Ухвала суду № 139969064, 21.09.2026, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/18908/24

н/п 1-кп/766/2695/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про продовження запобіжного заходу

21.09.2026

Херсонський міський суд Херсонської області у складі колегії суддів: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції, власні засоби зв`язку),

обвинуваченого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції, Ізмаїльський СІЗО),

захисника адвоката ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції, власні засоби зв`язку),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022231080000192 від 24.11.2022 року, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою ст. 111, частиною сьомою ст. 111-1 Кримінального кодексу України (далі КК України),

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 19.09.2024 відносно підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

07.11.2024 року обвинувальний акт і доданий до нього реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022231080000192 від 24.11.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою ст. 111, частиною сьомою ст. 111-1 КК України надійшов до Херсонського міського суду Херсонської області.

Надалі ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 12.11.2024 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 було продовжено до 10 січня 2025 року.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 12.12.2024 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 було продовжено до 09.02.2025 року.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 30.01.2025 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 було продовжено до 30.03.2025 року.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 18.03.2025 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 було продовжено до 16.05.2025 року.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 08.05.2025 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 було продовжено до 06.07.2025 року.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 24.06.2025 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 було продовжено до 22.08.2025 року.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 17.07.2025 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 було продовжено до 14.09.2025 року.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 11.09.2025 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 було продовжено до 09.11.2025 року.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 29.10.2025 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 було продовжено до 27.12.2025 року.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 11.12.2025 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 було продовжено до 08.02.2026 року.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 05.02.2026 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 було продовжено до 05.04.2026 року.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 02.04.2026 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 було продовжено до 31.05.2026 року.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 21.05.2026 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 було продовжено до 19.07.2026 року.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 30.06.2026 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 було продовжено до 28.08.2026 року.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 28.07.2026 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 було продовжено до 25.09.2026 року.

21.09.2026 року у судовому засіданні прокурор звернувся з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до обвинуваченого, на строк два місяці без визначення застави, на підставі частини третьої ст. 331 Кримінального процесуального кодексу України (надалі КПК).

І. Позиція сторони обвинувачення

В цілому, клопотання сторони обвинувачення обґрунтовано тим, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів проти основ національної безпеки України, які вчинено в умовах воєнного стану, запровадженого у зв`язку із широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти Української Держави та Українського Народу, що тим самим підвищує ступінь суспільної небезпечності цих злочинів.

Необхідність у продовженні стосовного обвинуваченого застосованого запобіжного заходу, обумовлена наявністю ризиків, визначених ст. 177 КПК України, які вказують на те, що застосування менш суворого запобіжного заходу не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Отже, залишаються ризики уникнення обвинуваченим кримінальної відповідальності шляхом: переховування від органів досудового розслідування та суду; а також вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому обвинувачується.

Підставою для продовження запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою особливо тяжкого кримінального правопорушення, проти основ національної безпеки України, за яке передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі, що свідчить про те, що ОСОБА_6 становить певну небезпеку суспільству, а також наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 5 частини першої ст. 177 КПК України.

ІІ. Позиція сторони захисту

Обвинувачений проти клопотання заперечував. Надав письмові заперечення, в яких вказав, що вимоги до клопотання, які передбачені ст. 184 КПК України не дотримано. Всупереч п. 5 ч. 1 ст. 184 КПК України прокурором не наведені обставини та докази, на підставі яких він дійшов висновку про наявність ризиків, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Отже, одним із ризиків прокурором зазначено, що обвинувачений може переховуватися від суду, мотивуючи це тим, що останній є колишнім працівником пенітенціарної служби, а тому може створювати собі алібі. Однак доказів на підтвердження цього висновку не на дав. Ще одним ризиком прокурор зазначив, незаконний вплив на свідків, мотивуючи це наявністю контактів та зв`язків з особами із кола окупантів. Водночас прокурор не надав доказів цього твердження. На спростування цього твердження обвинувачений зазначив, що по-перше, має статус обвинуваченого у цьому кримінальному провадженні; по-друге, досудове розслідування завершено, складено обвинувальний акт і встановлено усіх свідків, в третіх, прокурор не надав доказів щодо способу впливу на свідків з боку обвинуваченого; по-четверте, твердження прокурора носять загальний характер, оскільки не зазначено і не надано доказів про осіб з числа окупаційної влади, з якими обвинувачений знайомий та з ким підтримує зв`язки. Обвинувачений переконує, що клопотання прокурора щодо продовження строку тримання під вартою складено з порушенням вимог ст. 184 КПК України. Жоден ризик не підтверджений доказами. Обвинувачений вважає, що прокурор у такий спосіб складання процесуальних документів тисне на суд. Просив відмовити прокурору у задоволенні клопотання та змінити запобіжний захід на нічний домашній арешт за адресою: АДРЕСА_1 .

Захисник проти клопотання прокурора також заперечував. Зазначив, що наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України прокурором не доведено. Прокурором не виконані вимоги КПК України в частині надання до суду доказів, які підтверджують наявність ризиків. В результаті суд не може об`єктивно розглянути клопотання і ухвалити справедливе рішення. Норми КПК України про застосування запобіжного заходу виключно у вигляді тримання під вартою щодо осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочинів проти національної безпеки застосовуються, якщо прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Просив суд у задоволенні клопотання відмовити повністю.

ІІІ. Мотиви Суду

Вирішуючи зазначене клопотання сторони обвинувачення, Суд виходить з того, що підставою, як для застосування, так і для продовження запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри, а також ризиків, які дають достатні підстави Суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, що перелічені в диспозиції частини першої ст. 177 КПК (ч. 2 ст. 177 КПК).

Суд в ухвалі від 12.11.2024 року виклав позицію щодо змісту стандарту доказування «обґрунтована підозра» і необхідності дотримання цього стандарту під час вирішення клопотання про застосування чи продовження запобіжного заходу стосовно обвинуваченого.

Суд звертає увагу, що аргументи прокурора щодо продовження запобіжного заходу стосовно обвинуваченого не змінилися з моменту розгляду відповідного клопотання у судовому засіданні 12.11.2024 року. За змістом та по суті заперечень обвинуваченого та захисника позиція сторони захисту також залишається не змінною.

Однак, з огляду на аргументи обвинуваченого, що викладені письмово і оголошені у судовому засіданні, Суд вважає за доцільне ще раз звернути увагу на підстави і мотиви, з яких Суд виходить ухвалюючи рішення щодо запобіжного заходу.

Отже, відповідно до частини другої ст. 177 КПК України підставою, як для застосування, так і для продовження запобіжного заходу в тому числі у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри. Кримінальний процесуальний кодекс України прямо не визначає зміст поняття «обґрунтована підозра». Проте, відповідно до вимог КПК України суд, під час розгляду кримінального провадження керується, зокрема, принципом верховенства права, який застосовується разом з практикою Європейського суду з прав людини.

Так, у рішеннях ЄСПЛ сформульовано базовий підхід: обґрунтована підозра передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення, яке їй інкримінується. Факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого самого рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи, а мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), «Лабіта проти Італії» (Labita v. Italy), «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. the United Kingdom), «Ільгар Маммадов проти Азербайджану» (Ilgar Mammadov v. Azerbaijan), «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine).

По суті стандарт «обґрунтована підозра» - це є перший тест якості доказової бази.

На переконання Суду, під час судового провадження, за наявності обвинувального акта на розгляді суду, є обґрунтовані підстави вважати, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» стороною обвинувачення дотримано.

Що стосується наявності припущень можливих порушень процесуальних обов`язків з боку обвинуваченого, на які посилається прокурор у клопотанні, та сумнівів в доведенні вини, які мають тлумачитись на користь обвинуваченого, , Суд звертає увагу на таке.

Відповідно до частини другої ст. 177 КПК України іншою підставою, як для застосування, так і для продовження запобіжного заходу є наявність ризиків неналежної процесуальної поведінки.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа може вдатися до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та/або судовому розгляду або/та створитимуть загрозу суспільству.

Оцінюючи наявність ризику, як імовірнісну категорію, Суд не вирішує кримінальне провадження по суті та не робить висновки про доведеність вини, а має зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію (порушення), яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому та на підставі цього Суд має ухвалити рішення, яке стосується дотримання прав та інтересів учасників кримінального провадження, зокрема, обвинуваченого, а також дотримання високих стандартів охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Що стосується зауважень обвинуваченого стосовно невідповідності (на його думку) клопотання прокурора вимогами ст. 184 КПК України, Суд повідомляє, що процесуальне законодавство не містить вимог стосовно оцінки клопотання прокурора про застосування (продовження) запобіжного заходу на відповідність вимогам КПК і не пов`язує якість складення клопотання з його вирішенням.

