Рішення № 139955065, 21.09.2026, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/352/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне рішення)

21 вересня 2026 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Отупор К.М.,

за участю секретаря судового засідання Катюхи К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 01 травня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКО ФІН" (первісний кредитор) та ОСОБА_1 за допомогою вебсайту кредитодавця (https://cashtancredit.com.ua) в електронній формі було укладено Договір про споживчий кредит/Кредитний договір № 30467091, згідно з яким відповідач отримала кредит у сумі 4 500,00 грн строком на 365 днів (з 01.05.2025 по 30.04.2026 включно) зі сплатою процентів за ставкою 1,00 % за один день від фактичного залишку кредиту. Договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Первісний кредитор свої зобов`язання виконав, перерахувавши кредитні кошти на платіжну картку відповідача. Відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів не виконала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

12 лютого 2026 року між ТОВ "ЕКО ФІН" та ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" укладено Договір № 12-02/26 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, за яким до позивача перейшло право вимоги до відповідача за Договором № 30467091. Позивач направив відповідачу вимогу про дострокове погашення заборгованості від 19.02.2026 вих. № 16496142, яка залишилася без виконання.

На підставі викладеного ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість станом на 24.02.2026 року у загальному розмірі 17 730,00 грн, з яких: 4 500,00 грн - тіло кредиту, 12 960,00 грн - проценти, нараховані первісним кредитором, 270,00 грн - проценти, нараховані новим кредитором, а також витрати на сплату судового збору у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн.

Разом із позовною заявою позивач подав клопотання про витребування доказів.

Ухвалою суду від 06.03.2026 року зазначене клопотання задоволено та витребувано від АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" відомості, зазначені в клопотанні.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. В тексті позовної заяви представник позивача зазначив, що просить розглядати справу за його відсутності та проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином за зареєстрованим місцем проживання, причини неявки суду не повідомила. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, відзив на позовну заяву не подано.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи вищезазначене, приймаючи до уваги, що відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, не з`явилася в судове засідання без поважних причин, без повідомлення причин, не подала відзив, представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів, постановивши заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов`язальними і регулюються нормами ЦК України, Законом України "Про споживче кредитування" та Законом України "Про електронну комерцію".

Судом встановлено, що 01.05.2025 року між ТОВ "ЕКО ФІН" та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит/Кредитний договір № 30467091, невід`ємними частинами якого є Графік розрахунків (платежів) (Додаток № 1) та Інформаційне повідомлення про надання згоди на взаємодію при врегулюванні простроченої заборгованості (Додаток № 2).

За умовами пп. 2.2-2.7 Договору, сума кредиту становить 4 500,00 грн, строк кредитування - 365 днів, з 01.05.2025 по 30.04.2026 включно, який складається з дисконтного (пільгового) періоду тривалістю 14 днів - до 14.05.2025 та поточного періоду тривалістю 351 день. Проценти в обох періодах нараховуються за фіксованою ставкою 1,00 % за один день від фактичного залишку кредиту (365 % річних).

Згідно з п. 2.9 Договору та Графіком розрахунків (платежів) загальна вартість кредиту становить 20 925,00 грн, з яких 4 500,00 грн - сума кредиту та 16 425,00 грн - проценти за користування кредитом.

Відповідно до пп. 3.2.1.4.2-3.2.1.4.3 Договору протягом дисконтного (пільгового) періоду позичальник зобов`язаний сплатити проценти не пізніше останнього дня цього періоду, а після його закінчення - сплачувати проценти щоденно. Згідно з п. 3.2.1.1 Договору позичальник зобов`язаний повернути кредит та проценти не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, встановленої п. 2.5 Договору (30.04.2026).

Договір укладено в електронній формі. Відповідач підписала його електронним підписом одноразовим ідентифікатором "MDI2ZmVk", який було направлено 01.05.2025 SMS-повідомленням на номер телефону НОМЕР_1 та введено відповідачем.

