Ухвала суду № 139964093, 21.09.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/6651/26

Провадження № 1-кс/461/5578/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2026 року м.Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові погоджене прокурором клопотання слідчого відділу розслідування злочинів проти довкілля слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області капітана поліції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12026140000000653 від 28.07.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло погоджене прокурором клопотання слідчого відділу розслідування злочинів проти довкілля слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області капітана поліції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні за №12026140000000653 від 28.07.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, про арешт майна.

Клопотання вмотивоване наступним.

Відділом розслідування злочинів проти довкілля слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026140000000653 від 28.07.2026, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що посадовими особами комунальних підприємств Львівської області, спільно із представниками міських територіальних громад, здійснюючи керівництво виробничо-господарською діяльністю полігонів ТПВ у Львівській області, внаслідок порушення спеціальних правил експлуатації полігону твердих побутових відходів, допущено неодноразове розміщення твердих побутових відходів (сміття) за межами земельних ділянок, які створені для складування ТПВ, що призвело до їх накопичення та забруднення суміжних земельних ділянок.

На виконання доручення слідчого СУ ГУНП у Львівській області, наданого в порядку ст.40 КПК України, надійшов рапорт старшого оперуповноваженого УСР у Львівській області ДСР НП України майора поліції ОСОБА_4 про те, що у відповідності до чітко розподілених ролей посадові особи Новороздільської територіальної громади Львівської області, КП «Розділжитлосервіс», ДП «Роздільське гірничо-хімічне підприємство «Сірка», будучи уповноваженими на здійснення організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, з метою мінімізації сплати екологічного податку, за попередньою змовою із суб`єктами підприємницької діяльності, об`єднані єдиним планом, використовуючи при цьому своє службове становище, використовуючи полігон ТПВ без відповідних дозвільних документів на території ДП «Роздільське гірничо-хімічне підприємство «Сірка», шляхом підробки документів щодо отриманого полігоном ТПВ об`єму твердих побутових відходів, без укладення будь-яких договорів з суб`єктами господарювання та без проведення по бухгалтерських обліках, створюють необліковані прийоми та захоронення твердих побутових відходів. Вказані дії посадових осіб призводять до недоотримання бюджетом коштів від суб`єктів господарювання за надання послуг по захороненню ТПВ, згідно із вартістю захоронення ТПВ, встановленою органом місцевого самоврядування.

Для функціонування полігона твердих побутових відходів, як інженерної споруди підвищеної небезпеки, суб`єкт господарювання зобов`язаний мати чіткий перелік дозвільних та експлуатаційних документів, а сама територія повинна бути спеціально обладнана для запобігання забрудненню довкілля.

Проте полігон ТПВ розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 4610800000:05:000:0003, площею 5,55 га, не відповідає жодним із вимог правил експлуатації полігонів ТПВ, передбачених законодавчими актами України, при цьому використовується посадовими особами Новороздільської територіальної громади Львівської області, КП «Розділжитлосервіс» для вивезення твердих побутових відходів з населених пунктів громади, як від фізичних, так і від юридичних осіб.

Також встановлено, що за період 2019-2025 років КП «Розділжитлосервіс» прийняло 134 тис. тонн відходів і при цьому згідно з даними в інформаційно-комунікаційних системах ДПС податкові декларації екологічного податку (додаток 3 Розрахунок за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах) за період 2019-2025 років підприємством не подавались.

Згідно відповіді на запит про надання інформації з Державної податкової служби України Головного управління ДПС у Львівській області №6859/13-01-04-13-13 від 29.06.2026 року встановлено, що протягом 2019-2025 років КП «Розділжитлосервіс» не здійснювало сплату екологічного податку за розміщення побутових відходів на земельній ділянці з кадастровим номером 4610800000:05:000:0003, площею 5,55 га, яка надана Новороздільською міською радою в постійне користування вказаному КП для розміщення тимчасового полігону ТПВ.

