Рішення № 139965174, 21.09.2026, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/684/26 Справа №447/251/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

21.09.2026 Миколаївський районний суд Львівської області в складі:

головуючої судді Друзюк М.М.,

за участю секретаря судового засідання Пастернак О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: виконавчий комітет Новороздільської міської ради Стрийського району Львівської області, як орган опіки та піклування, Франківська районна адміністрація, як орган опіки та піклування, про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та визначення способу участі у їх вихованні, -

за участю: представниці позивача: Яцук Г.М.

представниці відповідача: Сідловської І.Ю.

позивача ОСОБА_1

відповідачки ОСОБА_2

в с т а н о в и в :

Стислий виклад обставин.

Представниця позивача ОСОБА_1 , адвокат Яцук Галина Михайлівна, подала до суду позов до ОСОБА_2 , в якому просить зобов`язати відповідачку не чинити перешкод батьку дітей у побаченнях, вихованні, утриманні, матеріальному забезпеченні, проживанні та вільному спілкуванні з дітьми ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та визначити наступні способи участі позивача у побаченнях, вихованні, утриманні, проживанні та спілкуванні з дітьми, зокрема:

- безперешкодно спілкуватися засобами телефонного, поштового, електронного та інших видів і засобів зв`язку, у тому числі додатків Viber, Telegram, WhatsApp,

- взимку (період зимових канікул) щороку 10 днів зимових канікул без присутності матері з можливістю проживати та відпочинку дитини за місцем проживання чи відпочинку батька на території Республіки Польща,

- влітку (період літніх канікул) половину літніх канікул (45 діб) кожного року без присутності матері з можливістю проживання та відпочинку дітей за місцем проживання чи відпочинку батька на території Республіки Польща,

- в державні та релігійні свята: з можливістю проживання та ночівлі за місцем проживання батька, без присутності матері.

Крім того, просить зобов`язати відповідачку повідомляти батька дітей про стан здоров`я дітей, проходження медичних оглядів, введення вакцин, чи будь яких інших лікарських препаратів, повідомляти про матеріальні потреби дітей в одязі, взутті, іграшках, техніці, інших предметах, необхідних для нормального розвитку дітей, а також повідомляти про місце перебування, навчання та доступні засоби зв`язку синів та вживати необхідних заходів для реалізації наведеного вище графіку побачень між батьком та синами.

В обґрунтування вимог щодо предмета спору покликається на те, що 02.08.2016 між сторонами зареєстровано шлюб, який розірвано рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 12.06.2019 у справі № 447/642/19.

У свідоцтві про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у записі «батько дитини» зазначено ОСОБА_1 Під час перебування в шлюбі в сторін народився син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На підставі судового наказу Миколаївського районного суду Львівської області від 15.04.2021 у справі №447/1006/21 встановлено стягувати на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей. Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 25.04.2022 у справі №447/3801/21 змінено спосіб стягнення аліментів на тверду грошову суму в розмірі 4 000 грн на двох дітей. Рішення суду про стягнення аліментів ОСОБА_1 виконується, заборгованість зі сплати аліментів відсутня.

Після розірвання шлюбу діти залишилися проживати з матір`ю, а позивач переїхав працювати та жити у Республіку Польща. Кошти на утримання дітей після розірвання шлюбу передавав відповідачці, а після прийняття рішення суду щодо стягнення аліментів та зміну способу їх стягнення, перераховував через банк.

В Україні на даний час проживає мати позивача - ОСОБА_6 , яка до розірвання шлюбу часто навідувала онуків, однак після розірвання шлюбу відповідачка обмежила спілкування бабусі з онуками та ігнорує прохання побачень.

Під час перебування у шлюбі та після його розірвання позивач намагався брати активну участь в утриманні та вихованні дітей, діти повною мірою були прихильними до батька. Разом із тим, протягом тривалого часу відповідачка почала перешкоджати позивачу у спілкуванні дітьми. Під час спроби контактів позивача із приводу спілкування поводилась агресивно, забирала слухавку. Побутові проблеми, що стосувались вирішення між батьками, намагалась обговорювати з позивачем в агресивній формі, що, на думку позивача, негативно впливало на дітей, а тому він, щоб не травмувати їх, не нав`язувався у спілкуванні. Після повномасштабного вторгнення росії в Україну позивач пропонував відповідачці привезти дітей до Польщі або дати бабусі, щоб та привезла їх до батька хоча б тимчасово (на канікули, свята, період відпустки), щоб мати можливість спілкуватися, однак такі пропозиції відповідачкою ігнорувалися.

Крім того, позивачу стало відомо про те, що відповідачка у 2024 році одружилася, народила дитину та переїхала проживати з дітьми у м. Львів.

На даний час позивач втратив змогу спілкуватися з дітьми навіть засобами інтернет зв`язку, відповідачка мотивує це всілякими психологічними причинами, говорячи про те, що діти забули батька, налаштовує дітей проти нього, хоча батько неодноразово намагався налагодити спілкування хоча б засобами інтернет зв`язку, що, звісно, недостатньо для повноцінного спілкування. На даний момент відповідачка повністю припинила надавати позивачу можливість спілкуватися з дітьми.

Враховуючи викладені обставини, просить суд задовольнити позов.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 28.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження. Відповідачці надано строк для подання відзиву та заперечень.

