Рішення № 139958984, 22.09.2026, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/3299/26

РІШЕННЯ

Іменем України

22 вересня 2026 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області у складі

судді Карпінської Ю.Ф.,

за участі секретаря Дусанюк Н.О.,

за відсутності учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України, про встановлення факту належності трудової книжки та архівних довідок,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаною заявою, яку обгрунтовує тим, що «01 січня 1986 року вона була прийнята на роботу в колгосп «Прогрес» с. Ксаверівка, Вінницького району Вінницької області. Звільнена з роботи за власним бажанням 01 червня 1997 року. При заповненні вкладиша до трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 від 15.01.1987 посадовою особою колгоспу «Прогрес» на першому аркуші вкладиша до трудової книжки її прізвище було вказано помилково « ОСОБА_2 », потім виправлено на правильне « ОСОБА_3 », однак виправлення не посвідчено. Для оформлення пенсії за віком нею були замовлені та отримані у Вінницькому районному трудовому архіві Вінницької районної ради Вінницької області такі довідки: архівна довідка №T-556 від 21.07.2026 та архівна довідка №T-557 від 21.07.2026, відповідно до яких в архівних справах колгоспу «Прогрес», Колективного сільськогосподарського підприємства «Прогрес», Приватного сільськогосподарського орендного підприємства «Прогрес» с. Ксаверівка за 1986-1997 роки значиться ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_1 . Вкладиш до трудової книжки колгоспника та архівні довідки вона надала до Головного управління пенсійного фонду України у Вінницькій області для зарахування до страхового стажу роботи для призначення пенсії за віком відповідних періодів її роботи в колгоспі «Прогрес» с. Ксаверівка, Вінницького району Вінницької області. Однак Головне управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області дійшло висновку про відсутність у неї права на призначення пенсії за віком у зв?язку з відсутністю необхідного страхового стажу, не взяло до уваги при розрахунку її трудового стажу вкладиш до трудової книжки колгоспника та архівні довідки у зв?язку з тим, що прізвище не співпадає з паспортом. Непосвідчене виправлення на титульній сторінці вкладиша до трудової книжки колгоспника прізвища та неспівпадіння в архівній довідці №T-556 від 21.07.2026 і в архівній довідці №T-557 від 21.07.2026 її прізвища з паспортом є перешкодою для зарахування відповідних періодів роботи в колгоспі «Прогрес» с. Ксаверівка, Вінницького району Вінницької області при розрахунку її трудового стажу для призначення пенсії за віком. У зв?язку з цим вона змушена звернутися до суду із даною заявою. Внести відповідні зміни до вказаних документів в позасудовому порядку не має можливості, оскільки відповідно до архівної довідки №T-558 від 21.07.2026, перевіркою архівних справ колгоспу «Прогрес» с. Ксаверівка, Вінницького району Вінницької області встановлено, що в господарстві за 1986-1997 роки працювала тільки одна людина з прізвищем ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_1 . У відомостях обліку кількості відпрацьованих вихододнів та нарахування заробітної плати відсутні інші працівники з подібним прізвищем, іменем та по батькові (ксерокопія архівної довідки додається, оригінал знаходиться у заявника). Аналіз долучених до заяви документів дає підстави для встановлення в судовому порядку факту належності їй вкладиша до трудової книжки колгоспника та архівних довідок. Тому просить встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , вкладиша до трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 , виданого 15 січня 1987 року, архівної довідки №T-556 від 21.07.2026 та архівної довідки №T-557 від 21.07.2026, відповідно до яких в архівних справах колгоспу «Прогрес», Колективного сільськогосподарського підприємства «ПРОГРЕС», Приватного сільськогосподарського орендного підприємства «ПРОГРЕС» с. Ксаверівка за 1986-1997 роки значиться ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_1 ».

Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою судді від 30.07.2026 відкрив провадження у справі та призначив судовий розгляд в порядку окремого провадження.

07.08.2026 представник заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області Довганюк В.В. подала до суду письмові пояснення, в яких зазначила, що «встановлення факту належності трудової книжки та архівних довідок в подальшому породжує право заявника на призначення пенсії. Зі змісту заяви убачається, що заявник у такий спосіб намагається оскаржити рішення органу публічної влади Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області №024950007342 від 12.02.2026 щодо відмови в призначенні пенсії. Оскільки заява не міститься матеріально-правової вимоги про захист невизнаних, порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, натомість її зміст вказує на те, що між сторонами виник публічно-правовий спір з приводу оскарження органу публічної влади, тому обставини, які ОСОБА_1 просить встановити, підлягають доказуванню в адміністративному спорі. Просить відмовити в задоволенні вимог».

