Рішення № 139961187, 22.09.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/28751/26

Провадження 2-а/127/298/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Горбатюка В.В.,

за участю секретаря судового засідання Соушко Ю.О.,

представника позивача Слишинського І.В.,

представника відповідача Тарасової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького міського суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення.

У позові позивач просив визнати протиправною та скасувати постанову серії АВ №000613 від 06.08.2026, винесену провідним інспектором відділу № 1 РУЦЗ та ПД ГУ ДСНС України у Вінницькій області Кривешко К.С.; визнати протиправною та скасувати постанову серії АВ №000614 від 07.08.2026, винесену цією ж посадовою особою, а також закрити провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Позов мотивовано тим, що рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 06.06.2024 № 1357 затверджено акти приймання-передачі з державної у комунальну власність Вінницької міської територіальної громади, зокрема, захисної споруди цивільного захисту - сховища № 00111 загальною площею 164 кв. м, розташованого по вул. Данила Нечая, 55 у м. Вінниці, та сховища № 00117 загальною площею 286,7 кв. м, розташованого по вул. Волошкова, 55 у м. Вінниці. Цим же рішенням передбачено здійснення заходів щодо прийняття вказаного нерухомого майна на балансовий облік КП «Муніципальна варта» Вінницької міської ради.

Позивач зазначає, що ще на момент передачі вказаних захисних споруд на баланс підприємства їх технічний стан був незадовільним. Зокрема, у паспортах захисних споруд цивільного захисту № 00111 та № 00117 від 02.07.2024 було зафіксовано непрацездатний стан інженерного обладнання. У подальшому за результатами оцінки стану готовності та проведених технічних обстежень сховища були визнані неготовими до використання за призначенням, а технічними звітами зафіксовано аварійний стан окремих конструкцій та неможливість їх експлуатації як захисних споруд.

На переконання позивача, неготовність сховищ до використання за призначенням була зумовлена їх конструктивним та технічним станом, який виник до передачі цих об`єктів на баланс КП «Муніципальна варта» Вінницької міської ради, а не порушенням позивачем установлених законодавством вимог щодо їх утримання чи експлуатації.

Крім того, позивач посилається на те, що про фактичний технічний стан зазначених захисних споруд відповідачу було відомо задовго до винесення оскаржуваних постанов, оскільки відповідна інформація направлялася до органів ДСНС ще наприкінці 2024 року, а у 2025 році між КП «Муніципальна варта» Вінницької міської ради та органами ДСНС здійснювалося листування з цього питання.

У зв`язку з цим позивач вважає безпідставним визначення проведених у серпні 2026 року обстежень як моменту виявлення правопорушення та зазначає, що повторна фіксація вже відомого відповідачу технічного стану захисних споруд не може вважатися новим виявленням правопорушення. На цій підставі позивач також посилається на сплив строків накладення адміністративного стягнення, установлених ст. 38 КУпАП.

Також позивач вказує на відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 175-3 КУпАП, оскільки відповідачем не встановлено, які саме дії чи бездіяльність ОСОБА_1 призвели до неготовності захисних споруд до використання за призначенням, та не доведено причинного зв`язку між поведінкою позивача і таким наслідком.

Окремо позивач посилається на порушення процедури притягнення його до адміністративної відповідальності. Зазначає, що під час винесення постанов він не погоджувався з наявністю правопорушень та накладенням адміністративних стягнень, однак, незважаючи на положення ст. 258 КУпАП, протоколи про адміністративні правопорушення складені не були. Крім того, на думку позивача, йому не було належним чином роз`яснено права, передбачені ст. 268 КУпАП, у зв`язку із чим він був позбавлений можливості повною мірою реалізувати свої процесуальні права під час розгляду справ про адміністративні правопорушення.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 20.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

Представник Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області 01.09.2026 подав відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позову та просив відмовити у його задоволенні.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив, що з моменту прийняття захисних споруд № 00111 та № 00117 на балансовий облік КП «Муніципальна варта» Вінницької міської ради саме на балансоутримувача покладено обов`язок щодо їх належного утримання, експлуатації та приведення у готовність до використання за призначенням, а забезпечення техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на його керівника.

На думку відповідача, та обставина, що захисні споруди були передані підприємству у незадовільному технічному стані, не звільняла балансоутримувача та його керівника від виконання встановлених законодавством обов`язків щодо їх утримання та приведення у належний стан. Саме тривале неусунення виявлених порушень у період з 2024 року до серпня 2026 року відповідач вважає бездіяльністю, що призвела до збереження неготовності захисних споруд до використання за призначенням.