Через систему «Електронний суд» 02.03.2026 від представниці відповідачки ОСОБА_2 , адвоката Сідловської І.Ю., надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у відповідачки народився син ОСОБА_4 , народження якого було зареєстровано виконавчим комітетом Новороздільської міської ради на підставі заяви відповідачки, як одинокої матері, відомості про прізвище, ім`я та по батькові дитини ( ОСОБА_7 ) були записані зі слів матері. Позивач не є біологічним батьком ОСОБА_4 . Після укладення шлюбу з позивачем, ОСОБА_2 сподівалася, що вони зможуть створити міцну сім`ю та позивач зможе стати батьком для її сина, задля чого вони прийняли рішення внести відомості в актовий запис про народження ОСОБА_8 . Під час перебування в шлюбі в сторін народився син ОСОБА_5 . За весь час перебування в шлюбі вони фактично разом жили в сукупності приблизно шість місяців. Діти завжди проживали разом з відповідачкою та зареєстровані з нею за однією адресою. З листопада 2019 року позивач цілковито самоусунувся від виконання обов`язків щодо дітей, жодним чином не цікавився життям дітей, не приймав та не мав бажання приймати участь у їх вихованні, утриманні та спілкуванні з ними. Його рідний біологічний син ОСОБА_9 його зовсім не знає та не пам`ятає. Відповідачка заперечує стосовно твердження позивача про те, що він матеріально забезпечував сім`ю та дітей під час перебування в шлюбі, а також після його розірвання. Здебільшого її та дітей, під час перебування в шлюбі, а також після його розірвання, фінансово допомагали забезпечувати батьки відповідачки, допомагали їй у догляді та вихованні дітей, приймали активну участь у цьому. Однак, фінансова ситуація у відповідачки була неналежною, у зв`язку з чим вона була змушена влаштуватись на роботу, щоб мати можливість забезпечувати дітям все те, що їм було необхідне для їх нормального життя та розвитку. У подальшому відповідачка змушена була звернутися до Миколаївського районного суду Львівської області з заявою про видачу судового наказу про стягнення з позивача аліментів на утримання дітей. Зазначила, що позивач сплачує аліменти, що визначені судовим рішенням, але очевидним є те, що робить він це не задля виконання свого обов`язку перед дітьми, а лише з метою уникнення для себе негативних наслідків, які можуть настати для позивача внаслідок невиконання судового рішення, що набрало законної сили. Окрім сплати аліментів на підставі судового рішення, позивач по відношенню до дітей не виконує жодного обов`язку. Він жодного разу не ініціював зустрічі з ними, щоб спільно з дітьми провести час, не спілкується з ними, не цікавиться станом їх здоров`я, потребами, успіхами у навчанні та спорті, не володіє інформацією про їх дозвілля та інтереси. Між ним та дітьми ніколи не було будь-якого зв`язку, який повинен існувати між батьком та дитиною. Додала, що у зв`язку з введенням на території України воєнного стану, позивачка виїхала з дітьми за межі території України та до 31.07.2022 проживала в м. Гданськ, Поморське воєводство. Зазначила, що позивач жодного разу не поцікавився життям дітей, та, будучи на території однієї країни, не вчинив жодної дії, щоб побачитись з ними. Відповідачка зверталася до позивача з проханням спілкуватися з дітьми, однак такі прохання були проігноровані, у відповідь позивач змінив відомий їй номер телефону та не виходив на зв`язок. Зазначила, що з моменту народження кожного з синів вихованням та утриманням займається відповідачка, після укладення шлюбу з ОСОБА_10 , їй у цьому допомагає чоловік, у якого з дітьми склалися теплі, довірливі відносини. Враховуючи наведене, у задоволенні позову просить відмовити. У випадку задоволення позову частково просить суд визначити дні, періоди, час, місця побачень позивача з дітьми з врахуванням обставин справи, думки дітей.

На адресу суду 20.03.2026 від представника Франківської районної адміністрації Львівської області надійшло клопотання, в якому просить замінити третю сторону, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, відділ «Служба у справах дітей» Франківського району на Франківську районну адміністрацію як орган опіки та піклування.

На адресу суду 14.04.2026 від представника виконавчого комітету Новороздільської міської ради Стрийської району Львівської області як органу опіки та піклування надійшло клопотання, в якому просить розгляд справи проводити за його відсутністю.

Через систему «Електронний суд» 15.04.2026 від представниці відповідачки надійшло клопотання про зупинення провадженням у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: виконавчий комітет Новороздільської міської ради Стрийського району Львівської області, як орган опіки та піклування, Франківська районна адміністрація, як орган опіки та піклування, про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та визначення способу участі у їх вихованні до набрання законної сили рішенням Миколаївського районного суду Львівської області у справі №447/818/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: Франківська районна адміністрація, як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав.

Через систему «Електронний суд» 16.04.2026 від представниці позивача надійшло клопотання, в якому просить зобов`язати Франківську районну адміністрацію, як орган опіки та піклування, надати письмовий висновок щодо усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та визначення способу участі у їх вихованні.

Через систему «Електронний суд» 16.04.2026 від представниці позивача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких зазначає, що твердження відповідачки про те, що позивач не є біологічним батьком ОСОБА_4 не підтверджуються та не спростовуються жодними доказами. Не погоджується з твердженням відповідачки стосовно того, що позивач самоусунувся від виховання дітей як під час перебування в шлюбі, так і після розірвання шлюбу, не забезпечував та не допомагає матеріально, оскільки під час перебування в шлюбі саме позивач забезпечував матеріально сім`ю та приймав участь у вихованні дітей, більше часу приділяв старшому сину ОСОБА_11 . Відповідачка з часу перебування у шлюбі до розірвання шлюбу ніде не працювала. Відповідач виконує рішення суду про стягнення аліментів, заборгованість із сплати аліментів відсутня. Твердження відповідачки про те, що сплата аліментів здійснюється лише задля уникнення негативних наслідків - це особиста думка відповідачки, яка не спростовується та не підтверджуються жодними доказами. Стосовно твердження відповідачки, що вона повідомляла позивача про те, що проживає з дітьми в Польщі, а позивач відмовляється спілкуватися з дітьми, зазначила, що позивачу було невідомо про те, що відповідачка проживала в Польщі. Додавання фото зі сторінки «Інстаграм» позивача не є доказами заявлених позовних вимог і не спростовують жодних обставин, що стосуються предмета спору.

Ухвалою суду від 16.04.2026 замінено третю сторону, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Службу у справах дітей Франківської районної адміністрації Львівської області на Франківську районну адміністрацію як орган опіки та піклування. Зобов`язано Франківську районну адміністрацію як орган опіки та піклування надати суду письмовий висновок щодо розв`язання спору.

Ухвалою суду від 16.04.2026 відмовлено в задоволенні клопотання представниці відповідачки про зупинення провадження у справі.

