Постанова № 139961762, 21.09.2026, Марганецький міський районний суд Дніпропетровської області

180/2012/26

3/180/629/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 р. Суддя Марганецького міського суду Дніпропетровської області Янжула О.С., розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , голови ліквідаційної

комісії ПРИВАТНОГО ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНОГО

ПІДПРИЄМСТВА "РЕМЕЛЕКТРОСЕРВІС", проживаючої за адресою:

АДРЕСА_1 ,

за ч. 2 ст. 163-2 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

26 серпня 2026 року при проведенні камеральної перевірки з питань дотримання строків подання платіжних доручень до установ банків на перерахування належних до сплати узгоджених сум податкових зобов`язань з податку на додану вартість ПРИВАТНОГО ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА "РЕМ-ЕЛЕКТРОСЕРВІС", розташованого за адресою: вул. Єдності, буд. 192, м. Марганець, Дніпропетровська область встановлено, що ОСОБА_1 , при здійсненні своїх посадових обов`язків - голови ліквідаційної комісії ПРИВАТНОГО ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА "РЕМЕЛЕКТРОСЕРВІС", не подала до установи банку платіжні доручення на перерахування належних до сплати сум узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість згідно податкового повідомлення-рішення за формою "Ш" від 14.07.2026 року № 0395640403 у су3мі 1,88 грн. по терміну сплати 28.07.2026 року ( на дату перевірки не сплачено). Згідно інформації наявної в банках даних ГУ ДПС було встановлено, що станом на дату граничного терміну погашення узгоджених сум грошових зобов`язань по податковому повідомленню-рішенню (форма "Ш") від 14.07.2026 року №0395640403 (28.07.2026 р.) був наявний борг в сумі 126 789,91 грн. З урахуванням вимог приписів пункту 87.9 статті 87 ПКУ, якщо платником, що має податковий борг з ПДВ за минулі податкові періоди, зазначається у платіжному документі призначення платежу "сплата ПДВ за поточний період", такий платіжний документ не може вважатись належним платіжним документом, що підтверджує перерахування належного до сплати податку за поточний період, оскільки не тягне за собою фактичного перерахування до бюджету ПДВ за податковий період, вказаний у цьому платіжному документі, чим порушила п. 57.3 статті 57 Податкового Кодексу України, правопорушення вчинено повторно протягом року.

Особа відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 до суду не з`явилася, про дату розгляду справи був належним чином повідомлений про, що в матеріалах справи містяться відповідні докази, заяв чи клопотань не надала, про причини неявки не повідомила.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У відповідності до ст. 268 КУпАП присутність правопорушника під час розгляду даної категорії справ не є обов`язковою за умови належного сповіщення останнього про день, час та місце проведення судового засідання.

Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об`єкта і цілі ст. 6 ЄКПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст.6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.

Європейський суд з прав людини, у своїх рішеннях, наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 252 КУпАП орган, який розглядає справу про адміністративне право-порушення, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на все-бічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Диспозиція частини другої статті 163-2 КУпАП передбачає нормативне правило наступного змісту: «Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення".

Отже, необхідною умовою для застосування до порушника відповідальності, передбаченої вищевказаною статтею є, зокрема, наявність доказів, які б безпосередньо свідчили про порушення викладених вище вимог.

У своїх письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначила, що зобов`язання з податку на додану вартість не було вчасно сплачено у зв`язку з тим, що підприємство знаходиться в зоні активних бойових дій, не працює та знаходиться в стані припинення, доходу не має. Умисності по несплаті податку не було, дане правопорушення виникло незалежно від підприємства причинам. Зобов`язання з податку на додану вартість згідно податкового повідомлення-рішення (Ш) від 14.07.2026 року № 0395640403 по терміну сплати 28.07.2026 року сплачено. Наявна копія платіжного доручення.

Санкція ч. 2 ст. 163-2 КУпАП передбачає накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від десяти до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Неявку ОСОБА_1 до суду, суд сприймає, як спосіб захисту та спробу уникнути адміністративного стягнення.

З урахуванням викладеного, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 по ч.2 ст. 163-2 КУпАП про адміністративне правопорушення підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема: протоколом №42205/04-36-04-03/30189383 про адміністративне правопорушення від 26 серпня 2026 року; актом камеральної перевірки з питань дотримання строків подання платіжних доручень до установ банків на перерахування належних до сплати узгоджених сум податкових зобов`язань з податку на додану вартість ПРИВАТНОГО ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА "РЕМ-ЕЛЕКТРОСЕРВІС" від 26.08.2026 року № 42203/04-36-04-03/30189383, а також письмовими поясненнями самої правопорушниці.

Аналізуючи докази по справі, дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.163-2 КУпАП.

Відповідно до вимог ст.8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час та за місцем вчинення правопорушення.

Згідно ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 - у судовому засіданні не встановлено.

Обставин, які обтяжують відповідальність ОСОБА_1 - є вчинення правопорушення повторно протягом року.

Згідно положень ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, беру до уваги характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , всі обставини справи в їх сукупності, вважаю, що до неї слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу, розмір якого визначено на рівні найнижчої межі, передбаченої санкцією ч. 2 ст.163-2 КУпАП, що буде необхідним для його виправлення та достатнім для виконання завдань КУпАП.

Підстави для застосування іншого, більш м`якого або суворого стягнення, відсутні.

Згідно з Перехідними положеннями Податкового кодексу України (пункт 5 підрозділу 1 розділу ХХ), якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Таким чином, для розрахунку розміру штрафу по призначеному покаранню суд за один неоподатковуваний мінімум доходів громадян приймає суму в розмірі 17 гривень.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення, підлягає стягненню судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 23,24, 33-35, 40-1 , ч. 2 ст.163-2, 283-285 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_1 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.163-2 КУпАП та накласти стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170 ( сто сімдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 665 гривень 60 копійок.

Штраф повинен бути сплачений згідно зі ст.307 КУпАП протягом 15 днів від дня вручення (отримання) постанови за справою про адміністративне правопорушення в установу банку.

Копія платіжного документу подається до суду.

Своєчасно несплачений штраф буде примусово стягнутий із заробітної плати чи іншого заробітку, пенсії або стипендії відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП в разі несвоєчасного сплачення штрафу і виконання постанови в примусовому порядку, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті КУпАП, витрати на облік зазначеного правопорушення. Розмір витрат визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя: О. С. Янжула