Рішення № 139962971, 22.09.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 22.09.2026

Справа № 398/554/26

Провадження № 2/334/2536/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Баруліної Т.Є.,

за участю секретаря Нагорних О.С.,

представника позивача адвоката Кисельова А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в режимі відео конференції в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Великолепетиський відділ державної виконавчої служби у Каховському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про припинення (зупинення) стягнення аліментів у зв`язку з істотною зміною обставин та зобов`язання вчинити певні дії,,

ВСТАНОВИВ:

05 лютого 2026 року позивач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Кисельова А. В. звернувся до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовом, у якому (з урахуванням уточнень) просив:

1.Прийняти позов до розгляду та відкрити провадження у справі.

2.Припинити (або зупинити до з`ясування фактичних обставин) стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що здійснюється на підставі судового наказу Енергодарського міського суду Запорізької області від 03.06.2019 у справі № 316/1017/19 у межах виконавчого провадження ВП № 59956236.

3.Зобов`язати Великолепетиський відділ державної виконавчої служби у Каховському районі Херсонської області зупинити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 59956236.

4.Судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що згідно із судовим наказом Енергодарського міського суду Запорізької області від 03.06.2019 з позивача стягуються аліменти на утримання доньки в розмірі 1/4 частини заробітку щомісяця. Позивач є військовослужбовцем Збройних Сил України, учасником бойових дій. У межах виконавчого провадження ВП № 59956236 з його рахунків примусово утримуються значні суми коштів. Водночас місто Енергодар Запорізької області, де зареєстрована відповідач з дитиною, з березня 2022 року перебуває під тимчасовою окупацією. З травня 2021 року відповідач не надавала державному виконавцю актуальних банківських реквізитів (у стандарті IBAN) для перерахування коштів, зв`язок із нею відсутній. Стягнуті з позивача кошти в сумі понад 100 000 грн накопичуються на депозитному рахунку органу ДВС і фактично дитині не передаються та на її потреби не використовуються. Посилаючись на положення ст. 180, 192 СК України, ст. 273 ЦПК України та позицію Верховного Суду у постанові від 28.09.2022 у справі № 686/18140/21 щодо цільового призначення аліментів як власності дитини, позивач стверджував про наявність істотної зміни обставин, що зумовлює необхідність припинення чи зупинення стягнення аліментів.

Ухвалою судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25.02.2026 року, справу направлено за підсудністю до Дніпровського районного суду міста Запоріжжя.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 31.03.2026 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, сторонам по справі надано строк для подання заяв по суті справи.

Ухвалою суду від 17 червня 2026 року задоволено клопотання представника позивача та витребувано з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України відомості про перетинання державного кордону України ОСОБА_2 та неповнолітньою ОСОБА_2 .

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, наведених у заяві.

ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку через оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України (з урахуванням відомостей про реєстрацію місця проживання на тимчасово окупованій території). Відзиву на позовну заяву або заяв щодо розгляду справи відповідач суду не надала.

Представник третьої особи Великолепетиського відділу державної виконавчої служби у Каховському районі Херсонської області в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином

Відповідно до ч. 8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач у визначений строк не надав суду відзив на позовну заяву, тому у відповідності до ст.ст. 279, 280, 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи у порядку спрощеного провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до частини 2 статті 51 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України "Про охорону дитинства").

Згідно зі статтею 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до положень ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

В ст. 181 СК України визначені способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину.

Відповідно до положень ч. 1-3 ст. 180 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

У частині першій статті 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.ч. 2,3 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Статтею 182 СК України та п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до частини 1 та 2 ст. 184 Сімейного кодексу України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Згідно частини 2 ст. 184 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Згідно положень статті 188 Сімейного кодексу України, батьки можуть бути звільнені від обов`язку утримувати дитину, якщо дохід дитини набагато перевищує дохід кожного з них і забезпечує повністю її потреби. Батьки можуть бути звільнені від обов`язку утримувати дитину тільки за рішенням суду. Якщо дитина перестала отримувати дохід або її дохід зменшився, заінтересована особа має право звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів.

Відповідно до ч.1 ст. 190 СК України, той із батьків, з ким проживає дитина, і той із батьків, хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв`язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо).

Відповідно до частин першої та другої статті 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Отже, статтею 179 СК України врегульовано питання права власності на аліменти, які отримуються на дитину одним із батьків та їх цільове призначення. Зокрема, передбачено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини і мають використовуватися за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Під цільовим призначенням при цьому потрібно розуміти витрати спрямовані на забезпечення потреб та інтересів дитини, зокрема потреби у харчуванні, лікуванні, одязі, гігієні, забезпечення речами, необхідними для розвитку і виховання дитини, реалізації її здібностей.

У постанові ВС від 29 червня 2022 року у справі № 596/826/21-ц (провадження № 61-3738св22) звернено увагу на застосування принципу найкращих інтересів дитини у справах щодо припинення стягнення аліментів. «Міжнародні норми закріплюють, що в кожному з питань, які стосуються дітей, всі органи мають керуватися принципом найкращих інтересів дитини. У питаннях щодо аліментів, майнового утримання дитини тощо цей принцип також є застосовним, тому суди зобов`язані його враховувати»

При вирішенні цього спору суд також враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04 вересня 2019 року (справа № 711/8561/16), відповідно до якого (цитата): «За своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.

Згідно ч.1 ст. 197 СК України, з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами.

Відповідно до ч.2 ст. 197 СК України, за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Зазначена норма не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення (повного або часткового) від сплати аліментів. Лише за наявності обставин, що мають істотне значення, платник аліментів може бути повністю або частково звільнений від сплати заборгованості за ними на підставі судового рішення. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд (постанова Верховного Суду від 28 червня 2023 року в справі № 186/126/21).