11.08.2026 представник заявника ОСОБА_1 адвокат Байдак В.Г. подав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що «встановлення факту належності правовстановлюючих документів необхідно для реалізації заявнику свого права на пенсію. Факт відмови заявнику в призначенні пенсії за віком через відсутність необхідного страхового стажу не свідчить про наявність спору про право. Заявниця погоджується з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області №024950007342 від 12.02.2026 щодо відмови в призначенні пенсії, відповідно до Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування», не оскаржує вказане рішення, а тому доводи заінтересованої особи про те, що, оскільки заява не містить матеріально-правової вимоги про захист невизнаних, порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, натомість її зміст, вказує на те, що між сторонами виник публічно-правовий спір з приводу оскарження рішення органу публічної влади, тому обставини, які ОСОБА_1 просить встановити у прохальній частині заяви, підлягають доказуванню в адміністративному спорі відповідно до частини другої статті 73 КАС України, є такими, що не заслуговують на увагу. Заявниця ОСОБА_1 досягла віку, який дає їй право на пенсію за віком. Страховий стаж заявниці був обрахований у розмірі 07 років 10 місяців 28 днів. До страхового стажу не зараховано періоди роботи з 01.01.1986 до 01.06.1997 в колгоспі «Прогрес» через розбіжності у прізвищах, зазначених в трудовій книжці та архівних довідках. Тобто заявниці було відмовлено у призначенні пенсії за віком, оскільки в неї відсутній необхідний страховий стаж. Просить задовольнити заявлені вимоги».

У судове засідання 17.09.2026 учасники справи не з`явились, хоч про день, час та місце розгляду справи повідомлялись судом у встановленому законом порядку.

Заявник ОСОБА_1 попередньо подала письмову заяву, в якій просить справу розглядати за її відсутності, вимоги підтримує та просить задовольнити.

Представник заявника ОСОБА_1 адвокат Байдак В.Г. попередньо подав до суду письмову заяву, в якій просить справу розглядати за його відсутності, вимоги підтримує та просить задовольнити.

Представник заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області у поданих до суду письмових поясненнях просила засідання, призначене на 17.09.2026, провести без участі представника Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

У частині третій статті 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання 17.09.2026 за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Оглянувши письмові докази у справі № 128/3299/26 та надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов такого висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом установлено, що прізвище, ім`я та по батькові заявника у паспорті громадянина України серії НОМЕР_3 зазначено як « ОСОБА_1 », що підтверджується копією паспорту.

Згідно з копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 25.04.2023, виданого повторно, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 24 липня 1983 року зареєстрували шлюб у виконавчому комітеті Дашковецької сільської ради Літинського району Вінницької області.

У трудовій книжці серії НОМЕР_5 від 23.01.1978 її власником зазначена « ОСОБА_7 (закреслено) ОСОБА_1 »; міститься запис «фамилию Томишена считать действительной на основании свидетельства о браке НОМЕР_6 , выданого Дашковецким сельсоветом, Литинского р-она, Винницкой обл. 23.01.85 г.», що підтверджується копією трудової книжки.

У вкладиші до трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 від 15.01.1987 прізвище власника зазначено « ОСОБА_2 » з виправленням « ОСОБА_3 », виправлення не посвідчено, що підтверджується копією вкладиша.

В архівній довідці №Т-556 від 21.07.2026 зазначено, що «в архівних справах колгосп «Прогрес», Колективне сільськогосподарське підприємство «ПРОГРЕС», Приватне сільськогосподарське орендне підприємство «ПРОГРЕС», Приватне підприємство «Приватне сільськогосподарське орендне підприємство «ПРОГРЕС» с. Ксаверівка за 1986-1997 роки значиться ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_1 (так у документах)», що підтверджується копією архівної довідки.

В архівній довідці №Т-557 від 21.07.2026 зазначено, що «в архівних справах колгосп «Прогрес», Колективне сільськогосподарське підприємство «ПРОГРЕС», Приватне сільськогосподарське орендне підприємство «ПРОГРЕС», Приватне підприємство «Приватне сільськогосподарське орендне підприємство «ПРОГРЕС» с. Ксаверівка за 1986-1997 роки значиться ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_1 (так у документах)», що підтверджується копією архівної довідки.

В архівній довідці №Т-558 від 21.07.2026 зазначено, що перевіркою архівних справ колгоспу «Прогрес» с. Ксаверівка Вінницького району Вінницької області встановлено, що в господарстві з 1986-1997 роки працювала тільки одна людина з прізвищем ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_1 ; у відомостях обліку кількості відпрацьованих вихододнів та нарахування заробітної плати відсутні інші працівники з подібним прізвищем, іменем та по батькові, що підтверджується копією архівної довідки.

Відповідно до довідки №797 від 16.04.2021, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та не отримує пенсію, проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з копією рішення про відмову в призначенні пенсії від 12.02.2026 №024950007342, у ОСОБА_1 відсутнє право на призначення пенсії за віком відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 21 рік.

У довідці Якушинецької сільської ради №90 від 17.07.2026 зазначено, що «відповідно до наявних в сільській раді документів (погосподарські книги, домові книги) особа ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , є одна і та ж сама особа».

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи немайнових прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Юридичні факти це життєві обставини чи факти, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин. З точки зору права всі життєві факти, які так чи інакше зачіпають суспільні відносини, поділяються на юридично значущі та юридично байдужі, з якими пов`язують виникнення будь-яких юридичних наслідків.

Однак не всі життєві обставини є юридичними фактами. Життєві факти (обставини) стають юридичними фактами не самі по собі або в силу якихось особливих властивостей, а внаслідок визнання їх такими державою і закріплення в законі.

Закон надає юрисдикції суду встановлювати факти, що мають юридичне значення, але при певних умовах: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто, від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відмовити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Спір про право характеризує такий стан відносин, коли між сторонами існують певні розбіжності з приводу наявності, змісту та обсягу прав та обов`язків, здійснення яких неможливо без судового втручання.

У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Факти, що мають юридичне значення, встановлюються в судовому порядку, коли ці факти безпосередньо породжують юридичні наслідки для заявника: право на спадщину; право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, одержання компенсації тощо.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 (справа № 320/948/18) зазначено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 16.06.2021 (справа № 643/6447/19), від 03.02.2021 (справа № 644/9753/19), від 18.11.2020 (справа № 554/3600/19), від 25.11.2020 (справа № 636/4087/19), від 19.06.2019 (справа № 752/20365/16-ц), від 05.12.2019 (справа № 750/9847/18).

Заявник звернулася до суду у зв`язку із тим, що у вкладиші до трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 , виданого 15 січня 1987 року, прізвище заявника ОСОБА_1 зазначено як « ОСОБА_2 » з виправленням на « ОСОБА_3 », при цьому виправлення не посвідчено, а в архівній довідці №T-556 від 21.07.2026 та в архівній довідці №T-557 від 21.07.2026 зазначено, що «в архівних справах колгосп «Прогрес», Колективне сільськогосподарське підприємство «ПРОГРЕС», Приватне сільськогосподарське орендне підприємство «ПРОГРЕС», Приватне підприємство «Приватне сільськогосподарське орендне підприємство «ПРОГРЕС» с. Ксаверівка за 1986-1997 роки значиться ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_1 (так у документах)», тому заявник не може оформити своє право на пенсію за віком.

Встановлення факту, про який просить ОСОБА_1 , породжує для останньої юридичні наслідки, від яких залежить виникнення права на пенсію.

Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з правовими позиціями Верховного Суду щодо судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, коли громадяни не можуть використати правовстановлюючі документи, оскільки зазначені в них прізвище, ім`я, по батькові, місце чи час народження не відповідають записам у правовстановлюючому документі, якщо хоч і не посвідчують особу, але є необхідними для підтвердження певного права, а установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

У пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

З аналізу вищевикладеного убачається, що встановлення факту належності правовстановлюючих документів породжує юридичні наслідки, тобто від нього залежить виникнення прав заявника на спадкове майно, а чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення.

Факт належності ОСОБА_1 вкладиша до трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 , виданого 15 січня 1987 року, архівної довідки №T-556 від 21.07.2026 та архівної довідки №T-557 від 21.07.2026, у повній мірі підтверджується долученими до заяви доказами.

