Рішення № 139954132, 21.09.2026, Карлівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 531/1529/24

номер провадження 2-др/531/50/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ДОДАТКОВЕ)

21 вересня 2026 року місто Карлівка

Карлівський районний суд Полтавської області в складі

головуючого судді Попова М.С.

за участі секретаря судового засідання Клименко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника Сільськогосподарського товариства з обмеженої відповідальністю «Світоч» адвоката Близнюка Ігоря Володимировича про ухвалення додаткового рішення по справі №531/1529/24 за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світоч» про стягнення заборгованості, розірвання договору оренди землі та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

ВС Т А Н О В И В:

Рішенням Карлівського районного суду Полтавської області від 07 вересня 2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світоч» про стягнення заборгованості, розірвання договору оренди землі та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, задоволено частково; стягнуто з СТОВ «Світоч» на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою площею 4,6672 га, кадастровий номер: 5321683400:00:005:0046, згідно договору оренди землі серія та номер б/н від 01.09.2016 року із внесеними змінами згідно договору щодо внесення змін до договору, серія та номер: б/н від 01.01.2023 року, в загальному розмірі 322,08 грн., що складається з 3% річних та інфляційних втрат.; стягнуто з СТОВ «Світоч» на користь ОСОБА_1 , пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 8,60 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 35,50 грн., а всього 44,10 грн.

Під час ухвалення рішення судом не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат, що є витратами, понесеними відповідачем на професійну правничу допомогу, тому 14.09.2026 представник СТОВ «Світоч» звернувся до суду з клопотанням про ухвалення додаткового рішення.

У відзиві відповідач повідомив суд про намір подати відповідні докази щодо оплати витрат на професійну правничу допомогу до суду та сторонам протягом 5 днів після ухвалення рішення суду по суті справи.

Представник СТОВ «Світоч» у заяві зазначає, що 17 червня 2024 року укладено Договір про надання правничої допомоги та представництва між АО «ЮРИДИЧНИЙ АЛЬЯНС» (в особі старшого партнера Приліпко Ірини Леонідівни) та СТОВ «СВІТОЧ». Згідно з Додатковою угодою № 1 від 17.06.2024 р., Адвокатське об`єднання здійснює комплексний юридичний супровід у судовій справі № 531/1529/24 за позовом ОСОБА_1 до СТОВ «СВІТОЧ». Розмір гонорару погоджено у вигляді фіксованої суми, яка сплачується протягом 30 календарних днів після винесення повного тексту рішення суду. 05 грудня 2025 року Сторони підписали Акт № 1 приймання-передачі наданих послуг, яким підтвердили повний обсяг і належну якість наданої правничої допомоги у справі № 531/1529/24 без жодних претензій. Загальна сума витрат на правову допомогу: 100 000,00 грн. Між Адвокатським бюро Близнюка в особі керуючого (учасника) бюро Близнюка Ігоря Володимировича та СТОВ «СВІТОЧ» укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги від 21.11.2025 року. За змістом вказаного договору між сторонами були визначені, зокрема, наступні умови. Предметом даного Договору є надання бюро усіма законними методами та способами правової (правничої) допомоги клієнту у справі №531/1529/24 за позовом адвоката Панченко О.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до СТОВ «Світоч» про стягнення заборгованості, розірвання договору оренди землі та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою (у суді першої інстанції) (п.п.1.1.1 Договору). Згідно п.4.1.-4.2. Сторони погодили, що розмір гонорару Бюро за надання правової (правничої) допомоги Клієнту, становить фіксований розмір: - за правову (правничу) допомогу, визначену п.п.1.1.1. Договору - 84 000,00 грн. Тобто всього відповідачем витрачено на правову (правничу) допомогу у цій справі: 184 000,00 грн.

Представником позивача Кириченка В.В. подано заперечення, у якому зазначається, що законодавець прямо визначив процесуальну форму звернення учасника справи для ініціювання питання про ухвалення додаткового рішення заява про ухвалення додаткового рішення, а не клопотання. СТОВ «СВІТОЧ» такої заяви не подало, натомість подало саме клопотання. Зазначено, що рішенням суд стягнув зі СТОВ «СВІТОЧ» на користь ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 322,08 грн, що складається з трьох процентів річних та інфляційних втрат, а також пропорційно до задоволеної частини позовних вимог стягнув 8,60 грн судового збору та 35,50 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Також запереченням заявляється про неспівмірність заявлених СТОВ «СВІТОЧ» витрат у розмірі 184 000,00 грн та просить суд застосувати положення частин четвертої шостої статті 137 ЦПК України, якщо суд дійде висновку про наявність процесуальних підстав для їх розподілу.Наявність у СТОВ «СВІТОЧ» двох договорів, двох актів та визначених у них сум 100 000,00 грн і 84 000,00 грн сама по собі не є достатньою правовою підставою для покладення 184 000,00 грн на ОСОБА_1 .

