Рішення № 139955152, 22.09.2026, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області)

Справа № 565/2066/26

Провадження № 2/565/1193/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е)

22 вересня 2026 року м.Вараш

Вараський міський суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Зейкана І.Ю.,

з участю секретаря судових засідань Ломази С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

27 серпня 2026 року до Вараського міського суду Рівненської області надійшла позовна заява, в якій ТОВ «ФК «Сіті Колект» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за Договором позики №77276377 від 12.10.2021 року у розмірі 60 366,10 грн, стягнути судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн., стягнути понесені витрати на правову допомогу у розмірі 15 000 грн. та витрати, пов`язані з підготовкою, комплектуванням і направленням документів в розмірі 381,74 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 12 жовтня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №77276377, за умовами якого встановлено, що позикодавець надає позичальнику кредит в розмірі 18 000,00 грн., строком на 30 днів, зі сплатою процентів у розмірі 1,99 % в день (базова процентна ставка/фіксована).

Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.

Позикодавець на виконання умов договору на картку відповідача перерахував грошові кошти в сумі 18 000,00 грн.

Заборгованість відповідача за договором позики № 77276377 від 12 жовтня 2021 року становить в сумі 60 366,10 грн., яка складається з: 18 000,00 грн. - суми заборгованості за основною сумою боргу, 42 366,10 грн. - суми заборгованості за відсотками.

03 липня 2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» укладений Договір факторингу №034-030723 від 03 липня 2023 року, за умовами якого ТОВ «Сіроко Фінанс» набуло право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі до відповідача.

27 квітня 2026 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ФК Сіті Колект» укладено Договір факторингу №27/04/26-02, за умовами якого ТОВ «ФК Сіті Колект» набуло право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі до відповідача.

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за договором позики, в судовому порядку, представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 60 366,10 грн.

Представник позивача ТОВ «ФК Сіті Колект» в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Представник позивача в позовній заяві просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена шляхом направлення кореспонденції за адресою її місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Суд ухвалив про розгляд справи за його відсутності на підставі п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, дійшов до такого висновку.

Судом встановлено, що 12 жовтня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 77276377.

Згідно з п. 1 договору позики, позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплати позикодавця плату (проценти) від суми позики.

Відповідно до п. 2.1 договору сторони погодили параметри та умови позики, а саме сума позики 18000,00 грн. (п. 2.1), строк позики 30 днів (п. 2.2), процентна ставка в день 1,99 % фіксована (п. 2.3).

Дата надання позики 12.10.2021 року, дата повернення позики 11.11.2021 року, знижена процентна ставка 0,6965 %, проценти за понад строкове користування позикою 2,70 %, пеня 2,70 %, орієнтовна реальна річна процентна ставка 906,08 %, орієнтовна загальна вартість позики 21761,10 грн.

Ставки, визначені цим пунктом є незмінними протягом всього строку позики та можуть бути змінені виключно на підставі укладеної між позикодавцем та позичальником додаткової угоди до договору.

Параметри, порядок і графік повернення позики, сплати процентів за надання позики визначені в додатку № 1 до договору, що є невід`ємною частиною договору.

В додатку № 1 до договору наведена таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки, де сума позики - 7500,00 грн., строк позики 30 днів, проценти за користування кредитом визначені в сумі 2531,25 грн., загальна вартість позики з урахуванням відсотків визначених договором 10031,25 грн.

Додаток № 1 до договору позики підписаний електронним підписом позичальника, який відтворено шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора 3fNhF4pfhI, саме наведені в додатку умови узгоджені та підписані сторонами.

Відповідно до п. 4 договору проценти за договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.

Підписанням цього договору позики відповідач підтверджує, що він ознайомився на сайті https://mycredit.ua/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (п.п. 5.1. п. 5 договору позики).

Також погодився, що до моменту підписання договору позики вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику, що розміщені на сайті https://mycredit.ua/documents-license/ (Правила), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору йому зрозумілі(п.п. 5.2. п. 5 договору позики).

Статтею 1047 ЦК України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до п. 20 договору позики цей договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно з Законом України «Про електронну комерцію». Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

На виконання умов договору ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (первісний кредитор) перерахувало на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 7 500,00 грн., що підтверджується довідкою та копією платіжної інструкції.

03 квітня 2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» укладений Договір факторингу №033-030423 від 03 квітня 2023 року, за умовами якого ТОВ «Сіроко Фінанс» набуло право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі до відповідача.

17 грудня 2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ФК Сіті Колект» укладено Договір факторингу №17/12/25-01, за умовами якого ТОВ «ФК Сіті Колект» набуло право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі до відповідача.

Між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих в кредит, та відповідальності за неналежне виконання зобов`язань позичальником.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з яким договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору в встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладенні з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується у порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Конституційний Суд України у рішенні від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

Як зауважував Конституційний Суд України, межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (абзац третій підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 10 листопада 2011 року N 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

У разі, якщо з`ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України, слід застосовувати тлумачення contra proferentem.

Contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. При цьому це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою.

Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які «не були індивідуально узгоджені» (no individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір «під переважним впливом однієї зі сторін» (under the diminant sinfluence of the party).

При оцінці доказів та оцінці аргументів суд враховує положення ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та нечіткі або двозначні положення договору тлумачить на користь відповідача, як споживача послуг позивача.

Разом з тим, суд вирішуючи питання щодо розміру відсотків за користування кредитом, які підлягають до стягнення із відповідача, бере до уваги наступні обставини.

При укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12, у якій припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики в разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною 2 статті 1050 ЦК України, оскільки в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 цього Кодексу, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У зазначеній постанові Верховний Суд, розглядаючи питання стягнення штрафних санкцій за договором споживчого кредитування, сформував низку правових висновків. Зокрема, Велика Палата розмежувала поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання».

Надаючи правову оцінку вказаним поняттям у частині нарахування штрафних санкцій за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього.

Відрізняються терміни в тому випадку, коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання. Указаний висновок міститься у пункті 35 Постанови.

Окрім того, у пункті 54 постанови Верховний Суд вказує, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України. Тобто, згідно з логікою Верховного Суду, припинення нарахування передбачених договором процентів можливо у двох випадках: закінчення строку кредитування, який визначений договором, та пред`явлення вимоги в порядку частини 2 статті 1050 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 року (справа № 910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від вказаного правового висновку.

Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Із розрахунку заборгованості, наданого позивачем, загальна вартість заборгованості становить 60 366,10 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 18000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами 42 366,10 грн.

Разом з тим, суд доходить висновку, що підстави для стягнення відсотків у розмірі 38 605,00 (42 366,10 грн - 3761,10 грн) грн відсутні, з огляду на таке.

У постанові Верховного Суду від 27.07.2021 року за № 910/18943/20 зроблено висновок, що оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини 1 статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини 2 статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини 1 статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Як встановлено з матеріалів справи, строк кредитування за договором №77276377 від 12.10.2021 року був погоджений сторонами та становив 30 днів з 12.10.2021 року (строк кредитування) до 11.11.2021 року.

Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування кредитом, зміну дати повернення всієї суми кредиту та у зв`язку з цим сплачував комісії, матеріали справи не містять.

В цьому випадку права позивача можуть бути захищені шляхом застосування механізму, визначеного статтею 625 ЦК України, вимог про що останній не заявляв.

Таким чином, розмір відсотків відповідно до умов договору про споживчий кредит становить 3761,10 грн за період з 12.10.2021 року до 11.11.2021 року..

На підтвердження витрат на поштові відправлення у сумі 381,74 грн позивач надав - Договір № ДТ-СК-31072026, за яким ТОВ «ДІРЕКТ ТЕХНОЛОДЖІ» зобов`язується, за дорученням (завданням) Замовника надати останньому послуги/виконати роботи закупівлі матеріалів, підготовки Документів для розсилки Клієнтам Замовника, включаючи упаковку листів в конверти, організацію поштової розсилки упакованих Документів фізичним або юридичним особам, вказаним Замовником в якості адресата (надалі - послуги/роботи), а Замовник зобов`язується приймати належним чином надані послуги/роботи і оплатити їх відповідно до умов цього Договору; відповідно до п.4.1 Договору, приймання-передача наданих послуг/виконаних робіт Виконавцем здійснюється шляхом підписання Акту приймання-передачі наданих послуг/виконаних робіт. Додаток №3 до Договору, за яким загальна вартість послуг за одиницю листа становить 381,74 грн, з яких - Друк пакету документів до суду 207,63 грн, Конвертування, організація поштової доставки, за комплектт 4,87, Підготовка поштових документів, за комплектт 4,79, Обробка бази, за комплектт 4,95, Поштові витрати (послуги УП) 159,50; АКТ надання послуг № 290 від 03серпня 2026 р. про надання послуг друку та по відправці документів загальною вартістю 208 333,33 грн. Надано також Опис вкладення поштового відправлення на ім`я ОСОБА_1 «позовна заява із додатками», із зазначенням номеру відправлення.

Позивач заявив про витрати на професійну правничу допомогу у сумі 15000 грн.

На підтвердження понесення цих витрат подав: Договір №ДО-20260202/001 від 02.02.2026, за яким адвокат Богомолов В.В. прийняв зобов`язання здійснювати на користь Позивача професійну правничу допомогу, у тому числі у судах. Згідно Розділу 4 Договору, вартість правничої допомоги зазначається у відповідній заявці клієнта або додатковій угоді до Договору. Оплата послуг здійснюється клієнтом шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок адвоката або в інший спосіб.

Надано Додаток №3 до Договору із прайс-листом послуг. Подано Заявку про надання правової допомоги №640 від 01.08.2026 та Витяг із акту про надання юридичної допомоги №640 від 01.08.2026, за змістом яких клієнт та адвокат погодили надання послуг по примусовому стягненню заборгованості із ОСОБА_1 , Договір №77276377 (дві з половиною години усної консультації, 2 години складання позовної заяви, разом 15000 грн).

Проте, розмір витрат на оплату послуг адвоката є явно неспівмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт і наданих послуг; із обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; із ціною позову. Справа є незначної складності та розглядалася у спрощеному позовному провадженні, представник позивача не брав участі у судовому засіданні, адвокат має договір на тривале представництво інтересів позивача у справах про стягнення заборгованості за кредитними угодами, а тому виконані адвокатом роботи та надані послуги є напрацьованими та шаблонними, що значно скорочує витрати часу та обсяг робіт. Вимоги частини 4 ст.137 ЦПК України не дотримано. Тому суд на підставі ч.3 ст.141 ЦПК України визначає до розподілу 3000 грн витрат позивача на правничу допомогу.

Судом встановлено, що при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у сумі 2662 грн 40 коп., що підтверджується платіжним документом від 20.08.2026.

Відповідно до частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Сіті колект» підлягають задоволенню частково, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 959, 52 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1-23, 76-81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 274-279, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті колект» заборгованість за кредитним договором № 77276377 від 12 жовтня 2021 року у розмірі 21 761 (двадцять одну тисячу сімсот шістдесят одну) грн 10 (десять) коп.

У задоволенні вимог у іншій частині відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті колект» 959 (дев`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн 52 (п`ятдесят дві) коп. судового збору та 3000 (три тисячі) гривень 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Сіті Колект", місце знаходження: м.Київ, проспект Соборності, буд.30-А, приміщення 321, 02154, код ЄДРПОУ 43950742.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Головуючий суддя І.Ю.Зейкан