Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 700/712/26
2/700/650/26
УХВАЛА
іменем України
22 вересня 2026 року
Лисянський районний суд Черкаської області в складі головуючого-судді: Пічкура С.Д., за участю секретаря судового засідання: Нетребенко В.О., представника відповідача ТОВ «Черкасиенергозбут»: Моцайко В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Лисянка справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Черкасиобленерго» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» про захист прав споживача ,
установив:
Головуючим у справі заявлено самовідвід, оскільки суддя Пічкур С.Д. працював юрисконсультом у відповідача АТ «Черкасиобленерго».
Представник відповідача ТОВ «Черкасиенергозбут» не заперечувала проти самовідводу. Інші учасники провадження в судове засідання не з`явились.
Розглянувши заяву про самовідвід суд виходить з того, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Згідно з ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (яка підлягає застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри в неупередженості, повинен заявляти самовідвід або бути відведений.
Вимога «безсторонності», згідно з прецедентною судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко проти України», «Фельдман проти України») характеризується двома критеріями: по-перше, суд (суддя) повинні бути суб`єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи; по-друге, бути об`єктивно безстороннім тобто, суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності.
Важливим питанням є довіра, яку в демократичному суспільстві суди мають викликати в громадськості (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).
Довіра - це суб`єктивне ставлення особи на підставі внутрішнього переконання з урахуванням зовнішніх обставин й цілком очевидно, що дії та рішення, які судом вчинені в межах закону, але в супереч інтересам однієї зі сторін, сприймаються цією стороною як негативні й у зв`язку з цим викликають недовіру до суду.
При цьому, можливість переконання особи у протилежному залежить не тільки від обґрунтування законності вчинених судом дій, а й від бажання та здатності особи сприймати це обґрунтування та розуміти дії, які можуть не відповідати її прямим інтересам.
У відповідності до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006р., схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН № 2006/23 27.07.2006р., суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи зокрема і в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Враховуючи, що головуючий у справі працював юрисконсультом у відповідача АТ «Черкасиобленерго», що може викликати обгрунтовані сумніви у сторін щодо об`єктивного розгляду справи, самовідвід підлягає задоволенню.
Виходячи з викладеного та керуючись ст. ст. 36, 40 ЦПК України, суд
ухвалив:
Відвести суддю Пічкура С.Д. від розгляду справи справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Черкасиобленерго» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут», про захист прав споживача .
Справу передати до канцелярії суду для повторного авторозподілу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Сергій ПІЧКУР
Судове рішення № 139957459, Лисянський районний суд Черкаської області було прийнято 22.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 700/712/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: