Ухвала суду № 139954649, 18.09.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 18.09.2026Справа № 554/13654/26 Провадження № 1-кс/554/11660/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2026 р. м. Полтава

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора : ОСОБА_3 , підозрюваного: ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши в залі суду в м. Полтаві клопотання слідчого слідчого відділу Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12026170420001040 від 16.09.2026 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мачухи, Полтавської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 ,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК, -

ВСТАНОВИВ:

18 вересня 2026 року в провадження слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .

Органом досудового розслідування встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 №51 від 17.02.2025 солдат ОСОБА_4 призначений на посаду колишнього стрільця-номера обслуги 3 механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_2 .

У невстановлений для досудового розслідування час, але у період до 16.09.2026, у ОСОБА_4 виник протиправний умисел на незаконне придбання та зберігання з метою збуту наркотичного засобу та особливо небезпечної психотропної речовини з корисливих мотивів.

У невстановлений для досудового розслідування час та місці, а саме до 16.09.2026, ОСОБА_4 , використовуючи можливості власного мобільного терміналу марки «iPhone 17», IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 , через мобільний застосунок у месенджері «Telegram», зв`язався з невстановленими особами під нік-неймом « ОСОБА_7 », з пропозицією у вигляді співпраці щодо розповсюдження наркотичного засобу та особливо небезпечного психотропного засобу на території м. Полтави шляхом так званих «закладок» - приховуванням від сторонніх осіб заздалегідь виготовленої та розфасованої речовини на відкритій місцевості у вільно доступних місцях з можливістю подальшого їх знайдення шляхом отримання особою, яка придбає психотропну речовину, географічних координат місцевості або фотографій місця приховування наркотичних засобів та особливо небезпечних психотропних речовин.

У відповідному каналі месенджеру «Telegram», з невстановленими особами ОСОБА_4 було обговорено усі умови щодо подальшого розповсюдження наркотичного засобу на території м. Полтави: часу, місця і способу отримання психотропної речовини, можливих місць приховування на території м. Полтави, а також оплати за виконану роботу ОСОБА_4 , грошової винагороди, за кожне успішне виконання завдання, що виражалося у прихованні на місцевості однієї так званої «закладки» та подальше направлення повідомлення у месенджері «Telegram» оператору «Glovo24/7» географічних координат місцевості, фотографій місця приховування, інших даних з місцем зберігання наркотичних засобів та особливо небезпечних психотропних речовин.

Погодившись на вказані умови, ОСОБА_4 з корисливих мотивів погодився на пропозицію невідомих осіб на незаконні придбання та зберігання з метою збуту наркотичних засобів та особливо небезпечних психотропних речовин, а також незаконний їх збут.

На реалізацію протиправного умислу, спрямованого на незаконне придбання та зберігання з метою збуту наркотичного засобу та особливо небезпечної психотропної речовини, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, передбачаючи наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, достовірно знаючи, що вказані речовини є наркотичними засобами, а їх обіг забороненим, у невстановлений для досудового розслідування час та місці у період часу до 16.09.2026 незаконно придбав попередньо виготовлену невстановленими особами наркотичний засіб у формі «закладок» в кількості 5 одиниць, що були розфасовані в 4 згортки в ізолюючих стрічках чорного кольору та 1 згорток в ізолюючих стрічках червоного кольору із наркотичними засобами канабіс із загальною масою 4,281г та особливо небезпечною психотропною речовиною PVP із загальною масою 1,012г, для подальшого здійснення їх зберігання та приховування на відкритій місцевості на території м. Полтави шляхом так званих «закладок» з подальшим направленням повідомлень про географічні координати місцевості, фотографій їх місця приховування чи інших даних з місцем зберігання наркотичних засобів та особливо небезпечних психотропних речовин, тобто подальшого незаконного збуту.

Незаконно придбану психотропну речовину після придбання і до 16:46 год. 16.09.2026 року ОСОБА_4 незаконно зберігав у чорній сумці через плече, з якою ОСОБА_4 направився по вул. Ю. Кондратюка 13 у м. Полтава з метою незаконного збуту наркотичного засобу та особливо небезпечної психотропної речовини, де був виявлений працівниками поліції під час відпрацювання викладу.

