Рішення № 139957352, 22.09.2026, Драбівський районний суд Черкаської області

Справа № 692/803/26

Провадження № 2/692/701/26

22.09.26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року Драбівський районний суд Черкаської області в складі: головуючого судді Чепурного О.П., при секретарі Бубир В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Драбів в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги мотивує тим, що 28.07.2025 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 102674169. Кредитний договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в ІКС товариства. Згідно п.2.1. кредитного договору, кредитні кошти надаються позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані первісному кредитору з метою отримання кредиту. Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомився з наявними схемами кредитування, отримав проект договору разом з додатками.

24.02.2026 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №24022026, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» передало ТОВ «Фінансова компанія «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників № 2 від 24.02.2026 року, відповідачка має непогашену заборгованість за кредитним договором № 102674169 від 28.07.2025 року в розмірі 18687,46 грн., з яких:

-6948,00 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням;

-3113,46 грн. заборгованість за процентами за користування кредитом;

-0,00 грн. сума заборгованості за комісією за надання кредиту;

-3626,00 грн. заборгованість по комісії за обслуговування кредиту;

-5000,00 грн. заборгованість за неустойкою (штраф, пеня).

Всупереч вимогам кредитного договору відповідачка не виконала свого зобов`язання, не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості. З моменту отримання прав вимоги до відповідачки, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Розгляд вказаної справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження на підставі ухвали Драбівського районного суду від 21.05.2026 року.

Ухвалою суду, яка направлена відповідачці в установленому порядку, останній був наданий строк для подання заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також строк для подання відзиву на позов. Відповідачка відзиву на позов суду не надала.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові матеріали справи та докази в їх сукупності, на підставі повного, об`єктивного та всебічного дослідження, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цього кодексу.

28.07.2025 року відповідачка ОСОБА_1 заповнила анкету-заяву на кредит №102674169, заяву на отримання кредиту №102674169. Відповідно до заяви, позичальник просила надати їй кредит для задоволення особистих потреб та вказала суму кредиту, строк, суму до повернення, складові кредиту, свої анкеті дані. В дані анкеті-заяві зазначений процес оформлення та розгляду заяви №102674169, результати прийняття рішення по заяві №102674169, погоджені умови кредитування по заяві №102674169.

Відповідно до копії договору про споживчий кредит №102674169 від 28.07.2025 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит, згідно умов якого кредитодавецб зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п.1.3. договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.1.2. договору у кредит, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом (далі плата) відповідно до графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.

До кредитного договору додано графік платежів, паспорт споживчого кредиту №102674169, інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма) та графік платежів до паспорту споживчого кредиту та додаток №3: додаткові контактну дані позичальника для взаємодії за кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Частиною 1 ст.628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання, як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

За змістом правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, у постанові від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, у постанові від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, якщо договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами то підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. У такий спосіб сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Згідно з п.7.1. договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно Правил відповідно до способу надання кредиту, визначеному у п.2.1 цього договору.

Відповідно до Розділу 10 кредитного договору «Реквізити сторін» вбачається, що даний договір підписано відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом, окрім того зазначено його ПІБ, дані паспорта, РНОКПП, адреса, номер платіжної картки. Відомості про підпис одноразовим ідентифікатором 630501 містяться на титульній сторінці договору.

Враховуючи викладене, суд вважає укладеним кредитний договір, який підписаний позичальником за допомогою електронного підпису.

Щодо переходу права вимоги за кредитним договором суд зазначає наступне.

24.02.2026 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №24022026, відповідно до якого ТОВ «ФК «Мілоан» передало ТОВ «Фінансова компанія «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Згідно Акту прийому-передачі реєстру боржників від 24.02.2026 було передано реєстр боржників №2, згідно якого під №1214 значиться боржник ОСОБА_1 , кредитний договір №102674169, сума заборгованості разом 18687,46 грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Таким чином, перехід права вимоги до позивача підтверджується доданим до позову договором факторингу та реєстром боржників.

Щодо розміру заборгованості суд зазначає наступне.

Відповідно до розрахунку заборгованості, відповідачка має непогашену заборгованість за кредитним договором №102674169 від 28.07.2025 року в розмірі 18687,46 грн., з яких:

-6948,00 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням;

-3113,46 грн. заборгованість за процентами за користування кредитом;

-0,00 грн. сума заборгованості за комісією за надання кредиту;

-3626,00 грн. заборгованість по комісії за обслуговування кредиту;

-5000,00 грн. заборгованість за неустойкою (штраф, пеня).

Перерахування коштів відповідачці за кредитним договором підтверджується платіжним дорученням №107177548 від 28.07.2025 року, де вказано що платником є ТОВ «Мілоан», отримувач ОСОБА_1 , призначення платежу: кошти згідно договору 102674169, сума 7000,00 грн., кредит.рах. № НОМЕР_1 . Номер карти збігається з вказаним в п.2.1. Таким чином, суд вважає, що первісним кредитором виконано умови кредитного договору щодо надання кредитних коштів відповідачці, розмір заборгованості за тілом кредиту підтверджується матеріалами справи, а тому суд вважає дані обставини доведеними.

Відповідно до статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Щодо суми заборгованості за процентами за користування кредитом, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1.2 договору, сума кредиту становить 7000,00 грн., загальним строком 360 днів з 28.07.2025. Відповідно до п.1.4. повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом має здійснюватися позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до графіків платежів, наведеного в додатку №1 до договору. Остаточний термін повернення кредиту та процентів за користування кредитом 23.07.2026. Згідно п.1.5. загальні витрати позичальника складають 22689,20 грн. в грошовому виразі. Згідно п.1.5.3. проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 3.65 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом. 1.5.4. Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 180.00 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів. Нараховані згідно п.1.5.3 та 1.5.4 Договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування, складатимуть: 11293,20 грн. Тип процентної ставки фіксований. Згідно п.2.3. пролонгація та право позичальника продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту за цим договором не передбачені.

Проаналізувавши надану позивачем відомість про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №102674169, суд встановив, що нарахування процентів здійснювалось згідно умов договору, а тому вони підлягають стягненню.

Щодо стягнення комісії за обслуговування кредиту суд зазначає таке.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч.1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування». Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові Великої Палати від 13 липня 2022 року у справі №194/1387/19 (провадження №14-44цс21).

Згідно п.1.5.2. передбачена комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 11396,00 грн., що нараховується за ставкою 7,40 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені графіком платежів, який є додатком №1 до цього Договору.

З договору вбачається, що комісію за обслуговування кредитної заборгованості встановлено без визначення конкретних послуг, за які вона справляється, а також без зазначення періодичності та умов надання таких послуг на запит споживача. За таких обставин вимога про стягнення заборгованості за комісією за обслуговування кредиту не підлягає задоволенню.

Водночас, відповідно до наданої відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 102674169, відповідачкоюм 10.09.2025, 26.09.2025, 11.10.2025, 26.10.2025, 10.11.2025 та 25.11.2025 здійснено платежі в рахунок сплати комісії за обслуговування кредиту на загальну суму 3108,00 грн. Оскільки вимога про стягнення заборгованості за комісією за обслуговування кредиту не підлягає задоволенню, сплачені відповідачкою у рахунок такої комісії кошти в сумі 3108,00 грн. підлягають зарахуванню в рахунок погашення заборгованості за процентами.

Щодо позовної вимоги про стягнення неустойки, суд дійшов висновку, що хоч умовами кредитного договору сторони і обумовили нарахування та сплату позичальником неустойки від суми простроченої заборгованості, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми виконаного/неналежно виконаного зобов`язання, проте відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). У зв`язку із викладеним, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовної вимоги про стягнення неустойки в розмірі 5000,00 грн., слід відмовити, так як стягнення з відповідачки неустойки є незаконним.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині стягнення заборгованості за тілом кредиту, оскільки встановлено, що відповідачка належним чином не виконала взяті на себе за кредитним договором зобов`язання щодо повернення отриманих кредитних коштів. Крім того, з відповідачки підлягають стягненню проценти за користування кредитними коштами, розмір яких з урахуванням здійснених відповідачкою платежів у рахунок комісії за обслуговування кредиту становить 5,46 грн. Водночас у задоволенні позовних вимог про стягнення комісії за обслуговування кредиту та неустойки слід відмовити.

У відповідності з ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якого ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати, пропорційно до задоволених вимог. Позов задоволено на 37,2 %.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 526, 530, 549, 550, 551, 624, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №102674169 від 28.07.2025 року у сумі 6953 гривень 46 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у сумі 990 гривень 41 копійку.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий