Рішення № 139960687, 21.09.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/2259/26

Провадження № 2-о/127/53/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Сичука М.М.,

за участю секретаря судового засідання Коровай А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи Бабчинської сільської ради, про встановлення факту родинних відносин та спільного проживання,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернулася ОСОБА_1 із заявою в порядку окремого провадження про встановлення фактів, що мають юридичне значення, а саме: факту родинних відносин між померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , а також факту їх спільного проживання та ведення спільного господарства.

У заяві зазначено, що встановлення вказаних фактів необхідне заявнику для реалізації права на спадкування після смерті ОСОБА_2 , оскільки останній за життя не оформив свої спадкові права на майно, яке перейшло до нього після смерті матері ОСОБА_4 , та у зв`язку з відсутністю документального підтвердження родинних відносин через втрату актового запису про народження ОСОБА_2 за 1940 рік.

Заявник посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилася спадщина, зокрема на земельну частку (пай). Єдиним спадкоємцем після її смерті був її син ОСОБА_2 , який фактично прийняв спадщину, проживаючи разом із матір`ю та користуючись спадковим майном.

З матеріалів заяви також вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , після смерті якого заявник як його дочка має намір оформити спадкові права, однак позбавлена такої можливості через відсутність документів, що підтверджують родинні відносини між ним та його матір`ю.

Заявник зазначає, що актовий запис про народження ОСОБА_2 за 1940 рік не зберігся, що підтверджується відповідями Могилів-Подільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану, згідно з якими книги первинної реєстрації народжень за відповідний період відсутні та до державного архіву не передавалися.

Ухвалою суду від 26.01.2026 відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження та витребувано необхідні докази з органів державної реєстрації актів цивільного стану, органів місцевого самоврядування та інших установ, що володіють інформацією щодо реєстрації актів цивільного стану та місця проживання осіб.

До суду надійшли відповіді Могилів-Подільського відділу ДРАЦС, відповідно до яких актові записи про народження ОСОБА_2 за 1940 рік відсутні, а також повідомлено про відсутність відповідних актових записів у архівних фондах.

Також отримано довідки Вила-Ярузького старостинського округу Бабчинецької сільської ради, з яких вбачається, що ОСОБА_2 був зареєстрований та фактично проживав разом із ОСОБА_5 , вони вели спільне господарство та проживали як сім`я.

Згідно з витягами зі спадкового реєстру, спадкові справи після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_2 не заводилися.

У судове засідання заявник не з`явилася, однак подала заяву про розгляд справи за її відсутності, у якій повністю підтримала заявлені вимоги та просила їх задовольнити.

Представник заявника подав письмову заяву про розгляд справи у його відсутності, в якій також підтримав заяву та просив її задовольнити.

Заінтересована особа у судове засідання не з`явилася, заперечень проти заяви не подала.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст. 223, 240 ЦПК України, суд прийшов до висновку про проведення судового засідання у їх відсутності.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У судовому засіданні також було допитано свідка ОСОБА_6 , яка пояснила, що їй відомо про тривале спільне проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , ведення ними спільного господарства, наявність між ними сімейних відносин фактичного характеру, а також підтвердила обставини, викладені заявником.

Крім того, судом досліджено письмові пояснення свідка ОСОБА_7 , відповідно до яких остання підтвердила факт проживання ОСОБА_2 разом із матір`ю, ведення спільного господарства та здійснення ним догляду за нею до моменту смерті.

Суд дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України суд може встановлювати й інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

За змістом статті 318 ЦПК України у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, зазначається, зокрема, факт, який заявник просить встановити, мета його встановлення, причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, та докази, що підтверджують факт.

Частиною першою статті 319 ЦПК України передбачено, що рішення суду про встановлення факту, який має юридичне значення, повинно відповідати загальним вимогам, установленим цим Кодексом, а у резолютивній частині такого рішення зазначається встановлений судом факт, а також мета його встановлення.

Верховний Суд у постанові від 25 березня 2026 року у справі № 130/462/24 звернув увагу, що для встановлення факту, що має юридичне значення, необхідно встановити, що такий факт породжує юридичні наслідки, заявник не має іншої можливості одержати або відновити документ, який посвідчує відповідний факт, законодавством не передбачено іншого позасудового порядку його встановлення, а встановлення факту не пов`язується з вирішенням спору про право. Аналогічний підхід сформульований Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 та від 11 вересня 2024 року у справі № 201/5972/22.

У даній справі заявник просить встановити факт родинних відносин між померлими ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , а саме те, що останній є її рідним сином, а також факт їх спільного проживання та ведення спільного господарства до смерті ОСОБА_4 .

Заявник зазначає, що встановлення зазначених фактів необхідне для реалізації спадкових прав після смерті ОСОБА_2 , оскільки документальне підтвердження його походження від ОСОБА_4 в позасудовому порядку отримати неможливо.

Як встановлено судом, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На підтвердження цієї обставини до матеріалів справи долучено відомості органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Так, на виконання ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 26 січня 2026 року Могилів-Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Могилів-Подільському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України листом від 11 вересня 2026 року № 506/22.13-106 надав суду повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00060939879.

Згідно з указаним витягом у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян міститься актовий запис про смерть ОСОБА_4 № 2, складений 25 січня 2005 року виконавчим комітетом Вила-Ярузької сільської ради Чернівецького району Вінницької області.

В актовому записі зазначено, що померла ОСОБА_4 , а місцем її проживання на час смерті була АДРЕСА_1 .

Підставою для державної реєстрації смерті було лікарське свідоцтво про смерть № 3 від 24 січня 2005 року, видане Слобода-Шлишковецькою дільничною лікарнею Могилів-Подільського району Вінницької області.

Особливого значення для оцінки доказів у цій справі мають відомості зазначеного актового запису про особу, яка заявила про смерть ОСОБА_4 . Згідно з витягом такою особою був ОСОБА_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Могилів-Подільським МРВ УМВС України у Вінницькій області 16 жовтня 1995 року, місце проживання Вінницька область, Могилів-Подільський район, село Грушка.

Вказана обставина сама по собі не є достатньою для встановлення родинного зв`язку, однак має доказове значення у сукупності з іншими встановленими судом обставинами, оскільки узгоджується з іншими документами та поясненнями щодо особи ОСОБА_2 , його зв`язку з ОСОБА_4 та обставин її смерті.

З матеріалів справи також установлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Водночас отримати актовий запис про його народження, який безпосередньо містив би відомості про матір, заявник не має можливості.

Так, відповідно до відповіді органу державної реєстрації актів цивільного стану від 02 листопада 2021 року № 2048/21.24-39 на запит адвоката Сердюк О.В. було повідомлено, що актовий запис про смерть ОСОБА_4 наявний, однак актового запису про народження ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , не виявлено.

При цьому зазначено, що книги державної реєстрації актів цивільного стану про народження за 1940 рік по селі Грушка не збереглися та до Державного архіву Вінницької області не передавалися, а поновлений актовий запис про народження ОСОБА_2 також відсутній.

Іншою відповіддю органу державної реєстрації актів цивільного стану від 14 січня 2025 року № 58/2.13-131 підтверджено відсутність відповідних актових записів про шлюб та народження у відділі ДРАЦС та повідомлено про передання книг відповідних років на зберігання до Державного архіву Вінницької області.

Отже, судом установлено об`єктивні обставини, які унеможливлюють отримання заявником у позасудовому порядку документа, який би безпосередньо підтверджував походження ОСОБА_2 від ОСОБА_4 .

Таким чином, вимога про встановлення відповідного юридичного факту відповідає передбаченим статтею 315 ЦПК України умовам розгляду справи в порядку окремого провадження.

Відсутність актового запису про народження не свідчить про недоведеність родинного зв`язку, оскільки чинне законодавство не встановлює вичерпного переліку доказів, якими може підтверджуватися факт родинних відносин.

Верховний Суд у постанові від 11 лютого 2022 року у справі № 947/22756/19 зазначив, що доказами, які можуть підтверджувати факт родинних відносин, можуть бути акти, анкети, автобіографії, сімейні фотографії, листи, особові справи, рішення судів, ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які містять відомості про родинні відносини осіб, довідки органів державної реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення актових записів, а також показання свідків, яким достовірно відомі відповідні обставини. Перелік таких доказів не є вичерпним.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 953/19926/19, в якій наголошено, що за відсутності актових записів про народження належними доказами встановлення родинних відносин можуть бути інші документи та показання свідків, якщо їх сукупність дає можливість встановити відповідний юридичний факт.

Також Верховний Суд у постанові від 6 березня 2023 року у справі № 357/6441/21 зазначив, що чинне законодавство не містить вичерпного переліку засобів доказування факту родинних відносин, а суд має оцінювати належність, допустимість, достовірність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи надані заявником докази, суд виходить із такого.

Згідно з довідкою Вила-Ярузького старостинського округу від 30 жовтня 2023 року № 322 ОСОБА_2 , 1940 року народження, був зареєстрований та проживав у селі Вила-Ярузькі разом із ОСОБА_8 , 1912 року народження, відповідно до записів погосподарської книги № 9 за 19471949 роки.

У цій же довідці зазначено відомості, отримані від ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка була дружиною ОСОБА_2 . Згідно з її поясненнями, ОСОБА_8 була біологічною матір`ю ОСОБА_9 , до укладення другого шлюбу мала прізвище ОСОБА_10 , а після шлюбу з ОСОБА_11 змінила прізвище на Матейчик.

Зазначена інформація узгоджується з даними витягу з погосподарської книги Вила-Ярузького старостинського округу від 30 жовтня 2023 року № 321.

Так, у погосподарській книзі № 9 за 19471949 роки, у господарстві № 315, зазначені ОСОБА_12 , 1877 року народження, як голова господарства, ОСОБА_13 , 1907 року народження, як дочка, ОСОБА_8 , 1912 року народження, як невістка, ОСОБА_14 , 1937 року народження, як онук, та ОСОБА_2 , 1940 року народження, як онук.

Таким чином, дані погосподарської книги містять відомості про одночасне перебування в одному господарстві осіб, які за своїм зазначеним у книзі родинним статусом пов`язані між собою, та безпосередньо містять запис про ОСОБА_15 1940 року народження як онука голови господарства.

Суд бере до уваги, що у погосподарській книзі ім`я матері ОСОБА_2 зазначене як « ОСОБА_16 », тоді як у документах цивільного стану та інших документах щодо померлої особи зазначено ім`я « ОСОБА_17 ».

Разом із тим ця відмінність не спростовує встановленого родинного зв`язку, оскільки матеріали справи містять окремий доказ, спрямований саме на встановлення тотожності зазначених імен.

Відповідно до висновку експерта № 056/1700-п від 09 листопада 2023 року імена « ОСОБА_17 » та « ОСОБА_16 » є ідентичними.

Зазначений висновок має значення для оцінки погосподарських записів, оскільки дозволяє співвіднести зазначену в них ОСОБА_8 , 1912 року народження, з ОСОБА_4 , яка після укладення шлюбу змінила прізвище.

Таким чином, у матеріалах справи наявний взаємопов`язаний комплекс документів, які стосуються однієї особи: ОСОБА_8 , 1912 року народження, яка в подальшому в документах зазначена як ОСОБА_4 .

При цьому факт зміни прізвища внаслідок шлюбу не є незвичайною чи суперечливою обставиною та узгоджується з поясненнями щодо ОСОБА_18 шлюбу з ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , після чого вона стала Матейчик.

Додатковим доказом, який підтверджує зазначені обставини, є письмові пояснення ОСОБА_7 , яка була дружиною ОСОБА_2 .

У своїх письмових поясненнях ОСОБА_7 зазначила, що була одружена з ОСОБА_2 , його матір`ю до другого шлюбу була ОСОБА_10 , а в селі її називали ОСОБА_16 . Свідок також зазначила, що ОСОБА_19 проживав із матір`ю, вони вели спільне господарство, піклувалися один про одного, а після смерті матері саме ОСОБА_19 займався її похованням та здійсненням необхідних обрядів.

Письмові пояснення ОСОБА_7 суд оцінює не ізольовано, а в сукупності з даними погосподарської книги, довідкою старостинського округу, висновком експерта та іншими доказами у справі. За своїм змістом вони узгоджуються з об`єктивними документальними даними та доповнюють їх відомостями щодо характеру особистих відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

Крім того, у судовому засіданні була допитана як свідок ОСОБА_6 , яка підтвердила відомі їй обставини щодо сім`ї ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , їх родинного зв`язку, спільного проживання та ведення ними спільного господарства.

Показання свідка ОСОБА_6 суд оцінює безпосередньо з урахуванням її пояснень у судовому засіданні та у взаємозв`язку з письмовими доказами, наявними у матеріалах справи.

Таким чином, показання свідка не є єдиною підставою для висновку суду про наявність родинного зв`язку, а підтверджують і доповнюють відомості, які вже містяться у документах.

Суд також враховує довідку Могилів-Подільського міськвиконкому від 03 листопада 2023 року № 12-16/2-266, відповідно до якої останнім місцем реєстрації ОСОБА_2 , 1940 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , було АДРЕСА_2 , що підтверджувалося записами погосподарської книги № 4 за 20062010 роки.

Вказана обставина узгоджується з відомостями актового запису про смерть ОСОБА_4 , де ОСОБА_2 зазначений як заявник про її смерть та де місцем його проживання зазначено село Грушка.

Суд не залишає поза увагою певну відмінність у відомостях щодо місця реєстрації та проживання ОСОБА_9 в різні періоди його життя. Однак сама по собі така відмінність не спростовує факту його проживання разом із матір`ю, оскільки документи органів місцевого самоврядування та погосподарські книги відображають відомості за різні періоди, а наявність реєстрації особи за іншою адресою не виключає фактичного проживання за іншою адресою.

У цьому випадку довідка Вила-Ярузького старостинського округу та погосподарська книга № 9 містять конкретні відомості про спільне проживання ОСОБА_9 у відповідний історичний період, а інші докази підтверджують, що ОСОБА_20 та ОСОБА_21 є однією особою.

Важливим доказом для перевірки наявності спадкових правовідносин є також відповідь Чернівецької державної нотаріальної контори Вінницької області від 21 березня 2026 року № 75/01-16, надана на виконання ухвали суду від 03 березня 2026 року.

З цієї відповіді вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та ОСОБА_4 не заводилася. До відповіді долучено інформацію зі Спадкового реєстру на п`яти аркушах.

Зазначені відомості підтверджують відсутність у нотаріуса спадкової справи, яка б свідчила про вирішення між спадкоємцями спору щодо відповідного майна. Водночас суд у цій справі не вирішує питання про склад спадкового майна, коло спадкоємців, черговість спадкування, прийняття спадщини чи право власності на спадкове майно, а встановлює лише ті юридичні факти, на які посилається заявник як на підставу для подальшої реалізації своїх прав.

Також матеріалами справи підтверджується наявність земельної частки (паю) площею 3,35 га, розташованої на землях відповідної сільської ради, що підтверджується сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ВН № 026209 від 04 серпня 1997 року. Однак питання належності цього майна, складу спадщини та спадкових прав заявника не є предметом розгляду у цій справі.

Отже, суд не виходить за межі предмета окремого провадження та не встановлює права на спадкове майно, а лише перевіряє наявність юридичних фактів, від яких заявник має намір у подальшому реалізувати відповідне право.