На адресу суду 02.06.2026 від представника Франківської районної адміністрації як органу опіки та піклування надійшов висновок про доцільність встановлення ОСОБА_1 днів та годин зустрічей з неповнолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнім ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до якого, за результатами акту оцінки потреб сім`ї від 12.03.2026, з`ясовано, що ознаки складних життєвих обставин в сім`ї ОСОБА_2 - відсутні. Згідно з актом обстеження умов проживання від 29.04.2026, складеного працівниками відділу «Служба у справах дітей» Франківського району, за адресою проживання матері, а саме: АДРЕСА_1 - умови проживання задовільні, чисто та прибрано. Згідно з актом обстеження умов проживання від 28.04.2026, складеного працівниками Служби у справах дітей Тростянецької сільської ради Стрийського району Львівської області, за адресою проживання батька, а саме: АДРЕСА_2 - помешкання було зачинене. З листа Служби у справах дітей Тростянецької сільської ради Стрийського району Львівської області №12-17/80 від 29.04.2026, вбачається, що, зі слів мешканців населеного пункту та старости, у квартирі тимчасово ніхто не проживає. Батько малолітніх дітей, ОСОБА_1 , є співвласником квартири та орієнтовно впродовж п`яти років перебуває за кордоном. На засіданні комісії з питань захисту прав дитини від 30.04.2026 матір, ОСОБА_2 , повідомила, що батько не цікавиться життям дітей та не виявляє бажання спілкуватися. Батько, ОСОБА_1 , у телефонному режимі повідомив, що бажає налагодити контакт із дітьми та спілкуватися, зокрема онлайн, оскільки перебуває за кордоном. Під час засідання був присутній старший син, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який повідомив, що востаннє батько привітав його з днем народження у телефонному режимі та більше вони не спілкувалися, хлопець не виявляв зацікавленості щодо майбутнього спілкування з батьком. На засіданні комісії з питань захисту прав дитини від 14.05.2026 матір зазначила, що із ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відвідала дитячого психолога та надала розпорядки (режими) днів синів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Враховуючи викладене, Франківська районна адміністрація як орган опіки та піклування, з метою якнайкращого забезпечення інтересів дитини, для налагодження емоційного контакту батька з неповнолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , малолітнім ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом з матір`ю, ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , рекомендує встановити наступний графік спілкування дітей з батьком: перша та третя субота місяця з 12:00 год. до 13:00 год. у присутності матері, друга, четверта неділя місяця з 12:00 до 13:00 год. у присутності матері. Зустрічі можуть відбуватися за місцем проживання дітей, а також у форматі онлайн-зв?язку (із використанням засобів електронних комунікацій за номером телефону матері).

Через систему «Електронний суд» 09.07.2026 від представника Франківської районної адміністрації надійшло клопотання, в якому просить розгляд справи проводити за відсутності уповноваженого представника.

Через систему «Електронний суд» 09.07.2026 від представниці позивача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі без врахування наданих доказів відповідача та висновку Франківської районної адміністрації як органу опіки та піклування. В обґрунтування зазначає, що відповідачка, заперечуючи позовні вимоги у поданому відзиві, мотивуючи заперечення позовних вимог тим, що позивач належним чином не здійснював матеріального забезпечення дітей, та, на думку відповідачки, самоусунувся від виховання дітей, не заперечує проти зустрічей позивача з дітьми, однак не погоджується з графіком, вказаним позивачем у позові. Наголосила, що неактивна участь батька в житті синів спричинена тривалим конфліктом між ним та відповідачкою, проживанням позивача на значній відстані від синів. Щодо наданого Франківською районною адміністрацією як органом опіки та піклування висновку, вважає, що такий є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дітей, без врахування найкращих їх інтересів. Вказала, що небажання дитини спілкуватися з батьком і відсутність прихильності до нього є наслідком постійного проживання з матір`ю, яка має конфлікт з батьком, що негативно впливає на сприйняття дитиною його особи, відтак не може бути підставою для обмеження батька в реалізації його батьківських прав на участь у вихованні старшого сина. Не погоджується з запропонованим висновком Франківської районної адміністрації як органу опіки та піклування, який неможливо виконати позивачем, оскільки органом опіки та піклування не взято до уваги той факт, що позивач не зможе щотижня долати значну відстань, щоб отримати можливість побачитись з дітьми раз в тиждень лише годину і лише в присутності матері за місцем проживання дітей. Позивач хоче брати участь у вихованні синів, виконувати свої батьківські обов`язки, проте відповідачка тисне психологічно на синів, спілкування у її присутності в телефонному режимі з її телефону буде неможливим, адже такі спроби не призводили до позитивного результату, через що було припинено спілкування з дітьми. Позивач зазначив, що надані відповідачкою консультації психологів від 08.05.2026 та 27.05.2026 не є належними доказами у справі, оскільки не містять з`ясування думки дитини щодо предмета спору та не стосуються визначення її найкращих інтересів. На думку позивача, зазначені висновки лише відображають психоемоційний стан дитини та рекомендації щодо психологічної допомоги, а тому не можуть бути покладені в основу вирішення спору про встановлення способу участі у вихованні дитини.

Ухвалою суду від 09.07.2026 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представниця позивача зазначила, що у зв`язку з виїздом ОСОБА_1 у 2019 році на територію Республіки Польща на постійне місце проживання, він не спілкувався з дітьми, в позасудовому порядку не вдалося дійти згоди з відповідачкою щодо способу участі у вихованні дітей, що стало підставою для звернення з позовом до суду.

У судовому засіданні позивач зазначив, що допустився помилки, коли припинив спілкуватися з дітьми, оскільки через поведінку відповідачки під час їхнього спілкування вважав, що так буде краще для дітей, хоче, щоб ОСОБА_9 знав, що в нього є батько. Зазначив, що з ОСОБА_12 спілкувався кілька місяців тому, коли відповідачка звернулася до суду з позовом про позбавлення його батьківських прав. З 2019 року проживає на території Республіки Польща, на даний час повертатися в Україну не планує, оскільки чекає на оформлення документів. Аліменти сплачує відповідно до рішення суду. Стосовно позовних вимог , позивач зазначив, що в разі неможливості особисто забрати дітей з території України, бабуся або ж дідусь мають можливість супроводжувати дітей до місця його проживання, у м. Варшава. Просить позов задоволити.

У судовому засіданні відповідачка та її представниця вказали, що у листопаді 2019 року позивач крайній раз бачив дітей, відколи почалася війна, позивач жодного разу не намагався їх побачити. ОСОБА_5 крайній раз бачив позивача у чотири роки. ОСОБА_13 знає, що позивач не його біологічний батько, однак любив його. Протягом часу розгляду справи в суді позивач жодного разу не зателефонував відповідачці. Відповідачка зазначила, що психолог залучений до процесу повідомлення ОСОБА_9 про те, що його біологічним батьком є ОСОБА_14 , а не ОСОБА_15 , з яким на даний час перебуває в зареєстрованому шлюбі.