Тобто, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні незаконного придбання та зберігання наркотичних засобів та психотропних речовин з метою збуту, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

16.09.2026 о 16 годині 58 хвилина ОСОБА_4 затримано у порядку ст. 208 КПК України.

17.09.2026 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

Прокурор просив застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Сторона обвинувачення мотивувала своє клопотання тим, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до восьми років. У зв`язку з цим, розуміючи тяжкість покарання, у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, ОСОБА_4 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання.

Також обстановка вчинення інкримінованого діяння характеризує ОСОБА_4 , як особу, яка має підвищений рівень суспільної небезпечності, здатну незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні. Зміна показань свідка на користь підозрюваного унеможливить якісне проведення досудового розслідування.

Крім того, перебуваючи на волі, підозрюваний може вжити заходів щодо приховування психотропних речовин, мобільних телефонів, банківських карток, чорнових записів та інших предметів і документів, що мають доказове значення у кримінальному провадженні.

Підозрюваний може узгоджувати позиції з можливими іншими фігурантами провадження, використовувати засоби конспірації, змінювати місце проживання, номери телефонів та іншим чином перешкоджати встановленню об`єктивної істини.

З урахуванням характеру інкримінованого злочину, способу його вчинення та можливого систематичного характеру незаконного збуту психотропних речовин, існує ризик продовження протиправної діяльності у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин.

Інші більш м`які запобіжні заходи, на думку сторони обвинувачення, не здатні усунути ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та прохав його задовольнити з наведених вище підстав.

Захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 , прохала суд застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з носінням електронного засобу контролю.

Підозрюваний підтримав думку адвоката. Підтвердив, що в Шевченківському районному суді м. Полтави перебуває кримінальне провадження відносно нього за ч. 4 ст. 185 КК України. Крім того підозрюваний визнав факт зберігання наркотичних засобів, проте вказав, що зберігав їх без мети збуту, а для власного вживання. Також не заперечував факт не повернення до військової частини після проходження лікування в травні 2025 року.

Дослідивши матеріали клопотання про застосування запобіжного заходу, заслухавши пояснення підозрюваного ОСОБА_4 , обґрунтування сторони обвинувачення та сторони захисту, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 307 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , є тяжким, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років.

16.09.2026 року о 16 годині 58 хвилин, ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

17.09.2026 року ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 307 КК України підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме: рапортом ЄО від 16.09.2026; даними протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину (в порядку ст. 208 КПК України); даними протоколу огляду та додатками до нього від 16.09.2026; даними протоколу проведення обшуку від 16.09.2026; даними протоколів допиту свідків від 16.09.2026; даними висновків експертів про результати наданих на дослідження речовин.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Згідно з практикою ЄСПЛ вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони є достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Відповідно до практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл Гартлі проти Сполученого Королівства», п.32, Series A, № 182).

Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ у справах «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14.03.1984 та «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994, в яких суд зазначив, що «факти, які причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років. У зв`язку із цим, будучи особою, яка вже притягається до кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчинення тяжкого злочину проти власності, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, розуміючи тяжкість покарання, у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого йому злочині, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, ОСОБА_4 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання.

Окрім того, за результатами проведеного службового розслідування командира військової частини НОМЕР_1 було встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_2 , з 15.05.2025 по теперішній час самовільно залишив місце несення служби та не прибув до військової частини, після отриманого лікування у травні 2025 року. За місцем проходження військової служби ОСОБА_4 характеризується посередньо.

На підставі викладеного, оцінюючи ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає доведеним існування ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду. Усвідомлення ОСОБА_4 неминучості суворого покарання за вчинення тяжкого злочину, пов`язаного з незаконним обігом наркотичних засобів є об`єктивним та потужним стимулом для втечі.

Існування цього ризику підсилюється дослідженими даними про особу підозрюваного. ОСОБА_4 не має міцних соціальних зв`язків, не одружений, відомості про наявність на утриманні дітей чи непрацездатних осіб - відсутні, порушуючи військову дисципліну, понад рік тому самовільно залишив військову частину. Дані щодо легальних джерел доходу та стримуючих факторів, які б утримували його за місцем проживання в матеріалах справи відсутні.

Також обґрунтованим є ризик незаконного впливу на свідків, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 , як особа, що має підвищений рівень суспільної небезпечності, перебуваючи на волі, може вчинити тиск на них з метою зміни свідчень на свою користь задля уникнення відповідальності. Перебуваючи на волі, підозрюваний може знищити або сховати будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вжити заходів конспірації, змінювати місце проживання, номери телефонів вдатись до приховування психотропних речовин, банківських карток, чорнових записів та інших предметів і документів, що мають доказове значення у кримінальному провадженні.

Враховуючи особу підозрюваного, підтвердження ним наявності на розгляді в суді кримінального провадження за обвинуваченням у вчиненні ним тяжкого корисливого злочину, існує обґрунтований ризик, що перебуваючи на волі ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

Слідчий суддя окремо враховує, що кримінальне правопорушення вчинено в умовах воєнного стану, запровадженого в Україні. Даний особливий правовий режим вимагає підвищеної уваги до забезпечення громадського порядку, безпеки громадян та суворого дотримання процесуальної дисципліни. Відсутність постійної роботи та стабільного доходу в умовах воєнного часу суттєво підвищує ризик девіантної поведінки підозрюваного та спроб його нелегального переміщення.

Інші, більш м`які запобіжні заходи, на думку суду, не здатні усунути ризики, передбачені ст. 177 КПК України з наступних причин:

особисте зобов`язання - занадто м`який запобіжний захід, який не можливо застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , враховуючи його особу, наявні ризики, та тяжкість інкримінованого правопорушення;

особиста порука не можливо застосувати, оскільки жодна особа, яка б заслуговувала на відповідну довіру, не звернулась до органу досудового розслідування з метою поручитись за підозрюваного та такого прохання від нього самого не надходило;

домашній арешт - не можливо застосувати у зв`язку з тим, що ОСОБА_4 підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вищевказаним ризикам. Тому даний запобіжний захід може значно ускладнити проведення слідчих дій з підозрюваним та призвести до затягування досудового розслідування.

Стан здоров`я ОСОБА_4 та вік не перешкоджають обранню запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу неможливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне, об`єктивне та всебічне встановлення істини у кримінальному провадженні.

Єдиним запобіжним заходом, який здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та унеможливить реалізацію викладених вище ризиків є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Зважаючи на обставини вчиненого кримінального правопорушення, враховуючи особу підозрюваного, його майновий стан, слідчий суддя вважає за можливе визначити розмір застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Такий розмір застави, на думку суду, буде співмірним та достатнім для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов`язків, передбачених кримінально-процесуальним законодавством.

Керуючись вимогами ст. 176-178, 182-184, 186, 193-194, 196, 197, 376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, з утриманням у ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№23)».

Строк тримання під вартою обчислювати із 16 год. 58 хв. 16.09.2026 року

Кінцевим днем тримання під вартою визначити 16 год. 58 хв. 15.11.2026 року.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання визначених КПК України обов`язків.

Призначити заставу в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 66560 гривень, після внесення якої підозрюваний ОСОБА_4 звільняється з-під варти під заставу.

Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок: UA398201720355289002000015950 , В ДКСУ м. Київ, МФО 820172, Отримувач: ТУ ДСА України в Полтавській області, ЗКПО 26304855.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі в Державній установі «Полтавська установа виконання покарань №23».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа в ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти та повідомити письмово прокурора, слідчого що звернувся з клопотанням та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_4

зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Уповноважена службова особа в ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23» у разі внесення застави при звільненні ОСОБА_4 , зобов`язана роз`ясняти його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави, обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора, суду;

2) не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора та суду.

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування зі свідками по кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання ним покладених обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та до нього може бути застосований запобіжній захід у виді тримання під вартою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено 22 вересня 2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1