгляд справи проводити у її відсутності, підтримуючи позовні вимоги та не заперечуючи щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, шляхом відправки рекомендованих повідомлень за зареєстрованим місцем її проживання та розміщенням на офіційному веб-порталі судової влади України оголошення про виклик. Відзиву на позов не подала, заяви про розгляд справи за її відсутності або відкладення розгляду справи до суду не надходили.

Суд, у відповідності до ст. 280 ЦПК України, може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на викладене та при відсутності заперечень сторони позивача, суд постановив ухвалу про розгляд справи на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення, згідно ст. 281 ЦПК України.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши позовну заяву, письмові докази, суд приходить до наступного.

З Паспорта споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до договору № 910116557 від 01.06.2024, який містить електронний підпис ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором 3296, вбачається, що ОСОБА_1 відкрито кредитну лінію; визначено сума ліміту/кредиту - 9500,00 грн; строк кредитування - до 1826 днів (Дисконтний період 30 днів, з можливістю продовження та поновлення); мета отримання кредиту - на споживчі потреби; спосіб та строк надання кредиту - цілодобово (24/7) шляхом переказу грошових коштів позичальнику, після заповнення заявки на сайті www.moneyveo.ua або в мобільному додатку, або за допомогою іншого програмного забезпечення з доступом до інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця (особистого кабінету позичальника) в строк від 1 хвилини до 3-х днів

01.06.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії №91026557 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, одноразового ідентифікатора PSKM-3296, згідно з умовами якого кредитодавець надав позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 4000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі.

Відповідно до копії довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» позичальник ОСОБА_1 , з якою укладено Договір кредитної лінії № 91026557 від 01.06.2024, ідентифікована товариством. Акцепт (договір) підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором: PSKM-3296; дата і час відправки одноразового ідентифікатора позичальнику - 01.06.2024 17:30:29 та містить номер телефону НОМЕР_2 , на який відправлено такий ідентифікатор, перерахування грошових коштів позичальнику відбулося - 01.06.2024.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до умов Кредитного договору № 91026557 кредитний ліміт визначено у розмірі 9 500,00 грн. При цьому первісно позичальнику було надано кредитні кошти у розмірі 4000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 01.06.2024 про переказ коштів ОСОБА_1 .. Надалі кредитодавцем здійснювалося подальше надання позичальнику коштів у рахунок кредитного ліміту, що підтверджується платіжними дорученнями, зокрема 03.06.2024 - 350,00 грн, 06.06.2024 - 200,00 грн, 14.06.2024 - 500,00 грн, 16.06.2024 - 300,00 грн, 01.07.2024 - 1818,00 грн, 05.07.2024 - 646,00 грн та 14.07.2024 - 1670,00 грн.

Отже, фактичне збільшення суми наданих позичальнику кредитних коштів після первісного отримання 4000,00 грн відбувалося в межах визначеного договором кредитного ліміту у розмірі 9484,00 грн.

Згідно виписки з особового рахунка за Кредитним договором № 91026557, станом на 18.03.2026, заборгованість за кредитним договором складає 43683,38 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту 9479,69 грн, прострочена заборгованість за процентами 29463,84 грн.

Отже, Договір № 91026557 від 01.06.2024 є результатом домовленості сторін і відповідає загальним засадам цивільного законодавства, встановленим ст. 3 ЦК України, а також ст. 1054 ЦК України, ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», оскільки позичальник був ознайомлений з умовами кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності для укладення Договору і волевиявлення учасників Договору було вільним.

З листа АТ «Ощадбанк» № 46/1211/102153/2026/БТ від 23.07.2026 вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) в банку емітовано карту № НОМЕР_1 . Номер телефону, на який відправляється інформація про підтвердження операцій за платіжною картою № 5167803272164091 за період з 01.06.2024 по 15.07.2024, +380689849053, який був/є фінансовим. Надходження кредитних коштів підтверджується платіжними інструкціями, які надані АТ «Ощадбанк».