Відповідачка зазначила, що не заперечує щодо спілкування дітей з батьком засобами телефонного, електронного зв`язку, в тому числі додатків Viber, WhatsApp, у її присутності, та зазначила діючі номера телефонів дітей, просила врахувати, що мобільний телефон ОСОБА_9 отримує ввечері після 19-20 год. та на вихідних днях. Стосовно встановлення інших способів участі батька у вихованні дітей заперечила Зокрема, зазначила, що враховуючи відсутність емоційного зв`язку між дітьми та позивачем необхідним є адаптаційний період спілкування в присутності матері на території їх місця проживання. За умови налагодження емоційного зв`язку та наявності бажання самих дітей, зустрічі (період, тривалість) з позивачем можуть змінюватися. Відповідачка категорично заперечує щодо перебування дітей за місцем перебування позивача за межами території України, оскільки в матеріалах справи взагалі відсутні докази, що позивач має постійне місце проживання на території Республіки Польща, перебування дітей з ОСОБА_1 на території іншої держави без відповідачки однозначно негативно відобразиться на психологічному здоров`ї дітей та їх повсякденному житті.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , яка є матір`ю позивача, повідомила, після розлучення (приблизно з 2018-2019 року) позивач почав проживати на території Республіки Польща. Позивач любить дітей та брав участь у їхньому вихованні. Перестав спілкуватися з дітьми, коли ОСОБА_9 було два роки, однак телефонував відповідачці. Відповідачка висловлювалася нецензурно, через що позивач припинив телефонувати. У 2022 році ОСОБА_17 відвідував Україну, аліменти сплачує у встановленому рішенням суду розмірі. Відповідачка не повідомила ОСОБА_11 , що в нього є бабуся.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить наступного висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України № 00013416527 від 05.02.2014, народився ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 13.10.2010 виконавчим комітетом Новороздільської міської ради Львівської області зроблено відповідний актовий запис № 223. Відомості про батька: ОСОБА_18 , відомості про матір: ОСОБА_19 . Відомості про батька записані відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України (а.с.50).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 16.08.2016 (виданого повторно), народився ОСОБА_4 , батьками якого є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.8).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 12.01.2018, народився ОСОБА_5 , батьками якого є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.9).

Згідно з витягом з реєстру територіальної громади №2024/013761702 від 13.11.2024, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 53).

Згідно з витягом з реєстру територіальної громади №2024/013197820 від 31.10.2024, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 54).

Згідно з витягом з реєстру територіальної громади №2024/013761525 від 13.11.2024, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 55).

Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 12.06.2019 у справі №447/642/19 розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 02.08.2018 Новороздільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис №72.

Виконавчим листом Миколаївського районного суду Львівської області від 25.03.2022 у справі №447/3801/21 вирішено змінити спосіб стягнення аліментів, визначений судовим наказом Миколаївського районного суду Львівської області від 15.04.2021, стягуючи з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в розмірі 4 000 грн щомісячно на двох дітей, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня набрання рішенням законної сили (а.с.10).

Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 25.03.2022 у справі №447/3801/21 змінено спосіб стягнення аліментів визначений судовим наказом Миколаївського районного суду Львівської області від 15.04.2021. Ухвалено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в розмірі 4 000 грн щомісячно на двох дітей, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня набрання рішенням законної сили (а.с.11-14).

Згідно з інформацією з Єдиного реєстру боржників від 22.01.2026, відсутня інформація за пошуковим запитом ОСОБА_1 (а.с.17).

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 24.02.2024, виконавчим комітетом Новороздільської міської ради 24.02.2024 зареєстровано шлюб між ОСОБА_10 та ОСОБА_2 , про що складено відповідний актовий запис №08 (а.с.73).

Як вбачається з трудової книжки серії НОМЕР_4 , ОСОБА_2 на підставі наказу №57 від 25.04.2019 прийнята на роботу в ТОВ «Спільно українсько-італійське підприємство «Дольчі фантазії» на посаду кондитера. Звільнена на підставі наказу №185/ЗВ від 15.12.2021 у зв`язку з переведенням в ТОВ «Біскотті» (а.с.51-52).

Відповідно до медичної довідки від 10.02.2022, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на «Д» обліку не перебуває. Дитина під час захворювання завжди приходила з мамою. Мама виконує всі рекомендації лікаря. Дитина доглянута, ніяких порушень з боку мами по догляду за дитиною немає (а.с. 57 на звороті).

Згідно з актом Львівського комунального підприємства Франківської районної адміністрації Львівської міської ради №68 від 25.02.2026, комісією в складі майстрів дільниці Гуль Л.С. , Томашевської Г.М. , бухгалтера Хмурої О.С. проведено обстеження кв. АДРЕСА_4 . Зі слів сусідів квартир АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 встановлено, що за даною адресою проживають: ОСОБА_2 , 1994 р.н., ОСОБА_4 , 2010 р.н., ОСОБА_5 , 2018 р.н., ОСОБА_23 , 2024 р.н., ОСОБА_24 , 1992 р.н. (а.с. 56).

Відповідно до листа міського голови Новороздільської міської ради Стрийського району Львівської області Ярини Яценко №02-28/17/275 від 24.02.2026, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до органу опіки та піклування Новороздільської міської ради не звертався із заявами щодо чинення йому ОСОБА_2 перешкод у побаченнях, вихованні, утриманні, матеріальному забезпеченні, проживанні та вільному спілкуванні його з дітьми: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також щодо визначення способів його участі у побаченнях, спілкуванні, вихованні, утриманні, проживанні та спілкуванні з дітьми та відповідно жодних рішень не приймалося з наведених вище питань (а.с.58).

Відповідно до листа голови Франківської районної адміністрації Львівської міської ради Галини Нарівни №260001-вих-26406 від 26.02.2026, ОСОБА_1 до Франківської районної адміністрації як органу опіки та піклування щодо чинення йому перешкод та визначення способу участі у спілкуванні з дітьми не звертався (а.с.59).

Відповідно до шкільного атестату №8384 від 24.06.2022, ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у 2021/2022 навчальному році ходив до п`ятого класу початкової школи №49 ім. Ксьондза Броніслава Коморовського у м. Гданськ коморське воєводство і переведений до шостого класу (а.с.63-65).

У листі голови Франківської районної адміністрації Львівської міської ради Оксани Пригоди №260001-вих-31794 від 11.03.2024 у відповідь на звернення ОСОБА_2 №3-П-6228-Ф-35 від 05.02.2024 щодо ухилення ОСОБА_1 від виконання батьківських обов`язків щодо малолітніх ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомили, що 04.03.2024 відбулось засідання комісії з питань захисту прав дитини при Франківській районній адміністрації Львівської міської ради, на яке ОСОБА_1 був запрошений листом №260001-вих-20335 від 19.02.2024, проте на засідання комісії не з`явився. В подальшому при обстеженні умов проживання за адресою ОСОБА_2 така повідомила, що ОСОБА_1 виїхав за межі України ще на початку 2021 року, про місце його постійного проживання їй не відомо, з дітьми не спілкується, не цікавиться здоров`ям та навчанням. Окрім цього, до матеріалів звернення ОСОБА_2 не подано жодних доказів, які б свідчили про неналежне виконання, чи ухилення від виконання ОСОБА_1 батьківських обов`язків. Вказали, що у випадку ухилення ОСОБА_1 від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання дітей, ОСОБА_2 має право звернутись до суду з позовом про позбавлення його батьківських прав відносно дітей (а.с. 71).

В листі заступника голови Франківської районної адміністрації Львівської міської ради з соціально-економічних так гуманітарних питань Ольги Струмеляк №260001-вих-75011 від 22.05.2025 у відповідь на звернення ОСОБА_2 №3-П-32730-3-35 від 21.05.2025 про надання висновку щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно малолітніх дітей повідомили, що відповідно до реєстру судової влади України встановлено, що в провадженні Миколаївського районного суду Львівської області перебуває цивільна справа №447/818/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав. Оскільки станом на сьогодні відкрите провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав, у Франківської районної адміністрації як органу опіки та піклування відсутні правові підстави для розгляду звернення ОСОБА_2 стосуються справи. Враховуючи вищевикладене, заяву ОСОБА_2 щодо надання висновку про доцільність/недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , повертають без розгляду (а.с.71 на звороті).

Відповідно до висновку про доцільність встановлення ОСОБА_1 днів та годин зустрічей з неповнолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнім ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наданого на виконання ухвали Миколаївського районного суду Львівської області від 05.03.2026, за результатами акту оцінки потреб сім`ї від 12.03.2026, з`ясовано, що ознаки складних життєвих обставин в сім`ї ОСОБА_2 - відсутні. Згідно з актом обстеження умов проживання від 29.04.2026, складеного працівниками відділу «Служба у справах дітей» Франківського району, за адресою проживання матері, а саме: АДРЕСА_1 - умови проживання задовільні, чисто та прибрано. Згідно з актом обстеження умов проживання від 28.04.2026, складеного працівниками Служби у справах дітей Тростянецької сільської ради Стрийського району Львівської області, за адресою проживання батька, а саме: АДРЕСА_2 - помешкання зачинене. З листа Служби у справах дітей Тростянецької сільської ради Стрийського району Львівської області №12-17/80 від 29.04.2026, вбачається, що, зі слів мешканців населеного пункту та старости, у квартирі тимчасово ніхто не проживає. Батько малолітніх дітей, ОСОБА_1 , є співвласником квартири та орієнтовно впродовж п`яти років перебуває за кордоном. На засіданні комісії з питань захисту прав дитини від 30.04.2026 матір, ОСОБА_2 , повідомила, що батько не цікавиться життям дітей та не виявляє бажання спілкуватися. Батько, ОСОБА_1 , у телефонному режимі повідомив, що бажає налагодити контакт із дітьми та спілкуватися, зокрема онлайн, оскільки перебуває за кордоном. Під час засідання був присутній старший син, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який повідомив, що востаннє батько привітав його з днем народження у телефонному режимі та більше вони не спілкувалися, хлопець не виявляв зацікавленості щодо майбутнього спілкування з батьком. На засіданні комісії з питань захисту прав дитини від 14.05.2026 матір зазначила, що із ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відвідала дитячого психолога та надала розпорядки (режими) днів синів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Враховуючи викладене, Франківська районна адміністрація як орган опіки та піклування, з метою якнайкращого забезпечення інтересів дитини, для налагодження емоційного контакту батька з неповнолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , малолітнім ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом з матір`ю, ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , рекомендує встановити наступний графік спілкування дітей з батьком: перша та третя субота місяця з 12:00 год. до 13:00 год. у присутності матері, друга, четверта неділя місяця з 12:00 до 13:00 год. у присутності матері. Зустрічі можуть відбуватися за місцем проживання дітей, а також у форматі онлайн-зв?язку (із використанням засобів електронних комунікацій за номером телефону матері).

Відповідно до характеристики ТОВ «Спільно українсько-італійське підприємство «Дольчі фантазії», ОСОБА_2 працювала на посадах кондитера та тістороба з 26.04.2019 по 17.12.2021. За час роботи проявила себе як відповідальний і старанний працівник, працювала продуктивно, дотримуючись всіх вимог встановлених на підприємстві. За період своєї роботи на займаних посадах завжди своєчасно та якісно виконувала всі посадові обов?язки згідно зі своєю посадовою інструкцією (а.с.56 на звороті).

Відповідно до характеристики на учня 2-В класу ОСОБА_5 , наданої в.о. директора ліцей Іриною Семчишин , класним керівником Іриною Полінс , соціальним педагогом Ольгою Сумкою, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчається у ліцеї №46 ім. Чорновола ЛМР у 2 класі. До 2025 року ОСОБА_9 навчався у ліцеї ім. В. Симоненка ЛМР. Вихованням дитини займається мама ОСОБА_28 та вітчим ОСОБА_15 . Мама приділяє достатньо уваги навчанню та вихованню. Цікавиться успіхами, поведінкою ОСОБА_9 , завжди виходить на контакт з класним керівником, активно співпрацює з батьківським комітетом. Рідний батько жодного разу не з`явився до ліцею, не поцікавився успіхами сина. Натомість вітчим цікавиться успіхами у навчанні дитини, підтримує, заохочує до старанності та відповідальності. Родина проводить спільне дозвілля, організовує відпочинок разом, про що із захопленням розповідає ОСОБА_9 і це позитивно впливає на його емоційний стан (а.с.74 на звороті).

