Рішення № 139961907, 22.09.2026, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/539/24

Провадження № 2/188/182/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

в складі: головуючого судді Місюри К.В.

при секретарі Бібікової В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Петропавлівка в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

До суду звернулось ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 до про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 14.01.2019 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та Відповідачем укладено Кредитний договір № 22037000106145 , згідно якого банком надано грошові кошти (кредит) в сумі 31000,00 грн. строком на 60 місяців з оплатою процентів в розмірі 0.001 % річних за строкову заборгованість та в розмірі 56 % річних - за прострочену заборгованість; щомісячна комісія за обслуговування кредиту: з 14.01.2019 по 14.01.2024 в розмірі 3,5 % від суми кредиту. Платежі з погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів за користування кредитом та щомісячної комісії за обслуговування кредиту здійснюється у вигляді щомісячних ануїтетних платежів - обов`язкових платежів в сумі не менше 1061,68 грн. Дата та розмір обов`язкового платежу зазначається в графіку платежів, що викладені в розділі 4 Договору. До моменту підписання кредитного договору Відповідач ознайомився та погодився з умовами Універсального договору банківського обслуговування клієнтів-фізичних осіб , Тарифами Банку, Публічним договором (офертою) АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та іншою інформацією за відповідною Банківською послугою, що містяться в УДБО та оприлюднені на Офіційному сайті Банку та у Відділеннях Банку.

Кредитний договір та документи до нього укладено в паперовій формі у Відділенні Банку шляхом підписання з боку Клієнта власноручним підписом, а з боку Банку, відповідно до п.2.6.1. УДБО шляхом нанесення на нього типографськими засобами відбитка печатки Банку та підпису уповноваженої особи Банку, зокрема, з цим погодився Відповідач, віАТ «Банк Кредит Дніпро» свої зобов`язання за Договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу кредит у розмірі 31000,00 грн., встановленому Договором, що підтверджується виписками з особового рахунку за період з 14.01.2019 (дата кредиту) по 11.07.2023 р.

Відповідач своїх зобов`язань за договором не виконав, в зв`язку з чим станом на 11.07.2023 р. виникла заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 32456,33 грн., яка складається з:- 24815,23 грн. - залишок простроченого кредиту;- 46,10 грн. - залишок прострочених відсотків;- 7595,00 грн. - залишок прострочених комісій, що вбачається з виписок з особового рахунку Відповідача та Розрахунку заборгованості за кредитним договором (Додаток №11). Після переходу права вимоги за договором факторингу № 12/07/23 від 12.07.2023 нарахування за кредитним договором № 22037000106145 від 14.01.2019 жодним з Факторів не здійснювалось.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак від нього на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без його участі, позов підтримує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи в його відсутність,просить суд в задоволенні позову відмовити у зв`язку із спливом позовної давності .

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено , що 14.01.2019 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та Відповідачем укладено Кредитний договір № 22037000106145 , згідно якого банком надано грошові кошти (кредит) в сумі 31000,00 грн. строком на 60 місяців з оплатою процентів в розмірі 0.001 % річних за строкову заборгованість та в розмірі 56 % річних - за прострочену заборгованість; щомісячна комісія за обслуговування кредиту: з 14.01.2019 по 14.01.2024 в розмірі 3,5 % від суми кредиту. Відповідач своїх зобов`язань за договором не виконав, в зв`язку з чим станом на 11.07.2023 р. виникла заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 32456,33 грн., яка складається з:- 24815,23 грн. - залишок простроченого кредиту;- 46,10 грн. - залишок прострочених відсотків;- 7595,00 грн. Відповідно до розрахунку заборгованості останній платіж відповідачем було зроблено 16.12.2019 року.

Згідно з п.1 1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст.ст. 526,530,610, ч.1 ст.612 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Таким чином судом встановлено порушення права позивача зі сторони відповідача.

Однак, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості з відповідача лише 28.02.2024 року.

Відповідно дост. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зіст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом нормст.261 ЦК України початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи.

Згідно з ч.5ст. 261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання.

Відповідно до ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

При цьому, виходячи з вимогст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем.

У позивача право на звернення у суд із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором виникло 14 січня 2020 року, враховуючи те, що згідно виписки за вказаним кредитним договором будь-які платіжні операції після вказаного числа відповідачем не були проведені.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що позивач із позовом до суду звернувся тільки 28 лютого 2024 року, тобто після спливу трирічного строку звернення до суду.

Позивачем не надано доказів, які би вказали на переривання строку позовної давності, заяв про поновлення строку позовної давності суду і доказів наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду.

Суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.

Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку вирішує суд, у якому належало вчинити процесуальну дію або до якого потрібно було подати документ чи доказ.

Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду з позовами, суд повинен у сукупності оцінити всі обставини справи, навести мотиви щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку звернення до суду з позовом та зазначити, з яких підстав подане заявником клопотання може бути задоволене.

Лише наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо звернення до суду з позовом у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення до суду з позовом, з поважних причин.

Позивач звернувся до суду із даним позовом після спливу трьохрічного строку, а саме 28 лютого 2024 року, в той час, як строк позовної давності становить три роки і почав для нього рахуватись з 14 січня 2020 року. Позивачем жодних доказів існування з 2020 року об`єктивних, непереборних труднощів для звернення з позовом за захистом своїх прав щодо стягнення заборгованості за кредитним договором не надано та матеріали справи не містять.

Отже, що позивач не тільки міг дізнатись про порушення його права, але і повинен був дізнатись про таке порушення і своєчасно, у межах трирічного строку позовної давності, звернутись до суду за захистом порушеного права, однак такий строк пропустив без поважних причин.

Враховуючи викладене, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити в зв`язку із спливом строку позовної давності.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 263-265, 273 ЦПК України, суд,

ухвалив:

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя К. В. Місюра