Відповідно до розрахунку заборгованості за Кредитним договором № 91026557, станом на дату придбання прав вимог, її розмір складає 43683,38 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту 9479,69 грн, прострочена заборгованість за процентами 29463,84 грн.

27.02.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № МВ-ТП/24, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язалося відступити ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги.

Згідно з Витягу з реєстру прав вимоги від 27.02.2025 до договору факторингу № МВ-ТП/24 від 27.02.2025, ТОВ «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 910116557 від 01.06.2024 загальну суму 22637,78 грн, з яких 9479,69 грн заборгованість з тілом кредиту, 8418,24 грн заборгованість по процентам, 4739,85 грн заборгованість за неустойкою.

30.09.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 30/0925-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «Юніт Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Юніт Капітал» прийняло належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до вказаного у реєстрі боржників.

Відповідно до Витягу з Реєстру прав вимоги №2 від 30.09.2025, в реєстрі договорів, права вимоги за якими відступаються, значиться боржник ОСОБА_1 , кредитний договір № 910116557, сума заборгованості за основною сумою боргу - 9479,69 грн, сума заборгованості за відсотками 29463,84 грн, сума заборгованості за пенею, штрафами 4739,85 грн, загальний розмір заборгованості 43683,38 грн.

Відповідно до копії платіжної інструкції №637 від 06.10.2025 ТОВ «Юніт Капітал» було перераховано грошові кошти в сумі 5218774,27 грн на користь ТОВ «Таліон Плюс», призначення платежу: «Оплата за відступлення Прав Вимог згідно Договору факторингу №30/0925-01 від 30.09.2025 та Реєстру відступлення права вимоги №2 до Договору факторингу №30/0925-01 від 30.09.2025 без ПДВ».

Досліджені судом докази, підтверджують, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Юніт Капітал» за своїми правовими статусами відносяться до юридичних осіб, що мають статус фінансових установ, мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України, а тому договір відступлення права вимоги є обов`язковими для виконання.

Також наявними у матеріалах справи доказами підтверджується та сторонами не оспорюється факт переходу прав грошової вимоги від первісного кредитора до ТОВ «Юніт Капітал» за кредитним договором № 910116557 від 01.06.2024.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

З зазначеної норми права вбачається, що відступлення права вимоги може здійснюватися лише стосовно дійсної вимоги, яка існувала на момент переходу цих прав.

Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі №914/868/17, від 18 жовтня 2018 року у справі №910/2965/16.

Згідно з ч. 1 ст. 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 ЦК України).

Згідно з положеннями ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною 1 ст. 517 ЦК України передбачено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Таким чином, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. В справах про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з`ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу. Наведене відповідає позиції Верховного Суду України, сформованій у справі №752/8842/14-ц від 05 липня 2017 року.

Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1ст. 519 ЦК України).

Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 року у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 року у справі №5026/886/2012, від 02 листопада 2021 року у справі №905/306/17).

Умовами пункту 1.3 договору факторингу від 27.02.2025 передбачено, що право вимоги означає весь обсяг прав грошових вимог клієнта за кредитними договорами, зокрема прав грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Згідно з пунктом 2.1 цього договору, клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги за переліком в реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Судом встановлено, що право вимоги до відповідача переходило двічі, зокрема, від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Юніт Капітал».

Тож позивачем доведено наявність правових підстав для набуття права вимоги за вказаним кредитним договором відповідно до договорів факторингу.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частинами першою, другою статті 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

В силу положень ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

У відповідності до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами ( розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишився, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Пунктами 5, 6, 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Правилами статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Судом встановлено, що між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»» було укладено кредитний договір №910116557 від 01.06.2024 в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем).

Відповідно до умов договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало відповідачу кошти в сумі 9484,00 грн, а остання зобов`язувалася повернути кошти та сплатити проценти за користування ними. Кредитні кошти були перераховані відповідачу.