За змістом статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги учасників справи та мають значення для вирішення справи. Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами, висновками експертів та показаннями свідків.

Згідно зі статтями 7780 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; допустимість доказів визначається відповідно до вимог закону; достовірними є докази, створені під час обставин, які вони підтверджують, а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають можливість дійти висновку про наявність або відсутність відповідних обставин.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи докази у їх сукупності, суд виходить із того, що кожен із них має окреме доказове значення, однак саме їх взаємний зв`язок дозволяє встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Так, факт смерті ОСОБА_4 підтверджений актовим записом про смерть та повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Факт смерті ОСОБА_2 підтверджується матеріалами справи та відповідними відомостями органів державної реєстрації актів цивільного стану.

Неможливість отримання актового запису про народження ОСОБА_2 підтверджена відповідями органу ДРАЦС та відомостями про відсутність відповідних книг і поновленого запису.

Факт перебування ОСОБА_8 та ОСОБА_2 в одному господарстві підтверджується погосподарською книгою № 9 за 19471949 роки та довідкою старостинського округу.

Тотожність імен « ОСОБА_17 » та « ОСОБА_16 » підтверджується висновком експерта № 056/1700-п від 09 листопада 2023 року.

Відомості про те, що ОСОБА_20 була матір`ю ОСОБА_9 та що вони проживали разом і вели спільне господарство, підтверджуються письмовими поясненнями ОСОБА_7 та показаннями свідка ОСОБА_6 , допитаної судом.

Факт зміни прізвища ОСОБА_22 після укладення шлюбу з ОСОБА_11 узгоджується з усією сукупністю документів, у яких ця особа у різні періоди зазначалася як ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та ОСОБА_4 .

При цьому суд враховує історичний характер спірних документів, складених у 1940-х роках, особливості ведення на той час погосподарського обліку та відмінності у написанні імен, що саме по собі не може мати вирішального значення за наявності інших взаємоузгоджених доказів.

Верховний Суд у постанові від 19 лютого 2025 року у справі № 533/351/22 наголосив, що суд має оцінювати належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, причому перелік доказів, якими може підтверджуватися факт родинних відносин, не є вичерпним.

У постанові від 11 лютого 2022 року у справі № 947/22756/19 Верховний Суд також виходив із того, що факт родинних відносин може підтверджуватися сукупністю письмових доказів та показань свідків, а вимога про підтвердження такого факту виключно актовим записом про народження не ґрунтується на законі.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що сукупність досліджених доказів є достатньою, взаємопов`язаною та узгодженою для встановлення факту, що ОСОБА_2 , 1940 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , є рідним сином ОСОБА_4 , 1912 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Необхідним є також вирішення питання щодо факту їх спільного проживання та ведення спільного господарства.

У постанові від 17 червня 2024 року у справі № 465/2583/21 Верховний Суд зазначив, що для встановлення факту проживання однією сім`єю мають значення, зокрема, спільне проживання, ведення спільного господарства, наявність спільного бюджету, спільні витрати, взаємні права та обов`язки, взаємна допомога та інші обставини, які свідчать про реальність відповідних сімейних відносин.

У даній справі заявник просить встановити не сам факт набуття спадкових прав, а факт спільного проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_2 та ведення ними спільного господарства, який має юридичне значення для подальшої реалізації спадкових прав.

Відповідно до довідки Вила-Ярузького старостинського округу від 30 жовтня 2023 року № 322 ОСОБА_19 проживав разом із ОСОБА_23 .

З погосподарської книги № 9 за 19471949 роки вбачається їх належність до одного господарства.

Письмові пояснення ОСОБА_7 містять відомості про те, що ОСОБА_19 проживав із матір`ю, вони вели спільне господарство та піклувалися один про одного.

Аналогічні обставини підтверджені допитаною у судовому засіданні ОСОБА_6 .

Суд враховує також обставини, пов`язані зі смертю ОСОБА_4 : саме ОСОБА_2 був зазначений заявником про її смерть, що узгоджується з поясненнями про його фактичні сімейні та побутові зв`язки з матір`ю.

Таким чином, сукупність наведених доказів свідчить не лише про формальне зазначення двох осіб в одному погосподарському записі, а про фактичне спільне проживання та ведення ними спільного господарства, взаємну допомогу та піклування один про одного.

Водночас суд звертає увагу, що у цій справі йдеться про осіб, які померли відповідно у 2005 та 2009 роках, а тому оцінка характеру їх спільного проживання здійснюється на підставі документів того періоду, історичних записів органів місцевого самоврядування та відомостей осіб, яким відповідні обставини були безпосередньо відомі.

Суд не встановлює при цьому обставин, які виходять за межі заявлених вимог, та не визначає юридичні наслідки встановлених фактів у вигляді набуття заявником права власності на конкретне спадкове майно.

Суд також перевірив можливість розгляду заяви в порядку окремого провадження.

У постанові від 3 квітня 2024 року у справі № 641/683/23 Верховний Суд зазначив, що заяви про встановлення фактів, які можуть мати значення для спадкових прав, можуть розглядатися в порядку окремого провадження за умови відсутності спору про право; якщо ж під час розгляду справи встановлюється наявність спору про право, заява підлягає залишенню без розгляду з роз`ясненням права звернення з позовом.

У цій справі заінтересована особа Бабчинецька сільська рада у судове засідання не з`явилася, заперечень щодо заяви не подала. Даних про наявність інших осіб, які оспорюють заявлені факти, матеріали справи не містять.

Надана нотаріальною конторою інформація також не свідчить про наявність спадкової справи або спору між спадкоємцями щодо відповідного спадкового майна.

Отже, судом не встановлено спору про право, який би унеможливлював розгляд заяви в порядку окремого провадження.

З урахуванням установлених обставин та наведених положень законодавства суд вважає доведеним факт родинних відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , а саме те, що ОСОБА_2 є її рідним сином.

Також суд вважає доведеним факт їх спільного проживання та ведення спільного господарства до дня смерті ОСОБА_4 .

Висновок суду ґрунтується не на окремому доказі, а на їх сукупності: відомостях актових записів цивільного стану, повному витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, відповідях органу ДРАЦС про відсутність актового запису про народження, документах органів місцевого самоврядування, записах погосподарської книги, висновку експерта щодо тотожності імен « ОСОБА_17 » та « ОСОБА_16 », письмових поясненнях ОСОБА_7 , показаннях свідка ОСОБА_6 , а також інших матеріалах справи.

Кожен із наведених доказів окремо має певне доказове значення, а їх взаємний зв`язок та узгодженість дають суду достатні підстави для встановлення заявлених юридичних фактів.

При цьому суд не вбачає підстав для відхилення доказів лише з мотивів того, що окремі документи містять різні варіанти написання імені або прізвища, оскільки така відмінність отримала належне пояснення іншими доказами, зокрема висновком експерта, документами про зміну прізвища та показаннями свідків.

За таких обставин суд приходить до переконання, що заявником доведено обставини, на які вона посилається, а заявлені факти мають юридичне значення та можуть бути встановлені судом у порядку окремого провадження.

З огляду на викладене, заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 12, 13, 7681, 89, 263265, 293294, 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення фактів, що мають юридичне значення, задовольнити повністю.

Встановити факт, що ОСОБА_2 , 1940 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , є рідним сином ОСОБА_24 , 1912 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Встановити факт спільного проживання ОСОБА_24 , 1912 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , 1940 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також ведення ними спільного господарства до дня смерті ОСОБА_4 .

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Заявник ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 , адреса для листування: АДРЕСА_4 .

Заінтересована особа Бабчинецька сільська рада, Вінницька область, Могилів-Подільський район, с. Бабчинці, вул. Незалежності, 13, код ЄДРПОУ 04326520.

Повний текст рішення суду складено 21.09.2026.

Суддя: