Рішення № 139968637, 21.09.2026, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/1323/26

Рішення

Іменем України

21 вересня 2026 року м.Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Малярчука В.В.,

при секретарі Пазірович Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Теребовлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Теребовлянської міської ради Тернопільського району Тернопільської області, третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Теребовлянської державної нотаріальної контори про визнання права власності на спадкове майно,

встановив:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду в із позовною заявою до відповідача Теребовлянської міської ради Тернопільського району Тернопільської області, третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Теребовлянської державної нотаріальної контори про визнання права власності на спадкове майно, а саме житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 , посилаючись на мотиви, викладені в позовні заяві.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, однак звернулася до суду із в заявою, у якій просять справу слухати у її відсутності, позов підтримує повністю та просить його задовольнити.

Представник відповідача Теребовлянської міської ради Тернопільського району Тернопільської області у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про місце, та час розгляду справи, однак подав заяву до суду, в якій просить справу слухати в його відсутності.

Представник третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Теребовлянської державної нотаріальної контори у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про місце, та час розгляду справи, однак подав заяву до суду, в якій просить справу слухати в його відсутності.

У зв`язку з неявкою у судове засідання сторін, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та оцінивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення, оскільки судом встановлено наступне.

Відповідно до довідки виданої старостою Підгаєцького старостинського округу Теребовлянської міської ради № 16/12-08/125 від 01.07.2026 року господарство за адресою АДРЕСА_1 станом на 15.04.1991 року відносилося до колгоспного двору. Станом на 15.04.1991 року зареєстровані і проживали : голова двору ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дружина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно погосподарської книги за особовим рахунком № НОМЕР_1 господарства ОСОБА_2 станом на 01.01.1991 року членами колгоспного двору рахувалися: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до пунктів 4 та 5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України до цивільних відносин, які виникли до набрання чинності вказаного Закону (до 1 січня 2004 року), застосовуються норми, що діяли раніше.

Так, відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про власність", майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім`ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними.

Відповідно до підпункту а та б пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності , положення статей 17, 18 Закону України "Про власність" щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року).

До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Відповідно до частини 1 статті 120 Цивільного кодексу України (редакція 1963 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Таким чином, із вищевказаного вбачається, що власниками по 1/2 частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 були ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 21 березня 2001 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис № 11.

Після його смерті відкрилася спадщина на 1/2 житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що в АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки виданої старостою Підгаєцького старостинського округу Теребовлянської міської ради № 16/15-08/163 від 07 листопада 2025 року на день смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 і проживав за адресою АДРЕСА_1 разом із ним проживала і була зареєстрована дружина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Таким чином дружина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вступила в управління спадковим майном після смерті чоловіка ОСОБА_2 , і стала власницею житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що в АДРЕСА_1 за законом.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 09.07.2018 року.

Згідно довідки виданої старостою Підгаєцького старостинського округу Теребовлянської міської ради № 16/12-08/124 від 01.07.2026 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на день смерті проживала та була зареєстрована в в АДРЕСА_1 з онукою позивачкою у справі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належний їй вищевказаний житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами.

За життя, 27.04.2018 року ОСОБА_3 зробила особисте розпорядження на випадок своєї смерті, згідно якого належний їй житловий будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 заповіла онуці позивачці у справі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до статті 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Позивачка ОСОБА_4 після смерті спадкодавці ОСОБА_3 звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Однак, постановою Теребовлянської державної нотаріальної контори від 12.01.2021 року за № 12/02-14 ОСОБА_4 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що за адресою АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документа на належний їй житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи вище наведене, суд дійшов до переконання, що позовні вимоги слід задовольнити, визнавши за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (серії НОМЕР_3 від 09.07.2018 року).

Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 76, 80, 258, 259, 263-265, 268, 273, 355 ЦПК України, ст. 120, 549 ЦК України (редакція 1963 року), ст. ст. 16, 182, 321, 328, 392, 1216-1218, 1220-1222, 1261, 1262, 1268-1270, 1273, 1296 та 1297 ЦК України, суд, -

ухвалив :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 як спадкоємцем в порядку спадкування за заповітом.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Тернопільської протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Роз`яснити учасникам справи, що інформацію щодо справи що розглядалася вони можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет - http://tr.te.court.gov.ua.

Головуючий Малярчук В.В.