Рішення № 139966658, 21.09.2026, Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Провадження № 2/470/598/26

Справа № 470/730/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року с-ще Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Лусти С.А.,

за участю секретаря судового засідання Дячук А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Березнегувате в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

13 серпня 2026 року позивач звернувся до Березнегуватського районного суду з відповідним позовом до відповідача, через підсистему "Електронний суд ЄСІТС", який підписаний його представником Куксою К.О., що діє на підставі довіреності в порядку передоручення від 02 березня 2026 року.

В позові зазначено, що 21 червня 2019 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 було укладено договір №966125707 про надання кредиту, в розмірі 9220,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора 3YKF22E3. Відповідач ініціював укладення Кредитного договору, оформивши Заявку на сайті Первісного кредитора, підписавши Кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. 28 листопада 2018 року між первісним кредитором та ТОВ "Таліон Плюс" укладено Договір факторингу № 28/1118-01. Первісний кредитор та ТОВ "Таліон Плюс" на виконання Договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги №45 від 24 вересня 2019 року, за яким від первісного кредитора до ТОВ "Таліон Плюс" відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором, у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги. 05 серпня 2020 року між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" укладено Договір факторингу №05/0820-01. ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" на виконання Договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги №7 від 28 жовтня 2021 року, за яким від ТОВ "Таліон Плюс" до ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором, у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги. 14 лютого 2022 року між ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" та позивачем укладено Договір факторингу №14/02/2022 01, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором. Відповідно до Реєстру прав вимоги №1 від 14 лютого 2022 року за Договором факторингу від ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 30757,92 грн. Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить 30757,92 грн, яка складається з: 9220,00 грн. заборгованість по тілу кредиту; 15249,88 грн. заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом та 6288,04 грн. заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи). На підставі зазначеного, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Юніт Капітал" заборгованість за кредитним договором № 966125707 від 21 червня 2019 року, в розмірі 24469,88 грн. без стягнення заборгованості за штрафними санкціями, судовий збір, у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу, у розмірі 7000,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позові зазначив про слухання справи у його відсутність та підтримання позовних вимог в повному обсязі. Крім того направив на адресу суду відповідь на відзив відповідача, у якому його заперечення проти позовних вимог через нарахування процентів за договором у порушення ст.14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та закінчення на день звернення до суду строку позовної давності вважав безпідставними, а тому просив позовні вимоги задовольнити (а.с.168-171).

Відповідач в судове засідання також не з`явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суд не повідомив, на адресу суду від представника відповідача Терлецької Т.О. надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання заперечувала проти позовних вимог позивача через сплив строку позовної давності, нарахування відповідачу процентів за договором у порушення ст.14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки він на даний час проходить військову службу за контрактом, та неспівмірність розміру витрат на правову допомогу зі складністю справи (а.с.138-165,176).

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши докази у справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

21 червня 2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем в електронній формі, згідно ЗУ «Про електронну комерцію», було укладено договір №966125707, за яким первісний кредитор надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти, в розмірі 9220,00 грн., строком на 28 днів, зі сплатою процентної ставки 1,05% від суми кредиту за кожен день користування грошовими коштами протягом усього строку кредитування. Вказаний договір підписано одноразовим ідентифікатором, що підтверджується довідкою щодо дій позичальника (а.с.64,68-71).

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало зобов`язання за кредитним договором, перерахувавши відповідачу грошові кошти, про що свідчать довідка первісного кредитора від 26 травня 2026 року, довідка та виписка по рахунку АТ КБ «ПриватБанк» від 03 вересня 2026 року, однак останній не виконав взятих на себе за договором зобов`язань, грошові кошти та відсотки за їх користування не повернув, у зв`язку з чим йому нараховано заборгованість, в розмірі 30757,92 грн., яку за договором факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року з додатковими угодами було передано ТОВ «Таліон Плюс», яке за договором факторингу №05/0820-01 від 05 серпня 2020 року передало її ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», яке в свою чергу за договором факторингу №14/02/2022-01 від 14 лютого 2022 року, передало її позивачу (а.с.7-45,67,105-117,177-178).

Згідно наданих позивачем розрахунку заборгованості та виписки з особового рахунку, відповідачу нараховано заборгованість за вказаним кредитним договором, у розмірі 30757,92 грн., з яких: 9220,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 15249,88 грн. заборгованість за процентами та 6288,04 грн. штрафні санкції, однак позивач у позові просив стягнути з відповідача лише 24469,88 грн., з яких 9220,00 грн. заборгованість за тілом кредиту та 15249,88 грн. заборгованість за процентами (без стягнення штрафних санкцій) (а.с.46-49,54).

Суму заборгованості перед позивачем відповідач в добровільному порядку не сплачує.

Суд вважає, що між сторонами мають місце цивільно-правові відносини із зобов`язального права по кредитному договору.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Частина 1 ст.530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Крім того, згідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною 2 статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цсі 5.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем зобов`язання по погашенню кредитної заборгованості, розрахунок заборгованості відповідачем не спростовано.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач порушив умови кредитного договору та не в повному обсязі розрахувався за отримані грошові кошти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту, в розмірі 9220,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно стягнення з відповідача заборгованості по процентам за кредитним договором, у розмірі 15249,88 грн., то за вимогами ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.2 зазначеної статті до відносин за кредитним договором застосовуються положення ст. ст.1046 1053 цього Кодексу якщо інше не випливає з суті кредитного договору.

Частиною 1 ст.1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

З цього слідує, що проценти за позикою виплачуються лише в межах дії договору позики. Аналогічний висновок було викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року № 444/9519/12.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що у випадку користування позичальником кредитом понад строк, встановлений п.1.3 договору або додатковими угодами, зобов`язання позичальника за договором продовжуються на весь період фактичного користування кредитом, при цьому, якщо встановлена п.1.4. договору процентна ставка менша ніж 1,7% від суми кредиту за кожен день користування, то правила нарахування процентів за процентною ставкою, визначеною п.1.4.-1.5. договору скасовуються і застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування кредитом за ставкою 1,7% за кожен день користування і до дня повного повернення кредиту.

При цьому, за умовами п.4.3. договору проценти, нараховані згідно п.4.2. договору після закінчення строку кредиту, є процентами, що нараховуються за понадстрокове користування грошовими коштами, в розумінні ч.2 ст.625 ЦК України.

За умовами п.1.4. кредитного договору від 21 червня 2019 року відповідач зобов`язався сплачувати ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" за користування кредитом 1,05 % на день від суми кредиту протягом строку кредитування (28 днів), а тому його заборгованість за процентами складає 2710,68 грн. (9220,00 грн. сума кредиту х 1,05 % на день х 28 днів), однак позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача проценти за вказаним договором, у розмірі 15249,88 грн., нарахованих в період з 21 червня 2019 року до 24 вересня 2019 року, тобто за межами строку кредитування, а тому вказані вимоги позивача підлягають задоволенню лише частково, в розмірі 2710,68 грн. Вказаний розмір процентів був передбачений також у графіку розрахунків, який є додатком №1 до вказаного договору (а.с.71).

Стягнення заборгованості за процентами по вказаному кредитному договору, в порядку ч.2 ст.625 ЦК України, позивач у позові не заявляв.

Щодо доводів представника відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, про сплив строку позовної давності за вимогами позивача, то за умовами кредитного договору відповідач повинен був повернути кредитні кошти ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»до 19 липня 2019 року, а звернувся позивач з позовом до суду 13 серпня 2026 року.

Відповідно до вимог ст.ст.257 та 258 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а спеціальна позовна давність, зокрема про стягнення неустойки (штрафу, пені), - один рік.

Разом з тим, в питанні застосування позовної давності необхідно враховувати 12 та 19 пункти прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а саме те, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину (строк дії карантину з 11 березня 2020 року по 30 червня 2023 року).

У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

14 травня 2025 року ЗУ «Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності», який набрав чинності 04 вересня 2025 року, п.19 вказаного розділу було скасовано.

Зважаючи на викладене, позивач звернувся до суду з даним позовом в межах строку позовної давності, оскільки в період з 19 липня 2019 року до 11 березня 2020 року та з 04 вересня 2025 року до 13 серпня 2026 року пройшов лише 1 рік 7 місяців, тому правових підстав для відмови у його задоволені внаслідок спливу позовної давності, суд не вбачає.

Стосовно заперечень представника відповідача проти нарахування відповідачу процентів за кредитним договором, через проходження ним на даний час військової служби за контрактом і розповсюдження на нього гарантій, передбачених ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», то за вимогами п.15 ст.14 вказаного Закону лише військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

З долученого до відзиву на позовну заяву витягу з Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 12 березня 2021 року №61 (по стройовій частині) вбачається, що відповідач військову службу за контрактом почав проходити з 12 березня 2021 року, а проценти за кредитом йому нараховано в період з 21 червня 2019 року до 19 липня 2019 року, тобто в період, в який відповідач військову службу не проходив, тому підстави для застосування вказаного Закону та відмови позивачу у стягненні з відповідача нарахованих процентів, відсутні (а.с.148).

Загальний розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за договором від 21 червня 2019 року, складає 11930,68 грн.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України суд покладає на відповідача обов`язок по відшкодуванню позивачу витрат на оплату судового збору, пропорційно задоволеним позовним вимогам, в розмірі 1298,1 грн.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, в розмірі 7000,00 грн., то згідно п.1 ч.3 ст. 113 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать також витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3 ст.141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20 січня 2026 року, укладеного з адвокатським бюро "Тимошенко та партнери" з протоколом погодження вартості послуг, додаткову угоду до вказаного договору від 19 червня 2026 року та акт приймання-передачі наданих послуг від 25 червня 2026 року, в якому зазначено про надані послуги позивачу за позовом до ОСОБА_1 : складання позовної заяви 5000,00 грн., вивчення матеріалів справи 1000,00 грн., підготовка до подання адвокатського запиту 500,00 грн. та підготовка клопотання щодо зарахування кредитних коштів 500,00 грн. (а.с.55-59).

Враховуючи складність справи, що є малозначною, виконані адвокатом роботи, які не є складними та не потребують значних затрат часу, зміст позовної заяви, що є типовим для такого виду правовідносин, обсяг доданих документів, який не є значним та заперечення представника відповідача стосовно розміру витрат на правову допомогу через його неспівмірність зі складністю справи, суд вважає, що заявлені витрати на правничу допомогу, у розмірі 7000,00 грн. не відповідають засадам розумності, співмірності, характеру наданої правової допомоги та реальності таких витрат, а тому визначає їх на рівні 5000,00 грн., однак з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, стягує з відповідача на користь позивача лише 2437,83 грн. як витрат на оплату професійної правничої допомоги.

Керуючись ст.ст.12, 13, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №966125707 від 21 червня 2019 року, в розмірі 11930,68 (одинадцять тисяч дев`ятсот тридцять грн. 68 коп.) грн., з яких: 9220,00 грн. заборгованість за тілом кредиту та 2710,68 грн. заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, витрати по сплаті судового збору, в розмірі 1298,1 грн. та витрати на професійну правничу допомогу, в розмірі 2437,83 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повний текст рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Сторони:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, місце знаходження: бульвар Лесі Українки, 34 офіс 333 м. Київ, 01133;

Відповідач: ОСОБА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 21 вересня 2026 року.

Суддя С. А. Луста