Відповідач зазначив, що під час позапланових обстежень 06.08.2026 та 07.08.2026 було встановлено численні порушення вимог законодавства щодо утримання та експлуатації захисних споруд, за наявності яких сховища № 00111 та № 00117 визнані неготовими до використання за призначенням. Зауваження чи заперечення щодо проведення обстежень та змісту складених актів від позивача не надходили.

Щодо строків притягнення до адміністративної відповідальності відповідач зазначив, що порушення вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд має характер триваючого правопорушення, оскільки полягає у безперервному невиконанні покладеного законодавством обов`язку. На думку відповідача, факт такого триваючого порушення був безпосередньо виявлений та зафіксований посадовою особою ГУ ДСНС України у Вінницькій області під час обстежень 06.08.2026 та 07.08.2026, тому оскаржувані постанови винесені у межах строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Заперечуючи доводи позивача щодо порушення процедури розгляду справ про адміністративні правопорушення, відповідач зазначив, що ОСОБА_1 був особисто присутній під час винесення оскаржуваних постанов, ознайомився з їх змістом та актами обстежень, не висловлював усних чи письмових заперечень щодо виявлених порушень і накладених стягнень, підписав постанови та отримав їх примірники. За таких обставин відповідач вважає, що передбачених законом підстав для складення протоколів про адміністративні правопорушення не було.

У судовому засіданні представник позивача Слишинський І.В. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача Тарасова А.О. у судовому засіданні проти задоволення позову заперечила, просила відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, встановив такі обставини.

Рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 06.06.2024 № 1357 «Про затвердження актів приймання-передачі з державної в комунальну власність Вінницької міської територіальної громади захисних споруд цивільного захисту» затверджено акти приймання-передачі з державної у комунальну власність Вінницької міської територіальної громади, зокрема, сховища № 00111 загальною площею 164 кв. м, розташованого за адресою: м. Вінниця, вул. Данила Нечая, 55, та сховища № 00117 загальною площею 286,7 кв. м, розташованого за адресою: м. Вінниця, вул. Волошкова, 55. Цим же рішенням передбачено здійснення заходів щодо безоплатного прийняття КП «Муніципальна варта» Вінницької міської ради на балансовий облік зазначеного нерухомого майна, а також проведення технічного обстеження його стану.

Згідно з паспортом захисної споруди цивільного захисту № 00111, складеним 02.07.2024, сховище по вул. Данила Нечая, 55 у м. Вінниці введено в експлуатацію 29.09.1979, його місткість становить 200 осіб, загальна площа - 164 кв. м. У паспорті балансоутримувачем споруди зазначено КП «Муніципальна варта» Вінницької міської ради з червня 2024 року. При цьому зафіксовано, що герметичність споруди не забезпечена, система опалення та зовнішня мережа водопостачання перебувають у непрацездатному стані, резерв води відсутній, санітарні прилади, інструмент, інвентар та відповідне обладнання відсутні.

Відповідно до паспорта захисної споруди цивільного захисту № 00117, складеного 02.07.2024, сховище по вул. Волошкова, 55 у м. Вінниці введено в експлуатацію у червні 1972 року, його місткість становить 300 осіб, загальна площа - 286,7 кв. м. Балансоутримувачем також зазначено КП «Муніципальна варта» Вінницької міської ради з червня 2024 року. Паспортом зафіксовано, зокрема, що герметичність сховища не забезпечена, система опалення є непрацездатною, централізоване електропостачання знеструмлене, зовнішня мережа водопостачання перебуває у непрацездатному стані.

Відповідно до акта оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту №00111 від 23.10.2024, складеного за результатами оцінки сховища по вул. Данила Нечая, 55 у м. Вінниці, за результатами перевірки стану приміщень, захисних пристроїв, інженерних мереж та систем життєзабезпечення зроблено загальний висновок про те, що захисна споруда є не готовою до використання за призначенням.

Згідно з актом оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту № 00117 від 29.10.2024, складеним щодо сховища по вул. Волошкова, 55 у м. Вінниці, за результатами проведеної оцінки цю захисну споруду також визначено як не готову до використання за призначенням.

На замовлення КП «Муніципальна варта» Вінницької міської ради ПНВП «СПЕКТР» проведено технічне обстеження захисної споруди цивільного захисту № 00117 по вул. Волошкова, 55 у м. Вінниці, результати якого викладені у технічному звіті станом на 25.11.2024.

У технічному звіті зазначено, що споруда введена в експлуатацію у 1972 році, на час проведення обстеження не експлуатувалася. Під час обстеження встановлено замокання поверхонь стін і перекриття, руйнування оздоблення, корозійне пошкодження конструкцій, руйнування входу та інженерних комунікацій. Встановлено суцільне пошкодження робочої арматури несучих ребер плит перекриття з руйнуванням та відшаруванням захисного шару бетону, а також відсутність усіх систем життєзабезпечення у зв`язку з їх руйнуванням.