Відповідно до характеристики на учня 8-В класу ОСОБА_4 , наданої т.в.о. директора ліцей Іриною Семчишин , класним керівником Надією Зубаль , соціальним педагогом Ольгою Сумкою №01/35 від 25.02.2026, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається у ліцеї №46 ім. В Чорновола ЛМР з 7 класу (2023 р.). До 2023 року ОСОБА_13 навчався у Новороздільській НВК імені Івана Труша. Вихованням хлопця займається мама ОСОБА_28 та вітчим ОСОБА_15 . Мама приділяє достатньо уваги навчанню та вихованню сина. Вона завжди виходить на контакт з класним керівником, відвідує батьківські збори, є представником класу на загальношкільних батьківських зборах, відвідує та часто ініціює індивідуальні зустрічі з класним керівником, систематично цікавить успіхами та поведінкою ОСОБА_11 та активно співпрацює з батьківським комітетом. Мати та вітчим завжди активно долучаються до усіх заходів, які відбуваються в ліцеї, а найбільше - до благодійних (для наших військових ЗСУ). З рідним батьком ОСОБА_11 ні класний керівник, ні адміністрація ліцею не знайомі, так як останній жодного разу не з`являвся до ліцею, не контактував з класним керівником і не не цікавиться успіхами сина. У сім`ї, окрім ОСОБА_11 , є ще молодший брат та сестра. (а.с.88).

Згідно з висновком експерта Ольги Кречик №10673 за результатами проведення судово-психологічної експертизи від 10.12.2025, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має наступні психологічні (в т.ч. і вікові) особливості: відповідність рівня розвитку інтелектуально-мнестичної сфери віковим нормативним стандартам; в характерологічній сфері: достатня активність, контактність, емоційна врівноваженість, ситуаційна лабільність, достатній самоконтроль, сприятлива самооцінка, деяка сенситивність та емотивність. Притаманні достатня учбова мотивація діяльності, присутність пізнавальної активності щодо суб`єктивно-цікавих тем, розважально-комунікаційні захоплення. Соціально-підтримуюче оточення для дитини ОСОБА_4 становлять його мати ОСОБА_2 , молодший брат ОСОБА_5 та вітчим ОСОБА_10 . Дитина виявляє надійну прив`язаність та міцний емоційний зв`язок з матір`ю. Виховна поведінка матері характеризується систематичністю піклування про дитину, позитивністю, послідовністю та стабільністю материнського відношення, адекватністю, гнучкістю та прогностичністю виховної позиції, наявністю комплексу дій, спрямованих на створення гармонійних умов для розвитку дитини та формування у дитини відчуття психологічного благополуччя. Також дитина ОСОБА_4 виявляє значиме позивне ставлення до старшого брата та вітчима. ОСОБА_4 не виявляє ознак прив`язаності до батька ОСОБА_1 , втратив емоційний зв`язок з батьком ОСОБА_1 внаслідок відсутності з 2019 року виховної поведінки батька відносно сина (а.с.76-78).

Згідно з висновком експерта Ольги Кречик №10674 за результатами проведення судово-психологічної експертизи від 10.12.2025, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має наступні психологічні (в т.ч. і вікові) особливості: відповідність рівня розвитку інтелектуально-мнестичної сфери віковим нормативним стандартам, в характерологічній сфері: достатня активність, довірливість у спілкуванні, емоційна врівноваженість, ситуаційна лабільність, достатній самоконтроль, сприятлива самооцінка, деяка сенситивність та емотивність. Притаманні достатня учбова мотивація діяльності, присутність пізнавальної активності щодо суб`єктивно-цікавих тем, розважально-ігрові захоплення. Соціально-підтримуюче оточення для ОСОБА_5 становлять його мати ОСОБА_2 , старший брат ОСОБА_4 та вітчим ОСОБА_10 . Дитина виявляє надійну прив`язаність та міцний емоційний зв`язок з матір`ю ОСОБА_2 . Виховна поведінка матері характеризується систематичністю піклування про дитину, позитивністю, послідовністю та стабільністю материнського відношення, адекватністю, гнучкістю та прогностичністю виховної позиції, наявністю комплексу дій, спрямованих на створення гармонійних умов для розвитку дитини та формування у дитини відчуття психологічного благополуччя. ОСОБА_31 виявляє значиме позивне ставлення до старшого брата та вітчима. ОСОБА_5 не виявляє ознак прив`язаності до біологічного батька ОСОБА_1 . Емоційний зв`язок між ОСОБА_5 та його біологічним батьком не сформований внаслідок відсутності виховної поведінки з боку батька відносно сина (а.с.89-91).

Відповідно до консультації психолога «Клінічного центру дитячої медицини» Львівської обласної ради Христини Богатирьової від 27.05.2026, в результаті психологічного дослідження, проведеного з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявлено внутрішнє відчуття небезпеки, незахищеності, можлива пригніченість у зв`язку з потребою проходити адміністративні процедури, що є додатковою травматизацією для дитини. Прагнення до контролю через заперечення (характерно для дітей у травматичних умовах). Потреба в спокої, стабільності, прийнятті. Витіснена потреба у радості, грі, розвитку, оптимізмі. Дитина не дозволяє собі бути безтурботною. Фокус уваги часто зміщується до тілесного дискомфорту. Це може свідчити про намагання не помічати фізичної та емоційної виснаженості. Образ мами - позитивний. Це базовий компонент для терапевтичної роботи через матір, якщо є запит у психотерапії, У сімейних стосунках називає ОСОБА_15 батьком, що видно і підписано його рукою на малюнку (Тест «Малюнок сім`ї») (а.с. 152).

Відповідно до консультації психолога Олени Люби від 08.05.2026, психологічний розвиток ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до віку, емоційний стан стабільний. Рекомендовано задля збереження психічного стану дитини мінімізувати вплив негативних подій. Рекомендовано зважати на інтереси дитини та почати поступове знайомство з фізіологічним батьком (бажано у присутності мами). Зменшуючи травматизацію через появу фізіологічного тата рекомендовано проводити час разом у парку. Відвідування закладів відповідно інтересам дитини, заняття спортом (а.с.155).