Тим самим одноразовим ідентифікатором відповідач підписала Паспорт споживчого кредиту, чим підтвердила отримання до укладення Договору інформації, передбаченої ст. 9 Закону України "Про споживче кредитування". У Заяві-анкеті відповідач зазначила свої паспортні дані, РНОКПП, адресу реєстрації, номер телефону, адресу електронної пошти та реквізити платіжної картки для отримання кредиту. Ідентифікацію позичальника здійснено, зокрема, шляхом фотофіксації особи з паспортом громадянина України.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування" договір про споживчий кредит укладається у письмовій формі (у тому числі з використанням засобів електронного підпису відповідно до законодавства у сфері електронних довірчих послуг, або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про електронну комерцію").

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Аналогічна правова позиція щодо дійсності електронних кредитних договорів, підписаних одноразовим ідентифікатором, викладена у постановах Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 561/77/19 та від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19.

Належність відповідачу номера телефону, на який надсилався одноразовий ідентифікатор, підтверджується відповіддю АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" від 16.04.2026 № БТ/Е-14165, згідно з якою номер НОМЕР_1 у період з 01.05.2025 по 11.05.2025 був фінансовим номером телефону ОСОБА_1 за належною їй платіжною карткою. Отже, одноразовий ідентифікатор отримала та ввела саме відповідач.

За таких обставин суд вважає, що між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, Договір укладено у формі, передбаченій законом. Презумпція правомірності правочину згідно зі ст. 204 ЦК України не спростована.

Згідно з квитанцією платіжної установи ТОВ "ПрофітГід" від 01.05.2025 первісний кредитор перерахував 4 500,00 грн на платіжну картку, зазначену в розділі 10 Договору як рахунок позичальника, з призначенням платежу: " ОСОБА_1 , Кредитний договір № 30467091 від 01.05.2025".

АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" у відповіді від 16.04.2026 № БТ/Е-14165 підтвердив, що ця платіжна картка емітована на ім`я ОСОБА_1 . З доданої до відповіді виписки про рух коштів по картці вбачається, що 01.05.2025, на картку зараховано 4 500,00 грн.

Таким чином, факт отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 4 500,00 грн є доведеним.

Відповідно до частин 1, 3 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1ст. 1048 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Згідно з статтею 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 ЦК України).

Судом встановлено, що 12.02.2026 між ТОВ "ЕКО ФІН" (первісний кредитор) та ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" (новий кредитор) укладено Договір № 12-02/26 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, за умовами якого первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору права вимоги до боржників, зазначених у Реєстрі боржників (п. 2.1).

Відповідно до п. 5.2 Договору відступлення права вимоги вважаються відступленими та набутими новим кредитором у день підписання сторонами Акту приймання-передачі Реєстру боржників у друкованому (підписаному) вигляді. Такий Акт підписано сторонами 12.02.2026.

Згідно з витягом з Реєстру боржників (Додаток № 3 до Договору відступлення) під порядковим номером 190 до нового кредитора перейшло право вимоги за Договором № 30467091 до ОСОБА_1 у розмірі 17 460,00 грн, з яких 4 500,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням та 12 960,00 грн - заборгованість за процентами; заборгованість за комісіями, пенею та за ст. 625 ЦК України відсутня.

Ціну Договору відступлення позивач сплатив первісному кредитору згідно з платіжною інструкцією, що міститься в матеріалах справи.

Пунктом 2.2 Договору відступлення передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, зокрема право нарахування та стягнення процентів за користування кредитом.

Про заміну кредитора відповідача повідомлено вимогою від 19.02.2026 вих. № 16496142, яку 20.02.2026 направлено на адресу електронної пошти, зазначену відповідачем у Договорі та Заяві-анкеті. Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 516 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора, новий кредитор несе лише ризик настання несприятливих для нього наслідків, зокрема виконання боржником свого обов`язку первісному кредитору. Доказів виконання відповідачем зобов`язання на користь первісного кредитора матеріали справи не містять.

Таким чином, позивач є належним кредитором у зобов`язанні та набув права вимоги до відповідача в обсязі, що існував на момент переходу прав.

Згідно з випискою за кредитом, складеною ТОВ "ЕКО ФІН" за період з 01.05.2025 по 12.02.2026, первісний кредитор щоденно нараховував відповідачу проценти у розмірі 45,00 грн (1 % від 4 500,00 грн) протягом 288 днів, що становить 12 960,00 грн. Жодних платежів на погашення заборгованості від відповідача не надходило. Зазначена сума збігається із сумою, відображеною в Реєстрі боржників.

Згідно з розрахунком заборгованості позивача станом на 24.02.2026 після відступлення права вимоги позивач нарахував проценти за 6 днів, з 13.02.2026 по 18.02.2026, по 45,00 грн щоденно, всього 270,00 грн, після чого нарахування припинив. Загальна заборгованість складає 17 730,00 грн, з яких 4 500,00 грн - тіло кредиту та 13 230,00 грн - проценти. Пеня, штрафи, 3 % річних та інфляційні втрати не нараховувалися.

Перевіривши наданий розрахунок, суд вважає його арифметично правильним та таким, що відповідає умовам Договору. Проценти нараховано виключно в межах строку кредитування, визначеного Договором (до 30.04.2026), і лише до дня, що передує направленню вимоги про дострокове погашення заборгованості. Це відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, згідно з яким право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Відповідач в порушення умов Договору не повернула кредитні кошти та не сплатила проценти за користування кредитом. Поданий до суду розрахунок заборгованості відповідачем не спростований, доказів погашення заборгованості ні на рахунок первісного кредитора, ні на рахунок позивача не надано.

Відтак позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 17 730,00 грн, яка складається з 4 500,00 грн - заборгованості за тілом кредиту та 13 230,00 грн - заборгованості за процентами.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 0617840048 від 26.02.2026. Оскільки позов задоволено повністю, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.

Позивачем також заявлено про понесення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000,00 грн. На підтвердження цих витрат суду надано: Договір № 02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024, укладений між ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" та Адвокатським об`єднанням "ЛІГАЛ АССІСТАНС"; Заявку на надання юридичної допомоги № 170 від 13.02.2026; Витяг з Акту № 28 про надання юридичної допомоги від 23.02.2026. Згідно з цими документами адвокатським об`єднанням надано позивачу такі послуги щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за договором № 30467091: надання усної консультації; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду. Загальна вартість послуг - 9 000,00 грн.

Згідно з ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та в додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц.

Суд зазначає, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються.

Оцінюючи заявлені витрати, суд враховує , що справа є малозначною. Ціна позову становить 17 730 грн, тоді як заявлені витрати на правничу допомогу 9 000 грн становлять понад половину ціни позову. У цій категорії справ наявна усталена судова практика, позовна заява має типовий характер, а обсяг доказів є невеликим і складається переважно з документів, отриманих від первісного кредитора. Надання усної консультації тривалістю 2 години та складання позовної заяви тривалістю 2 години за ставкою 3 000,00 грн за годину не відповідають критерію розумної необхідності з огляду на складність справи; участі в судових засіданнях представник позивача не брав.

З огляду на викладене суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з відповідача, до 3 500 грн. Саме такий розмір витрат суд вважає розумним, співмірним з виконаною адвокатом роботою та пропорційним до предмета спору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 6, 11, 15, 203, 204, 207, 509, 512-514, 516, 525, 526, 530, 536, 599, 611, 612, 625-628, 638, 639, 641, 644, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055, 1077, 1078, 1082 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 23, 76-78, 81, 141, 265, 280-282, 352, 354, 355 ЦПК України суд-

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" заборгованість за кредитним договором № 30467091 від 01 травня 2025 року у загальному розмірі 17 730,00 грн (сімнадцять тисяч сімсот тридцять гривень 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" судовий збір у розмірі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500 грн (три тисячі п`ятсот гривень).

У задоволенні решти вимог про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Відомості про учасників справи згідно пункту 4 частини 5 статті 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС", місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, код ЄДРПОУ: 42640371.

Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя: підпис.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Суддя Дубровицького

районного суду К.М. Отупор