Враховуючи вищезазначене, приймаючи до уваги те, що невідповідність у написанні прізвища заявника ОСОБА_1 у документах вкладиші до трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 , виданого 15 січня 1987 року, архівній довідці №T-556 від 21.07.2026 та архівній довідці №T-557 від 21.07.2026, перешкоджає реалізації заявником ОСОБА_1 свого права на отримання пенсії за віком, а також, зважаючи на те, що в іншому порядку встановити факт належності документа на даний час є неможливим, на підставі повного та всебічного з`ясування обставин справи, підтвердженими доказами, суд вважає за можливе встановити факт належності ОСОБА_1 вкладиша до трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 , виданого 15 січня 1987 року, архівної довідки №T-556 від 21.07.2026 та архівної довідки №T-557 від 21.07.2026, в яких зазначено, що «в архівних справах колгосп «Прогрес», Колективне сільськогосподарське підприємство «ПРОГРЕС», Приватне сільськогосподарське орендне підприємство «ПРОГРЕС», Приватне підприємство «Приватне сільськогосподарське орендне підприємство «ПРОГРЕС» с. Ксаверівка за 1986-1997 роки значиться ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_1 . (так у документах)».

Суд відхиляє доводи заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області про те, що сама по собі пов?язаність встановлення юридичного факту з майбутньою реалізацією права на пенсію свідчить про наявність публічно-правового спору та виключає розгляд заяви в порядку окремого провадження.

Вирішальним у цьому випадку є предмет звернення до суду. Заявник не оскаржує рішення, дії чи бездіяльність органу Пенсійного фонду України, не ставить питання про призначення або перерахунок пенсії, не просить встановити розмір страхового стажу чи зобов?язати компетентний орган зарахувати певні періоди до страхового стажу. Відповідно, суд не вирішує питання про наявність у ОСОБА_1 права на призначення пенсії та не перебирає на себе повноважень органу Пенсійного фонду України.

Предметом судового розгляду є виключно встановлення факту належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вкладиша до трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 , виданого 15 січня 1987 року, архівної довідки №T-556 від 21.07.2026 та архівної довідки №T-557 від 21.07.2026, в яких допущено розбіжність у зазначенні її прізвища. Отже, суд встановлює лише юридичний факт, необхідний для усунення перешкоди у використанні заявником цих документів, а не вирішує питання про її право на пенсійне забезпечення.

Таким чином, заінтересована особа помилково ототожнює встановлення факту належності правовстановлюючого документа, який може бути використаний заявником у подальшому для звернення до органу Пенсійного фонду України, із вирішенням спору щодо правомірності рішень, дій чи бездіяльності такого органу або з дослідженням питання про наявність у заявника необхідного страхового стажу для призначення пенсії.

Саме по собі те, що встановлений судом юридичний факт може бути використаний заявником у подальшому для реалізації права на пенсійне забезпечення, не свідчить про існування спору про право та не змінює предмета судового розгляду. Юридичне значення встановленого факту полягає у можливості подальшого звернення заявника до компетентного органу з належним правовстановлюючим документом, тоді як питання про наявність підстав для призначення пенсії, достатність страхового стажу та інші умови пенсійного забезпечення вирішуються відповідним органом у межах його компетенції.

При цьому факт відмови заявнику в призначенні пенсії за віком через невідповідності в трудовій книжці не свідчить про наявність спору про право з урахуванням того, що заінтересовані особи не заперечували і не спростовували в суді факт належності вказаної трудової книжки заявнику.

Необхідно врахувати, що під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб?єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права (постанова Верховного Суду від 20.12.2023 (справа № 761/16555/23).

Отже, твердження Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про те, що зв`язок встановлення юридичного факту з реалізацією права на пенсію автоматично свідчить про наявність публічно-правового спору, є безпідставним. Наведені заінтересованою особою доводи ґрунтуються на помилковому ототожненні різних за своєю правовою природою вимог та неправильному визначенні предмета цієї справи. З огляду на це посилання на судову практику, яка стосується спорів щодо рішень, дій чи бездіяльності органів Пенсійного фонду України, є нерелевантними до спірних правовідносин.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10.02.2010, заява №4909/04).

Керуючись статтями 13, 89, 95, 211, 247, 258, 263-265, 293, 294, 315, 319, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України, про встановлення факту належності трудової книжки та архівних довідок задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , вкладиша до трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 , виданого 15.01.1987, архівної довідки №T-556 від 21.07.2026 та архівної довідки №T-557 від 21.07.2026.

Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Заявник ОСОБА_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, адреса місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Зодчих, 22.

Дата складення повного судового рішення 22.09.2026.

СУДДЯ