Відповідно до розпорядку дня ОСОБА_5 , у будні дитина прокидається о 07:00 год, здійснює ранкові гігієнічні процедури, снідає та готується до школи. З 09:00 год до 14:00 год перебуває на навчанні, після чого виконує домашні завдання. У післяобідній час відвідує спортивні секції, заняття з англійської мови, читання, а також психолога. Увечері виконує домашні завдання, вечеряє та готується до сну. У суботу передбачені плавання з тренером та «хлопчачий день», у неділю - сімейний день та рекреативний час (час для відпочинку).

Відповідно до розпорядку дня ОСОБА_8 , у будні дитина прокидається о 07:00 год, проходить ранкові гігієнічні процедури, снідає та готується до школи. З 09:00 год до 17:00 год перебуває на навчанні. Після навчання відвідує тренування з реабілітологом, індивідуальні заняття з англійської мови та психолога, виконує домашні завдання. Увечері передбачено рекреативний час (час для відпочинку) і підготовку до сну. У суботу дитина відвідує тренування з реабілітологом та має час для відпочинку, у неділю - сімейний день і час для відпочинку.

Також відповідачкою долучено до матеріалів справи фотознімки (скріншоти) з соціальної мережі Instagram, на яких, за її твердженням, зображено позивача під час перебування за кордоном у різних країнах.

Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 20.03.2025 відкрито провадження у справі № 447/818/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: Франківська районна адміністрація, як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав. Як зазначили сторони, рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 18.06.2026 у позові відмовлено, рішення сторонами не оскаржувалося.

Письмові пояснення ОСОБА_34 від 17.02.2022, ОСОБА_35 від 17.02.2022, ОСОБА_36 від 17.02.2022, суд визнає неналежними та недопустимими доказами у справі.

Норми права, які застосував суд, мотивована оцінка наведених учасниками справи аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Відповідно до статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно зі статтею 52 Конституції України діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Захист інтересів дитини знаходиться в одній площині поряд із такими фундаментальними правовими цінностями, як життя, здоров`я, свобода, безпека, справедливість. Захист інтересів дитини, її виховання обома батьками є запорукою становлення сильної держави, правового суспільства, оскільки зростаючи дитина перетворюється на правового партнера дорослих членів суспільства.

Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

Дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування (стаття 7 Конвенції про права дитини).

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У частині першій статті 9 зазначеної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У статті 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначено, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно до частин другої, третьої статті 171 СК України дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

У судовому засіданні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є дитиною сторін, повідомив, що перейшов у третій клас, проживає у м. Львові, зі школи його забирає мама. Батька звати ОСОБА_15 . Ім`я ОСОБА_17 йому невідоме, знає що це його минулий тато, спілкуватися з ним через відеозв`язок не хотів би, йому відомо, що мама з татом розлучилися.

У судовому засіданні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є дитиною сторін, повідомив, що навчається в 10 класі, до семи років проживали разом з батьком ОСОБА_17 в м. Новий Розділ. Після початку війни протягом року проживав з мамою та братом на території Республіки Польща, потім повернулися в Україну. Коли йому було 15 років батько - ОСОБА_14 , подзвонив та привітав його з днем народження, сказав, що не може приїхати в Україну через війну. Пригадує, що коли йому було 11-12 років подзвонив батькові та повідомив, що закінчив 5 клас з відзнакою, на що він привітав, однак попросив більше не дзвонити йому, бо має іншу жінку. Крайні сім років батько не цікавиться його життям, тому не бачить змісту в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини (стаття 15 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Статтею 157 СК України передбачено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до ст. 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання.

Згідно з положеннями частин першої та другої статті 159 СК України, якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Оскільки сторони не можуть домовитися щодо участі ОСОБА_1 у вихованні синів ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з огляду на те, що батько сплачує аліменти на утримання дітей та попри те, що він перебуває за кордоном, враховуючи висновок органу опіки та піклування, суд вважає можливим визначити порядок його участі у вихованні дітей з урахуванням їхнього віку, потреб та інтересів.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце, час і порядок їхнього спілкування.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі, стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Приймаючи рішення в інтересах дитини, суд має враховувати право дитини мати і зберігати стосунки з обома батьками.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних й світових історичних і культурних цінностей, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства.

Відповідно до частин четвертої і п`ятої статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

При визначенні порядку участі батька у вихованні дітей судом враховуються вік кожної дитини, ступінь її прив`язаності до кожного з батьків.

Суд зауважує, що батько, який проживає окремо від своїх дітей, також має право на особисте спілкування з ними, а мати не має права перешкоджати батькові спілкуватися з дітьми та брати участь у їх вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини. Водночас відновлення стосунків та емоційного контакту дитини з її батьком перебуває у площині належного виконання обома батьками своїх обов`язків з виховання дітей.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) сформулювала висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тож певна обставина може вважатися доведеною, якщо інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

При цьому суд звертає увагу на те, що право батька на спілкування з дитиною є його незаперечним правом, а спілкування дитини з батьком відповідає її інтересам. Батько, який проживає окремо від своєї дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батькові спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини. Встановлення стосунків та емоційного контакту малолітньої дитини з її батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити дитину від спілкування з батьком.

Відтак, суд, враховуючи вік дитини, заслухавши думку дитини в судовому засіданні, відсутність обставин, які свідчили б про небезпеку для дітей з боку батька, вважає можливим та необхідним встановлення позивачу конкретного часу для його безперешкодного спілкування та відпочинку з сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території України в період зимових та літніх канікул, у відсутності матері, що не буде суперечити інтересам дитини, не перешкоджатиме його нормальному розвитку і відповідає обсягу обов`язків та прав батька дитини.

Стосовно встановлення позивачу часу безперешкодного спілкування та відпочинку з сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на території України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог щодо встановлення способу участі батька у вихованні дитини та проведенні часу з дитиною впродовж зимових та літніх канікул за відсутності матері, зважаючи на малолітній вік дитини (8 років), заслухавши думку дитини в судовому засіданні, враховуючи ступінь його прив`язаності до батька, з яким дитина крайній раз бачилася у 2020 році, який з 2019 року постійно проживає на території Республіка Польща.

