Рішення № 139954736, 22.09.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 22.09.2026Справа № 554/15383/25 Провадження № 2/554/1231/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

(часткове)

22 вересня 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави в складі:

головуючого судді Гольник Л.В.,

за участю секретаря Фесенко К.О., Кувіти М.М.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Губіна О.Т.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м.Полтава цивільну справу за позовом фон ОСОБА_2 до фон ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей Полтавської міської ради, про визначення місця проживання дитини та розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2025 року до Шевченківського районного суду міста Полтави надійшла позовна заява фон ОСОБА_2 до фон ОСОБА_3 , третя особа Служба у справах дітей виконавчого комітету Шевченківської районної в м.Полтаві ради про розірвання шлюбу та встановлення місця проживання дитини, в якій прохала:

1. Розірвати шлюб між фон ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Україна, м. Полтава, РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) та фон ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ), дата укладання шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце укладання шлюбу Берн, кантон Берн, Швейцарська Конфедерація. Після розірвання шлюбу прізвище позивачки залишити фон ОСОБА_2 .

2. Визначити місце проживання малолітньої дитини фон ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (Витяг із реєстру актів про народження від 23.08.2023, місце народження Берн, кантон Берн, Швейцарська Конфедерація), разом із матір`ю фон ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Україна, м. Полтава, РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) за місцем її проживання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 19.07.2023 року. Позивач є громадянкою України. Від шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_5 у сторін народився син ОСОБА_6 фон ОСОБА_7 . Позивач зазначила, що їхнє з відповідачем подружнє життя в Швейцарії не склалося. Позивач застосовував відносно неї психологічне та фізичне насильство, принижував її, в результаті чого вона знайшла прихисток в притулку для обездолених жінок. Відповідач зняв її з сином з реєстрації місця проживання у Швейцарії. Таким чином, сторони не підтримують шлюбних відносин і вже досить тривалий час проживають окремо. Прохала суд розірвати зареєстрований з відповідачем шлюб та визначити місце проживання малолітньої дитини фон ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом із матір`ю фон ОСОБА_2 .

17.11.2025 року суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі та призначив розглядати справу у загальному позовному провадженні.

Ухвалою суду від 19.05.2026 року замінено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог у справі № 554/15383/25 за позовом фон ОСОБА_2 до фон ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та встановлення місця проживання дитини Службу у справах дітей виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтаві ради на її правонаступника Службу у справах дітей Полтавської міської ради (ЄДРПОУ 45920809, м.Полтава, вул. Капітана Володимира Кісельова, 5).

18.09.2026 року до суду надійшла заява представника відповідача про часткове визнання позовних вимог в частині розірвання шлюбу між сторонами та просив задовольнити цю заяву, ухвалити часткове рішення та розірвати шлюб між фон ОСОБА_2 до фон ОСОБА_3 , укладений 19.07.20223 року у м. Берн, Швейцарія.

Також до суду надійшло клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі в частині визначення місця проживання малолітньої дитини

У судовому засіданні представник позивача адвокат Дігтярь Л.А. підтримала позовні вимоги про розірвання шлюбу між сторонами, вважала за можливе ухвалення часткового рішення в частині розірвання шлюбу під час підготовчого судового засідання, оскільки відповідач визнає ці позовні вимоги. Водночас щодо зупинення провадження у справі в частині визначення місця проживання дитини поклалася на розсуд суду.

У судовому засіданні представник відповідача адвокат Губін О.Т. підтримав заяву про ухвалення часткового рішення про розірвання шлюбу відповідно до ст. 206 ЦПК України, відповідач не оспорює фактичні обставини укладення шлюбу та припинення шлюбних відносин з позивачкою, збереження сімейних відносин неможливе та не буде відповідати інтересам сторін.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Суд, враховуючи положення ч. 3 ст. 200 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 206 ЦПК України суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Ч. 3 ст. 13 ЦПК України визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч. 3 ст.259 ЦПК України, якщо в одному провадженні об`єднані кілька взаємопов`язаних самостійних вимог, суд може ухвалити щодо будь-якої вимоги часткове рішення та продовжити провадження в частині невирішених вимог. Якщо за вимогами, об`єднаними в одне провадження, відповідачем є одна особа, ухвалення часткового рішення не допускається у разі обґрунтованих заперечень з боку відповідача.

Відповідно до ст. 58 Закону України «Про міжнародне приватне право України» шлюб між громадянами України, шлюб між громадянином України та іноземцем, шлюб між громадянином України та особою без громадянства, що укладений за межами України відповідно до права іноземної держави, є дійсним в Україні за умови додержання щодо громадянина України вимог Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу. Шлюб між іноземцями, шлюб між іноземцем та особою без громадянства, шлюб між особами без громадянства, що укладені відповідно до права іноземної держави, є дійсними в Україні.

