Ухвала суду № 139962799, 22.09.2026, Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа№347/705/22

Провадження № 1-кп/938/18/26

УХВАЛА

про розгляд клопотання про продовження строку запобіжного заходу

22 вересня 2026 року селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4 , який приймає участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з вдласних технічних засобів,

розглянувши у відкритому судовому засіданні об`єднане кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Річка Косівського району Івано-Франківської області, жителя присілка Рушор села Космач Косівського району Івано-Франківської області, українця, громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, депутатом не обирався

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.389, ч.2 ст.125 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Верховинського районного суду Івано-Франківської області перебуває на розгляді кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.389, ч.2 ст.125 КК України.

У ході судового розгляду даного кримінального провадження 21.09.2026 року поступило клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів.

В обґрунтування цього клопотання прокурором зазначено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, яке відповідно до ст. 12 КК України належить до тяжких злочинів.

Крім того, наявні ризики передбачені ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Прокурор у судовому засіданні проств задоволити вказане клопотьання.

Захисник обвинуваченого та обвинувачений заперечували щодо продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просили застосувати щодо обвинуваченого більш більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту або зменшити розмір застави до мінімальних меж, передбачених ч.4 ст.182 КПК України.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши та дослідивши матеріали даного клопотання приходить до такого висновку.

За змістом ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч.4 ст.176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Як зазначено в ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

У ч. 2 ст.177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно зі ч.ч.3,5 ст.199 КПК України, якою суд керується в силу ч.2 ст.331 КПК України, суд зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор не доведе, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.

Отже, виходячи із вищевказаних положень чинного законодавства, звертаючись до суду з клопотанням про продовження строків тримання під вартою, прокурор має викласти обставини, які доводять, що заявлені раніше ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження тримання особи під вартою, а застосування більш м`яких запобіжних заходів не гарантує запобігання цим ризикам.

Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою, суд керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням додаткових відомостей щодо продовження існування ризиків, які стали підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Судом звертається увага, що ухвалою Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 31.07.2026 року застосувано щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, а саме до 28 вересня 2026 року включно, з утриманням у Державній установі "Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)" із визначенням розміру застави в сумі 266240 (двісті шістесят шість тисяч двісті сорок) гривень, що відповідає 80 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня 2026 року), взявши його під варту зі зали суду.

На даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України , а саме переховуватися від суду, який підтверджується тим, що під час розгляду цієї справи за ч.4 ст.185, ч.2 ст.389 та ч.2 ст.125 КК України обвинувачений ОСОБА_5 жодного разу не з`явився в судове засідання добровільно, в зв`язку з чим увалами Косівського та Верховинського районних судів Івано-Франківської області від 17.10.2022 року, 15.02.2023 року, 05.02.2024 року, 18.05.2026 року щодо нього застосовувався примусовий привід у судові засідання на 27.10.2022 року, 06.03.2023 року, 12.03.2024 року, 23.06.2026 року, увалами Косівського та Верховинського районних судів Івано-Франківської області від 06.10.2023 року, від 23.06.2026 року він оголошувався в розшук, тому судове провадження зупинялося до його розшуку.

Крім того, 19.02.2026 року до суду поступило повідомлення від військової частини НОМЕР_1 , з якого стало відомо, що військовослужбовець ОСОБА_5 30.05.2025 року самовільно залишив військову частину та на день надання відповіді його місцезнаходження невідоме. Із долученого прокурором витягу вбачається, що обвинувачений ОСОБА_5 ще двічі самовільно залишав військові частини: 18.03.2026 року військову частину НОМЕР_2 , 12.05.2026 року військову частину НОМЕР_3 . Надалі бвинувачений ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що відносно нього триває судових розгляд об`єднаного кримінального провадження у Верховинському районному суду Івано-Франківської області за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 389, ч. 2 ст. 125 КК України, в підготовчі судові засідання, неодноразово не з`явився. Надалі 29.07.2026 року о 03:30 год. прикордонним нарядом ДПСУ на околиці н.п. Гринява Верховинського району на напрямку 487 прикордонного знаку було виявлено та затримано гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за намір незаконно перетнути державний кордон України, за результатами чого щодо нього складено адміністративні матеріали за ч. 1 ст. 185-10 та ч. 1 ст. 204-1 КУпАП. Після складання адміністративних матеріалів громадянина ОСОБА_5 поміщено в ПТТ ІНФОРМАЦІЯ_2 , який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з ст.194 КПК України, якщо існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує прокурор, слідчий, є достатнім для застосування слідчим суддею, судом запобіжного заходу (ст.194 КПК України), тому обвинуваченому ОСОБА_5 слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченою частиною четвертою цієї статті. У свою чергу в ч.4 ст. 183 КПК України передбачено випадки, коли слідчий суддя не зобов`язаний, але має право визначити розмір застави у кримінальному провадженні, тобто змістом цієї норми не заборонено визначати розмір застави підозрюваному, обвинуваченому при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи вищевказане, суд вважає за необхідне визначити розмір застави ОСОБА_5 .