Суд не вбачає необхідності виклику сторін, що не суперечить вимогам ч.3 та ч. 4 ст. 270 ЦПК України. Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється. Відповідно до ч.1 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Згідно роз`яснень, наданих у п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено (ч.5 ст.270 ЦПК України).

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення, виходячи з наступного.

Рішенням Карлівського районного суду Полтавської області від 07 вересня 2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світоч» про стягнення заборгованості, розірвання договору оренди землі та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, задоволено частково; стягнуто з СТОВ «Світоч» на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою площею 4,6672 га, кадастровий номер: 5321683400:00:005:0046, згідно договору оренди землі серія та номер б/н від 01.09.2016 року із внесеними змінами згідно договору щодо внесення змін до договору, серія та номер: б/н від 01.01.2023 року, в загальному розмірі 322,08 грн., що складається з 3% річних та інфляційних втрат.; стягнуто з СТОВ «Світоч» на користь ОСОБА_1 , пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 8,60 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 35,50 грн., а всього 44,10 грн.

Відповідно до ч.1 ст.133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, яка передбачає розподіл судових витрат між сторонами, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зі змісту рішення вбачається, що судом не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат, що є витратами, понесеними відповідачем на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат додано:

Копію договору про надання правничої допомоги та представництва від 17 червня 2024 року укладений між АО «ЮРИДИЧНИЙ АЛЬЯНС» (в особі старшого партнера Приліпко Ірини Леонідівни) та СТОВ «СВІТОЧ»;

Копію додаткової угоди № 1 від 17 червня 2024 року до Договору про надання правничої допомоги та представництва від 17.06.2024;

Копію акту № 1 приймання-передачі наданих послуг від 05 грудня 2025 року;

Копію Договору про надання правової (правничої) допомоги від 21.11.2025, що укладенийміж Адвокатським бюро Близнюка в особі керуючого (учасника) бюро Близнюка І.В. та СТОВ «СВІТОЧ»;

Копію АКТУ від 14.09.2026 приймання передачі виконаних робіт за Договором про надання правової (правничої) допомоги від 21.11.2025 року;

Копію рахунку №2111/1 від 21.11.2025;

Копію платіжної інструкції №2374 від 24.11.2025;

Копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осібпідприємців та громадських формувань стосовно АБ Близнюка.

Згідно наданих документів, всього відповідачем витрачено на правову (правничу) допомогу у цій справі: 184 000,00 грн.

Щодо посилання представника позивача на те, що процесуальна форма звернення учасника справи для ініціювання питання про ухвалення додаткового рішення є не вірною, оскільки подано клопотання, а не заяву про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає слідуюче.

Назва процесуального документа (клопотання чи заява) не має принципового значення, оскільки суд оцінює зміст, а не форму звернення, а за змістом подане клопотання відповідає заяві про ухвалення додаткового рішення.

Як передбачено ч.4, ч.5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19)).

Згідно із частиною третьою статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Таким чином, у змісті вказаної норми визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи. Близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Суд, дослідивши матеріали справи №531/1529/24, приходить до висновку, що рішенням суду від 07.09.2026 частково задоволено вимоги майнового характеру ОСОБА_1 (на 0,71%), а також відмовлено у задоволеннірешти вимог немайнового характеру, з СТОВ «Світоч» на користь ОСОБА_1 стягнуто пропорційно до задоволеної частини позовних вимог майнового характеру понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 8,60 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 35,50 грн., але не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат, що є витратами, понесеними відповідачем на професійну правничу допомогу, тож, враховуючи пропорційність задоволених позовних вимог (0,71% та відповідно відмовлених позовних вимог 99,29%), виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи її складності, витраченого адвокатами часу, суд вважає, що обґрунтованим та пропорційним до предмета спору є розмір витрат на професійну правничу допомогу понесених СТОВ «Світоч» у розмірі 50000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 141, 270 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світоч» про стягнення заборгованості, розірвання договору оренди землі та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світоч» (код ЄДРПОУ 05287874) понесені судові витрати, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50000,00 грн (п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок). Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Додаткове рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя М. С. Попов