Також попереднім моніторингом меж полігону ТПВ встановлено, що посадові особи Новороздільської територіальної громади Львівської області, КП «Розділжитлосервіс», ДП «Роздільське гірничо-хімічне підприємство «Сірка», здійснюючи керівництво виробничо-господарською діяльністю полігону ТПВ м. Новий Розділ Львівської області, видачу нарядів на виконання робіт підпорядкованому персоналу, не забезпечивши належну діяльність полігону твердих побутових відходів, його екологічний та санітарний стан, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків у виді створення загрози довкіллю, внаслідок порушення спеціальних правил експлуатації полігонів твердих побутових відходів, допустили неодноразове розміщення твердих побутових відходів (сміття) за межами земельної ділянки з кадастровим номером 4610800000:05:000:0003, площею 5,55 га, яка перебуває у власності Новороздільської міської ради Стрийського району Львівської області, постійним користувачем якої є КП «Розділжитлосервіс», що призвело до їх накопичення та забруднення суміжних земельних ділянок.

10.09.2026 року на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова у справі №461/6651/26 було проведено обшук іншого володіння особи - приміщень ДП «Роздільське гірничо-хімічне підприємство «Сірка» (ЄДРПОУ 05792891), що за адресою: Львівська область, Стрийський район, м. Новий Розділ, вул. Гірнича, 2, в ході якого було виявлено та вилучено документи, а саме:

- копію штатного розпису ДП «Сірка» за 2026 рік, на 1 арк.;

- копію наказу Фонду державного майна України №591 від 08.04.2021 «Про призначення виконуючим обов`язків директора ДП «Сірка» ОСОБА_5 », на 1 арк.;

- копію статуту ДП «Сірка» (нова редакція), затвердженого наказом ФДМУ №459 від 22.03.2021, на 12 арк.;

- оригінал договору про надання послуг з вивезення побутових відходів №52/17 від 24.03.2017, між КП «Розділжитлосервіс», як виконавцем та ДП «Сірка», з додатком №1 до договору, на 3 арк.;

- оригінал рахунку-фактури №СФ-040133 від 30.04.2026, між КП «Розділжитлосервіс», як виконавцем та ДП «Сірка», на 1 арк.;

- оригінал акту №ОУ-0001152 здачі прийняття робіт (надання послуг) від 30.04.2026, між КП «Розділжитлосервіс», як виконавцем та ДП «Сірка», на 1 арк., що поміщені до спец. пакету ВУМ2012029.

Вказані вище вилучені речі у порядку ст.100 КПК України визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки в сукупності з іншими доказами мають важливе значення для доказування у даному кримінальному провадженні.

Зазначені речі та документи мають доказове значення у кримінальному провадженні та необхідні для проведення аудиторської перевірки діяльності підприємства, призначення подальших експертиз у кримінальному провадженні, у тому числі технічної, почеркознавчої експертиз документів, у зв`язку з чим наявна необхідність у дослідженні саме оригіналів документів, а також економічної експертизи.

В ході досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні буде призначено ряд судових експертиз, за результатами яких у сукупності з іншими доказами буде прийнято відповідне процесуальне рішення.

Відтак, з метою виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст.2 КПК України, слідчий просить накласти арешт на вилучені під час обшуку речі з метою збереження речових доказів.

Слідчий в судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду.

Представник ДП «Роздільське гірничо-хімічне підприємство «Сірка» в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду клопотання шляхом направлення судової повістки на електронну адресу підприємства.

Перевіривши надані матеріали та дослідивши докази по цих матеріалах, слідчий суддя встановив наступне.

Відділом розслідування злочинів проти довкілля слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026140000000653 від 28.07.2026, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

10.09.2026 року на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова у справі №461/6651/26 проведено обшук іншого володіння особи - приміщень ДП «Роздільське гірничо-хімічне підприємство «Сірка» (ЄДРПОУ 05792891), що за адресою: Львівська область, Стрийський район, м. Новий Розділ, вул. Гірнича, 2, в ході якого виявлено та вилучено:

- копію штатного розпису ДП «Сірка» за 2026 рік, на 1 арк.;

- копію наказу Фонду державного майна України №591 від 08.04.2021 «Про призначення виконуючим обов`язків директора ДП «Сірка» ОСОБА_5 », на 1 арк.;

- копію статуту ДП «Сірка» (нова редакція), затвердженого наказом ФДМУ №459 від 22.03.2021, на 12 арк.;

- оригінал договору про надання послуг з вивезення побутових відходів №52/17 від 24.03.2017, між КП «Розділжитлосервіс», як виконавцем та ДП «Сірка», з додатком №1 до договору, на 3 арк.;

- оригінал рахунку-фактури №СФ-040133 від 30.04.2026, між КП «Розділжитлосервіс», як виконавцем та ДП «Сірка», на 1 арк.;

- оригінал акту №ОУ-0001152 здачі прийняття робіт (надання послуг) від 30.04.2026, між КП «Розділжитлосервіс», як виконавцем та ДП «Сірка», на 1 арк., що поміщені до спец. пакету ВУМ2012029.

