Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 439/371/26
(провадження № 2/439/521/26)
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2026 року м. Броди
Бродівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Рахімової О.В.,
за участі секретаря судового засідання Скорик І.Б.,
представника позивача Шаровського Р.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Шаровського Романа Михайловича до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІДНА АГРОВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» про зобов`язання повернути земельну ділянку та скасування запису про державну реєстрацію права оренди,
встановив:
Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою, мотивуючи свої вимоги тим, що позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,3684 га кадастровий номер 4620383600:01:003:0130, розташованої на території Наквашанської сільської ради Бродівського району Львівської області.
Представник стверджує, що між сторонами діяв договір оренди землі № б/н від 24.02.2017 року, строк якого сплив 31.12.2025 року. Позивач письмово повідомив відповідача про відсутність наміру продовжувати договір. Проте з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу стало відомо, що відповідач зареєстрував право оренди на ділянку до 31.12.2032 року на підставі угоди про внесення змін від 01.10.2025 року.
Представник позивача стверджує, що позивач вказаної угоди не підписував, повноважень іншим особам не надавав, а тому угода є неукладеною, а користування земельною ділянкою відповідачем після 31.12.2025 року є безпідставним.
Ухвалою судді Бродівського районного суду Львівської області від 19.02.2026 року провадження по справі відкрито та призначено підготовче судове засідання.
16.03.2026 від відповідача ТОВ «ЗАХІДНА АГРОВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує повністю.
В обґрунтування зазначає, що право оренди земельної ділянки кадастровий номер 4620383600:01:003:0130 зареєстровано за товариством на підставі договору оренди землі від 01.10.2025 року. Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Судових рішень про визнання цього правочину недійсним, розірваним чи неукладеним немає, відтак він є чинним.
Представник відповідача наголошує, що твердження позивача про не підписання договору є лише припущенням. Пояснення позивача в позовній заяві не є належними та допустимими доказами в розумінні ст. 76, 78 ЦПК України, а єдиним належним доказом не підписання угоди у цій категорії справ є висновок експерта, який позивачем наданий не був.
Також, представник відповідача вважає заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу 21500,00 грн. необґрунтованим, завищеним та не співмірним із складністю справи та виконаним адвокатом обсягом робіт. Окрім того, просить поновити пропущений строк на подання відзиву, посилаючись на надмірне навантаження юридичної служби товариства через участь у понад 800 судових справах.
Ухвалою суду від 18 березня 2026 року витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» оригінал договору №б/н від 01.10.2025 року щодо внесення змін до договору оренди землі №б/н від 24.02.2017 року.
Ухвалою суду від 08.06.2026 у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі за позовом представника позивача ОСОБА_1 адвоката Шаровського Романа Михайловича до ТОВ «Західна агровиробнича компанія» про зобов`язання повернути земельну ділянку, скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право відмовлено.
Також, ухвалою суду від 08.06.2026 підготовче провадження у цивільній справі - закрито. Цивільну справу призначено до судового розгляду по суті в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, наполягає на його задоволенні.
Відповідач, в судове засідання не з`явилася, про дату та місце слухання справи належним чином сповіщений, про причини неявки суд не повідомлено.
Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України уразі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи позовної заяви та заперечення відповідача, викладені у відзиві, у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для повного задоволення позовних вимог з огляду на таке.
Судом встановлено, що позивач є власником земельної ділянки кадастровий номер 4620383600:01:003:0130, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №460032961 від 13.01.2026.
На підставі договору оренди землі №б/н від 24.02.2017 відповідач користувався ділянкою, строк дії договору сплив 31.12.2025.
Позивач 12.09.2025 направив відповідачу повідомлення про небажання продовжувати договір, яке відповідач отримав 19.09.2025, що підтверджується трекінгом АТ «Укрпошта».
Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав, за відповідачем зареєстровано право оренди до 31.12.2032 (номер запису 19893888 від 06.04.2017, рішення №34700024 від 10.04.2017) на підставі угоди про внесення змін від 01.10.2025 до договору оренди від 24.02.2017.
Відповідно до ст. 24 ЦК України людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою. Згідно із ч. 1 ст. 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи.
Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, а також інші юридичні факти (ст. 11 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч. 4 цієї ж статті).
Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі».
Статтею 14 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. За приписами ст. 15 цього ж Закону визначено істотні умови договору оренди землі, а за змістом ст. 16 Закону укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку. У разі якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним (таким, що не відбувся).
Згідно зі ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Підпис є обов`язковим реквізитом письмової форми правочину, який ідентифікує особу та підтверджує її вільне волевиявлення (ч. 3 ст. 203 ЦК України).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 вказав, що є власником земельної ділянки з кадастровим номером 4620383600:01:003:0130, площею 0,3684 га, та спірного договору оренди землі № б/н від 01.10.2025 року з ТзОВ «Західна агровиробнича компанія» не підписував, уповноважень іншим особам на його укладення не надавав та волевиявлення на передачу ділянки в користування відповідача не мав.
Заперечуючи проти позову, відповідач у відзиві посилався на ст. 204 ЦК України (презумпцію правомірності правочину) та зазначав, що договір є чинним, оскільки відсутні рішення судів про визнання його недійсним чи неукладеним, а самі лише твердження позивача у позовній заяві не є доказами у розумінні ст. 76, 78 ЦПК України.
Суд вважає такі доводи відповідача безпідставними та відхиляє їх з огляду на таке.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з правовим висновком, висловленим Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц та від 26.10.2020 у справі № 227/3760/19-ц, правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним, а наслідки недійсності правочину до нього не застосовуються. Якщо сторона не підписувала правочин і не виявляла свою волю до його вчинення, такий правочин є неукладеним (таким, що не відбувся).
У випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт спростовується не шляхом подання окремого позову про визнання правочину неукладеним чи недійсним, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірного договору в мотивувальній частині судового рішення. Презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України) до неукладених договорів не застосовується.
Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з правовими висновками Верховного Суду (постанови від 24.10.2019 у справі № 604/1274/15-ц, від 19.05.2021 у справі № 604/866/18), у разі якщо позивач (власник землі) стверджує про не підписання ним договору оренди землі та відсутність волевиявлення, обов`язок доказування наявності договірних відносин та надання оригіналу спірного правочину із підписом орендодавця покладається саме на відповідача (орендаря), який заперечує проти позову та посилається на правомірність користування майном.
У даній справі відповідач ТзОВ «Західна агровиробнича компанія», стверджуючи про наявність договірних відносин, оригінал спірного договору оренди землі № б/н від 01.10.2025 року суду не надав, клопотань про витребування доказів чи призначення судово-почеркознавчої експертизи для підтвердження належності підпису ОСОБА_1 не заявив. За таких обставин суд доходить висновку про доведеність факту не підписання позивачем договору та, як наслідок, неукладеність спірного правочину.
Щодо скасування рішення про державну реєстрацію прав та запису про інше речове право.
При вирішенні позовної вимоги про скасування запису про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Державна реєстрація речових прав та їх обтяжень здійснюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно абц.1 ч.3 ст.10 вказаного Закону реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно; відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом.
Згідно із положеннями п.2, 3 ч.1 ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заява подана неналежною особою або подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом.
Відповідно до положень ч.2 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Оскільки судом було встановлено, що договір оренди землі № б/н від 01.10.2025 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4620383600:01:003:0130 між ОСОБА_1 та ТзОВ «Західна агровиробнича компанія» не укладався, наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про інше речове право (номер запису 19893888 від 06.04.2017, рішення №34700024 від 10.04.2017) на підставі угоди про внесення змін від 01.10.2025 до договору оренди від 24.02.2017 про державну реєстрацію права оренди за відповідачем порушує права позивача щодо вільного володіння, користування та розпорядження своїм майном.
