Рішення № 139953985, 03.09.2026, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/6562/25

Провадження № 2/524/272/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2026 року м.Кременчук

Автозаводський районний суд міста Кременчука у складі: головуючого - судді Рибалки Ю.В., за участі секретаря судового засідання Поймай Я.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчук Полтавської області цивільну справу за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Обґрунтовує позов тим, що 03.09.2023 року фінансова установа ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» уклала з ОСОБА_1 електронний договір №3950494 про надання споживчого кредиту. Згідно умов кредитного договору позичальнику надано кредит в сумі 2 000 грн., строком на 350 днів з 03.09.2023 року по 18.08.2024 року. Встановлено періодичність платежів зі сплати процентів кожні 25 днів. ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало їй кредит в сумі 2 000 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну карту відповідача № НОМЕР_1 .

У подальшому, 24.05.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» було укладено Договір факторингу № 24/05/2024, за яким ТОВ «Лінеура Україна» відступило ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», а ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» отримало право грошової вимоги за договорами, в тому числі за договором №3950494, укладеним з відповідачем ОСОБА_1 від 03.09.2023 року. Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу від 24.05.2024 року, ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги в сумі 14 557,45 грн.

30.08.2023 року фінансова установа ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» уклали з ОСОБА_1 електронний договір №7018605 про надання споживчого кредиту. Згідно умов кредитного договору позичальнику надано кредит в сумі 6 200 грн., строком на 360 днів. Встановлено періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало їй кредит в сумі 6 200 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну карту відповідача № НОМЕР_1 .

У подальшому, 27.05.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» було укладено Договір факторингу № 24/05/2024, за яким ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», а ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» отримало право грошової вимоги за договорами, в тому числі за договором №3950494, укладеним з відповідачем ОСОБА_1 від 30.08.2023 року. Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу від 27.05.2024 року, ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги в сумі 28 281,02 грн.

Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором відповідача було повідомлено в особистому кабінеті.

Всупереч умовам кредитного договору, відповідач своїх боргових зобов`язань не виконала, після відступлення права грошової вимоги жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ані на рахунки ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», ані на рахунки первісного кредитору не здійснив. Загальна сума заборгованості відповідача перед ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» становить 42 838 грн. 47 коп.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача вищевказану заборгованості за кредитним договором, судові витрати, які складаються з 2422,40 грн. судового збору та 15 000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Відповідно до рішення єдиного учасника № 251124/1 від 25.11.2024 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», змінено найменування Товариства на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».

Ухвалою суду від 10.06.2025 року відкрито спрощене позовне провадження в даній цивільній справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті з викликом сторін.

Відповідач ОСОБА_1 , повідомлена належним чином про час та місце розгляду справи, шляхом надіслання повісток про виклик до суду за зареєстрованим місцем проживання, у судове засідання не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила, відзив на позовну заяву не надала.

Оскільки представник позивача не заперечує проти проведення заочного розгляду справи, згідно ст. 280 ЦПК України, суд вважає за необхідне заочно розглянути справу у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 03.09.2023 року фінансова установа ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» уклала з ОСОБА_1 електронний договір №3950494 про надання споживчого кредиту. Згідно умов кредитного договору позичальнику надано кредит в сумі 2 000 грн., строком на 350 днів з 03.09.2023 року по 18.08.2024 року. Встановлено періодичність платежів зі сплати процентів кожні 25 днів. ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало їй кредит в сумі 2 000 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну карту відповідача № НОМЕР_1 .

У подальшому, 24.05.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» було укладено Договір факторингу № 24/05/2024, за яким ТОВ «Лінеура Україна» відступило ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», а ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» отримало право грошової вимоги за договорами, в тому числі за договором №3950494, укладеним з відповідачем ОСОБА_1 від 03.09.2023 року. Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу від 24.05.2024 року, ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги в сумі 14 557,45 грн.

30.08.2023 року фінансова установа ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» уклали з ОСОБА_1 електронний договір №7018605 про надання споживчого кредиту. Згідно умов кредитного договору позичальнику надано кредит в сумі 6 200 грн., строком на 360 днів. Встановлено періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало їй кредит в сумі 6 200 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну карту відповідача № НОМЕР_1 .

У подальшому, 27.05.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» було укладено Договір факторингу № 24/05/2024, за яким ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», а ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» отримало право грошової вимоги за договорами, в тому числі за договором №3950494, укладеним з відповідачем ОСОБА_1 від 30.08.2023 року. Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу від 27.05.2024 року, ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги в сумі 28 281,02 грн.

Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором відповідача було повідомлено в особистому кабінеті.

Всупереч умовам кредитного договору, відповідач своїх боргових зобов`язань не виконала, після відступлення права грошової вимоги жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ані на рахунки ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», ані на рахунки первісного кредитору не здійснив. Загальна сума заборгованості відповідача перед ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» становить 42 838 грн. 47 коп.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Згідно із ст. 638 цього Кодексу, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, визначено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов договору позики, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги по суті - це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями частини першої статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, суд погоджується з вимогами позивача про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договорами кредиту в сумі 42 838,47 грн.

Судом встановлено факт невиконання належним чином зобов`язань по поверненню кредитних коштів відповідачем.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої, пункту 1 частини третьої статті 133 та частин першої - третьої статті 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача адвокатом Столітнім М.М. надано суду: ордер на надання правничої (правової) допомоги; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю; копію заявки №7179 на виконання доручення до Договору № 10/12-2024 від 10.12.2024 р.,

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений статтею 141 ЦПК України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою, п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Така правова позиція викладена в Постановах ВС від 18.03.2021 року у справі № 910/156/21/19 та від 28.04.2021 року у справі № 910/12591/18.

За таких обставин, враховуючи зміст поданих документів на підтвердження понесених позивачем судових витрат за надання правової допомоги, відсутність клопотання іншої сторони про їх зменшення, суд приходить до висновку про задоволення вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.

Клопотання про зменшення судових витрат на правничу допомогу не надходило.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2422,40 грн.

Керуючись ст.ст.2, 5, 10-13, 19, 76-82 ,141, 258, 259, 280, 264, 265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» (попередня назва ТОВ «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна») заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №3950495 від 03.09.2023 року в сумі 14 557,45 грн., за договором про надання споживчого кредиту №7018605 від 30.08.2023 року в сумі 28 281,02 грн., а всього 42 838,47 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» (попередня назва ТОВ «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна») 2422 грн. 40 коп. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» (попередня назва ТОВ «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна») витрати на правничу допомогу в сумі 15 000,00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал», місцезнаходження - місто Київ, вулиця Загородня, 15, офіс 118/2, ЄДРПОУ 44559822;

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення суду складений 08.09.2026.

Суддя Ю.В. Рибалка