Відповідно до ч. ч. 4,5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу; розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього та визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину ( ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України), - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік» установлено в 2026 році прожитковий мінімум працездатних осіб: з 1 січня 3328 гривень.

Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку щодо визначення застави обвинуваченому ОСОБА_5 в розмірі 266240 (двісті шістесят шість тисяч двісті сорок) гривень, що відповідає 80 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня 2026 року) та узгоджується зі змістом ст. 182 КПК України.

Окрім цього, застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений у будь-який момент, суд вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на нього такі обов`язки:

1) прибувати до прокурора або суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, - присілок Рушор села Космач Косівського району Івано-Франківської області без дозволу прокурора або суду;

3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) утримуватись від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні;

5) не відвідувати бари, кафе, ресторани та інші місця, в яких продаються спиртні напої;

6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Крім того, із матеріалів справи вбачається, що обвинувачений ОСОБА_5 призваний на військову службу за мобілізацією з 13.03.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 13.06.2025 року №164, ОСОБА_5 самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 з 07.09.2024 року по 29.05.2025 року, надалі його включено в списки військової частини НОМЕР_4 та станом на 13.06.2025 року його вислуга років в ЗСУ становить 6 місяців 7 днів за період з 14.03.2024 року по 07.09.2024 року та з 29.05.2025 року по 13.06.2025 року.

Прокурором також долучено витяг, з якого вбачається, що обвинувачений ОСОБА_5 надалі двічі самовільно залишав військові частини: 18.03.2026 року військову частину НОМЕР_2 та 12.05.2026 року військову частину НОМЕР_3 .

За результатами розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_5 за ч.4 ст.185, ч.2 ст.389, ч.2 ст.125 КК України необхідно встановити, чи є підстави для звільнення його від кримінальної відповідальності за ст.49 КК України в зв`язку зі закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності в частині обвинувачення за ч.2 ст.389, ч.2 ст.125 КК України.

Період проходження військовослужбовцем військової служби в ЗСУ зараховується до строку давності, встановленого ст.49 КК України.

Враховуючи вищевказане необхідно отримати інформацію про періоди перебування на військовій службі овинуваченого ОСОБА_5 , а також загальний строк його вислуги років у ЗСУ станом на 31.07.2026 року, в зв`язку з чим звернутися до Генерального штабу Збройних Сил України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 183, 197, 199, 331, 332 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Звернутися до Генерального штабу Збройних Сил України (mil.doc@post.mil.gov.ua, адреса місця знаходженнн: Повітрофлотський проспект, 6 м. Київ, 03168), від якого отримати інформацію:

-періоди перебування на військовій службі ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Річка Косівського району Івано-Франківської області, жителя присілка Рушор села Космач Косівського району Івано-Франківської області, а також загальний строк його вислуги років у ЗСУ станом на 31.07.2026 року.

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, а саме до 21 листопада 2026 року включно, з утриманням у Державній установі "Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)" із визначенням розміру застави, взявши його під варту зі зали суду.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_5 заставу в розмірі 266240 (двісті шістесят шість тисяч двісті сорок) гривень, що відповідає 80 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня 2026 року), у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на такий депозитний рахунок: одержувач - ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код - 26289647, банк одержувача - ДКСУ м. Київ, МФО - 820172, р/р (IBAN) - UA158201720355259002000002265.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали до 21 листопада 2026 року включно.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 в разі внесення застави такі обов`язки:

1) прибувати до прокурора або суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, - присілок Рушор села Космач Косівського району Івано-Франківської області без дозволу прокурора або суду;

3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) утримуватись від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні;

5) не відвідувати бари, кафе, ресторани та інші місця, в яких продаються спиртні напої;

6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 21 листопада 2026 року включно.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи "Івано-Франківська установа виконання покарань № 12".

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи "Івано-Франківська установа виконання покарань № 12" негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити Верховинський районний суд Івано-Франківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані зі застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали вручити учасникам судового процесу та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво в кримінальному провадженні №12022091190000075 від 17.04.2022 року.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Відкласти судовий розгляд данного кримсінального провадження на 01.10.2026 року о 14.00 годин.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_6