Ухвала суду № 139964425, 17.09.2026, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/6839/26

Провадження № 1-кп/442/446/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі колегії:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретар судового засідання ОСОБА_4 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Дрогобичі клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025141370000374 від 13.05.2025, про обвинувачення ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.185, ч.3 ст.209, ч.3 ст.28 ч.5 ст.361, ч.3 ст.28 ч.2 ст.361-2 КК України, та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.185, ч.3 ст.209, ч.3 ст.28 ч.5 ст.361, ч.3 ст.28 ч.2 ст.361-2, ч.1 ст.309 КК України,

з участю прокурора ОСОБА_8 ,

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 ,

захисників обвинувачених адвокатів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

в с т а н о в и в:

У провадженні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області знаходиться кримінальне провадження №12025141370000374 від 13.05.2025 про обвинувачення ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.185, ч.3 ст.209, ч.3 ст.28 ч.5 ст.361, ч.3 ст.28 ч.2 ст.361-2 КК України, та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.185, ч.3 ст.209, ч.3 ст.28 ч.5 ст.361, ч.3 ст.28 ч.2 ст.361-2, ч.1 ст.309 КК України.

На адресу суду надійшло клопотання прокурора про продовження відносно ОСОБА_5 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, із визначенням застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Мотивує клопотанням зокрема тим, що в ході досудового розслідування зібрано ряд доказів, що дають підстави обґрунтовано обвинувачувати ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Ухвалою слідчого судді Франківського районного суду м.Львова від 22.04.2026 ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із визначенням застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Надалі строк дії цього запобіжного заходу продовжено до 21.09.2026. Обставини, які стали підставою для його застосування, не відпали, а ризики, встановлені слідчим суддею, продовжують існувати.

На переконання прокурора, наявні ризики, передбачені пунктами 1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки ОСОБА_5 може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків та інших учасників у даному кримінальному провадженні, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Зазначає, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких корисливих кримінальних правопорушень у складі організованої групи, за одне з яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років. Реальність суворого покарання, значний обсяг доказів, тривалість і системність інкримінованої діяльності об`єктивно підвищують імовірність ухилення від суду. Використання у протиправній діяльності засобів анонімної комунікації, віддаленої цифрової інфраструктури, іноземних платіжних сервісів і криптовалют свідчить про наявність у обвинуваченого технічних навичок та контактів, які можуть бути використані для приховування місця перебування, зміни засобів зв`язку й ускладнення контролю за його процесуальною поведінкою. У сукупності ці обставини підтверджують, що ризик переховування є реальним, а не суто припустимим.

Крім того, обвинувачений був особисто знайомий з іншими учасниками групи, підтримував із ними систематичний зв`язок та виконував функції, пов`язані з адмініструванням ресурсів, обробкою даних і розподілом коштів. Частина доказів стосується змісту комунікацій між фігурантами, показань потерпілих і свідків, а також ролі кожного учасника. Перебування ОСОБА_5 на волі створюватиме можливість безпосередньо або через засоби електронного зв`язку узгоджувати позиції з іншими обвинуваченими, схиляти потерпілих чи свідків до зміни або непідтвердження раніше наданих показань та впливати на осіб, які підлягають допиту судом. З огляду на характер комунікацій усередині групи та наявні навички конспірації, такий ризик зберігається і на стадії судового розгляду.

Прокурор також вказує, що значна частина доказів має цифрову природу та пов`язана з обліковими записами, віддаленими серверами, месенджерами, електронними файлами, платіжними сервісами і криптовалютними операціями. Такі дані можуть бути оперативно змінені, видалені, переміщені або зроблені недоступними дистанційно. З урахуванням приписуваної ОСОБА_5 ролі в адмініструванні інтернет-ресурсів та роботі з віддаленими серверами, його звільнення з-під варти створить реальну можливість повідомляти пов`язаним особам відомості про хід судового розгляду, координувати їхню поведінку, приховувати джерела цифрових даних, змінювати доступ до електронних ресурсів або іншим способом ускладнювати дослідження доказів. Саме специфіка інкримінованої діяльності робить цей ризик підвищеним і таким, що не усувається лише покладенням формальних процесуальних обов`язків.

При оцінці обставин, передбачених ст.178 КПК України, сторона обвинувачення враховує наявність вагомих та допустимих доказів вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень; вік та стан здоров`я останнього; його сімейний та майновий стан; наявність постійного місця проживання та відсутність попередніх судимостей. Водночас ці позитивні відомості не спростовують встановлених ризиків і не переважають сукупності обставин, що їх підтверджують. Тяжкість можливого покарання оцінюється не ізольовано, а разом із характером обвинувачення, тривалістю та організованістю діяльності, використанням конспірації й дистанційних цифрових засобів, масштабом електронних і фінансових операцій та можливістю підтримувати прихований зв`язок з іншими фігурантами.

Застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, на думку прокурора, не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків і не буде достатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, оскільки їх відвернення можливе лише за умови утримання ОСОБА_5 під вартою, що є, на переконання сторони обвинувачення, співмірним заходом, здатним забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого і досягнення мети, визначеної ст.177 КПК.

У судовому засіданні прокурор підтримав подане ним клопотання, уточнивши, що строк дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 просить продовжити на 60 днів із визначенням розміру застави.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник заперечили щодо задоволення клопотання прокурора.