При розгляді такого клопотання Суд керується принципом змагальності сторін кримінального провадження, зміст якого викладений в ст. 22 КПК України і полягає в тому, що сторона обвинувачення і сторона захисту самостійно обстоюють свої правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

В цьому контексті Суд неодноразово в своїх ухвалах наголошував, що відповідно до КПК тягар доведення наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК, покладається на сторону обвинувачення, однак, в свою чергу, сторона захисту має переконати Суд і довести наявність умов, що мінімізують зазначені ризики і спростовують припущення прокурора щодо можливих неправомірних та недобросовісних вчинків обвинуваченого.

Суд також покликається на рішення ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії», в якому суд визначив, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. Водночас такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

Натомість, наразі, крім наголошення щодо недоведеності прокурором ризиків, сторона захисту не надала доказів, які б спростували навіть ті доводи, припущення, аргументи тощо з боку сторони обвинувачення, що зазначені у клопотанні щодо наявності ризиків, які сторона захисту вважає необґрунтованими.

Доводи сторін кримінального провадження під час розгляду клопотань прокурора про продовження запобіжного заходу стосовно обвинуваченого залишаються не змінними.

У пункті 93 постанови від 02.07.2026 року Велика Палата Верховного Суду нагадала, що правова визначеність є невід`ємним елементом правовладдя (верховенства права) - одного з фундаментальних принципів, на яких ґрунтується правова система України відповідно до статті 8 Конституції України. Принцип правової визначеності передбачає, зокрема, що норми права мають застосовуватися послідовно та передбачувано, а особа, яка звертається до суду або стосовно якої здійснюється провадження, повинна мати можливість розумно передбачати результат розгляду справи за конкретних обставин (постанова ВП ВС від 02 липня 2026 року справа № 990SCGC/11/26 провадження № 11-156сап26).

Отже, Суд послідовно дотримується своєї позиції, вважаючи, що мотиви рішення про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого є обґрунтованими і вичерпними, виходячи зі аргументів і доводів сторін кримінального провадження.

Суд ще раз підкреслює, що ОСОБА_6 обвинувачується, в тому числі, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, об`єктивною стороною якого є державна зрада. Тому, на думку Суду, є очевидним, що в умовах воєнного стану, в м. Херсон, суспільний інтерес в даному випадку полягає в максимальній ізоляції обвинуваченого від суспільства і звичайного способу життя, під час якого він вчинив цей злочин, задля безпеки суспільства і унеможливлення вчинення обвинуваченим повторних злочинів на шкоду інтересам України.

Крім того, Суд погоджується з прокурором, що залишаються незмінними ризик переховування від суду, з огляду на тяжкість покарання, що може бути застосовано в разі визнання обвинуваченого винуватим у вчиненні інкримінованих правопорушень, а також ризик продовження обвинуваченим діяння, пов`язані з інкримінованою йому державною зрадою в формі надання допомоги представникам держави-агресора.

Херсонський апеляційний суд під час перегляду ухвали Суду від 28.07.2026 про продовження запобіжного заходу стосовно обвинуваченого в своєму рішенні вказав: «Слід зазначити, що при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу дається оцінка сукупності обставин, які можуть свідчити про існування чи відсутність саме ризиків (можливості) вчинення дій, а не факту конкретного їх вчинення.

Таким чином існування наведених ризиків виправдовує необхідність подальшого застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з метою забезпечення виконання процесуальних обов`язків та запобігання спробам перешкоджати правосуддю та встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому суд першої інстанції не встановив підстав для зміни обраного запобіжного заходу на більш м`який, оскільки відсутні будь-які дані про зменшення чи відсутність встановлених ризиків та вірно врахував положення ч.6 ст.176 КПК України.»

Отже Суд дотримується раніш викладеного висновку про те, що на даному етапі кримінального провадження продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_6 та зможе запобігти ризикам, вказаним у ст. 177 КПК України.

З цих підстав,

керуючись статтями 176-178, 183, 197, 199, 331, 369-372, 392, 395, 532 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 задовольнити.

2. Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 19.09.2024 (справа №487/8005/24, н/п №1-кс/487/5063/24), стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до «19» листопада 2026 року включно, без визначення застави.

4. Копію ухвали направити прокурору, обвинуваченому, захиснику, Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор».

5. Ухвала підлягає негайному виконанню.

6. Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Херсонського апеляційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

7. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддяОСОБА_1 Суддя ОСОБА_2 Суддя ОСОБА_3