Рішення № 139954815, 21.09.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 21.09.2026Справа № 554/5982/26 Провадження № 2/554/3600/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( З А О Ч Н Е)

21 вересня 2026 року Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді - Савченко Л.І.

за участю секретаря судового засідання Ревеки К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «ФК «Солвентіс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4177632 від 14.11.2020 року у розмірі 48370 грн., яка складається із: 7000 грн. -заборгованості за тілом кредитом, 41370 грн. заборгованості за нарахованими відсотками, а також судового збору у сумі 2 662, 40 грн. та 6000 грн. витрат на правничу допомогу.

В обґрунтування позову вказав, що 14.11.2020 року між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредиту № 4177632, відповідно до умов якого в безготівковій формі, шляхом перерахування суми кредиту на картковий рахунок відповідачу було надано кредит у сумі 7000 грн. 29 жовтня 2025 року між ТОВ «Алекскредит» та ТОВ «Секвоя Капітал» було укладено договір факторингу № 29/10-2025, відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 4177632 від 14.11.2020 р. 31 жовтня 2025 року між ТОВ «Секвоя Капітал» та ТОВ «ФК «Солвентіс» було укладено договір факторингу № ДФ-31102025, відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 4177632 від 14.11.2020 року. Позивач зазначає, що сума боргу перед новим кредитором становить 48370 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 7000 грн. та заборгованість за відсотками в розмірі 41370 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 28 квітня 2026 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача Куриліна В.В. надіслала до суду заяву про розгляд справи без участі (а.с.68).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судових повісток рекомендованими повідомленнями, судові повістки повернулась до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 62-63, 71-72), що є належним повідомленням згідно п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України.

Згідно ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, якщо відповідач не з`явився без поважних причин або без повідомлення причини, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів. З цих підстав суд, відповідно до ст.ст. ч.4 ст. 223, 280 ЦПК України, розглянув справу у заочному порядку та ухвалив рішення.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14 листопада 2020 року між ТОВ «Алекскредит» і ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 4177632, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 7000 грн. 00 коп. із сплатою відсотків за користування кредитом (а.с.22).

Відповідно до п. 3.1 договору, строк дії договору встановлюється з дати укладення договору тобто з 14 листопада 2020 року та до кінцевої дати виконання договору 12 червня 2021 року. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, у тому числі сплати заборгованості, яке мало місце під час дії договору.

Згідно з умовами договору погашення заборгованості здійснюється за графіком погашення кредиту та процентів (а.с. 22-24).

Відповідач ознайомився з умовами кредитного договору підписавши паспорт споживчого кредиту (а.с.44-45).

За інформацією ТОВ « ФК « Елаєнс » від 02 листопада 2024 року на підставі договору № 41346335_18/10/17 про надання послуг з переказу грошових коштів (Переказ на картку) та про інформаційно-технологічну взаємодію та приймання платежів, укладеного ТОВ «ФК «Елаєнс» та ТОВ «Алекскредит», платіж проведено успішно. Деталі операцій: номер в системі FONDY: 306603686, номер операції: 80192186895026283148051852171255, дата проведення платежу: 14.11.2020 року, призначення платежу: transfer_funds, сума платежу: 7000 грн., валюта платежу: UAH, платіжний метод: карта Visa, статус платежу: approved, номер карти: НОМЕР_1 , банк картки отримувача: Privatbank ( а.с. 41 ).

Відповідач не виконував своїх обов`язків за кредитним договором, через що виникла заборгованість у розмірі 48370 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 7000 грн., заборгованості за відсотками 41370 грн., що підтверджено даними детального розрахунку заборгованості за договором про надання кредиту № 4177632 від 14 листопада 2020 року (а.с.15-17).

29 жовтня 2025 року між ТОВ «Алекскредит» і ТОВ «Секвоя капітал» було укладено Договір факторингу № 29/10-2025, відповідно до якого ТОВ «Алекскредит» відступило ТОВ «Секвоя капітал» право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором, укладеним з відповідачем (а.с.25-29).

Відповідно до даних витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № АК-29/10-2025 від 29 жовтня 2025 року до ТОВ «Секвоя капітал» від ТОВ «Алекскредит» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 4177632 від 14.11. 2020 року на суму 48370 грн. ( а.с. 213).

31 жовтня 2025 між ТОВ «Секвоя капітал» і ТОВ «ФК «Солвентіс» укладено Договір факторингу № ДФ-31102025, відповідно до якого ТОВ «Секвоя капітал» відступило ТОВ «ФК «Солвентіс» право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором, укладеним з відповідачем ( а.с. 32-36 ).

Відповідно до даних витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № ДФ-31102025 від 31 жовтня 2025 року до ТОВ «ФК «Солвентіс» від ТОВ «Секвоя капітал» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором 48370 грн. ( а.с. 14 ).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із ч. 3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи,якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт)може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. (п.п. 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, враховуючи досліджені докази, а також встановлені обставини, суд вважає доведеним, що ТОВ «ФК «Солвентіс» є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем, відповідно до умов договору № 4177632 про надання коштів на умовах фінансового кредиту, що був укладений 14.11.2020 р. між ОСОБА_1 та первісним кредитором ТОВ « Алекскредит» .

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання та боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити борг, а також відсотки.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

На підставі наведених норм права, оскільки відповідач в порушення умов договору кредиту не виконав зобов`язання по поверненню грошових коштів та відсотків, в результаті чого виникла заборгованість на загальну суму 48370 грн., вказана сума заборгованості підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК Солвентіс».

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд враховує наступне.

За правилами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову - на відповідача.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3 ст.141 ЦПК України, зокрема, обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано Договір про надання правничої допомоги № 43657029/01 від 02.01.2026 р. (а.с.19-21), Додаткову угоду № 4177632 до Договору про надання правничої допомоги № 43657029/01 від 02.01.2026 р. (а.с.40), Акт про надання послуг № 4177632 на підтвердження факту надання правової допомоги від 27.03.2026 р. на суму 6000 грн. (а.с.11).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 р. у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020р. у справі 904/4507/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат(встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір -обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ у справі «East/WestAllianceLimited» проти України»).

Враховуючи вищевикладене, складність справи, виконані адвокатом роботи, зміст позовної заяви, ціну позову, обсяг доданих документів, суд вважає, що заявлені витрати на правничу допомогу підлягають частковому задоволенню у розмірі 3000 грн., що відповідає засадам розумності та співмірності характеру наданої правової допомоги, та підлягають стягненню з ОСОБА_1 .

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 статті 141 ЦПК України).

При зверненні до суду за позовом позивачем сплачено судовий збір з урахуванням коефіцієнту 0,8 передбаченого частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» у розмірі 2662,40 грн., відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий у вказаному розмірі.

Керуючись ст.ст.12, 81,141, 223, 229, 247, 263, 280, 354 ЦПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» суму заборгованості за Кредитним договором № 4177632 від 14.11.2020 року у розмірі 48370 грн., яка складається із: 7000 грн. -заборгованості за кредитом, 41370 грн. заборгованості за нарахованими процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» судовий збір в розмірі 2662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358цього Кодексу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс», місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 21/1, м. Бровари Київської області, 07406, код в ЄДРПОУ43657029.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП- НОМЕР_2 .

Суддя Л.І.Савченко