Ухвала суду № 139954463, 21.09.2026, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/635/26

Провадження № 2/539/992/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року місто Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді Рудалєвої Л.В.,

при секретарі судового засідання Бас В.Г.,

за участі:

представника відповідача Антіховича В.В.,

представник позивача у судове засідання не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Лубенського міськрайонного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

У С Т А Н О В И В:

ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» звернулося до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області (далі суд) з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором №8832681 від 09 березня 2025 року у сумі 35 369,00 грн та судові витрати.

Ухвалою суду від 01 квітня 2026 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання на 14 травня 2026 року.

Судові засідання відкладалися на 13 липня та 15 вересня 2026 року.

12 травня 2026 року до суду представником відповідача адвокатом Антіховичем В.В. подано клопотання витребувати інформацію від ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», а саме:

- реєстр боржників в електронному вигляді на флеш-носії у розмірі 2126 КБ.

Первинні бухгалтерські документи, якими підтверджується перерахування коштів

відповідачу за спірним кредитом;

Відомості щодо конкретного карткового рахунку та номеру карти, на який здійснено

перерахування коштів;

- Докази направлення відповідачу заявленого в позові одноразового ідентифікатора за

допомогою мобільного телефону чи відповідної послуги за допомогою якої здійснено надсилання.

- Інформацію про програмні забезпечення, що використовуються для цілей ідентифікації позичальника, зокрема, хто розробник, на якій підставі фінансові організації використовують ці програмні забезпечення, яким чином підтверджується той факт, що направлення смс дає змогу підтвердити факт ознайомлення позичальника саме з такими умовами договору, які надає позивач до суду.

- Докази направлення відповідачу будь-яких смс-повідомлень.

- Докази котрі підтверджують, що саме цими смс-повідомленнями було направлю одноразові ідентифікатори;

- Докази того що зазначені позивачем одноразові ідентифікатори вводилися в будь-яку електронну систему чи сайти належні кредиторам;

- Докази існування сайтів та їх належності кредиторам;

- Підтвердження виконання кредиторами умов абз.2 ч.7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» - пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту;

- Підтвердження виконання кредиторами умов абз.3 ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» - інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції;

- Підтвердження виконання кредиторами умов ч.11 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» - покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов`язку передати покупцеві товар. Підтвердження вчинення електронного правочину повинно містити такі відомості: умови і порядок обміну (повернення) товару або відмови від виконання роботи чи надання послуги; найменування продавця (виконавця, постачальника), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії щодо товару, роботи, послуги; гарантійні зобов`язання та інформація про інші послуги, пов`язані з утриманням чи ремонтом товару або з виконанням роботи чи наданням послуги; порядок розірвання договору, якщо строк його дії не визначено.

Зазначає, що у сторони відповідача виникла необхідність витребування доказів, однак вказана інформація становить банківську таємницю, тому наявні причини неможливості самостійно отримати ці докази. Відсутність вказаних документів унеможливлює повне та всебічне дослідження обставин справи для вирішення справи по суті, що і стало підставою для звернення з даним клопотанням.

19 травня 2026 року до суду від представника позивача надійшло клопотанням, у якому просить витребувати у позивача Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» докази, а саме:

- Інформацію щодо наявності у ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) карткових рахунків, відкритих у банку станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- Інформацію щодо належності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) карткового рахунку № НОМЕР_2 ;

- Виписку по рахунку за номером картки № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 08 березня 2025 року до 13 березня 2025 року з детальною інформацією щодо призначення платежу і джерело находження коштів.

У судовому засіданні, яке відбулося 15 вересня 2026 року, представник відповідача підтримав заявлене клопотання та просив його задовольнити. Щодо клопотання позивача просив відмовити.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у клопотанні, поданому до суду, просив розглядати справу без його участі, у задоволенні клопотання відповідача відмовити.

Суд, заслухавши думку представника відповідача, висловлену у судовому засіданні, а також позицію представника позивача, зафіксовану у його документах до суду, проаналізувавши матеріали справи, дійшов таких висновків.

Відповідно до частини третьої статті 12 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною другою статті 43 ЦПК України обов`язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.

Частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

При цьому, належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню, як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об`єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.

Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму та означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.

Згідно з частиною другою статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення

Відповідно до частини першої статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Згідно з частиною другою статті 84 ЦПК України у клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Відповідно до частини першої статті 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно з частиною першою статті 95 ЦПК України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Відповідно до частини п`ятої статті 100 ЦПК України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме: надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором. Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 11 вересня 2024 року у справі № 752/17604/15-ц (провадження № 61-14780св23).

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (див. постанову Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).

Щодо клопотання представника відповідача про витребування доказів, то у ньому не зазначено обставин, які можуть підтвердити кожен із цих доказів, або аргументів, які він може спростувати, не вжиття представником відповідача заходів для отримання доказів самостійно та не зазначення причин неможливості отримання таких доказів, наявності обов`язку у сторін надання усіх доказів до початку розгляду справи по суті, не надання суду переконливих доказів того, що копії документів, що наявні у матеріалах справи, оригінали яких просить витребувати представник, не відповідають їх оригіналам, та відсутності сумнівів у суду щодо того, що ці копії відповідають оригіналам документів, суд приходить до висновку що клопотання задоволенню не підлягає.

Також суд дійшов висновку, що і клопотання представника позивача щодо витребування доказів задоволенню не підлягає, оскільки вся інформація, яку просить витребувати позивач, вже є у матеріалах справи.

Згідно із частиною сьомою статті 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини другої статті 116 ЦПК України способом забезпечення судом доказів є витребування та (або) огляд доказів.

Отже, беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотань позивача та відповідача про витребування доказів слід відмовити.

Керуючись статтями 76, 81, 84, 95,100 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання представника відповідача щодо витребування доказів відмовити.

У задоволенні клопотання представника позивача щодо витребування доказів відмовити.

Судове засідання у вказаній цивільній справі відкласти на 03 листопада 2026 року на 11 год. 30 хв., яке відбудеться у приміщенні Лубенського міськрайонного суду Полтавської області за адресою: Полтавська область, місто Лубни, вулиця Монастирська, будинок №17.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Лубенського міськрайонного суду

Полтавської області Л.В. Рудалєва