Вказані предмети визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Згідно положень ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі Смирнов проти Росії було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Також, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України судом наголошено на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див.також рішення у справі Іатрідіс проти Греції). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див.рішення у справі Лемуан проти Франції, від 22 вересня 1994 року та Кушоглу проти Болгарії від 10 травня 2007 року).

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (Рішення від 23 вересня 1982 року у справі Спорронг та Льон рот проти Швеції). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див. Рішення від 21 лютого 1986 року у справі Джеймс та інші проти Сполученого Королівства).

Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1. збереження речових доказів;

2. спеціальної конфіскації;

3. конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4. відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном (ч.7 ст.236 КПК України).

Згідно з ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження.

На переконання слідчого судді, вимоги клопотання на цьому етапі досудового розслідування виправдовують втручання у права і інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

Вилучене майно повинне бути досліджене під час досудового розслідування і може бути доказом по справі, зокрема для встановлення всіх фактичних обставин кримінального правопорушення, а також необхідністю отримання висновків відповідних спеціалістів на підтвердження або спростування факту, які слугуватимуть встановленню об`єктивної істини у кримінальному провадженні.

Клопотання слідчого про арешт майна, відповідає вимогам ст.171 КПК України.

Слідчий довів, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні прокурора.

Завдання, для виконання якого слідчий звертається із клопотанням може бути виконане. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Метою накладення арешту на майно є забезпечення збереження речових доказів.

Підставами накладення арешту є необхідність проведення експертиз, тому необхідно забезпечити зберігання даних речових доказів шляхом накладання арешту.

Оцінюючи надані стороною обвинувачення докази слідчий суддя вважає їх належними та допустимими, їх сукупність та взаємозв`язок між ними достатній для прийняття процесуального рішення про арешт майна.

Незастосування арешту майна може привести до настання наслідків, що перешкоджатимуть збереженню речових доказів.

Враховуючи вищевикладене, а також правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наявність об`єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, а також з метою збереження речових доказів, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого про арешт майна - задоволити.

Накласти арешт, шляхом тимчасового, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення права відчужувати, користуватись та розпоряджатись майном, а саме на предмети, виявлені та вилучені в ході виконання ухвали слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 10.09.2026 про надання дозволу на проведення обшуку іншого володіння особи - приміщень ДП «Роздільське гірничо-хімічне підприємство «Сірка» (ЄДРПОУ 05792891), що за адресою: Львівська область, Стрийський район, м. Новий Розділ, вул. Гірнича, 2, а саме:

- копію штатного розпису ДП «Сірка» за 2026 рік, на 1 арк.;

- копію наказу Фонду державного майна України №591 від 08.04.2021 «Про призначення виконуючим обов`язків директора ДП «Сірка» ОСОБА_5 », на 1 арк.;

- копію статуту ДП «Сірка» (нова редакція), затвердженого наказом ФДМУ №459 від 22.03.2021, на 12 арк.;

- оригінал договору про надання послуг з вивезення побутових відходів №52/17 від 24.03.2017, між КП «Розділжитлосервіс», як виконавцем та ДП «Сірка», з додатком №1 до договору, на 3 арк.;

- оригінал рахунку-фактури №СФ-040133 від 30.04.2026, між КП «Розділжитлосервіс», як виконавцем та ДП «Сірка», на 1 арк.;

- оригінал акту №ОУ-0001152 здачі прийняття робіт (надання послуг) від 30.04.2026, між КП «Розділжитлосервіс», як виконавцем та ДП «Сірка», на 1 арк., що поміщені до спец. пакету ВУМ2012029.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого відділу розслідування злочинів проти довкілля слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області капітана поліції ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особами, які не викликались до суду протягом п`яти днів з дня її отримання.

Слідчий суддя ОСОБА_1