Рішення № 139954708, 08.09.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 08.09.2026Справа № 545/1343/26 Провадження № 2/554/3503/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(З А О Ч Н Е )

08 вересня 2026 року Шевченківський районний суд м.Полтави у складі:

головуючого судді - Савченко Л.І.

за участю секретаря судового засідання Ревеки К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 5268987 від 11.07.2025 року за тілом кредиту 10000 грн., 14380 грн. комісії за надання кредиту, 5000 грн. штрафних санкцій за неналежне виконання кредитного зобов`язання, судового збору в сумі 2662,40 грн., 12000 грн. витрат на правову допомогу та 381, 74 грн. судових витрат, пов`язаних із підготовкою та направленням документів боржнику.

В обґрунтування позову вказав, що 11.07.2025 року між ТОВ « МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено договір № 5268987 про надання коштів на умовах споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ « Про електронну комерцію». Згідно з умовами кредитного договору ТОВ «МІЛОАН» зобов`язалося надати позичальникові кошти( кредит) у розмірі , на умовах строковості, зворотності та платності, а позичальник , у свою чергу зобов`язався повернути кошти та виконати інші обов`язки, передбачені договором. На виконання взятих зобов`язань товариство надало відповідачу кредитні кошти у сумі 10000 грн., шляхом перерахування грошових коштів на банківську картку, зазначену позичальником під час оформлення заявки на отримання кредиту, а саме : НОМЕР_1 . Факт надання кредитних коштів підтверджується платіжними документами. Станом на дату подання позовної заяви заборгованість відповідача за кредитним договором № 5268987 становить 41761,74 грн., яка складається із: тіла кредиту-10000 грн., комісії за надання кредиту-14380 грн., штрафних санкцій за неналежне виконання кредитного зобов`язання-5000 грн. 25.11.2025 року між ТОВ « МІЛОАН» та ТОВ « ФК « СІТІ КОЛЕКТ» було укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого позивач набув усі права первісного кредитора за кредитним договором № 5268987. Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача за кредитним договором перед позивачем не сплачена , що і стало підставою звернення до суду із даним позовом.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 01.04.2026 р. цивільну справу передано за підсудністю до Шевченківського районного суду міста Полтави.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Полтави від 21 квітня 2026 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача ОСОБА_2 у позовній заяві просив проводити розгляд справи без його участі (а.с.77).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судових повісток рекомендованим повідомленням, однак останні повернулись до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.85-86,91-92), що є належним повідомленням згідно п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України . Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника (постанова Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19).

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, будь-яких інших заяв та клопотань до суду не надав.

Згідно ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, якщо відповідач не з`явився без поважних причин або без повідомлення причини, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів. З цих підстав суд, відповідно до ст.ст. ч.4 ст. 223, 280 ЦПК України, розглянув справу у заочному порядку та ухвалив рішення.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 11.07.2025 року між ТОВ « МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено договір № 5268987 про надання коштів на умовах споживчого кредиту ( а.с. 27-32).

Відповідач оформив заявку на отримання кредиту № 5268987 від 11.07.2025 р. ( а.с. 34), підписав паспорт споживчого кредиту ( а.с. 35-36).

Відповідно до п. 1.2. договору сума( загальний розмір ) кредиту становить 10000 грн. ( а.с. 27 зворот).

Відповідно до п. 1.3. договору кредит надається загальним строком на 360 днів за умови виконання позичальником графіку платежів, з 11.07.2025 ( дата надання кредиту). Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється графіком платежів (а.с. 28).

Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 0,0010 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом. Протягом решти строку кредитування -0,0010 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів , п. 1.5.3.-1.5.4. договору (а.с. 28).

Комісія за надання кредиту 2700 грн., які нараховуються за ставкою 27% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту, п. 1.5.1. договору ( а.с. 28).

Між сторонами було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору та підписано його шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ « Про електронну комерцію».

На виконання взятих зобов`язань товариство надало відповідачу кредитні кошти у сумі 10000 грн., шляхом перерахування грошових коштів на банківську картку, зазначену позичальником під час оформлення заявки на отримання кредиту, а саме : НОМЕР_1 . Факт надання кредитних коштів підтверджується платіжним дорученням 157560746 від 11.07.2025 р. ( а.с. 49 зворот).

Станом на дату подання позовної заяви заборгованість відповідача за кредитним договором № 5268987 становить 29380 грн., яка складається із: тіла кредиту-10000 грн., комісії за надання кредиту-14380 грн., штрафних санкцій за неналежне виконання кредитного зобов`язання-5000 грн.

25.11.2025 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» було укладено договір відступлення права вимоги № ДО-20251125, відповідно до якого позивач набув усі права первісного кредитора за кредитним договором № 5268987 (а.с. 50-60).

Станом на момент звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена .

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із ч. 3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи,якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт)може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. (п.п. 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Статтею 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно з ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно ч. 1 ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У порушення умов кредитного договору свої зобов`язання відповідач ОСОБА_1 за кредитним договором № 5268987 від 11.07.2025 року своєчасно не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість у сумі 29380 грн., яка складається із: тіла кредиту-10000 грн., комісії за надання кредиту-14380 грн., штрафних санкцій за неналежне виконання кредитного зобов`язання-5000 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню , а саме у розмірі 24380 грн., яка складається із: тіла кредиту-10000 грн., комісії за надання кредиту-14380 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Стосовно стягнення штрафних санкції у сумі 5000 грн. суд зазначає наступне.

Положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, доповнені згідно із Законом № 2120-IX від 15 березня 2022 року, згідно яких: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України (частина 2 статті 4 ЦК України).

Отже, частина друга статті 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів.

Відтак до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що 5000 грн. штрафів підлягають списанню позикодавцем (позивачем у справі) в силу вимог пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

З огляду на зазначене, суд, враховуючи положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, вважає, що позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд враховує наступне.

За правилами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам у сумі 2209,25 грн. (82,98 % задоволених позовних вимог).

Окрім цього, позивач у своїй позовній заяві просить стягнути з відповідача витрати пов`язані з підготовкою та направленням документів боржнику в розмірі 381, 74 грн. (друк пакету документів до суду, конвертування, організація поштової доставки, за комплект, підготовка поштових документів, за комплект, обробка бази, за комплект, поштові витрати (послуги УП) ).

Понесення вказаних судових витрат підтверджено Договором № ДТ-СК-30102025 від 30 жовтня 2025 року, Додатком № 3 від 28 січня 2026 року до Договору № ДТ-СК-30102025 від 30 жовтня 2025 року (а.с.72 зворот 76).

Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що в цій частині витрат слід задовольнити частково та стягнути з відповідача суму розмірі 316, 76 грн. (82,98 % пропорційно задоволеним позовним вимогам).

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3 ст.141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано договір № ДО-20260202/001 про надання правничої допомоги від 02.02.2026 р. ( а.с. 68-69), витяг акту № 22 про надання юридичної допомоги ( а.с. 71 зворот), заявку на надання правової допомоги № 22 ( а.с. 71).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 р. у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020р. у справі 904/4507/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат(встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір -обґрунтованим (РішенняЄСПЛ усправі «East/WestAllianceLimited»проти України»).

Враховуючи вищевикладене, складність справи, виконані адвокатом роботи, зміст позовної заяви, обсяг доданих документів, що не є значним, часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 гривень, що відповідає засадам розумності та співмірності характеру наданої правової допомоги та підлягають стягненню з ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 133, 137,141, 258-259, 263-265, 268, 273, 274-279, 280-289, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» заборгованість за кредитним договором № 5268987 від 11.07.2025 року у розмірі 24380 грн., яка складається із: тіла кредиту-10000 грн., комісії за надання кредиту-14380 грн.

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» судовий збір в сумі 2209,25 грн., витрати пов`язані з підготовкою та направленням документів боржнику в сумі 316, 76 грн. та 3000 грн. витрати на правову допомогу .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект», код ЄДРПОУ- 43950742, адреса- м. Київ, просп. Соборності, 30-А, офіс 321.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП- НОМЕР_2 , адреса реєстрації- АДРЕСА_1 .

Суддя Л.І.Савченко