Отже, факт отримання відповідачем коштів у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» суд вважає доведеним, крім цього зазначена обставина не заперечується відповідачем.

Всупереч умовам Договору відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконувала, внаслідок чого виникла заборгованість.

ТОВ «Таліон плюс» направило ОСОБА_1 повідомлення про дострокове розірвання договору.

Враховуючи, що станом на дату укладення договору факторингу №МВ-ТП/24 від 27.02.2025, строк дії кредитного договору № 910116557 від 01.06.2024 року не закінчився, ТОВ «Таліон плюс» в межах строку дії договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, у період з 28.02.2025 по 25.07.2025 (148 календарних дні) здійснив нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 21045,60 грн. (9479,69*1,5%*148 дні) і загальний розмір заборгованості відповідача за процентами за період 30.09.2025 - 18.03.2026 ТОВ «Таліон Плюс» визначило у розмірі 38943,53 грн.

Нарахування відсотків за користування кредитом в період з 28.02.2025 по 25.07.2025 здійснене ТОВ «Таліон Плюс» за відсотковою ставкою 1,5% в день.

Проте суд не може погодитися із порядком та вказаним розміром її нарахування, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24.12.2023 року доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

З огляду на те, що кредитний договір укладений 01.06.2024, тобто після набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», суд приходить до висновку, що умови укладеного договору в частині визначення розміру відсотків за користування кредитними коштами, які передбачені у розділі 8. Вартість послуг кредитодавця. Ціна договору: Договору про споживчий кредит № 910116557 від 01.06.2024, в розмірі 1,400 % щоденно та 1,500 % щодення (протягом дисконтного періоду), згідно ч. 5 ст. 12 Закону України «про споживче кредитування» є нікчемними.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого первісним кредитором - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», за кредитним договором від 01.06.2024 відповідачу було нараховано заборгованість за тілом кредиту та процентами. При цьому з наданого розрахунку вбачається, що відповідач у період дії договору здійснювала часткові платежі на погашення заборгованості, у зв`язку з чим розмір непогашеної суми кредиту змінювався.

Зокрема, з 21.08.2024 розмір денної процентної ставки при визначенні належних до стягнення процентів не може перевищувати 1 %, у зв`язку з чим нарахування процентів за ставкою, що перевищує встановлений законом максимальний розмір, не може бути враховане судом.

При цьому, оскільки відповідач здійснювала часткове погашення заборгованості у розмірі 25627,65 грн (4,3 грн віднесено на погашення тіла кредиту, 25623,34 грн на проценти), розмір процентів підлягає визначенню з урахуванням фактичного залишку заборгованості за тілом кредиту після здійснення кожного такого платежу.

Відтак, обґрунтованим є нарахування процентів за договором № 910116557 від 01.06.2024, з 01.06.2024 по 20.08.2024 та складає 8367,29 грн; з 21.08.2024 по 27.02.2025 складає 18108,28 грн, що в загальному розмірі становить 26475,57 грн.

Таким чином, загальний розмір процентів за укладеним між первісним кредитодавцем і ОСОБА_1 . Договором про споживчий кредит № 910116557 від 01.06.2024, який підлягає врахуванню при визначенні заборгованості відповідача, становить 852,23 грн (26475,57 грн - 25623,34 грн).

Щодо ТОВ «Таліон Плюс», то ТОВ «Таліон Плюс» визначило розмір заборгованості відповідача по процентах за період з 28.02.2025 по 25.07.2025 включно з розрахунку денної процентної ставки 1,5%, що суперечить вимогам Закону України "Про споживче кредитування".

Провівши розрахунки, судом встановлено, що за період з 28.02.2025 по 25.07.2025 включно (148 днів) розмір заборгованості відповідача по процентах відповідно до норм діючого законодавства становить 14029,94 грн (9479,69 грн* 1%*148 дні = 14029,94 грн).

Отже, розмір заборгованості відповідача за кредитом за Договором кредитної лінії № 910116557 від 01.06.2026 станом на 18.03.2026 становить: 9479,69 грн - заборгованість за тілом кредиту, заборгованість за процентами за період з 01.06.2026 по 27.02.2025 - 852,23 грн, заборгованість за процентами за період з 28.02.2025 по 25.07.2025 включно - 14029,94 грн, а всього 14882,17 грн.

Тому суд знаходить підтвердження, що розмір заборгованості ОСОБА_1 за Договором кредитної лінії № 910116557 від 01.06.2026 становив 14882,17 грн.

А вказаний у Реєстрі прав вимоги № 2 від 30 вересня 2025 до Договору факторингу № 30/0925-01 від 30.09.2025, укладеному між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Юніт Капітал», розмір заборгованості ОСОБА_1 за Договором кредитної лінії № 910116557 від 01.06.2026 не відповідає вимогам Закону України "Про споживче кредитування" і підлягає зменшенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково та з відповідача слід стягнути на користь позивача за Договором кредитної лінії № 910116557 від 01.06.2026, 9479,69 грн - заборгованості за тілом кредиту, 14882,17 грн - заборгованості за процентами, а всього 24361,89 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, позовна заява подана ТОВ «Юніт Капітал» до суду в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», тому у відповідності до вимог Закону України «Про судовий збір» застосовується понижуючий коефіцієнт для обчислення судового збору.

При звернені до суду ТОВ «Юніт Капітал» було сплачено 2662,40 грн судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією № 42782 від 27.05.2026.

Позов судом було задоволено у загальному розмірі 24361,89 грн, що складає 62,55% від заявленого позивачем розміру 38943,53 грн.

Враховуючи факт часткового задоволення судом позовних вимог, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню кошти у повернення сплаченого судового збору у розмірі 1665,33 грн (62,55% від 2662,40 грн).

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать також витрати на професійну правничу допомогу, що передбачено п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать також витрати на професійну правничу допомогу, що передбачено п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу, які складають 7000,00 грн і підтверджуються наданими доказами: Договором № 20/01/26-02 від 20.01.2026 про надання правничої допомоги, укладеним між ТОВ «Юніт Капітал» та Адвокатським Бюро «Тараненко та Партнери», Додатковою угодою № 25771380647 до Договором № 20/01/26-02 від 20.01.2026 про надання правничої допомоги згідно з якою АБ «Тараненко та Партнери» взяло на себе зобов`язання щодо надання правничої допомоги по справі про стягнення заборгованості за кредитним договором з боржника ОСОБА_1 , Актом прийому-передачі наданих послуг з якого вбачається, що АБ «Тараненко та Партнери» надано послуги ТОВ «Юніт Капітал» з підготовки матеріалів справи до суду - позову до ОСОБА_1 на суму 7000,00 грн, свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю № 4267/10, виданим Тимошенко О.О. та Довіреністю.

Визначений позивачем розмір витрат на правничу допомогу адвоката відповідає умовам договору про надання правничої допомоги, доказам щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, відповідачем не заперечується .

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.

На це вказав Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22.

Відповідач не висловив заперечень щодо розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Тому, враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України, те, що позов підлягає задоволенню частково, з відповідача слід стягнути в користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі, пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 4378,50 грн.

Керуючись ст.ст. 4-13, 17, 18, 133, 137, 141, 263, 265, 274, 280-281 ЦПК України, ст.ст. 512, 514, 526, 1049, 1054, 1056-1, 1077, 1078 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за Договором кредитної лінії № 91026557 від 01.06.2024 в розмірі 24361,89 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1665,33 грн

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4378,50 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», ЄДРПОУ - 4354263, адреса:бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333, місто Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрована АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 21.09.2026 року.

Суддя: В. Б. Мартинюк