За наведених обставин вимоги позивача про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з одночасним припиненням права оренди ТзОВ «Західна агровиробнича компанія» щодо вказаної земельної ділянки підлягають задоволенню в повному обсязі, як ефективний спосіб захисту порушеного права власності.
Щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору.
Судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 129 (дві тисячі сто двадцять дев`ять) гривень 92 копійки.
Нормою частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України закріплено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом задоволено позовні вимоги в повному обсязі.
За таких обставин, суд вважає, що з відповідача: ТзОВ «Західна агровиробнича компанія» необхідно стягнути понесені судові витрати за сплачений судовий збір на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог у розмірі 2 129 (дві тисячі сто двадцять дев`ять) гривень 92 копійки.
Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з такого.
Доказами у справі встановлено, що між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «Романа Шаровського» (безпосереднє представництво здійснює адвокат Шаровський Роман Михайлович) укладено Договір про надання правничої допомоги.
Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 вказаного Договору, розмір гонорару за надання правничої допомоги під час розгляду справи місцевим судом визначено в сумі 21 500 (двадцять одна тисяча п`ятсот) гривень 00 копійок, а також обумовлено гонорар успіху в розмірі 9 000 (дев`ять тисяч) гривень 00 копійок. Загальний розмір заявлених позивачкою до відшкодування витрат на правничу допомогу становить 21 500,00 грн.
Адвокатом Шаровським Р.М. надано ОСОБА_1 професійну правничу допомогу в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» про зобов`язання повернути земельну ділянку з кадастровим номером 4620383600:01:003:0130, скасування рішення про державну реєстрацію прав та запису про інше речове право.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог співмірності суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).
Відповідно до частини 3 статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору.
Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Аналогічну правову позицію виклала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року (справа № 755/9215/15-ц) та від 16 листопада 2022 року (справа № 922/1964/21).
Оцінюючи розмір заявлених позивачкою витрат на професійну правничу допомогу у сумі 21 500,00 грн, суд враховує заперечення відповідача щодо їх неспівмірності, підстави позову, складність справи (нескладна категорія земельної справи щодо неукладеного правочину), обсяг виконаної адвокатом Шаровським Р.М. роботи та незначну кількість процесуальних документів.
Суд зазначає, що хоча розмір оплати послуг встановлюється за домовленістю між адвокатом та клієнтом, при розподілі судових витрат суд оцінює їх через призму співмірності, розумності та справедливості.
За таких обставин, з урахуванням обсягу реально наданих послуг та засади співмірності, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимоги позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу та зменшення їх розміру, що підлягає стягненню з відповідача, до 9 000 (дев`яти тисяч) гривень 00 копійок.
Керуючись статтями 81, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позов позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Шаровського Романа Михайловича до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІДНА АГРОВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» про зобов`язання повернути земельну ділянку та скасування запису про державну реєстрацію права оренди, задовольнити повністю.
Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАХІДНА АГРОВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 4620383600:01:003:0130, площею 0,3684 га, яка розташована на території Наквашанської сільської ради Бродівського району Львівської області.
Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право № 19893888 від 06.04.2017 року (індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 34700024 від 10.04.2017 року) про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4620383600:01:003:0130, площею 0,3684 га, за Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАХІДНА АГРОВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ».
Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір у розмірі 2129 грн.92 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Західна агровиробнича компанія на користь ОСОБА_1 9000 (дев`ять тисяч) гривень судових витрат пов`язаних із наданням правничої допомоги.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна Агровиробнича Компанія» місцезнаходження: 35601, Рівненська область, Дубенський район, місто Дубно, пров. Центральний, будинок 1, код ЄДРПОУ 41099127.
Суддя О.В. Рахімова
Судове рішення № 139963731, Бродівський районний суд Львівської області було прийнято 21.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 439/371/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: