Рішення № 139959144, 21.09.2026, Іллінецький районний суд Вінницької області

ІЛЛІНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 131/806/26

Провадження № 2/131/488/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" вересня 2026 р. м. Іллінці

Іллінецький районний суд Вінницької області в складі головуючого - судді Олексієнка О.Ю., за участю секретаря судового засідання Демчишиної О.В, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" через систему «Електронний суд» звернулося до Іллінецького районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про споживчий кредит № 4571610, укладеним 19.11.2019 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , в розмірі 12760,76 грн. та суму сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн. і витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог вказано, що 19.11.2019 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 4571610, згідно з умовами якого відповідач отримав 5000,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором.

Даний договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок Позичальника і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п.7.1).

Укладаючи кредитний договір відповідач та ТОВ «Мілоан» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Після чого, укладений кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті відповідача, якому в свою чергу були перераховані кошти, відповідно до умов п. 2.1 кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти Позичальника, що підтверджується платіжним дорученням на користь відповідача від ТОВ «Мілоан».

ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит на потрібну йому суму, а відповідач, зі свого боку, - не виконав умов кредитного договору.

27.03.2020 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія "Кредит-Капітал" укладено Договір відступлення прав вимоги №49-МЛ, у відповідності до умов якого відбулось відступлення права вимоги і за кредитним договором № 4571610 від 19.11.2019 року, укладеним між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .

Відповідно до Витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 49-МЛ від 27.03.2020 року, ТОВ «ФК "Кредит-Капітал" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 12760,76 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 3928,5 грн.; прострочена заборгованість за сумою відсотків в розмірі 5875,16грн.; прострочена заборгованість за комісією в розмірі 600,00 грн, сума по штрафам - 2357,1 грн. Оскільки відповідач в добровільному порядку не виконав своїх зобов`язаня в повному обсязі, тому ТОВ «ФК "Кредит-Капітал", яке набуло права вимоги за кредитним договором № 4571610 від 19.11.2019 року, звернулось з даним позовом до суду.

Ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 28 травня 2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Не погоджуючись із заявленими вимогами, представником відповідача, адвокатом Лисканич Д.В., 25.06.2026 року через систему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, в якій остання просила в задоволенні позову ТОВ «ФК "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 відмовити повністю.

Зокрема представник вказала, що відповідач категорично заперечує наявність будь-якої заборгованості за кредитним договором № 4571610 від 19.11.2019 р. Згідно з відомостями кредитної історії відповідача, отриманими з Бюро кредитних історій кредитний договір № 4571610, укладений з МФО «Мілоан» на суму 5 000,00 грн., має наступний статус: Закритий (27.03.2020).

Крім того, відповідач має статус учасника бойових дій. Таким чином, навіть за умови визнання факту укладення кредитного договору та отримання відповідачем коштів, до стягнення може бути заявлено виключно тіло кредиту - 3 928,50 грн.

Разом з тим, навіть без урахування пільги УБД, заявлена сума є незаконною. Відповідно до ч. 3 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування» загальна сума платежів не може перевищувати подвійного розміру суми кредиту.

Крім того, нараховані відсотки у розмірі 5 875,16 грн. перевищують суму основного боргу (3 928,50 грн.), що свідчить про їх явну непропорційність та суперечить принципам розумності і добросовісності (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України).

При цьому, відсутні належні докази укладення договору та відступлення права вимоги. Позивачем не надано оригіналів або належно засвідчених копій кредитного договору № 4571610 з усіма додатками та повного реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги 49-МЛ від 27.03.2020 р. «Довідка про ідентифікацію» є внутрішнім документом кредитора і не є належним доказом у розумінні ст. ст. 76-80 ЦПК України.

З огляду на те, що позивачем не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження своїх позовних вимог, представник відповідача вважає, що такі вимоги задоволенню не підлягають. Крім того, заявлені витрати позивача на правничу допомогу у розмірі 8000 грн. є непропорційними до ціни позову та складності справи.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом установлено, 19.11.2019 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 4571610 за умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 5 000,00 грн. строком на 30 днів зі сплатою 1,5% від фактичного залишку кредиту за кожний день користування кредитом, комісія за користування кредитом 600 грн. Даний договір підписаний електронними підписами з одноразовим ідентифікатором (п. 6 кредитного договору) .

Відповідно до пункту 2.1. договору, кредит надається позичальнику шляхом переказу на Картковий рахунок.

Згідно із пунктом 3.3.2. договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі передбачені цим договором у порядку, строки та терміни передбачені п.п. 1.1.-1.6 та п. 2.4. цього договору.

