Рішення № 139967054, 17.09.2026, Новобузький районний суд Миколаївської області

Справа № 481/410/26

Провадж.№ 2/481/425/2026

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.09.2026 Новобузький районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Вжещ С.І.,

за участю секретаря Юхименко Т.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Новий Буг цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

30.03.2026 року представник ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» Афанасьєва Л.П. звернулась до Новобузького районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_1 , у якому просила стягнути з ОСОБА_1 , в порядку суброгації, на користь ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» у якості відшкодування завданої майнової шкоди в розмірі 18501,12 гривні та судові витрати.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 13 вересня 2023 року між Приватним акціонерним товариство «Страхова компанія «УНІКА» та ОСОБА_2 було укладено Поліс добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» №NFH4AKS-238D3EK. Предметом даного договору були майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом, зокрема, «Mitsubishi Pajero Sport», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

19 лютого 2024 року в місті Миколаєві сталася дорожньо-транспортна пригода за участі двох транспортних засобів: вантажного автомобіля «Renault АЕ 390», державний номерний знак НОМЕР_2 з напівпричіпом BLUMHARD державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 та легкового автомобіля «Mitsubishi Pajero Sport», державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП даним транспортним засобам було завдано механічні пошкодження. Постановою суду відповідача було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Приватним акціонерним товариство «Страхова компанія «УНІКА» здійснила виплату страхового відшкодування у розмірі 128894,93 грн. Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована ПрАТ "СК "Євроінс Україна" за полісом №АР/003833065, то остання відшкодувала ПрАТ «СК «УНІКА» страхове відшкодування в розмірі 110393,81 грн. Різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням становить 18501,12 грн., яка, на підставі ст. 1194 ЦК України, підлягає стягненню з відповідача.

В силу вимог ст.14 ЦПК України автоматизованою системою документообігу суду 30.03.2026 року визначено головуючу по цій справі суддю Вжещ С.І.

З метою визначення підсудності суддею Вжещ С.І. 31.03.2026 року через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» було зроблено запит про місце реєстрації ОСОБА_1 .

Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 2537633 від 31.03.2026 року ОСОБА_1 з 21.02.2004 по 20.09.2024 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

01.04.2026 року в порядку ч.6 ст.187 ЦПК України суд звернувся до голови Новобузької об`єднаної територіальної громади Баштанського району Миколаївської області щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання ОСОБА_1 .

08.04.2026 року судом отримано відповідь про те, що станом на 01.04.2026 згідно відомостей щодо фізичних осіб, зареєстрованих а території Новобузької міської ради, внесених до реєстру територіальних громад, розпорядником якого є Новобузька міська рада, гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 20.09.2024 знятий з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Інформація про подальше місце реєстрації гр. ОСОБА_1 в РТГ відсутня.

10.04.2026 в порядку ч.6 ст.187 ЦПК України суд звернувся до Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання ОСОБА_1 , але відповіді на запит не отримав.

09.06.2026 в порядку ч.6 ст.187 ЦПК України суд звернувся до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС Миколаївської області щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання ОСОБА_1 .

12.06.2026 судом отримано відповідь про те, що гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований по АДРЕСА_1 , 20.09.2024 знятий з реєстрації.

З метою визначення підсудності суддею Вжещ С.І. 15.06.2026 року через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» повторно було зроблено запит про місце реєстрації ОСОБА_1 .

Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 2883088 від 15.06.2026 року ОСОБА_1 з 21.02.2004 по 20.0.2024 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді від 15.06.2026 року відкрито провадження у справі, призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 13.07.2026 року о 11:00 год.

13.07.2026 року ухвалою суду на підставі п. 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України відкладено судовий розгляд по справі до 03.08.2026 року о 11:00 год.

03.08.2026 року ухвалою суду витребувано додаткові документи та відкладено судовий розгляд по справі до 20.08.2026 року о 11:00 год.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі розгляд справи відкладено на 17.09.2026 року о 11:00 год.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, разом з позовом останній направив до суду письмову заяву про можливість розгляду справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи, у разі неявки відповідача.

Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи щоразу повідомлявся належним чином. Про причину своєї неявки суд не повідомив, відзив на позов до суду не подавав.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі відповідача, судом, зі згоди представника позивача, вирішено розгляд справи проводити в заочному порядку, на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст.ст. 280, 281 ЦПК України.

При цьому, оскільки в судове засідання сторони не з`явились, суд відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, проводить слухання справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого технічного засобу.

Суд, вивчивши доводи позовної заяви та дослідивши додані до неї письмові документи в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 13 вересня 2023 року між Приватним акціонерним товариство «Страхова компанія «УНІКА» та ОСОБА_2 було укладено Поліс добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» №NFH4AKS-238D3EK. Предметом даного договору були майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом, зокрема, «Mitsubishi Pajero Sport», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.14).

Згідно відповіді від НПУ з сайту Моторне (транспортне) страхове бюро України, ідентифікатор картки ДТП в системі НПУ №3024051415879934, 19 лютого 2024 року в місті Миколаєві сталася дорожньо-транспортна пригода за участі двох транспортних засобів: вантажного автомобіля «Renault АЕ 390», державний номерний знак НОМЕР_2 з напівпричіпом BLUMHARD державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 та легкового автомобіля «Mitsubishi Pajero Sport», державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_2 (а.с.16-20).

З постанови Центрального районного суду міста Миколаєва по справі №490/1390/24 від 03 квітня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено: «19 лютого 2024 року об 20 годині 20 хвилини, за адресою: вул. Пушкінська, 6, м. Миколаїв, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Renault Magnum, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , при перестроюванні праворуч, не надав перевагу в русі та допустив зіткнення з транспортним засобом Mitsubishi Pajero Sport, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку, по тій же смузі, на яку він мав намір перестроїтись. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальних збитків, тим самим ОСОБА_1 порушив пп. 2.3 «б», 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.» Таким чином ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 850,00 гривень. Постанова набрала законної сили 16 квітня 2024 року (а.с.21-24).

20 лютого 2024 року потерпілий від дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 звернувся до Страховика ПрАТ «СК «УНІКА» з заявою №16949945612 про подію з ознаками страхового випадку згідно договору КАСКО №NFH4AKS-238D3EK/1 (а.с.25).

З актів огляду транспортного засобу від 20.02.2024 року та 11.03.2024 вбачається, що автомобіль марки «Mitsubishi Pajero Sport», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_2 , має механічні пошкодження, а саме: крило заднє ліве деформація, бампер задн. подряпина і тріщина, ліхтар зад./лівий - тріщина (а.с.28-30, 31-33).

Відповідно до Ремонтної калькуляції системи AUDATEX №1694994561 від 12 березня 2024 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Mitsubishi Pajero Sport», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 128 894,93грн (а.с.35-39).

ТОВ «АВТОСВІТ КОЛОР ЦЕНТР» складено рахунок-фактуру № АКЦ-000054 від 04.03.2024 на ремонтні роботи згідно калькуляції, згідно якого сума до оплати становить 128 894,93 грн (а.с.34).

Згідно страхового акту № 16949945612 подію визнано страховим випадком, а збитки, яких зазнав страхувальник, підлягають відшкодуванню в сумі 128 894,93 грн, одержувач страхового відшкодування: ТОВ «АВТОСВІТ КОЛОР ЦЕНТР», яку виплачено в якості страхового відшкодування, що підтверджується платіжною інструкцією №149671 від 15.03.2024 року (а.с.40,41).

Оскільки винуватцем ДТП визнано відповідача ОСОБА_1 , а його цивільно-правова відповідальність на момент ДТП була застрахована в ПрАТ "СК "Євроінс Україна" з полісом №АР3833065, діючим на 19.02.2024, ПрАТ «СК «УНІКА» звернулося до страхової компанії відповідача із заявою на виплату страхового відшкодування (а.с.42).

ПрАТ «СК «Євроінс Україна» здійснено виплату страхового відшкодування за полісом № АР3833065 в розмірі 110 393,81 грн, що підтверджено платіжною інструкцією № 12480 від 26.06.2024 (а.с.43).

З огляду на те, що розмір витрат позивача на виплату страхового відшкодування складає 128 894,93 грн, при цьому полісом № АР3833065 покрито частину шкоди на суму 110 393,81 грн, то залишок шкоди складає 18 501,12 грн (128 894,93 грн - 110 393,81 грн).

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

За правилами ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Така ж позиція викладена у ст. 27 Закону України «Про страхування».

Згідно з наведеними положеннями до страховика в разі виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. Перехід права вимоги від страхувальника до страховика за договором добровільного страхування є суброгацією.

Відповідно до ст. 980 ЦК України та ст. 4 Закону України «Про страхування» предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Таким чином, Цивільний кодекс України та Закон України «Про страхування» передбачає три види страхування, а саме особисте, майнове та страхування відповідальності.

Виходячи із вищезазначеного, можливість застосування механізму суброгації обмежена рамками майнового страхування з урахуванням наведених приписів.

Суброгація істотно відрізняється від регресу. Основна відмінність суброгації від регресу полягає в тому, що при суброгації переходить існуюче право з усіма його забезпеченнями, а регрес породжує нове право. Суброгація це перехід прав до третьої особи на основі закону. Регрес - це право, що виникає у особи внаслідок платежу. При суброгації до страховика переходить право, що вже виникло (з моменту заподіяння шкоди) у страхувальника. Право регресу це право зворотної вимоги, що виникає у страховика (регредієнта) до винної особи (регресату) на тій основі, що страховик попередньо провів виконання за страховим зобов`язанням, виплативши страхове відшкодування страхувальникові, тобто право регресу виникає з моменту сплати за третю особу.

Таким чином, регрес, це нове право що виникає у особи внаслідок здійснення платежу. Право регресу це право зворотної вимоги страховика до регресату, через те що страховик виконав обов`язок за страховим зобов`язанням. А, отже, у страхуванні відповідальності, навіть після виконання зобов`язання страховиком суброгація не припустима, оскільки виникають правовідносини із відшкодування витрат у порядку регресу.

Відповідно п. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». У випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов`язанні (заміна активного суб`єкта) зі збереженням самого зобов`язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов`язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. При цьому, регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема,статтею 1191 ЦК), а також статтею 38 Закону № 1961-IV, а для суброгації відповідно до статті 993 ЦК і статті 27 Закону України «Про страхування» встановлено особливий правовий режим. При суброгації перебіг строку позовної давності починає обчислюватися з моменту виникнення страхового випадку, а при регресі - з того моменту, коли страховик виплатив страхове відшкодування. Оскільки при суброгації відбувається заміна особи в зобов`язанні, тому з урахуванням положення статті 515 ЦК суброгація застосовується лише до майнового страхування.

Із правового висновку Верховного Суду України у спорі про стягнення з особи, винної у настанні страхового випадку, сум виплаченого страховою компанією страхового відшкодування, викладеного в постанові від 25.12.2013 у справі №6-112цс13 вбачається, що при розгляді цієї справи Верховний Суд України зробив наступний правовий висновок: у разі настання страхового випадку за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу у потерпілої особи виникає право або вимагати відшкодування шкоди від особи, винуватої в її заподіянні, або вимагати виплати страхового відшкодування від страхової компанії, з якою нею укладено договір добровільного страхування автомобіля. У разі виплати страховою компанією страхового відшкодування до неї у межах фактичних витрат від потерпілої особи переходить право вимоги до особи, винуватої у заподіянні шкоди (ст. 993 ЦК України). При цьому, перебіг позовної давності не змінюється і він обчислюється від дня настання страхового випадку (ч. 1 ст. 261, ст. 262 ЦК України).

Страхувальник, який отримав майнову шкоду, набув право вимоги відшкодування до заподіювача, але у зв`язку з погашенням шкоди коштами страхового відшкодування до страховика переходить право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов`язанні є потерпілий) до заподіювача.

Таким чином, у спірному зобов`язанні відбулася заміна кредитора, а саме, страхувальник передав страховикові, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, до ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» перейшло право вимоги до відповідача на підставі ст. 993 ЦК України в порядку суброгації.

Будь-яких доказів відшкодування витрат, пов`язаних із виплатою страхового відшкодування, відповідачем суду надано не було.

Відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування підтверджується наявними матеріалами справи, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню судом.

Враховуючи наведене, відповідач ОСОБА_1 повинен відшкодувати позивачу у порядку суброгації 18 501,12 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позову повністю, із відповідача у користь позивача слід стягнути судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в сумі 3328,00 грн.

Керуючись ст. 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 274-279, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

стягнути з ОСОБА_1 в порядку суброгації, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (Отримувач: ПрАТ «СК «УНІКА» код ЄДРПОУ 20033533, МФО 300335, р/р IBAN НОМЕР_5 в АТ «Райффвйзен Банк») майнову шкоду в розмірі 18501,12 гривні.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА», сплачений останнім судовий збір в сумі 3328,00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте районним судом при поданні відповідачем письмової заяви про перегляд заочного рішення протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, заяви про перегляд заочного рішення, якщо апеляційну скаргу, заяву про перегляд заочного рішення не буде подано.

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА», місцезнаходження юридичної особи за адресою: 04112, м. Київ, вул. Теліги Олени, 6В, код ЄДРПОУ 20033533.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Повне рішення виготовлене 22.09.2026 року.

Суддя Вжещ С.І.