У розділі «Висновки» технічного звіту зазначено, що всі ребра несучих плит перекриття перебувають в аварійному стані, робоча арматура вкрита корозією та втратила зв`язок із бетоном, відсутні всі системи життєзабезпечення та аварійний вихід. За результатами обстеження зроблено висновок, що сховище № 00117 перебуває в аварійному стані, що унеможливлює його експлуатацію як захисної споруди для населення, а його експлуатація неможлива. Після проведення капітального ремонту споруду визначено можливою до використання як складське приміщення.

До технічного звіту долучено фотоматеріали, якими зафіксовано фактичний стан споруди та її окремих конструктивних елементів, а також документи щодо кваліфікації експерта, який проводив обстеження.

Також позивачем надано паспорт об`єкта будівництва щодо захисної споруди № 00117, у якому відображено результати проведеного технічного обстеження, технічний стан конструкцій та систем споруди, виявлені дефекти і пошкодження.

Листом КП «Муніципальна варта» Вінницької міської ради від 30.12.2024 № 01-17/1750 ГУ ДСНС України у Вінницькій області повідомлено про результати проведених технічних обстежень захисних споруд, прийнятих на баланс підприємства. У цьому листі зазначено, зокрема, що сховище № 00117 по вул. Волошкова, 55 перебуває в аварійному стані та непридатне до експлуатації, а сховище № 00111 по вул. Данила Нечая, 55 перебуває у непрацездатному стані та непридатне до експлуатації. У зв`язку з установленим технічним станом КП «Муніципальна варта» Вінницької міської ради повідомило про вимушене припинення використання зазначених сховищ для укриття населення.

Протоколом міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій № 2 від 27.01.2025, з урахуванням наданих технічних звітів та паспортів об`єктів, зафіксовано, що сховище № 00111 має непрацездатний технічний стан, а сховище № 00117 - аварійний. За результатами розгляду, зокрема, прийнято рішення про зупинення експлуатації захисної споруди цивільного захисту № 00117 по вул. Волошкова, 55 у м. Вінниці, недопущення перебування у ній людей та вжиття заходів щодо її подальшого використання.

Листом ГУ ДСНС України у Вінницькій області від 13.02.2025 № 161-1-3559/162-2, наданим у відповідь на звернення КП «Муніципальна варта» Вінницької міської ради, повідомлено про розгляд питання щодо можливості використання окремих захисних споруд для укриття населення від звичайних засобів ураження в особливий період.

Щодо сховища № 00111 по вул. Данила Нечая, 55, у листі наведено відомості технічного звіту про те, що конструктивна система та матеріали стінових блоків не забезпечують безпечного перебування людей у разі надзвичайних ситуацій, а сховище непридатне для подальшої експлуатації як захисна споруда. У зв`язку з цим ГУ ДСНС України у Вінницькій області не погодило використання сховища № 00111 для укриття населення від звичайних засобів ураження в особливий період.

У подальшому ПНВП «СПЕКТР» проведено технічне обстеження захисної споруди цивільного захисту № 00111 по вул. Данила Нечая, 55 у м. Вінниці, станом на 08.07.2025.

Згідно з технічним звітом за результатами такого обстеження встановлено замокання стін, підлоги та перекриття, руйнування оздоблення, корозійні пошкодження робочої арматури та відшарування бетону, відсутність систем життєзабезпечення внаслідок їх руйнування та відсутність аварійного виходу.

У висновках технічного звіту зазначено, що конструктивна система споруди не забезпечує безпечного перебування людей у разі надзвичайної ситуації; сховище не експлуатувалося більше десяти років; захисна споруда № 00111 перебуває в аварійному стані та її використання становить загрозу для життя людей.

Позивачем також надано паспорт об`єкта будівництва щодо захисної споруди № 00111, складений за результатами технічного обстеження, у якому відображено фактичний стан її будівельних конструкцій, інженерних мереж і систем та зафіксовано наявні пошкодження. До матеріалів технічного обстеження долучено фотоматеріали стану споруди.

Листом КП «Муніципальна варта» Вінницької міської ради від 14.11.2025 № 01-17/1768 ГУ ДСНС України у Вінницькій області повідомлено про прийняте підприємством рішення щодо припинення експлуатації, зокрема, захисної споруди цивільного захисту № 00111 з огляду на її технічний стан.

Листом ДСНС України від 03.12.2025 № 16-30654/162-2, наданим у відповідь на лист КП «Муніципальна варта» Вінницької міської ради № 01-17/1728 від 04.11.2025, роз`яснено, що балансоутримувач забезпечує утримання об`єктів фонду захисних споруд у стані, необхідному для приведення їх у готовність до використання за призначенням. У разі неможливості або економічної недоцільності відновлення захисної споруди балансоутримувач має підготувати відповідні пропозиції щодо її подальшого використання, реконструкції, зміни режиму використання або виключення з фонду захисних споруд. У листі також зазначено, що захисні споруди, які є неготовими, не можуть використовуватися для колективного захисту населення, а сам лист має інформаційно-рекомендаційний характер.

06.08.2026 провідним інспектором відділу № 1 Вінницького районного управління цивільного захисту та превентивної діяльності ГУ ДСНС України у Вінницькій області Кривешко К.С. за участю заступника начальника відділу з обслуговування захисних споруд КП «Муніципальна варта» Вінницької міської ради Гончарука Я. проведено позапланове обстеження сховища № 00111 по вул. Данила Нечая, 55, у м. Вінниці, за результатами якого складено акт № 632.

В акті зазначено, що попереднє комплексне обстеження цієї захисної споруди проводилося 12.12.2025, за результатами якого складено акт № 836.

За результатами обстеження 06.08.2026 встановлено, що об`єкт, його комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання і системи життєзабезпечення перебувають у неналежному технічному стані; вхід не забезпечує можливості користування ним особами з інвалідністю та іншими маломобільними групами населення; системи водопостачання, каналізації та опалення відсутні через руйнування; не забезпечено належного стану повітрозабірних каналів та справності противибухових пристроїв; не забезпечено герметичності сховища у зв`язку з порушенням цілісності огороджувальних конструкцій, гідроізоляції та руйнуванням комунікацій. Також зафіксовано ознаки замокання внаслідок дії поверхневих ґрунтових вод. За результатами обстеження сховище № 00111 визнано неготовим до використання за призначенням.

Примірник акта № 632 отримано директором КП «Муніципальна варта» Вінницької міської ради Чигуром В.М., про що в акті міститься його підпис.

07.08.2026 тією ж посадовою особою ГУ ДСНС України у Вінницькій області за участю представника балансоутримувача проведено позапланове обстеження сховища № 00117 по вул. Волошкова, 55 у м. Вінниці, за результатами якого складено акт № 673.

В акті містяться відомості про проведення попереднього комплексного обстеження цієї захисної споруди 07.04.2025, за результатами якого складено акт № 141.

За результатами обстеження 07.08.2026 встановлено, що об`єкт не захищений від підтоплення та затоплення ґрунтовими, поверхневими, технологічними та стічними водами; не забезпечено герметичності сховища у зв`язку з порушенням цілісності огороджувальних конструкцій, місць їх з`єднання, гідроізоляції, захисних пристроїв входів та виходів, руйнуванням комунікацій і противибухових пристроїв систем вентиляції; наявні ознаки замокання під дією ґрунтових та поверхневих вод. За результатами обстеження сховище №00117 визнано неготовим до використання за призначенням.

Примірник акта № 673 також отримано директором КП «Муніципальна варта» Вінницької міської ради Чигуром В.М., що засвідчено його підписом.

Провідним інспектором відділу № 1 РУЦЗ та ПД ГУ ДСНС України у Вінницькій області Кривешко К.С. 06.08.2026 винесено постанову серії АВ № 000613, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 175-3 КУпАП за порушення встановлених законодавством вимог щодо утримання та експлуатації захисної споруди цивільного захисту № 00111 по вул. Данила Нечая, 55 у м. Вінниці, що призвело до її неготовності до використання за призначенням, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2550 грн.

Цією ж посадовою особою 07.08.2026 винесено постанову серії АВ № 000614, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 175-3 КУпАП за порушення встановлених законодавством вимог щодо утримання та експлуатації захисної споруди цивільного захисту № 00117 по вул. Волошкова, 55 у м. Вінниці, що призвело до її неготовності до використання за призначенням, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2550 грн.

Наведені письмові докази суд оцінює безпосередньо та у сукупності з доводами сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; пропорційно та своєчасно.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Частиною 2 ст. 175-3 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення встановлених законодавством вимог щодо утримання та експлуатації об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, що призвело до неготовності їх використання за призначенням відповідно до законодавства.

Диспозиція ч. 2 ст. 175-3 КУпАП є бланкетною, оскільки для встановлення ознак об`єктивної сторони адміністративного правопорушення відсилає до інших нормативно-правових актів, якими визначено вимоги щодо утримання та експлуатації об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту.

Отже, для встановлення складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 175-3 КУпАП, недостатньо самого факту неготовності захисної споруди до використання за призначенням. Необхідним є встановлення конкретних вимог законодавства щодо утримання та експлуатації об`єкта, які були порушені особою, її винної поведінки у формі дії чи бездіяльності, передбаченого законом наслідку у вигляді неготовності споруди до використання за призначенням та причинного зв`язку між відповідним порушенням і таким наслідком.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган чи посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За правилами ст. 252 КУпАП орган або посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 223 КУпАП розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 175-3 КУпАП у частині порушення встановлених законодавством вимог щодо утримання та експлуатації об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, що призвело до неготовності їх використання за призначенням, віднесено до компетенції центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання, інших юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у сфері цивільного захисту належить виконання вимог законодавства щодо створення, зберігання, утримання, експлуатації, використання та реконструкції об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту.

Згідно з ч. 8 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України утримання об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням та експлуатація таких об`єктів здійснюються їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають, за рахунок власних коштів та інших не заборонених законодавством джерел.

Частиною 16 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що у разі приведення єдиної державної системи цивільного захисту, її складових у режим підвищеної готовності, виникнення надзвичайної ситуації, введення надзвичайного стану та в особливий період захисні споруди цивільного захисту, споруди подвійного призначення та найпростіші укриття незалежно від форми власності повинні приводитися у готовність до використання за призначенням у строк, що не перевищує 24 годин з моменту введення відповідного правового режиму, крім захисних споруд цивільного захисту, що перебувають у постійній готовності до використання за призначенням.

Водночас відповідно до ч. 18 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України відповідальність за порушення вимог щодо утримання у готовності до використання за призначенням та експлуатації об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту в мирний час та в особливий період несуть власники, користувачі об`єктів та юридичні особи, на балансі яких вони перебувають, відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Кодексу цивільного захисту України забезпечення техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на його керівника.

Згідно з п. 11 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, включення об`єктів до складу та виключення таких об`єктів з фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 138, Балансоутримувач забезпечує утримання об`єктів фонду захисних споруд у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання, облаштування та експлуатації об`єктів фонду захисних споруд, крім об`єктів, що мають перебувати в постійній готовності.

Відповідно до п. 28 Порядку № 138 у разі відсутності потреби та/або неможливості подальшого утримання та експлуатації захисних споруд у випадках, передбачених вимогами щодо визначення критеріїв неможливості подальшого утримання та експлуатації захисних споруд, оформлення документів, що підтверджують таку неможливість, підготовка пропозицій щодо подальшого використання таких споруд належить до повноважень балансоутримувачів.

Пунктом 28 Порядку № 138 також визначено, що використання неготового сховища для укриття населення від звичайних засобів ураження до приведення такої споруди у готовність в особливий період без виключення її з обліку не є підставою для нездійснення заходів із приведення її у готовність до використання за призначенням та невиконання вимог законодавства щодо утримання й експлуатації такого об`єкта.

Згідно з п. 7 розділу II Вимог щодо утримання, облаштування та експлуатації об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 № 579, об`єкти фонду, їх комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення мають утримуватися в належному технічному стані. Утримання та експлуатація обладнання об`єктів фонду здійснюються згідно з вимогами і рекомендаціями, визначеними технічною документацією на них, а також відповідними нормами і правилами.

Відповідно до п. 8 розділу II цих Вимог об`єкти фонду мають захищатися від підтоплення і затоплення ґрунтовими, поверхневими, технологічними та стічними водами.

Таким чином, законодавством на балансоутримувача покладено обов`язок щодо належного утримання та експлуатації об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту. Разом із тим саме по собі перебування захисної споруди на балансі юридичної особи та покладення на її керівника відповідних обов`язків не є достатньою підставою для притягнення конкретної фізичної особи до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 175-3 КУпАП без установлення її винної поведінки, конкретного порушення вимог законодавства та причинного зв`язку між таким порушенням і неготовністю захисної споруди до використання за призначенням.

Щодо строків накладення адміністративного стягнення суд враховує положення ч. 1 ст. 38 КУпАП, відповідно до якої адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду.

Отже, для вирішення питання про дотримання строку накладення адміністративного стягнення у цій справі необхідно встановити характер інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення, а у разі його триваючого характеру - момент виявлення такого правопорушення.

Щодо порядку оформлення адміністративного правопорушення суд враховує, що відповідно до ч. 3 ст. 258 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі вчинення, зокрема, адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 175-3 КУпАП, розгляд якого віднесено до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Водночас відповідно до ч. 9 ст. 258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 256 КУпАП.

Статтею 268 КУпАП особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, гарантовано право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися правничою допомогою та оскаржувати постанову у справі.

З огляду на наведені норми та встановлені у справі обставини суд перевірив доводи сторін щодо наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, дотримання строків накладення адміністративних стягнень та процедури розгляду справ про адміністративні правопорушення.

Оцінюючи доводи сторін щодо наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 175-3 КУпАП, суд виходить з такого.

З матеріалів справи встановлено та сторонами не заперечується, що захисні споруди цивільного захисту - сховище № 00111 по вул. Данила Нечая, 55 у м. Вінниці та сховище №00117 по вул. Волошкова, 55 у м. Вінниці - у 2024 році були передані на балансовий облік КП «Муніципальна варта» Вінницької міської ради, директором якого є ОСОБА_1 .

Отже, після прийняття вказаних об`єктів на баланс підприємства на КП «Муніципальна варта» Вінницької міської ради як балансоутримувача покладалися встановлені законодавством обов`язки щодо їх утримання та експлуатації, а на ОСОБА_1 як керівника підприємства - обов`язки, визначені законодавством у сфері техногенної безпеки.

Разом із тим наявність такого обов`язку сама по собі не є достатньою для висновку про наявність у діях керівника складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 175-3 КУпАП.

Як уже зазначено, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є причинний зв`язок між порушенням установлених законодавством вимог щодо утримання та експлуатації конкретної захисної споруди та наслідком у вигляді неготовності цієї споруди до використання за призначенням.

Зі змісту постанови серії АВ № 000613 від 06.08.2026 встановлено, що ОСОБА_1 інкриміновано порушення вимог п. 7 розділу II Вимог щодо утримання та експлуатації об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом МВС України від 09.07.2018 № 579, щодо сховища № 00111, яке, за висновком посадової особи ГУ ДСНС України у Вінницькій області, призвело до неготовності споруди до використання за призначенням.

Постановою серії АВ № 000614 від 07.08.2026 ОСОБА_1 інкриміновано порушення вимог п. 8 розділу II зазначених Вимог щодо сховища № 00117, яке, за висновком посадової особи відповідача, також призвело до його неготовності до використання за призначенням.

Суд враховує, що п. 7 розділу II Вимог № 579 установлює обов`язок утримувати споруди фонду захисних споруд, їх комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення у належному технічному стані, а п. 8 цього розділу передбачає необхідність захисту таких споруд від підтоплення і затоплення ґрунтовими, поверхневими, технологічними та стічними водами.

Водночас досліджені судом докази свідчать про те, що неготовність обох захисних споруд до використання за призначенням існувала ще до проведення обстежень 06.08.2026 та 07.08.2026 і була обумовлена насамперед їх тривалим незадовільним технічним та конструктивним станом.

Так, вже у паспортах захисних споруд № 00111 та № 00117, складених 02.07.2024, тобто безпосередньо після прийняття їх на балансовий облік КП «Муніципальна варта» Вінницької міської ради, зафіксовано непрацездатний стан окремих інженерних систем та обладнання, порушення герметичності та інші недоліки.

Актами оцінки стану готовності від 23.10.2024 щодо сховища № 00111 та від 29.10.2024 щодо сховища № 00117 обидві захисні споруди були визнані неготовими до використання за призначенням.

Особливе значення для оцінки причин виникнення такого стану мають технічні звіти спеціалізованої організації ПНВП «СПЕКТР».

За результатами технічного обстеження сховища № 00117 станом на 25.11.2024 встановлено, що споруда введена в експлуатацію ще у 1972 році, фактично тривалий час не експлуатується, її конструкції зазнали значного фізичного зносу та впливу вологи, наявне руйнування входу, інженерних комунікацій, оздоблення, корозійне пошкодження арматури, а всі системи життєзабезпечення відсутні внаслідок руйнування.

У висновках технічного звіту зазначено, що всі ребра несучих плит перекриття перебувають в аварійному стані, робоча арматура втратила зв`язок із бетоном, відсутні системи життєзабезпечення та аварійний вихід, а сховище перебуває в аварійному стані, що унеможливлює його експлуатацію як захисної споруди для населення.

При цьому причини такого стану пов`язано, зокрема, з тривалим строком експлуатації споруди, впливом вологи та фактичною відсутністю її експлуатації протягом значного періоду часу.

Аналогічні обставини встановлені за результатами технічного обстеження сховища №00111. У технічному звіті зафіксовано замокання стін, підлоги та перекриття, руйнування оздоблення, корозійні пошкодження арматури, відсутність систем життєзабезпечення через їх руйнування та відсутність аварійного виходу. Споруду визначено такою, що перебуває в аварійному стані, а її експлуатація становить небезпеку для людей.

Таким чином, матеріали технічних обстежень не пов`язують виникнення аварійного або непрацездатного стану споруд з діями чи бездіяльністю ОСОБА_1 після передачі цих об`єктів на баланс підприємства.

Навпаки, встановлені спеціалізованою організацією характер, масштаб та причини пошкоджень свідчать про їх тривале формування, а стан неготовності споруд був зафіксований невдовзі після їх прийняття КП «Муніципальна варта» Вінницької міської ради на балансовий облік.

Крім того, суд враховує поведінку балансоутримувача після прийняття зазначених об`єктів.

КП «Муніципальна варта» Вінницької міської ради було замовлено проведення професійного технічного обстеження споруд, виготовлено відповідні технічні звіти та паспорти об`єктів, а про встановлений за результатами таких обстежень стан захисних споруд повідомлено ГУ ДСНС України у Вінницькій області.

Зокрема, листом від 30.12.2024 № 01-17/1750 відповідача повідомлено, що сховище №00117 перебуває в аварійному та непридатному до експлуатації стані, а сховище № 00111 - у непрацездатному стані та також непридатне до експлуатації. У цьому ж листі балансоутримувач повідомив про припинення використання таких об`єктів для укриття населення з огляду на встановлену небезпеку їх експлуатації.

Отже, вже станом на 30.12.2024 ГУ ДСНС України у Вінницькій області було достеменно відомо не лише про сам факт неготовності споруд, а й про характер їх технічного стану та висновки спеціалізованої організації щодо неможливості їх безпечної експлуатації.

Більше того, листом від 13.02.2025 № 161-1-3559/162-2 відповідач, розглянувши надані матеріали технічного обстеження, не погодив використання сховища № 00111 для укриття населення від звичайних засобів ураження в особливий період.

Щодо сховища № 00117 протоколом міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій № 2 від 27.01.2025 було прийнято рішення про зупинення його експлуатації.

Наведені обставини також узгоджуються з положеннями п. 28 Порядку № 138, який передбачає можливість підготовки балансоутримувачем пропозицій щодо подальшого використання захисної споруди у разі неможливості її подальшого утримання та експлуатації.

Тому твердження відповідача про те, що ОСОБА_1 протягом тривалого часу фактично бездіяв щодо переданих підприємству захисних споруд, не повною мірою відповідає дослідженим судом доказам.

Разом із тим суд не ставить під сумнів сам факт того, що станом на 06.08.2026 та 07.08.2026 сховища № 00111 та № 00117 залишалися неготовими до використання за призначенням.

Акти обстеження № 632 від 06.08.2026 та № 673 від 07.08.2026 належним чином підтверджують такий фактичний стан об`єктів.

Однак зазначені акти самі по собі не встановлюють, що саме дії або бездіяльність ОСОБА_1 стали причиною виникнення неготовності цих споруд.

Зокрема, актом № 632 щодо сховища № 00111 встановлено неналежний технічний стан об`єкта, відсутність водопостачання, каналізації та опалення через їх руйнування, порушення герметичності, руйнування комунікацій та наявність замокань.

Проте більшість із зазначених недоліків за своїм характером відповідають пошкодженням, які були встановлені технічними обстеженнями до винесення оскаржуваної постанови та існували задовго до серпня 2026 року.

Актом № 673 щодо сховища № 00117 встановлено, зокрема, незахищеність об`єкта від підтоплення і затоплення, порушення герметичності, руйнування конструкцій, гідроізоляції, комунікацій та наявність ознак замокання.

Водночас ще технічним звітом станом на 25.11.2024 цю споруду визначено як аварійну та таку, експлуатація якої неможлива, а серед причин її стану вже тоді зазначалися тривалий вплив вологи, пошкодження конструкцій, корозія та руйнування систем життєзабезпечення.

Матеріали справи не містять висновків спеціаліста, експерта або інших належних доказів, які б свідчили, що у період перебування зазначених споруд на балансі КП «Муніципальна варта» Вінницької міської ради саме внаслідок невиконання ОСОБА_1 конкретних обов`язків відбулося таке погіршення їх технічного стану, яке спричинило неготовність споруд до використання за призначенням.

Не встановлено цього причинного зв`язку і в оскаржуваних постановах.

Фактично відповідач виходив із того, що оскільки споруди перебувають на балансі КП «Муніципальна варта» Вінницької міської ради, а ОСОБА_1 є його директором, збереження стану їх неготовності протягом певного часу саме по собі є достатнім для притягнення його до відповідальності за ч. 2 ст. 175-3 КУпАП.

Проте суд з таким підходом не погоджується.

Покладення законом на балансоутримувача обов`язку щодо утримання та експлуатації захисної споруди не створює безумовної адміністративної відповідальності його керівника за будь-який факт неготовності відповідного об`єкта.

Адміністративна відповідальність фізичної особи має індивідуальний характер, а тому у кожному конкретному випадку підлягають установленню її протиправна винна поведінка та причинний зв`язок між цією поведінкою і наслідками, визначеними диспозицією відповідної норми.

У цій справі відповідачем доведено факт неготовності обох захисних споруд до використання за призначенням, однак не доведено, що така неготовність настала саме внаслідок порушення ОСОБА_1 вимог п. 7 та п. 8 розділу II Вимог № 579.

За таких обставин суд доходить висновку, що належними та допустимими доказами не підтверджено наявності в діях ОСОБА_1 усіх обов`язкових ознак об`єктивної сторони адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 175-3 КУпАП.

Відтак сам факт неготовності сховищ № 00111 та № 00117, за встановлених у цій справі обставин, не є достатнім для висновку про доведеність складу інкримінованих позивачу адміністративних правопорушень.

Щодо доводів позивача про недотримання строків накладення адміністративних стягнень суд зазначає, що з огляду на встановлену вище недоведеність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 175-3 КУпАП, оцінка доводів сторін щодо дотримання строків, установлених ст. 38 КУпАП, не має самостійного значення для вирішення цього спору.

Щодо доводів позивача про порушення процедури розгляду справ про адміністративні правопорушення суд враховує, що відповідно до ч. 3 ст. 258 КУпАП у разі вчинення правопорушення, передбаченого ст. 175-3 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення за загальним правилом не складається. Водночас відповідно до ч. 9 ст. 258 КУпАП у разі оспорювання особою під час складання постанови допущеного порушення і адміністративного стягнення уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення.

Позивач стверджує, що під час складання оскаржуваних постанов не погоджувався з виявленими порушеннями та накладеними адміністративними стягненнями. Відповідач зазначає протилежне. Постанови серії АВ № 000613 від 06.08.2026 та серії АВ № 000614 від 07.08.2026 містять підписи ОСОБА_1 про їх отримання, при цьому письмових зауважень щодо незгоди з постановами на їх бланках не міститься.

Інших доказів, які б дозволяли достовірно встановити, чи оспорював ОСОБА_1 допущені порушення та адміністративні стягнення безпосередньо під час складання постанов, матеріали справи не містять. Тому суд не має достатніх підстав для висновку про порушення відповідачем вимог ст. 258 КУпАП у цій частині.

Водночас зазначені процедурні обставини не є визначальними для вирішення спору, оскільки судом установлено недоведеність у діях ОСОБА_1 усіх обов`язкових ознак складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 175-3 КУпАП.

Сукупність досліджених доказів дає підстави для висновку, що відповідач не виконав покладений на нього ч. 2 ст. 77 КАС України обов`язок довести правомірність постанов серії АВ № 000613 від 06.08.2026 та серії АВ № 000614 від 07.08.2026.

З огляду на викладене, оскаржувані постанови не відповідають критеріям обґрунтованості та правомірності рішення суб`єкта владних повноважень і підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи встановлену судом недоведеність наявності у діях ОСОБА_1 усіх обов`язкових ознак складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 175-3 КУпАП, а також недоведеність відповідачем правомірності оскаржуваних постанов, суд доходить висновку про наявність підстав для їх скасування та закриття справ про адміністративні правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Водночас суд враховує, що направлення справ на новий розгляд відповідачу за встановлених у цій справі обставин не забезпечило б ефективного захисту прав позивача, оскільки недоліки оскаржуваних постанов полягають не лише у процедурі їх прийняття, а насамперед у недоведеності самого складу інкримінованих ОСОБА_1 адміністративних правопорушень.

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову особи, яка не є суб`єктом владних повноважень, судові витрати, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, який виступав відповідачем у справі.

Разом із тим у позовній заяві ОСОБА_1 просив судові витрати залишити за ним, у зв`язку з чим підстав для їх стягнення з відповідача суд не встановлює.

Керуючись ст. 2, 72, 77, 90, 139, 241-246, 286 КАС України, ст. 9, 38, 247, 251, 258, 268, 280 КУпАП, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову серії АВ № 000613 від 06 серпня 2026 року, яка складена провідним інспектором відділу № 1 Вінницького районного управління цивільного захисту та превентивної діяльності Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області Кривешко Катериною Сергіївною, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 175-3 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 2550 грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 175-3 КУпАП, за наслідками розгляду якої винесено постанову серії АВ № 000613 від 06 серпня 2026 року, закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Визнати протиправною та скасувати постанову серії АВ № 000614 від 07 серпня 2026 року, яка складена провідним інспектором відділу № 1 Вінницького районного управління цивільного захисту та превентивної діяльності Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області Кривешко Катериною Сергіївною, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 175-3 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 2550 грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 175-3 КУпАП, за наслідками розгляду якої винесено постанову серії АВ № 000614 від 07 серпня 2026 року, закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області, код ЄДРПОУ 38635397, адреса: 21021, м. Вінниця, вул. 600-річчя, 11.

Суддя В. В. Горбатюк