Рішення № 139962720, 22.09.2026, Широківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/2256/26

Провадження № 2/197/900/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року с-ще Широке

Широківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Панчука М.В.,

за участі секретаря судового засідання Гетьманенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Широке позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" звернулося до Криворізького районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 96779033000 від 22.09.2020 у розмірі 68201,34 грн, а також понесених судових витрат. Позов мотивовано тим, що 22.09.2020 між АТ "Укрсиббанк" та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 96779033000, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит на суму 56160 грн на спожівчі цілі на умовах визначених кредитним договором. 21 червня 2023 року АТ "Укрсиббанк" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" уклали договір факторингу №248 відповідно до якого ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ "Укрсиббанк" включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 96779033000 від 22.09.2020. Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем становить 68201,34 грн, яка складається з тіла кредиту в розмірі 48329,89 грн та з відсотків у розмірі 19871,45 грн.

Ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 02.07.2026 дану цивільну справу було передано до Широківського районного суду Дніпропетровської області за територіальною підсудністю.

Ухвалою Широківського районного суду Дніпропетровської області від 31.07.2026 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач, представник позивача в судове засідання не з`явилися. В позовній заяві було заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача. У разі неявки в судове засідання відповідача не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачка в судове засідання повторно не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, зокрема шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, про причини своєї неявки не повідомила. Заяв, клопотань від неї не надходило.

Суд у зв`язку з вищевикладеним зазначає, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

При цьому обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Суд, враховуючи ту обставину, що позивачу та відповідачу були створені належні та достатні умови для подання суду відповідних заяв по суті справи, заяв із процесуальних питань та доказів, вважає, що чергове відкладення розгляду справи порушуватиме розумний строк розгляду цивільної справи, у зв`язку із чим суд вважає за необхідним ухвалити відповідне рішення, а тому зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст. 223, 280 ЦПК України.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється за відсутністю сторін, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини справи, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 22.09.2020 між АТ "Укрсиббанк" та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 96779033000. Відповідно до умов договору банк надає позичальнику кредит, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов договору. Сума кредиту за договором - 56160 грн. Кредит надається позичальнику в сумі 55900 грн на споживчі цілі та в сумі 260 грн - на оплату страхового платежу. Процентна ставка - 45 % річних. Банк відкриває позичальнику та обслуговує на умовах тарифного плану картка з лімітом "Шоппінг картка 55 grace", окремий поточний рахунок НОМЕР_1 до якого випускається платіжна карта. Дата повернення кредиту 22.09.2025.

Як вбачається з виписки про рух коштів з 22.09.2020 по 21.06.2023 ОСОБА_1 користувалася карткою та кредитними коштами.

На підставі договору факторингу № 248 укладеного між АТ "Укрсиббанк" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал", від 21.06.2023, ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ "Укрсиббанк" включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 96779033000 від 22.09.2020.

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу № 248 від 21.06.2023, ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" прийняв права вимоги в тому числі до ОСОБА_1 в розмірі 68201,34 грн, з яких 48329,89 грн - заборгованість за основним боргом, 19871,45 грн - заборгованість за відсотками.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 96779033000 від 22.09.2020, заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем становить 68201,34 грн, з яких 48329,89 грн - заборгованість за основним боргом, 19871,45 грн - заборгованість за відсотками.

Згідно зі статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Таким чином, під час підписання кредитного договору сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача на укладення договору.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням (ст.610 ЦК України).Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, якою регламентовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 зроблено висновок, що "припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання".

При вирішенні спору судом враховується, що відповідачка отримала кредитні кошти, була повідомлена про умови, правила та відсотки банку, однак належним чином не виконала взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, що створило заборгованість. Крім того, відповідачка не надала суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості, а відтак наданий банком розрахунок заборгованості за відсутності заперечень щодо такого розрахунку від відповідачки, приймається судом як достовірний.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин справи, суд всебічно та повно з`ясував обставини, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів окремо кожного, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним.

Згідно із ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ст. 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Так за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Отже, можна зробити висновок, що ЦПК передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц.

Судом встановлено, що понесені ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" витрати на правничу допомогу в розмірі 8000 грн, підтверджуються матеріалами справи, а саме: договором про надання правничої допомоги № 0107 від 01.07.2025, актом № 3725 наданих послуг від 08.06.2026, детальним описом наданих послуг від 11.05.2026 до акту № 3725 за договором про надання правничої допомоги № 0107 від 01.07.2025.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній справі є співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, за відсутності заперечень щодо таких витрат від відповідача, суд вважає, що витрати на правничу допомогу в розмірі 8000 грн підлягають стягненню з відповідача.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з платіжної інструкції № 36042 від 12.06.2026 (а.с. 5), позивачем при зверненні до суду з позовом був сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Виходячи з вищенаведеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст. ст. 89, 141, 247, 263-265, 352, 354 ЦПК України, ст. ст. 6, 509, 512, 526, 536, 625, 626, 629, 638, 1050, 1054 ЦК України, суд

вирішив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, ЄДРПОУ: 35234236)до ОСОБА_1 (останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" заборгованість за кредитним договором № 96779033000 від 22 вересня 2020 року у розмірі 68201 (шістдесят вісім тисяч двісті одна) гривня 34 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" витрати на правову допомогу у розмірі 8000 грн та сплачений судовий збір у розмірі у розмірі 2662,40 грн, а разом 10662 (десять тисяч шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку він може подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Дата складення повного судового рішення 22.09.2026.

Суддя М.В. Панчук