Судовим наказом Енергодарського міського суду Запорізької області від 03 червня 2019 року у справі № 316/1017/19 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28.05.2019 і до досягнення дитиною повноліття.

Вказаний судовий наказ пред`явлено до примусового виконання, постановою державного виконавця відкрито виконавче провадження ВП № 59956236.

Відповідно до розрахунку та довідки Великолепетиського відділу державної виконавчої служби від 29.06.2026 № 8972, у межах виконавчого провадження шляхом звернення стягнення на доходи боржника стягнуто 567 945,46 грн, залишок заборгованості за аліментами станом на 29.06.2026 складає 102 056,75 грн. У зв`язку з неотриманням від стягувача актуальних банківських реквізитів рахунку IBAN, списані грошові кошти утримуються на депозитному рахунку органу державної виконавчої служби.

Згідно з відповіддю Управління ДМС у Запорізькій області від 26.03.2026, відповідач ОСОБА_2 з 26.02.2013 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 місто Енергодар віднесено до територій, тимчасово окупованих Російською Федерацією (з березня 2022 року).

За інформацією Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 15.07.2026, відомості щодо перетинання державного кордону України, в`їзду/виїзду на тимчасово окуповану територію України через офіційно діючі пункти пропуску ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у період з 01.02.2022 по теперішній час у базі даних відсутні.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позову з таких підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Цей обов`язок має безумовний характер і не залежить від факту спільного проживання батьків, їхніх взаємовідносин, а також від місця проживання чи реєстрації дитини та стягувача.

Згідно з ч. 1 ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Частиною 4 статті 273 ЦПК України встановлено, що якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Сімейним законодавством України визначено вичерпні підстави для припинення права на аліменти або звільнення від їх сплати, зокрема: у разі набуття дитиною права власності на нерухоме майно за договором про припинення права на аліменти (ст. 190 СК України); досягнення дитиною повноліття; передачі дитини на повне утримання іншої особи або держави; влаштування дитини до закладу охорони здоров`я чи навчального закладу на повне державне утримання; переходу дитини на утримання та проживання до того з батьків, з кого стягуються аліменти, тощо.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначає, що перебування відповідача з дитиною на тимчасово окупованій території, відсутність зв`язку та накопичення коштів на депозитному рахунку ДВС через ненадання реквізитів IBAN свідчать про те, що кошти на дитину не використовуються.

Проте суд не може погодитися з такими доводами з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем не надано жодних доказів того, що дитина перестала потребувати матеріального утримання, змінила постійне місце проживання, перейшла на повне утримання позивача чи держави, або настали інші визначені законом підстави для звільнення батька від конституційного обов`язку щодо утримання дитини. Факт тимчасової військової окупації населеного пункту, де зареєстрована та проживає дитина, та ускладнення або тимчасова неможливість прямого банківського переказу коштів стягувачу не звільняють батька від обов`язку утримувати дитину та не є тотожними припиненню потреби неповнолітньої особи в матеріальному забезпеченні.

Посилання позивача на висновки Верховного Суду у постанові від 28 вересня 2022 року у справі № 686/18140/21 є необґрунтованим, оскільки правовідносини у зазначеній справі та справі, що розглядається, не є релевантними: у справі № 686/18140/21 розглядалися обставини фактичного переходу дитини на постійне проживання та виховання до платника аліментів, унаслідок чого змінився платник і одержувач фактичного утримання. У даній же справі дитина з батьком не проживає, факт проживання дитини з матір`ю не спростовано.

Те, що грошові кошти утримуються на депозитному рахунку органу ДВС у зв`язку з неотриманням оновлених реквізитів стандарту IBAN, свідчить про тимчасову затримку у здійсненні банківської транзакції стягувачу, зумовлену об`єктивними обставинами воєнного стану, а не про відсутність у дитини права на ці кошти. Зазначені кошти перебувають у власності дитини (ст. 179 СК України) та підлягають виплаті стягувачу на користь дитини одразу після звернення або появи технічної можливості перерахування коштів. Припинення або зупинення стягнення аліментів у такому випадку прямо порушуватиме найкращі інтереси дитини (ст. 3 Конвенції про права дитини), гарантовані державою.

Щодо вимоги про «зупинення стягнення аліментів» та «зобов`язання державного виконавця зупинити вчинення виконавчих дій».

Чинним цивільним процесуальним законодавством та нормами СК України не передбачено такого способу захисту прав платника аліментів у позовному провадженні, як «зупинення стягнення аліментів».

Крім того, підстави та порядок зупинення вчинення виконавчих дій чітко врегульовані статтями 34, 35 Закону України «Про виконавче провадження». Питання зупинення виконавчого провадження або виконавчих дій належить до виключної компетенції виконавця (або суду у передбачених процесуальним законом випадках, зокрема при забезпеченні позову або вирішенні скарг на дії державного виконавця в порядку судового контролю відповідно до розділу VII ЦПК України). Обрання позивачем способу захисту шляхом пред`явлення позовної вимоги немайнового характеру про зобов`язання органу ДВС зупинити вчинення виконавчих дій суперечить положенням спеціального закону та свідчить про неналежність обраного способу судового захисту.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 12, 79-81, 133, 141, 161, 264- 268, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Великолепетиський відділ державної виконавчої служби у Каховському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про припинення (зупинення) стягнення аліментів у зв`язку з істотною зміною обставин та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Запорізького апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення буде складено 22.09.2026 року.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Великолепетиський відділ державної виконавчої служби у Каховському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), код ЄДРПОУ 34030305, місцезнаходження: 54020, м. Миколаїв, вул. Погранична, буд. 20.

Суддя: Баруліна Т. Є.