Згідно із пунктом 6.1. договору, цей кредитний договір укладався в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Мілоан» та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією ТОВ «Мілоан» про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладення цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення ТОВ «Мілоан» електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається ТОВ «Мілоан» електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефон позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником ТОВ «Мілоан» через веб-сайт, мобільний додаток або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номера позичальника на номер 2277. Після укладення цей кредитний договір розміщується в особистому кабінеті позичальника (п. 6.2. договору).

За змістом п.6.3. договору, позичальник, приймаючи пропозицію ТОВ «Мілоан» про укладення кредитного договору, також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т.ч. правилами та графіком розрахунків) договору в цілому та підтверджує, що він: ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та правил надання фінансових кредитів (послуг) ТОВ «Мілоан», що розміщені на веб-сайті ТОВ «Мілоан» та є невід`ємною частиною цього договору.

Укладення ТОВ «Мілоан» кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню ТОВ «Мілоан» ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки (п. 6.4. договору). Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.5. договору).

Згідно із пунктом 7.1, цей договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Відповідно до п.п. 1.2., 1.3.,1.4 договору сума кредиту 5000,00 грн., строк кредитування 30 днів з 19.11.2019 Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 19.12.2019.

Відповідно до п.п.1.5.1. договору комісія за надання кредиту: 600 грн., яка нараховується за ставкою 10 відсотків від суми кредиту одноразово.

Згідно п.2.2.3 договору проценти за користування кредитом нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена в п.1.6 цього договору, яка є незмінною протягом всього строку фактичного користування кредитом Позичальником, включаючи строк, що настає за терміном (датою) повернення кредиту, визначеним п.1.4, якщо Позичальник всупереч умовам цього Договору продовжує користуватись кредитом, окрім випадків, коли визначена в п.1.5.2 процентна ставка є нижчою за стандартну (базову) ставку встановлену п.1.6 договору. Якщо визначена п.1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то у випадку невиконання Позичальником умов цього договору щодо своєчасного повернення кредиту та сплати всіх платежів, проценти за користування кредитом з дня наступного за днем визначеним п.1.4 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п.1.6.договору протягом 60 днів, після чого нарахування процентів може бути зупинене або припинено Товариством в односторонньому порядку. При цьому Сторони погодили, що після зупинення Товариством в односторонньому порядку нарахування процентів Товариство вправі в будь який момент без погодження з Позичальником відновити нарахування таких процентів до моменту повного виконання Товариством зобов`язань за договором або до моменту припинення нарахування процентів за рішенням Товариства.

Відповідно до п.п. 3.2.4. договору позикодавець зобов`язаний стягувати з позичальника пеню за невиконання чи за неналежне виконання умов цього договору.

Додатком № 1 до договору є графік платежів, згідно з яким визначено до сплати сума кредиту, проценти за користування кредитом, комісія за надання кредиту.

Згідно із довідкою ТОВ «Мілоан» про ідентифікацію, підписаної представником ТОВ «Мілоан» Вініченко О.В., відповідач ОСОБА_1 ідентифікований ТОВ «Мілоан», як позичальник за укладеним договором, оскільки акцептував підписавши 19.11.2019 року аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора направленого на номер телефону відповідний договір (R67504).

Анкета-заява на кредит № 4571610 від 19.11.2019 року містить відомості щодо погодження отримання кредиту ОСОБА_1 із ТОВ «Мілоан».

Згідно із Платіжним дорученням № 3551117 від 19.11.2019 року ТОВ «Мілоан» перерахувало на рахунок відповідача ОСОБА_1 5 000,00 грн., призначення платежу: кошти від ТОВ «Мілоан», згідно договору № 4571610.

З копії виписки з особового рахунку за Кредитним договором № 4571610 від 19.11.2019 року встановлено, що заборгованості відповідача перед позивачем становить в розмірі 12760,760 грн., з яких: 5000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5875,16 грн. - сума заборгованості за відсотками, комісія 600 грн., заборгованість по штрафам/пені 2357,1грн.

Таким чином, розмір заборгованості здійснений відповідно до умов договору.

27.03.2020 року між ТОВ «Мілоан» та позивачем ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" укладено Договір відступлення прав вимог №49-МЛ, відповідно до умов якого та у відповідності до ст.512 ЦК України ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Мілоан», в тому числі і до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 3551117 від 19.11.2019 року .

Згідно витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 49-МЛ від 27.03.2020 року заборгованості відповідача перед позивачем становить 12760,760 грн., з яких: 5000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5875,16 грн. - сума заборгованості за відсотками, комісія 600 грн., заборгованість по штрафам/пені 2357,1грн.

Отже, з укладенням договору у позичальника виник обов`язок повернути ТОВ «Мілоан» кредит та відсотки за договором у строки та в розмірах чітко встановлених графіком погашення кредитної заборгованості, у разі прострочення якого кредитор має право достроково стягнути заборгованість за кредитом та відсотками.

При укладенні договору сторони керувалися ч.1 ст.634 ЦК України, за якою договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання перед відповідачем виконав в повному обсязі, надавши йому, визначені договором кредитні кошти, натомість відповідач ОСОБА_1 взяті на себе за договором зобов`язання перед ТОВ «Мілоан» не виконала, оскільки не вносила платежі, передбачені умовами кредитного договору, та проценти за користування кредитом. У зв`язку з відсутністю здійснення платежів на виконання умов кредитного договору у відповідача утворилась заборгованість.

ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" є новим кредитором за кредитним договором № 3551117 від 19.11.2019 року на підставі укладеного між ним та ТОВ «Мілоан» Договору відступлення прав вимог №49-МЛ від 27.03.2020 року. Відтак, у нього виникло право вимоги до відповідача.

Посилання відповідача на те, що заборгованість за спірним кредитним договором закрито, що вбачається з кредитної історії Українського бюро кредитних історій, а тому не підлягає стягненню, судом не приймається до уваги. Наданий відповідачем кредитний звіт УБКІ, в якому зазначено про закриття боргу, не може розцінюватися судом як належний, допустимий та достатній доказ, оскільки не є офіційним документом, який би відображав правовідносини між сторонами. Даний кредитний звіт не свідчить про виконання відповідачем своїх кредитних зобов`язань перед кредитором. Відповідач не надає жодних доказів на спростування існуючої заборгованості за кредитним договором або доказів повного погашення такої заборгованості, в тому числі власний розрахунок заборгованості за кредитним договором.

Крім того, Витяг з Українського бюро кредитних історій, який містить текстову інформацію про фінансові операції, в тому числі й про окремі суми поточної заборгованості перед фінансовими установами не є, ні первинним документом про зобов`язання боржника, ні будь-яким документом взагалі, оскільки не містить реквізитів документа (зокрема, про особу, яка його створила та про підписанта, яким від імені цієї особи його підписано); не містить відомостей про вид документа (електронний чи паперовий); не містить зазначення про особу, у якої такий документ в оригіналі знаходиться та на підставі яких документів складений. Отже, він не відповідає вимогам, які відповідно до ЦПК України мають бути виконані відповідачем при доданні доказів для їх подальшої оцінки у ході розгляду справи по суті.

Аналогічний по суті висновок міститься у постанові Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №917/1604/21, у якій, зокрема, Верховний Суд зазначив, що витяг з кредитної історії, сформований бюро кредитних історій (кредитний звіт) не може бути допустимим доказом наявності грошових вимог, так як обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Так, суд враховує й загальновживаний підхід до відповідності інформації, наявної у конкретному документі, відомостям, на підставі яких він складений, а саме шляхом його підписання відповідальною посадовою особою, а отже, роздруківка кредитного звіту, яка надана заявницею в підтвердження наявності договірних зобов`язань, не підписана ані письмово, ані електронним цифровим підписом відповідною посадовою особою Кредитного бюро, а тому не може сприйматися належним доказом наявності кредитних договорів, на підставі яких виникла заборгованість. Верховний Суд вважає, що самого кредитного звіту недостатньо для підтвердження вказаних обставин, оскільки такий звіт хоч і є належним доказом наявності кредитних відносин боржника з кредиторами, однак може містити неповну чи недостовірну інформацію про розмір заборгованості боржника, в тому числі за основним зобов`язанням.

Крім того, посилання відповідача на те, що відповідач ОСОБА_1 є учасником бойових дій, тому до нього може бути заявлено стягнення заборгованості за кредитним договором виключно за тілом кредиту, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 3 пункту 4 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» від 20 травня 2014 року статтю 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» доповнено пунктом 15, згідно з яким військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Пунктом 1 Розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» дію підпункту 3 пункту 4 цього Закону поширено на військовослужбовців з початку і до закінчення особливого періоду, а на резервістів та військовозобов`язаних з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, на час проходження військової служби.

Згідно з положеннями Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливим періодом є період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Таким чином, законодавець пов`язує можливість застосування відповідної пільги не з самим фактом існування кредитного договору, а з наявністю у боржника спеціального правового статусу військовослужбовця у визначений законом період.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період це період функціонування держави, органів влади, Збройних Сил України та інших військових формувань, який настає з моменту оголошення мобілізації або введення воєнного стану та охоплює мобілізацію, воєнний час і частково відбудовний період.

Загальновідомим є те, що особливий період в Україні триває з 2014 року та не припинений станом на момент розгляду справи.

Разом із тим, сам факт існування особливого періоду не є достатньою підставою для автоматичного звільнення особи від сплати процентів за кредитом.

Юридичне значення має саме дата набуття особою статусу військовослужбовця та співвідношення цієї дати з періодом нарахування процентів.

Як убачається з матеріалів справи, на підтвердження проходження військової служби відповідачем до суду надано посвідчення Учасника бойових дій № НОМЕР_1 , видане 18.05.2026 року.

Наведені документи підтверджують факт набуття відповідачем статусу учасника бойових дій лише з 18.05.2026 року.

Разом із тим, із наданого позивачем розрахунку заборгованості встановлено, що проценти за користування кредитними коштами нараховувалися до 21.03.2020 року включно.

Суд також враховує, що звільнення від нарахування процентів є спеціальною пільгою, яка має виключний характер, а тому її застосування потребує належного доведення наявності усіх передбачених законом підстав.

Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Саме на відповідача покладається обов`язок довести факт поширення на нього відповідної законодавчої гарантії у спірний період.

Проте матеріали справи не містять доказів того, що відповідач на момент нарахування процентів мав статус військовослужбовця або що кредитор був повідомлений про наявність обставин, які можуть бути підставою для застосування пільги.

Отже, за відсутності належних доказів, які б підтверджували наявність у відповідача права на застосування передбачених законом пільг у спірний період, позивач правомірно нарахував проценти за користування кредитом відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що прийняті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором ТОВ «Мілоан» виконало належним чином, надававши відповідачу кредитні кошти. Однак, відповідач належним чином не виконав умови кредитного договору, внаслідок чого виникла заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідача у сумі 12760,760 грн., з яких: 5000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5875,16 грн. - сума заборгованості за відсотками, комісія 600 грн., заборгованість по штрафам/пені 2357,1грн.

У позовній заяві представник позивача просить покласти на відповідача витрати на професійну (правничу) допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту ч. 4 ст. 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі N 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі N 925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі N 317/1209/19.

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

У постанові Верховного Суду від 28 вересня 2022 року у справі № 534/14/20 (провадження № 61-6638св22) було надано аналіз реальності (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану стороні під час розгляду справи у суді, враховано, що адвокат є кваліфікованим юристом з повною вищою юридичною освітою, який має стаж роботи в галузі права не менше двох років, тому надані адвокатом своєму клієнту такі послуги, як: аналіз законодавчих актів, що регулюють спірні правовідносини та судової практики у даній категорії справи, складання процесуальних документів, складання клопотань про долучення до матеріалів справи доказів, які є необхідними, а тому такі послуги не можуть бути враховані при розподілі судових витрат, понесених стороною.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8000 грн. позивач надав суду: договір про надання правової (правничої) допомоги від 01.07.2025 №0107, укладений між замовником - ТОВ «ФК «Кредит Капітал» та виконавцем адвокатським об`єднанням «Апологет»; Акт №Д/23949 наданих послуг від 14.04.2026; детальний опис наданих послуг до Акту, що підлягає оплаті за надання усної консультації ознайомлення з матеріалами, складення позовної заяви, складає 8000 грн.

Оскільки позивачем ТОВ «ФК «Кредит Капітал» в передбаченому ЦПК України порядку надано належні та допустимі докази на підтвердження понесення ним витрат на правову допомогу у сумі 8000 грн., суд прийшов до висновку, що з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підлягають до стягнення витрати на професійну правничу допомогу у сумі 8000 грн.

Крім того, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме, судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 274, 275, 279, 351, 352, 354, 355 ЦПК України і на підставі ст.ст.15, 16, 526, 527, 530, 533, 610, 611, 612, 623, 625, 631, 1048-1050, 1051, 1052, 1054, 1055, 1056, 1056-1 ЦК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Кредитним договором № 4571610 від 19.11.2019 року, в сумі: 12760,76 грн., з яких: 5000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5875,16 грн. - сума заборгованості за відсотками, комісія 600 грн., заборгованість по штрафам/пені - 2357,1 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614) суму сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Суддя Іллінецького районного суду Вінницької області Олександр ОЛЕКСІЄНКО