Враховуючи положення цивільного процесуального законодавства та часткове визнання позову відповідачем в частині розірвання шлюбу, суд ухвалює у підготовчому судовому засіданні часткове рішення в цій частині.

Згідно ст. 63 Закону України «Про міжнародне приватне право України» припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.

Згідно ч. 1 ст. 60 Закону України «Про міжнародне приватне право України» правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв`язок іншим чином.

Процедура легалізації в Україні свідоцтва про укладення шлюбу або розірвання шлюбу, або рішення суду про розірвання шлюбу, скоєних за кордоном, відбувається на підставі Інструкції про порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні і за кордоном (затв. Наказом МЗС України №113 від 04.06.2002 р.).

Відповідно до наказу Мін`юсту №52/5 від 18.10.2000 р. (в ред. від 18.11.2003 р. №140/5) «Про затвердження Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні», документи, видані компетентними органами іноземних держав, на посвідчення актів цивільного стану, вчинені за межами України за законами іноземних держав, визнаються дійсними в Україні за наявності легалізації, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана ВР України.

Відповідно до міжнародного договору ст. 1 Гаазької Конвенції від 5 жовтня 1961 року передбачено, що її умови поширюються на офіційні документи, які були видані на території однієї з Договірних держав і мають бути представлені на території іншої Договірної держави. Такими документами визнаються: 1) документи, що походять від прокуратури, секретаря суду або судового виконавця; 2) адміністративні документи; 3) нотаріальні акти та інші. Єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампа, якими скріплений документ, є проставлення апостиля компетентним органом держави, в якій документ був виданий (ст.3 Конвенції). При цьому апостиль повинен відповідати вимогам Доповнення до Конвенції.

Відповідно до ст. ст. 2,3 Гаазької Конвенції (набрання чинності в Україні 22.10.2003 р.) кожна з Договірних держав звільняє від легалізації документи, на які поширюється ця Конвенція і які мають бути представлені на її території. Єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений. Згідно з положенням вказаної Конвенції документ, на якому проставлено апостиль, не потребує жодного додаткового оформлення чи засвідчення і може бути використаний в будь-якій іншій державі - учасниці цієї Конвенції.

Згідно з ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Судом встановлено, що фон ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , та фон ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 19.07.2023 уклали шлюб, місце укладання шлюбу Берн, кантон Берн, Швейцарська Конфедерація.

Від шлюбу сторони мають сина фон ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до ст. 111 Сімейного кодексу України суд вживає заходи щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить Позивачка наполягає на тому, що стосунки між подружжям припинені, збереження шлюбу не можливе, наполягає на його розірванні.

Відповідач не оспорює вказані обставини справи та визнає позовні вимоги про розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Таким чином, враховуючи те, що позивачка разом із відповідачем уклали шлюб у Швейцарській Конфедерації, на сьогоднішній день сторони разом не мешкають, не підтримують шлюбних відносин, спільного господарства не ведуть, подальше спільне проживання у шлюбі та його збереження стало неможливим, оскільки взаєморозуміння та почуття любові між ними втрачено, і строк для примирення за таких обставин не вплине на збереження та покращення сімейних стосунків, до того ж сторони мають взаємне бажання припинити зареєстрований шлюб, що на думку суду є достатніми підставами для розірвання шлюбу, а тому позовні вимоги в частині розірвання шлюбу є такими, що підлягають задоволенню, отже шлюб між фон ОСОБА_2 та фон ОСОБА_3 , слід розірвати.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати в розмірі 1331,20 грн.

Враховуючи те, що суд ухвалив часткове рішення в частині розірвання шлюбу, то суд в частині невирішених позовних вимог про визначення місця проживання малолітньої дитини продовжує провадження.

Керуючись ст.ст. 110, 112 Сімейного кодексу України, ст.ст. 264, 265 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позовні вимоги фон ОСОБА_2 до фон ОСОБА_3 в частині розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 19.07.2023 року між фон ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та фон ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце укладання шлюбу Берн, кантон Берн, Швейцарська Конфедерація розірвати.

Після розірвання шлюбу прізвище позивачки залишити фон ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище ОСОБА_8 ).

Стягнути з фон ОСОБА_3 на користь фон ОСОБА_2 понесені судові витрати в розмірі 1331,20 грн.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу, є рішення суду, яке набрало законної сили.

Продовжити провадження у справі за позовом фон ОСОБА_2 до фон ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей Полтавської міської ради, про визначення місця проживання дитини.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: фон ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Україна, м.Полтава, РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: фон ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя Л.В.Гольник