З огляду на вищевикладене, суд визначає спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні та безперешкодному спілкуванні з сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 наступним чином:

зобов`язати ОСОБА_2 організовувати спілкування дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_1 у режимі відеозв`язку один раз на тиждень щосуботи протягом однієї години у відсутності матері, напередодні погодивши з матір`ю дітей ОСОБА_2 , конкретний час (хвилини), з котрої вона зможе забезпечити безперешкодне спілкування дитини з батьком,

особисті побачення батька з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , впродовж 10 днів влітку та 10 днів взимку в період літніх та зимових канікул, у відсутності матері, з обов`язковим здійсненням батьком супроводу дитини з місця її проживання на побачення та повернення дитини за місцем її проживання,

особисті побачення батька з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , один раз на тиждень щонеділі з 12 години до 16 години, у відсутності матері, з обов`язковим здійсненням батьком супроводу дитини з місця її проживання на побачення та повернення дитини за місцем її проживання,

зобов`язати ОСОБА_1 під час реалізації встановленого судом порядку та способу участі у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дотримуватись режиму харчування, навчання, відпочинку, правил безпеки, встановлених для дітей відповідного віку, та враховувати вимоги та правила, встановлені режимом воєнного стану в державі Україна.

При цьому, суд враховує , що ані органом опіки та піклування, ані відповідачкою не надано суду доказів на підтвердження міркувань про те, що участь батька в спілкуванні та вихованні ОСОБА_8 можлива лише в присутності матері та/або на підтвердження наявності між батьком та ОСОБА_37 стійких психоемоційних перешкод у спілкуванні, що свідчить про можливість участі батька у вихованні дітей виключно у присутності матері.

Разом з цим, вимоги щодо виїзду дитини до місця проживання до батька за кордон задоволенню не підлягають, оскільки чинне законодавство передбачає порядок тимчасового виїзду дитини за межі України з безумовним дотриманням встановлених вимог.

Порядок виїзду за кордон дітей громадян України встановлено, зокрема, Законом України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року №3857-ХП та Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року №57 (далі - Правила). Відповідно до пункту 3 вказаних Правил виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, здійснюється лише за згодою обох батьків (усиновлювачів, піклувальників) та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених батьками.

Відповідно до п. п.2-3, 4 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затвердженого Постановою КМУ від 27 січня 1995 року № 57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України», виїзд за межі України дітей, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків, баби, діда, повнолітніх брата, сестри, мачухи, вітчима або інших осіб, уповноважених одним з батьків письмовою заявою, завіреною органом опіки та піклування, здійснюється без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків та за наявності паспорта громадянина України або свідоцтва про народження дитини (за відсутності паспорта громадянина України)/документів, що містять відомості про особу, на підставі яких Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону. При цьому в разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану рішення щодо надання дозволу на виїзд за межі України особі чоловічої статі, яка супроводжує дитину, яка не досягла 16-річного віку, приймається з урахуванням приналежності супроводжуючої особи до переліку категорій осіб, які звільнені від військової служби та мобілізації, за наявності у неї підтвердних документів.

Виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється:

1) за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням у ній держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з батьків відсутній у пункті пропуску;

2) без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків:

у разі пред`явлення документів або їх нотаріально засвідчених копій:

рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.

Вивезення дітей за кордон без визначення при цьому конкретного місця перебування, дати і мети виїзду суперечать положенням чинного законодавства, які визначають рівність прав та обов`язків батьків відносно виховання дитини, а також обізнаності їх про конкретне місце перебування дитини, мети цього перебування та конкретного проміжку часу, на який дитину буде вивезено за межі України.

Крім того, суд зазначає про відсутність в матеріалах справи документів на підтвердження належних умов проживання, зокрема конкретного місця перебування, позивача на території Республіка Польща.

Стосовно вимог позивача про зобов`язання відповідачки повідомляти батька дітей про стан здоров`я дітей, проходження медичних оглядів, введення вакцин, чи будь яких інших лікарських препаратів, про матеріальні потреби дітей в одязі, взутті, іграшках, техніці, інших предметах, необхідних для нормального розвитку дітей, про місце перебування, навчання та доступні засоби зв`язку синів, суд зазначає, що мати, батько мають рівні права та обв`язки щодо дітей, в тому числі щодо права на інформацію, права на участь у лікуванні дітей.

Крім цього, суд зазначає, що відповідач та позивач не позбавлені можливості у разі зміни обставин, які б підтверджували наявність негативного впливу контакту батька і дітей на нормальний розвиток дітей чи навпаки покращення її морального стану, порушення інтересів дитини чи повноцінного налагодження довірливих стосунків та контакту з дітьми, у визначеному судом порядку, на звернення до суду з відповідним позовом про зміну встановленого способу участі батька у вихованні синів.

Керуючись нормами ст.ст. 7, 19, 141, 153, 157, 159 Сімейного кодексу України, статті 15 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: виконавчий комітет Новороздільської міської ради Стрийського району Львівської області, як орган опіки та піклування, Франківська районна адміністрація, як орган опіки та піклування про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та визначення способу участі у їх вихованні - задовольнити частково.

Встановити наступний спосіб участі ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 :

зобов`язати ОСОБА_2 організовувати спілкування дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_1 у режимі відеозв`язку один раз на тиждень щосуботи протягом однієї години у відсутності матері, напередодні погодивши з матір`ю дітей ОСОБА_2 , конкретний час (хвилини), з котрої вона зможе забезпечити безперешкодне спілкування дітей з батьком,

особисті побачення батька з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , впродовж 10 днів влітку та 10 днів взимку в період літніх та зимових канікул, у відсутності матері, з обов`язковим здійсненням батьком супроводу дитини з місця її проживання на побачення та повернення дитини за місцем її проживання,

особисті побачення батька з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , один раз на тиждень щонеділі з 12 години до 16 години, у відсутності матері, з обов`язковим здійсненням батьком супроводу дитини з місця її проживання на побачення та повернення дитини за місцем її проживання,

зобов`язати ОСОБА_1 під час реалізації встановленого судом порядку та способу участі у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дотримуватись режиму харчування, навчання, відпочинку, правил безпеки, встановлених для дітей відповідного віку, та враховувати вимоги та правила, встановлені режимом воєнного стану в державі Україна.

У решті позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування та ім`я учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: виконавчий комітет Новороздільської міської ради Стрийського району Львівської області як орган опіки та піклування, ЄДРПОУ 04056210, місцезнаходження: вул. Грушевського, 24, м. Новий Розділ, Стрийський район, Львівська область.

Франківська районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки та піклування, ЄДРПОУ 04056121, місцезнаходження: вул. Генерала Чупринки, 85, м. Львів.

Суддя Друзюк М. М.