Адвокат ОСОБА_9 подала письмові заперечення щодо продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в яких просить відмовити у задоволенні клопотання прокурора та застосувати щодо ОСОБА_5 більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою, із покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.194 КПК. У разі, якщо суд дійде висновку про необхідність продовження щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просить визначити заставу у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 332800 грн, як достатню для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

У своїх запереченнях адвокат зокрема зазначає, що на цьому етапі кримінального провадження стороною обвинувачення не наведено конкретних, актуальних та належним чином підтверджених обставин, які б свідчили про необхідність подальшого тримання ОСОБА_5 під вартою. Прокурор вказує, що ризики не зменшилися та не втратили актуальності, однак, наведені обставини стосуються переважно самого предмета обвинувачення та способу, яким, за версією сторони обвинувачення, вчинялися інкриміновані її підзахисному кримінальні правопорушення. Вважає, що прокурор не навів конкретних фактів, які б свідчили про існування ризиків, зокрема переховування. Натомість, ОСОБА_5 має постійне місце проживання, міцні соціальні та сімейні зв`язки. Ризик впливу на потерпілих чи свідків, на який посилається прокурор, може бути нейтралізований шляхом покладення на ОСОБА_5 відповідних обов`язків. Доводи прокурора про наявність відповідних технічних знань, які можуть бути використані для перешкоджання кримінальному провадженню, є лише його припущенням, яке не може підміняти доказування реального ризику. Проте, адвокат також зазначає, що у разі, якщо суд не погодиться з доводами сторони захисту щодо застосування більш м`якого запобіжного заходу, то просить істотно зменшити розмір застави. Така повинна бути співмірна з майновим станом особи, з урахуванням її сімейного стану, характеру обвинувачення та інших обставин. Обвинувачений ОСОБА_5 ніде не працює, не має нерухомості та постійного доходу, тому запропонована прокурором сума застави є недосяжною для її підзахисного альтернативою тримання під вартою.

Заслухавши учасників кримінального провадження, суд вважає за доцільне задоволити клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 з наступних міркувань.

Встановлено, що ухвалою слідчого судді Франківського районного суду м.Львова від 22.04.2026 ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із визначенням застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

16.06.2026 ухвалою слідчого судді Франківського районного суду м.Львова ОСОБА_5 продовжено строк дії цього запобіжного заходу на 60 днів із можливістю внесення застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Ухвалою слідчого судді Франківського районного суду м.Львова від 11.08.2026 ОСОБА_5 продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 21.09.2026 та визначено розмір застави у 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998400 грн із покладенням обов`язків у разі внесення застави.

Згідно із положеннями ст.177 КПК України метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, зокрема, особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов переконання, що на даний час наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може перешкоджати кримінальному провадженню та ухилятися від відповідальності під страхом реального покарання, а також впливати на потерпілих і свідків з метою зміни їх показань. Зокрема, ризик можливості знищення, приховування або спотворення речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, обумовлений тим, що з огляду на характер інкримінованих дій, пов`язаних із використанням електронно-обчислювальної техніки, програмного забезпечення, облікових записів, файлів та цифрових даних, існує об`єктивна можливість швидкого видалення, зміни, шифрування або переміщення електронних доказів. У разі перебування на волі, обвинувачений, маючи відповідні знання у сфері використання електронно-обчислювальної техніки та доступ до засобів комунікації, може повідомляти іншим особам відомі йому обставини досудового розслідування, координувати їхню поведінку, приховувати причетність інших осіб або іншим способом створювати перешкоди для повного, всебічного й неупередженого дослідження обставин кримінального провадження. Реальність суворого покарання, значний обсяг доказів, тривалість і системність інкримінованої діяльності об`єктивно підвищують імовірність ухилення від суду.

Відтак, запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить належне виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, зокрема, запобігання спробам переховуватись від суду чи перешкоджати кримінальному провадженню.

Продовжуючи строк тримання під вартою, суд приймає до уваги також те, що підстави, за яких було обрано ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою, не відпали, обставини по справі з часу обрання запобіжного заходу не змінились, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились, що унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу.

Отже, клопотання прокурора щодо продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів є підставним та підлягає задоволенню.

Водночас, суд вважає за необхідне визначити розмір застави, з урахуванням обставин кримінальних правопорушень та ступеня їх тяжкості, а також вищевказаних ризиків.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_12 обов`язків, передбачених КПК України, суд враховує майновий та сімейний стан останнього, тяжкість кримінальних правопорушень, кількість та ступінь ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та бере до уваги ступінь довіри, при якій перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим фактором, щоб уникнути бажання особи будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Відтак, на переконання суду, виправданим є необхідність визначити обвинуваченому заставу у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400 гривень, оскільки саме такий розмір буде достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не буде завідомо непомірним для нього. Такий розмір зможе забезпечити його належну поведінку, а також запобігти ризикам кримінального провадження.

Разом з тим, у відповідності до вимог ч.3 ст.183 КПК України, на обвинуваченого необхідно покласти обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора задоволити.

Продовжити строк застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, тобто, до 15 листопада 2026 року включно, із одночасним визначенням розміру застави у 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Львівській області у будь-який момент протягом дії ухвали.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 у разі внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати до суду за першою вимогою, в тому числі у разі виклику за допомогою телефонного зв?язку;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, а саме м. Дрогобич, Львівської області, без дозволу прокурора чи суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утриматися від спілкування із потерпілими та іншими учасниками у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в Україну.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

На заставодавця покладаються обов`язки із забезпеченням належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом, при недотриманні яких наступають наслідки, передбачені ч.8 ст.182 КПК України.

У разі невиконання вище перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

При внесенні застави даний запобіжний захід своєю дією розповсюджується на весь час судового розгляду.

Строк дії ухвали до 15 листопада 2026 року.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено 22.09.2026.

Головуюча суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3